Справа на $4,5 млрд. Чи зможе Україна відбитися від китайських інвесторів у "Мотор Січ"

Коротка історія конфлікту

Китайська компанія Skyrizon звернулася до Постійного арбітражного суду в Гаазі з позовом проти України, заявивши, що наша держава порушила двосторонню угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, повідомила китайська газета Global Times.

При цьому китайська компанія вимагає $4,5 млрд як компенсацію за несправедливе, на її думку, ставлення до китайських інвесторів, які не можуть отримати доступ до нібито придбаного ними підприємства — запорізького виробника авіадвигунів підприємства "Мотор Січ". "За даними Skyrizon, китайські інвестори зазнали значних збитків в Україні та Китаї через п'ятирічний період несправедливого поводження і застосування незаконних заходів в Україні, що триває", — наголошується в статті в Global Times.

"Мотор Січ" потрапила в кризу 2014 р., коли втратила великий російський ринок збуту. Тому власник підприємства В'ячеслав Богуслаєв домовився про співпрацю з китайським холдингом Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd, яка передбачала створення у Китаї заводу з виробництва авіадвигунів. Запорізьке підприємство отримало пільговий кредит в обсязі $100 млн, а загальна сума фінансування заводу китайською стороною мала скласти $250 млн. Натомість китайський холдинг мав отримати 56% акцій "Мотор Січ".

Проте минулого року прокуратура, заарештувавши акції "Мотор Січ", заблокувала продаж, а Антимонопольний комітет відхилив заявку групи DCH харківського бізнесмена Олександра Ярославського, який хотів розвивати запорізьке підприємство разом із китайцями.

Skyrizon ще у вересні минулого року попереджала Україну, що судитиметься за свої акції. Проте українська влада не змінила свого рішення заблокувати угоду — наприкінці січня цього року президент Володимир Зеленський навіть підписав указ про запровадження санкцій проти трьох громадян Китаю та чотирьох китайських компаній, серед яких і Skyrizon, заморозивши таким чином угоду на найвищому рівні. А в березні глава держави підписав рішення РНБО, за яким "Мотор Січ" має бути націоналізовано.

Не в останню (а можливо, й в першу) чергу рішення української влади було продиктовано побажаннями з боку США, які не хочуть, щоб їхній глобальний конкурент отримав виробництво авіаційних двигунів — техніка "Мотор Січ" встановлюється, зокрема, і на військових літаках.

Суд та справа

Спочатку, у вересні минулого року, Skyrizon заявляла, що вимагатиме компенсацію в розмірі $3,5 млрд, тепер вона збільшена ще на $1 млрд. Швидше за все, сума позову зросла з простої причини — мовляв, з того часу пройшов ще один рік, протягом якого китайські інвестори зазнали нових збитків від того, що не можуть отримати в розпорядження "Мотор Січ".

Чи є шанси у української сторони відбитися від виплати такої астрономічної суми?

У позові китайська сторона хоче отримати не компенсації за націоналізацію "Мотор Січ", а відшкодування через порушення режиму справедливого ставлення та нібито експропріацію інвестицій, пояснив в ефірі Українського радіо головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Він зазначив, що ще 1992 р. Україна та Китай підписали угоду про захист інвестицій, за якою Україна не повинна допускати експропріації. І саме у порушенні цього положення китайська сторона звинувачує українську.

Проте, як зазначив Іван Ус, у цій же угоді йдеться про те, що всі контракти між сторонами мають відповідати українському законодавству, а це означає отримання дозволу на угоду від Антимонопольного комітету України. Але дозволу АМКУ на купівлю у Богуслаєва акцій "Мотор Січ" китайці не отримували. І це може стати аргументом на користь української сторони.

Також якщо говорити про захист китайських інвестицій, то стороною угод мають бути саме китайські компанії, тоді як акції "Мотор Січ", як зазначає Ус, було продано, зокрема, офшорним структурам.

Тепер питання: чи реально для України програти міжнародний арбітраж? Як раніше коментувала "ДС" юрист-міжнародник, радник EQUITY Оксана Варакіна, Угода між Україною та КНР про заохочення та взаємний захист інвестицій дійсно передбачає захист від експропріації, та ще й містить пункт про найбільш сприятливий режим, тобто Україна не може ставити китайських інвесторів у гірше становище порівняно з інвесторами із третіх країн. На її думку, у даному контексті виникне ключове питання щодо структури власності (пряме/непряме володіння акціями "Мотор Січ") та дотримання законодавства України під час здійснення інвестиції. Однак навіть якщо міжнародний арбітраж вирішить розглядати суперечку, відповіді на ці питання не варто очікувати незабаром, подібні справи в середньому розглядаються по три-чотири роки.

Створити свій захист

Скандал, що дійшов до міжнародного арбітражу з іноземними інвесторами, поставив на порядок денний питання про те, що Україні непогано було б мати спеціальний орган (або наділити повноваженнями вже існуючий), який би оцінював подібні угоди з погляду загроз для національної безпеки.

За словами радника голови правління Експортно-кредитної агенції Павла Вернівського, у багатьох цивілізованих країнах є спеціальні органи, які оцінюють ризики під час продажу стратегічних підприємств іноземним інвесторам та можуть блокувати угоди. Тому, наприклад, Китаю навряд чи вдасться придбати подібне підприємство у США чи Євросоюзі.

Зокрема, у США є закон про аналіз ризиків іноземних інвестицій (FIRRMA), а також спеціальний орган — комітет із іноземних інвестицій (Committee on Foreign Investment in the United States, SFIUS), який відстежує та оцінює такі угоди, а також дає свої рекомендації. Саме на підставі рекомендацій SFIUS президент США Дональд Трамп у березні 2018 р. заблокував покупку сінгапурським виробником напівпровідників Broadcom американської корпорації Qualcomm, одного з постачальників чипів для Apple.

У Великобританії поширення набула практика "золотої" акції, коли держава в приватних компаніях, таких, наприклад, як Rolls-Royce, що виробляє авіадвигуни, володіє невеликим пакетом акцій, але цей пакет дає уряду можливість приймати ключові рішення в компанії. І якщо інвестор хоче сконцентрувати свою частку в цій компанії вище за якийсь рівень, уряд може заблокувати ці наміри.

У Німеччині, якщо іноземний інвестор хоче придбати у стратегічній компанії частку понад 15%, то уряд може відхилити ці угоди. Крім того, державний банк розвитку Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW) може виступати агентом держави, купуючи в підприємствах блокуючі пакети акцій, що дозволяє йому зупиняти угоди з іноземними інвесторами.

"У цивілізованому світі застосовується широкий інструментарій. Навіть у тому ж Китаї ви не купите просто так приватну компанію, яка має контракти з урядом, бо там є список галузей, у які держава має право втручатися, якщо придбання загрожує національній безпеці", — сказав Павло Вернівський.

Тому такий орган чи механізм непогано було б мати і Україні, щоб у майбутньому не довелося відбиватися від багатомільярдних позовів та не псувати собі імідж перед іноземними інвесторами.

Що ж до загального рівня українсько-китайських економічних відносин, то, схоже, він не сильно змінився через скандал навколо "Мотор Січ". Китайці — прагматики, вони не хочуть руйнувати санкціями торгівлю, що розвивається, сальдо якої на їх користь: за результатами 2020 р. український імпорт з Піднебесної склав $8,3 млрд, а експорт туди — $7,1 млрд. Отже єдиним покаранням для України за історію з "Мотор Січ", схоже, буде позов на $4,5 млрд.