В очікуванні чудес. Чому українці готові витрачати більше і як це вплине на економіку
Українці сповнилися оптимізму з приводу подальшого благополуччя вітчизняної економіки, і, відповідно, свого власного матеріального стану. За даними дослідження "Споживчі настрої", виконаного дослідницьким агентством Info Sapiens, відповідний індекс у травні порівняно з квітнем зріс на 11,2 пункту і досяг позначки 82,8. При цьому найбільше зросли якраз індекси, що показують очікування розвитку економіки на найближчий рік і очікування змін особистого матеріального стану: перший - на 15 пунктів, до 90, другий - на 15,2 пункту, до 86,2.
Примітно, що індекс споживчих очікувань за результатами травня цього року досяг рівня 2013 р., а, наприклад, у травні 2018 р. він становив 62,9.
На думку аналітиків Info Sapiens, в такому оптимізм українців заслуга політиків, точніше, одного політика: "Зростання є наслідком оптимізму виборців щодо вступу на посаду нового президента і позитивних очікувань щодо майбутніх парламентських виборів".
Це дуже цікаво, оскільки новообраний президент Володимир Зеленський ще не встиг не то що провести у життя, а хоча б почати хоч одну економічну реформу.
У той же час аналітики Info Sapiens відзначають, що позитивним настроям сприяють стабільна ситуація на валютному ринку (індекс девальваційних очікувань знизився на 2,1 пункту, до 175,8), віра в те, що ситуація з безробіттям не буде погіршуватися (показник індексу очікуваної динаміки безробіття в травні по відношенню до квітня знизився на 0,3 пункту, до 109,6), а також впевненість, що ціни не будуть рости (індекс інфляційних очікувань знизився на 2,1 пункту, до 175,8).
Заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський погодився з тим, що сплеск у показниках стався завдяки політиці. "Але одночасно з цим економічні тенденції також позитивні - зростає ВВП, зростають реальні доходи. І продовження позитивних зрушень в економічних тренди може підтримати позитивність настроїв", - пояснив він.
На думку Дмитра Яблоновського, поліпшення очікувань українців на руку економіці. "Тому що, якщо українці вірять, що їх фінансовий стан покращився, вони збільшують споживання, а отже, це може сприяти економічному зростанню", - сказав він.
Також, на думку експерта, позитивні очікування самі за себе формують позитивні зрушення в економіці: "Якщо українці вірять, що економіка буде рости, то це може бути self-fulfilling prophecy - це накликана біда, тому що люди починають більше працювати, шукати нові економічні можливості, і це призводить до зростання економіки".
У той же час Дмитро Яблоновський запропонував дочекатися від Національного банку України даних за другий квартал про ділові очікування підприємств, щоб зрозуміти, як позначилися результати виборів на настроях бізнесу.
"ДС" вирішила поцікавитися у експертів, чи позначаться такі позитивні настрої споживачів на інфляції та курсу долара і як довго виборець перебуватиме в райдужному оптимізмі.
За словами Дмитра Яблоновського, зростання споживчих настроїв може стимулювати споживання, але призведе таке підвищення попиту до інфляції, залежить від того, чи буде рости відповідними темпами пропозицію: якщо виробництво в Україні буде зростати у відповідності з темпами зростання споживання, то інфляції не буде.
"Я сподіваюся, що вибори пройдуть і в політиків не буде спокуси роздавати гроші найближчим часом. До того ж бюджетні можливості будуть обмежені. Якщо не буде стимулювання споживання з боку уряду, то я не очікую прискорення інфляції. Я сподіваюся, що в цьому випадку НБУ зможе досягти таргету по інфляції", - сказав він.
Що стосується курсу гривні, то зростання споживання буде стимулювати попит на імпортні товари та послуги. Але за умови зростання економіки буде зростати експорт, а також приплив іноземного капіталу. "У такому випадку додатковий попит на валюту буде підкріплений додатковою пропозицією. І тоді істотних змін курсу не буде", - вважає Дмитро Яблоновський.
Економічний експерт Борис Кушнірук зазначив, що споживчі очікування на інфляцію та курс гривні впливають, але не безпосередньо - якщо споживчі настрої позитивні, це веде до зростання попиту, а зростання попиту може привести до зростання цін. Однак в такому разі потрібно аналізувати ще й показники зростання зарплат, тому що це також формує ціни. Що ж стосується курсу гривні, то, на думку експерта, поки що немає підстав турбуватися - восени можлива невелика девальвація, але в цілому ситуація буде стабільною до кінця року і тарифи, швидше за все, також не будуть підвищуватися. "Таким чином, основні чинники, які можуть провокувати скачок цін, відсутні", - сказав він.
У той же час Борис Кушнірук не впевнений, що споживчі настрої будуть рости і далі. "Тут у мене сумніви. Адже споживчі настрої базуються на очікуванні дива, що Зеленський принесе добробут. Цього реально люди чекають. Але коли почнеться усвідомлення, що дива не буває, що він не може вирішити проблему тарифів, що ніякого зростання добробуту не буде, що війну не так просто можна ставити, то позитивні споживчі настрої зміняться на негативні", - зазначив він. Експерт також додав, що очікування (позитивні і негативні) самі по собі можуть породжувати нову реальність. Наприклад, якщо всі чекають, що ситуація буде поліпшуватися, то вона дійсно буде поліпшуватися. "А очікування негативу призводить до того, що негатив збільшується: ви починаєте економити, ви менше інвестуєте", - сказав він.
Крім того, Борис Кушнірук вказав на небезпеку завищених очікувань від майбутнього зростання економіки. Зокрема, у дослідженні зазначено, що індекс доцільності великих покупок у травні збільшився на 2,4 пункту до позначки 82,3. Якщо люди думають, що завтра вони будуть жити ще краще, то вони сьогодні можуть придбати щось цінне в кредит, розраховуючи, що в майбутньому його легко погасять. Однак якщо очікування від зростання економіки та власних доходів не виправдаються, є ризик того, що кредит буде погасити не так-то й легко.
