Вже не житниця. Чому українці стали їсти хліб з білоруського борошна
На українських борошномелів тиснуть внутрішні проблеми. А тепер до них додалася ще й конкуренція з боку імпортерів борошна з Білорусі
Імпорт борошна — на благо чи на шкоду?
Цієї зими криза в енергетичному секторі і дефіцит електроенергії в період сильних холодів вдалося подолати за рахунок імпорту електроенергії з Білорусі. І хоча обсяг його був невеликий, він допоміг справитися із збільшеним енергоспоживанням. Тепер, схоже, до електроенергії додається ще один продукт, яким Україна могла б забезпечувати себе повністю, але, тим не менш, змушена закуповувати за кордоном.
Йдеться про борошно. "За останніх три місяці в Україну заходило по 3,5-4,5 тис. т імпортного борошна, в основному з Білорусі, яке на 20-30% дешевше. Багато хлібопекарських підприємств північних і центральних регіонів України переключилися на борошно з Білорусі", — розповів директор асоціації "Борошномели України" Родіон Рибчинський.
За його словами, Білорусь стала майданчиком, на якому переробляється російська пшениця, і далі вона йде на ті ринки, які традиційно постачала Україна. Наприклад, Молдова сьогодні закуповує російське борошно, а незабаром почне купувати і білоруське, зроблене з російської пшениці.
Мало того, на український ринок приходить мука з Туреччини і навіть Італії, що стає ще одним ударом по репутації і економічному добробуту українських борошномелів.
В цілому ж за липень-лютий 2020/2021 маркетингового року в Україну, за даними інформагентства "АПК-Інформ", було імпортовано рекордні 12,9 тис. т борошна. Це в 5,3 рази більше, ніж за аналогічний період минулого МР.
Правда, поки що українські мірошники не бачать катастрофи в імпорті з Білорусі, який становить 5-7% від місячного споживання. На думку Родіона Рибчинського, як тільки білоруські мірошники побачать збільшений попит з боку українських пекарів, вони тут же піднімуть ціни на свою продукцію до рівня цін в Україні.
Дороге пшеничне борошно
Одна з основних причин зростання імпорту борошна — подорожчала пшениця, яка займає у вартості продукту 80-90%. Ціни ж на неї зросли в тому числі з-за того, що в минулому році було зібрано врожай менший, ніж зазвичай, — 25,1 млн т проти 27,9 млн т роком раніше. Ця причина, а також підвищення цін на пшеницю в світі, призвели до подорожчання культури на українському ринку. Якщо станом на жовтень минулого року вартість тони пшениці становила 6,5 тис. грн, то в лютому-березні вона зросла до 9 тис. грн. Крім того, фермери притримують запаси пшениці, щоб продати її дорожче, що також сприяє зростанню цін. А мірошники не створюють значних запасів зерна, тому змушені закуповувати пшеницю за поточними ринковими цінами.
Природно, що зростання цін на пшеницю призвело до подорожчання борошна, а слідом — і до подорожчання хліба. Зокрема, з листопада 2019 по листопад 2020 року ціни на хліб зросли на 5,4-11,6%.
Млини мелють повільніше
На світовому ринку ситуація українських борошномелів також не радує: попит на їх продукцію (яка стає неконкурентною через технічну відсталість галузі та інших причин) знижується і експорт падає. Тільки за липень-лютий 2020/2021 маркетингового року він скоротився на 62% в порівнянні з аналогічним періодом — до 248,2 тис. т.
Крім того, борошномелів підкосила і спроба вивести торгівлю зерном з тіні за рахунок зниження ставки ПДВ на сировинні аграрні продукти з 20 до 14%. В результаті тепер, як пояснив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Борис Шестопалов, виробники борошна закупають зерно зі ставкою ПДВ 14%, а коли відпускають готову продукцію кінцевому споживачеві, змушені донараховувати 6% різниці в податок за рахунок власного прибутку, що призводить до вимивання капіталу у виробників борошна.
Тому сьогодні деякі борошномельні підприємства не витримують і змушені зупинятися. Як зазначив Родіон Рибчинський, закриваються як невеликі млини, так і великі борошномельні підприємства. За останні півроку три підприємства з топ-30 українських виробників почали шукати нових інвесторів. І все це на тлі відносно слабкої модернізації галузі, яка в результаті цього не може запропонувати ринку високоякісний і сучасний продукт.
Прогнози не радісні
Всі ці проблеми разом, а тепер ще й зрослий імпорт борошна, змушують борошномелів знижувати виробництво. Воно почало скорочуватися ще з другої половини 2020 р., а в січні цього року був поставлений майже антирекорд по виробництву борошна — 84,9 тис. т. Це найменший показник з 1999 р.
Аналітики прогнозують, що виробництво борошна в Україні буде падати і далі: за підсумками 2020/2021 МР воно знизиться на 14% в порівнянні з попереднім роком — до 1,9 млн т, також знизиться експорт борошна ще на 57% — до 140 тис. т, а ось імпорт виросте в 2,1 рази — до 30 тис. т.
І хоча частка імпорту в загальному обсязі споживання вельми незначна, але тенденція дуже погана. Адже на ринок приходять імпортери, які хоча і згладжують стрибки цін на борошно, але створюють небезпечний прецедент залежності стабільності цін в Україні, яка завжди вважалася житницею, від поставок продукції з-за кордону.
Крім того, мірошники з настороженістю чекають підписання угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, яка відома в світі своєю сильною борошномельною промисловістю, яка швидко виросла в результаті модернізації. Якщо імпорт борошна в Україну з Туреччини буде безбар'єрним, то українських борошномелів чекає конкуренція ще з одним гравцем на власному ж ринку.
Що ж до цін на борошно і всі похідні продукти — хліб, макаронні та кондитерські вироби, то споживачів чекає їх подорожчання принаймні до першого врожаю пшениці в цьому році. А враховуючи, що стан озимих хороший і прогнози на врожай поки сприятливі, то ціни на пшеницю в другій половині року можуть знизитися. І тільки тоді буде надія на деяке здешевлення пов'язаних з нею продуктів.
