Піддослідні бюджетники. Навіщо вчителів і військових хочуть першими підсадити на накопичувальні пенсії
Влада розробляє новий дизайн пенсійної реформи: планується, що щомісяця в накопичувальну пенсію буде відраховуватися 2% від доходу працівника, половину заплатить він сам, половину — держава
"Друга" пенсія: новий план накопичень
Уряд не залишив надій впровадити в Україні другий рівень пенсійної системи — обов'язкову накопичувальну пенсію. Вже сьогодні зрозуміло, що через демографічну кризу в майбутньому неможливо буде забезпечити гідну виплату за віком на базі існуючої сьогодні солідарної системи — пенсіонерів буде занадто багато в порівнянні з працюючими, що відраховують відповідні внески.
Раніше вже оприлюднили кілька проектів накопичувальної системи. Зокрема, відразу після приходу Володимира Зеленського до влади в Верховну Раду був поданий законопроект №2683, який передбачав, що працівник буде відраховувати від зарплати на свій накопичувальний рахунок 1%, а його роботодавець — 2%. Працівник може збільшити свій відсоток, і тоді роботодавець повинен буде наростити власні відрахування на такий же відсоток і додати ще 1%. Максимальний відсоток відрахувань роботодавця пропонувалося встановити на рівні 5%.
Але потім влада вирішила змінити схему: і працівник, і роботодавець будуть відраховувати по 2% від суми заробітку, а щоб не збільшувати податкове навантаження на бізнес і самих працівників, пропонувалося відповідно знизити з 18 до 16% ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО ) і з 22 до 20% ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Тепер вже обговорюється третій варіант: ввести з 2023 р. накопичувальну пенсію не для всіх, а тільки ключових бюджетників: вчителів, військових і соціальних працівників. При цьому відсоток відрахувань буде знижений з 4 до 2%. Як в липні повідомляла в інтерв'ю "Українським новинам" міністр соціальної політики Марина Лазебна, таке рішення було прийнято після консультацій зі Світовим банком, і воно дозволить уникнути підвищення податкового навантаження на бізнес і працівників. Пропонується брати 1% відрахувань за рахунок відповідного зниження ЄСВ, і ще 1% — компенсує держава як роботодавець з держбюджету.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, вже з 2023 р. можуть з'явитися так звані соціальні пакети з накопичувальними пенсіями для ключових бюджетників, а з 2024 р. величина відрахувань на накопичувальну пенсію може бути підвищена з 2 до 4%.
Чому саме я?
Пояснити вибір уряду — вести накопичувальні пенсії тільки для ключових бюджетників — вельми просто. "Це зроблено тому, що виплати бюджетникам знаходяться під контролем чиновників. А де присутній контроль чиновника — там більш спокійна для нього ситуація", — пояснив виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук.
Сьогодні в Україні налічується близько 440 тис. учителів, чисельність Збройних Сил становить 250 тис., а якщо сюди додати ще близько 270 тис. медиків, то отримаємо практично 1 млн бюджетників, на яких уряд зможе відпрацювати новий механізм пенсійного забезпечення.
Скільки ж вдасться накопичити
Денис Шмигаль заявив, що економічний ефект від введення накопичувальних пенсій до 2030 р. складе 477 млрд грн, проте що саме він має на увазі під цією цифрою, прем'єр не пояснив.
Економічний експерт Олексій Кущ відзначає, що це схоже на суму грошей, яку можна зібрати, якщо накопичувальну пенсію поширити на всіх працівників, а не тільки на бюджетників, і то — за умови, що буде відраховуватися не 2, а 4%.
