У Мінфіні назвали одну умову введення податку на виведений капітал
"Реальною можливістю для впровадження НнВК без загрози фіскальної стійкості поки бачимо його введення для малого і середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн грн і використання компенсатора у вигляді умовної сплати авансом НнВК у розмірі 50% від суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2018 тільки для цієї групи платників", - наголосили у Мінфіні.
У міністерстві зазначають, що в цьому випадку "98% від всієї кількості юридичних осіб перейдуть на сплату НнВК".
"Така модель оподаткування обговорювалася з МВФ і після складних переговорів була погоджена як можлива", - пояснили в Мінфіні.
При цьому платниками податку на прибуток залишаться близько 4 500 компаній з річним обсягом доходу більше 200 млн грн, які задекларували 85% загальної суми податку на прибуток (за даними річного декларування 2017 року).
"Що стосується великих компаній, то Міністерство фінансів поділяє думку про те, що чинне законодавство дозволяє таким компаніям застосовувати певну податкову оптимізацію через низькоподаткові юрисдикції. Для мінімізації таких ризиків була підписана конвенція MLI, розроблений законопроект BEPS, переглядаються ставки двосторонніх податкових угод", - зазначають у відомстві.
За оцінкою Міністерства фінансів, прямі втрати бюджету у разі введення НнВК для всіх діючих платників податку на прибуток підприємств з 1 січня 2019 складуть 46,7 млрд грн.
Нагадаємо, раніше в.о. міністра фінансів України Оксана Маркарова повідомила, що відомство зараз працює над податком на виведений капітал (НнВК) для компаній з оборотом не більше 200 млн грн.
Як повідомляла "ДС", у липні президент Петро Порошенко вніс у Верховну Раду законопроект про податок на виведений капітал, який замінить податок на прибуток.