Найближча заправка — в Польщі. Навіщо в Україну ввезли перше авто на водні
Поки Кабмін пише Водневу стратегію України, "Укртрансгаз" вже вивчає можливість переведення одного зі сховищ на зберігання водню або його суміші з метаном
Дивина приїхала
В Україну ввезений і сертифікований перший в країні автомобіль на водневому паливі, повідомив президент асоціації "Українська воднева рада" Олександр Рєпкін. Сертифікація автомобіля зайняла півтора місяці, але вже кожне наступне розмитнення водневого авто займе всього три дні, обіцяють в асоціації.
Олександр Рєпкін опублікував і доказ — фото автомобіля Toyota Mirai з українськими номерами, який стоїть на платформі евакуатора.
Чому водневий автомобіль, який демонструє прихід в Україну нової технології, сфотографований на платформі евакуатора, а не в русі по трасі "Київ-Чоп"? Швидше за все тому, щоб заощадити паливо. Адже заправок, щоб задути в бак водень цього автомобіля, в Україні поки немає. "Поки що автомобіль заправлятимуть у Польщі", — повідомили в асоціації і додали, що вже працюють над створенням першої в Україні водневої заправки. А незабаром, як сподіваються прихильники "зеленого" водню, ці машини "стануть такою ж буденністю, як і електрокари".
Однак водневі заправки вздовж українських автомагістралей — справа дуже далекої перспективи.
Європа на початку шляху
Технологічно спрощена схема виробництва та використання "зеленого" водню виглядає так: електроенергія з відновлюваних джерел (сонячних і вітрових електростанцій) поставляється на електролізери, які розщеплюють воду на кисень і водень. Останній транспортується по трубопроводу або іншим видом транспорту до споживача — як промислового, так і побутового.
Однак Європейський Союз, який грає першу скрипку в сфері просування водневих технологій, тільки в липні минулого року затвердив свою водневу стратегію — рамковий документ, що описує основні етапи розвитку використання нового виду палива. Він передбачає, що на першому етапі (2020-2024 рр.) в країнах Євросоюзу буде побудовано принаймні 6 ГВт відновлювальних водневих електролізерів. На них планується виробляти до 1 млн т "зеленого" водню, який буде використаний у першу чергу в хімічній та інших галузях промисловості, а також, можливо, у великовантажному транспорті.
Другий етап — з 2025 по 2030 рр. — передбачає будівництво в ЄС не менше 40 ГВт водневих електролізерів і виробництво до 10 млн т водню.
А вже на третьому етапі, починаючи з 2030 р. і до 2050-го водневі технології повинні бути масштабовані для охоплення всіх секторів, включаючи ті, які важко або дорого декарбонізувати.
Фінансові параметри, які містяться в цьому документі, дійсно грандіозні — до 2050 р. сукупні інвестиції у водень в Європі можуть скласти 180-470 млрд євро. У тому числі до 2030 р. інвестиції в будівництво електролізерів — 24-42 млрд євро. Крім того, за той же період буде потрібно 220-340 млрд євро для прямого підключення їх до джерел енергії — до 80-120 ГВт потужностей сонячних і вітрових станцій.
Однак, що важливо, інвестицій потребують і адаптація до використання водню секторів кінцевого споживання. Наприклад, щоб переобладнати під споживання водню типове виробництво сталі, буде потрібно 160-200 млн євро. А ось у секторі автомобільного транспорту розгортання 400 малих водневих заправних станцій може зажадати інвестицій у розмірі 0,85-1 млрд євро.
При цьому слід врахувати, що практичне впровадження водневих технологій в ЄС тільки починається — станом на момент виходу Водневої стратегії в країнах Євросоюзу функціонували електролізери загальною потужністю до 1 ГВт на рік.
А ми ще навіть не починали
Рік тому Володимир Зеленський зустрічався з представниками компанії NBT, яка заявила про зацікавленість будівництва в Україні вітроелектростанції потужністю 800 МВт і потужностей для електролізного виробництва водню на 200 МВт на території Запорізької області. Тоді повідомлялося, що будівництво самої станції обійдеться в 1,2 млрд євро, а виробництво водню — більше 300 млн євро. Однак з тих пір про просування цього проєкту нічого не чути.
Українські компанії вже намагаються експериментувати з воднем — "Укртрансгаз", що управляє українськими підземними сховищами газу, планує вивчити можливість перведення одного зі сховищ на зберігання водню або його суміші з метаном.
А "Регіональна газова компанія" (під цим брендом працюють 20 газорозподільних компаній) у серпні цього року провела перші випробування використання водню в газорозподільній системі, щоб оцінити сумісність діючих газопровідних систем з новим видом палива.
Однак це все поки що "ініціатива на місцях" — Україна не має навіть рамкового (за аналогією з ЄС) документа про розвиток водневих технологій. Воднева стратегія України тільки розробляється, Кабмін повинен схвалити її до кінця цього року. Прихильники розвитку водневих технологій сподіваються, що Україна зможе стати виробником і постачальником водню в Європу, однак скільки потужностей буде побудовано, звідки вони будуть брати електроенергію і куди вироблений водень поставляти — поки не відомо.
Не ясно також, хто буде фінансувати подібні проєкти — адже навіть в Європі їх економічна доцільність викликає питання, і тому на початковому етапі багато хто з них отримують путівку в життя за рахунок того, що їх фінансують уряди.
В Україні, мабуть, дуже розраховують в питанні фінансів на допомогу Німеччини — під час візиту Зеленського в Берлін у липні цього року він обговорював співробітництво в сфері виробництва "зеленого" водню з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, а під час її візиту в Україну в серпні "Нафтогаз України" і німецький газовий трейдер RWE Supply&Trading підписали меморандум про взаєморозуміння і розвиток водневих проєктів.
Автомобілісти вичікують
Якщо ж повернутися від глобальних проєктів на мільярди доларів до побутового рівня, то можна побачити, що в Європі водневі технології до рядового споживача масово ще не дійшли. Будівництво тих же водневих заправок йде не так вже активно, як може здатися, виходячи з кількості новин про водневі технології. Наприклад, у відкритих джерелах так і не вдалося знайти інформацію про те, що в Польщі вже діє хоча б одна загальнодоступна воднева заправка — та сама, на якій буде заправлятися перший в Україні водневий автомобіль. Така АЗС буде побудована лише до кінця цього року. У інших наших сусідів успіхи теж скромні — перша воднева АЗС в Угорщині була відкрита тільки в травні цього року.
На дугому кінці Європи — у Великобританії — на початок цього року налічувалося всього 12 водневих заправок. При цьому країна зіткнулася з проблемою "яйця і курки" — заправок мало, тому що мало водневих автомобілів, а британці не хочуть масово купувати автомобілі на водневому паливі, тому що мало заправок.
Навіть у лідера Європейського Союзу — Німеччини — працює всього сотня водневих заправок. До кінця наступного року планується, що їх буде вже 400, але цей проєкт зажадає 400 млн євро інвестицій. При цьому велику частину коштів інвестують самі фірми — виробники автомобілів. Якщо ж згадати, як відрізняється платоспроможність українських автомобілістів у порівнянні з німцями, виникає питання, хто буде фінансувати будівництво водневих АЗС в Україні.