Скільки ж вдасться відкласти середньостатистичному бюджетникові на старість в разі введення експерименту уряду? Покажемо на прикладі. Згідно з даними Державної служби статистики середня зарплата в сфері освіти за станом на червень цього року склала 14,2 тис. грн. Таким чином, накопичуючи по 2% від зарплати (284 грн в місяць), в рік на рахунку вчителя буде 3,4 тис. грн, за 10 років — 34 тис. Ті вчителі, які через 10 років вийдуть на пенсію і будуть планувати витрачати накопичені кошти ще протягом 10 років, зможуть розраховувати на додаток до своєї пенсії із солідарної системи, на надбавку тих же 284 грн в місяць. Якщо будуть накопичувати не 10, а 20 років, то — удвічі більше. Але все одно це дуже мало, якщо допустити, що керуючим пенсійними грошима фондам вдасться якщо не наростити ці заощадження, то хоча б захистити їх від інфляції.
"Те, що уряд думає про введення накопичувальної пенсії, — це правильно. Інша справа, що 2% — це дуже мало", — зазначив Дмитро Боярчук.
А Олексій Кущ вважає, що за відсутності ефективних інструментів для вкладення пенсійних грошей серйозних додаткових виплат пенсіонерам чекати не доводиться.
Однак при цьому не буде і значного навантаження на бюджет: якщо допустити, що середня зарплата бюджетника складається 10 тис. грн, то за рік витрати бюджету на виплату належного йому 1% складуть 1,2 млрд грн.
Тут потрібно зробити ремарку. Навіть цей механізм, ймовірно, не остаточний. Це помітно по деякій розсинхронизації смислів в заявах Лазебної в липні і Шмигаля — зараз. Нагадаємо, що міністр соцполітики чітко говорила про зниження ЄСВ на 1% для зазначених категорій працівників, що можна зробити законом. Але прем'єр заявляє про впровадження змін на основі чинного законодавства.
Краще не стане
На сьогодні робоча схема другого, обов'язкового накопичувального рівня, виглядає наступним чином: спочатку гроші потрапляють в накопичувальний фонд, з якого згодом здійснюються і виплати. Персоніфікований облік учасників моделі здійснює Пенсійний фонд, а облік і аудит операцій і контроль за рухом коштів — адміністративний офіс. Гроші вкладників інвестують в різні інструменти компанії з управління активами (КУА), а за збереження активів КУА відповідають банки-зберігачі.
При цьому рада накопичувального фонду вибирає приватні КУА і банки-зберігачі, допущені до операцій з пенсійними активами, стверджує напрямки інвестування пенсійних коштів, аналізує діяльність професійних учасників, стверджує кошторис адміністративних витрат і аналізує ефективність роботи КУА. Складається він усього з п'яти чоловік, які в прямому розумінні цього слова — стоять "на потоці".
Експерти скептично оцінюють плани уряду ввести навіть "усічену" модель накопичувальної системи. На думку Олексія Куща, сьогодні оподаткування бюджетників — це просте перекладання грошей з однієї державної кишені в іншу. А схема з накопичувальною пенсією для них — це спроба зробити маленьку дірочку в такій кишені, щоб гроші йшли в приватні руки. Він пояснив, що за рахунок цих накопичувальних пенсій будуть виплачуватися високі зарплати чиновникам, які працюють в адміністрації накопичувальної системи, наглядовій раді цій адміністрації, компанії з управління активами отримають колосальні доходи. "Це буде черговий виток рентної корупційної моделі економіки. Наші чиновники всеїдні і готові осідлати будь-який грошовий потік, а коли він дрібніє — готові створювати новий", — сказав він.
У свою чергу Дмитро Боярчук вважає, що державі потрібно думати про нову стійку пенсійну систему, в якій воно повинне грати три ключових ролі. Перша — гарантувати мінімальні виплати тим, хто не зміг сам накопичити собі на старість. Друга — вирішувати питання інформування, що проблема накопичення заощаджень на старість — це проблема самого працівника, який повинен сам вирішувати, куди інвестувати накопичені кошти. І третє завдання — забезпечити макроекономічну стабільність, щоб пенсійні накопичення громадян не знецінилися.
