Цемент для Коломойського. Чому українці будуть купувати житло дорожче

Загороджувальні мита

21 травня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) при Мінекономрозвитку вирішила ввести на п'ять років антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну цементних клінкерів і портландцементу в розмірі 114,95% на ці товари походженням з РФ, 57,03% - з Білорусі та 94,46% - з Молдови. Власне, саме так виглядають загороджувальні мита - тобто такі, які перекривають шлях якогось товару на внутрішній ринок.

МКМТ "встановила наявність демпінгового імпорту з цих країн протягом 2015-2018 рр.", - уточнили в МЕРТ. "У той же час частки імпорту цементних клінкерів і портландцементу з РФ, Білорусі і Молдови у загальному обсязі імпорту цих товарів в Україну протягом усього періоду дослідження постійно зростали, що свідчить про намір подальшого збільшення обсягів демпінгового імпорту з цих країн", - також повідомило міністерство за результатами антидемпінгового розслідування.

Його ініціаторами виступили українські виробники цементу - компанії "Дікергофф Цемент Україна", "Хайдельбергцемент Україна", "Подільський цемент" та "Івано-Франківськцемент". При прийнятті рішення МКМТ відхилила добровільні зобов'язання "Лафарж Цемент Молдова", "Осколцемент" і "Євроцемент трейд" (обидві - РФ) про припинення демпінгового імпорту цементу в Україну.

Асоціація "Укрцемент" раніше неодноразово звинувачувала Білорусь у поставках продукції за заниженими цінами. Невдоволення української сторони викликало й те, що при виробництві цементу Білорусь використовує газ, що купується у Росії за "політичними" цінами. Справа в тому, що частка енергоносіїв у собівартості цементу складає 70% - сировина, з якого його виготовляють, потрібно висушувати і ретельно подрібнювати. Звідси і великі енерговитрати, до яких додаються транспортні витрати - "Укрзалізниця" регулярно підвищує тарифи на перевезення.

Білорусь платить за газ $129 за тис. куб. м, а Україна - понад $250. Зрозуміло, що собівартість виробництва на білоруських цементних заводах виходить помітно нижче, ніж на українських.

Міждержавний конфлікт через це розгорівся в листопаді 2017-го. В тому році поставки цементу з Білорусі в Україну зросли на 170%, хоча в абсолютних цифрах це було небагато - близько сотні тисяч тонн. Що дуже скромно на тлі 9,3 млн т власного українського виробництва. При цьому білоруський цемент продавався в півтора рази дешевше, ніж місцевий, на чому акцентував увагу голова асоціації виробників цементу "Укрцемент" Павло Качур. За його словами, стрімке зростання імпорту і досить повільне нарощування внутрішнього виробництва (на 2,5%) на тлі зростання будівельної сфери на 25,4% свідчили про нечесної конкуренції на ринку цементу.

"Юридична компанія, яка проводила дослідження ринку за нашим замовленням, встановила три факту субсидування державою імпорту в Україну", - зазначав Качур. Втім, перебільшення масштабу "іноземної загрози" - цілком логічні дії для галузевого лобіста. Імпортується всього 3% споживаного цементу - але низькі ціни на цей імпорт стають приводом для підняття цін по всій країні.

У відповідь заступник міністра архітектури та будівництва Білорусі Олександр Сидоров направив по дипломатичних каналах лист, в якому застеріг представників "Укрцементу" від спроби дискредитувати білоруських виробників. За його словами, такі дії України завдають шкоди діловій репутації білоруських виробників і в цілому Білорусі. Він назвав безпідставними заяви представників "Укрцементу", що Білорусь блокує видачу довгострокових сертифікатів.

Чий профіт?

Нагадаємо, що 15 травня Кабмін розширив перелік заборонених до ввезення в Україну російських товарів - і під ембарго потрапили у тому числі портландцемент, глиноземний цемент, цемент шлаковий, сультфатостойкий та ін. Тоді ж у МЕРТ вказали, що імпорт в Україну цементної продукції з РФ за підсумками 2018 р. склав майже $17 млн. А тепер ось - антидемпінгове рішення МКМТ. Виникає питання: хто отримає вигоду від того, що українських виробників цементу позбавлять від "сусідської конкуренції"?

Сьогодні виробництво цементу в Україні сконцентрована в руках кількох іноземних холдингів з Німеччини, Ірландії, Кіпру та Росії, які ще недавно володіли в країні 11 заводами з 12. І тільки ПРАТ "Івано-Франківськцемент" належало вітчизняному капіталу.

У квітні аналітик енергетичної галузі, співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич оприлюднив інформацію про те, що бізнесмен Ігор Мазепа купує компанію "Хайдельбергцемент" в інтересах Ігоря Коломойського. Акції купуються інвесткомпанією Мазепи Concorde Capital на кіпрську фірму Overin Limited. В Україні "дочка" світового гіганта HeidelbergCement AG володіє трьома цементними заводами - Криворізьким, Каменським і Амвросиевским.

"Навіщо Коломойському цементні заводи? Звідки бажання вийти на ринок, де конкурує безліч виробників? Відповідь знаходимо у передвиборній програмі Зеленського. Крім загальних міркувань про необхідність заміни в Україні "всього поганого на все хороше", у Зеленського є два цілком чітких обіцянки. Скасування формули "Роттердам+" і будівництво бетонних доріг. З "Роттердам+" все очевидно. Формула заважає Коломойському отримувати дешеву електроенергію. Теза про бетонних дорогах теж не випадковий. Для будівництва таких доріг знадобиться колосальну кількість цементу", - виклав свою версію Марунич.

Про те, що Мінінфраструктури успішно лобіює масове будівництво бетонних доріг замість цементних, "Ділова столиця" вже писала. Як і про те, що в першу чергу перехід на бетонну дорожню технологію вигідний власникам цементних заводів. За оцінкою "Укрцементу", вільні потужності підприємств дозволяють швидко наростити випуск на 4,3 млн т, а потенційно - вдвічі від нинішніх 8,9 млн т.

При цьому, за словами керівників Мінінфраструктури, масштабний перехід до будівництва бетонних доріг призведе до різкого зростання вартості цементу. А поставки цементу для виробництва бетону забезпечать заводи Коломойського.

Поки ніхто з учасників ринку не ризикнув назвати "ДС" приблизну цифру, на скільки подорожчає цемент в Україні після введення антидемпінгових мит. Але експерти сходяться на думці, що подорожчає вартість будівництва, в тому числі житлового, - частка цементу в собівартості становить 1,5-2%, притому, що всі разом будматеріали займають 10-15% собівартості. Хоча і це буде відчутна сума, враховуючи дорожнечу самої нерухомості.