Без страховки. Чи скорочуватимуть авіакомпанії масово рейси в Україну

На позачерговому засіданні 13 лютого Кабінет Міністрів перерозподілив 16,6 млрд грн на гарантування безпеки польотів у країні. Це було пов'язано з тим, що з 14 по 19 лютого Російська Федерація (РФ) проводить у Чорноморському регіоні військові навчання, а також повідомлення ЗМІ про швидке вторгнення російських військ в Україну.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України "Украерорух" випустило повідомлення, що повітряний простір над територією України відкритий, за винятком його частин, закритих з 2014 р. над тимчасово окупованими територіями країни. Жодних рішень щодо закриття авіапростору не приймалося. При цьому вже з 14 лютого авіакомпаніям рекомендовано не виконувати польоти протягом певного проміжку часу над Чорним морем та заздалегідь планувати оптимальні маршрути з урахуванням поточної ситуації.

Україна опублікувала аеронавігаційну інформацію про активацію потенційно небезпечної зони у повітряному просторі над Чорним морем — з 14 по 19 лютого 2022 р., але ця рекомендація не блокує загалом польоти в зоні Чорного та Азовського морів.

Проте деякі компанії вирішили над Україною не літати, а лізингодавці запросили свої літаки назад. Чи допоможуть гроші, виділені урядом, виправити ситуацію?

Низький сезон

Міжнародні страхові компанії з понеділка вирішили припинити страхування літаків для польотів над Україною через високі ризики. Низка авіакомпаній, серед яких KLM, SkyUp, Ryanair, вирішили призупинити всі або деякі рейси.

Зокрема, SkyUp припинила продаж квитків на вильоти з 14 по 16 лютого і очікує на вирішення ситуації щодо можливості виконання польотів.

Лізингодавці або власники літаків вимагали повернення повітряних суден на територію ЄС. Так, 13 лютого рейс SkyUp PQ0902 Мадейра — Київ через вимоги лізингодавця був змушений здійснити посадку в Кишиніві. Власник літака категорично заборонив летіти до Києва, коли судно вже було у повітрі. 175 пасажирів було відправлено до столиці України автобусами.

Як повідомляли в мережі, у схожу ситуацію потрапив рейс Ryanair FR3076 Братислава — Київ, який повернули до Братислави незабаром після зльоту. Пасажирів пересадили на інший борт (SP-RSR) і рейс був виконаний. "Найцікавіше, що в ірландському реєстрі обидва літаки значилися власністю Ryanair DAC. Зараз вони на польській реєстрації, але я не думаю, що помінявся власник. Пасажирам було оголошено, що рейс повернувся до Братислави через проблеми зі страховкою", — зазначає користувач мережі Євген Бабенко.

На тлі суперечливої інформації аеропорт "Бориспіль" видав повідомлення, що він продовжує працювати у штатному режимі, забезпечуючи високий рівень авіабезпеки. Станом на 13 лютого всі рейси проходили за розкладом та без змін у графіку.

Як окремі епізоди слід розглядати те, що компанія KLM скасувала рейси з 13 до 17 лютого 2022 р.; FLY-DUBAI змінила графіки прибуття та відправлення з 15 по 28 лютого; QATAR AIRWAYS скасувала рейс 14 лютого, бо виконуватиметься рейс на більшому літаку за розкладом; розклад одного рейсу змінила AIR ASTANA

Ситуацію згладжує те, що зараз "низький" сезон в авіаперевезеннях, і якби не інформаційний супровід, проблема не була б такою помітною.

Існує кілька періодів в авіації, коли можна полетіти хоч у США за $300. Перший період — з середини листопада до середини грудня. Другий період — з середини січня, коли всі відгуляли свята, до середини березня. У ці періоди пасажиропотік порівняно з весною та влітку падає на 30-50%, а то й на 70%. Ця криза співпала з традиційним падінням пасажиропотоку", — розповідає експерт з питань транспорту В'ячеслав Коновалов.

Велика компенсація

Щоб застрахувати безпеку польотів в Україні, уряд збільшив резервний фонд держбюджету на 16,6 млрд грн. Ці гроші зберігатимуться на спеціальному рахунку Міністерства інфраструктури та при необхідності використовуватимуться для гарантування безпеки польотів у країні для страхових компаній, компаній-перестраховиків, лізингових компаній та перевізників.

Сума досить велика, це $580 млн. В уряді вказали, що кошти можуть покрити страхові випадки для щонайменше 23 повітряних суден. За даними спеціалізованих джерел, саме стільки суден взято в лізинг авіакомпаніями України.

"Це, на мій погляд, достатня сума, щоб перекрити ті ризики, які є. Тому що в Україну та з України літає не так вже й багато літаків, — каже економічний експерт Юрій Гаврилечко. — Це був досить оперативний та адекватний крок з боку Кабміну, який зібрався на засідання у найкоротші терміни. Виділення цих грошей як держгарантії могло б заспокоїти страховиків та лізингодавців, але оскільки, на мій погляд, це рішення з боку західних страховиків інспіроване політичними, а не виключно економічними моментами, ефективно воно буде лише частково" .

Справді, наприклад, у прес-службі МАУ заявили, що на вимогу лізингодавця компанія відправляє на зберігання до Іспанії п'ять літаків Boeing 747-800. Ще два борти відлетять до Белграда на "планове технічне обслуговування двигунів". Виходить, що рішення Кабміну не спрацювало на повну силу.

На думку колишнього в. о. міністра транспорту та зв'язку України Василя Шевченка, компанії не хочуть зазнавати іміджевих втрат і перестраховуються на випадок, якщо з якимсь літаком щось трапиться.

"Рішення про безпеку перекладені на самі авіакомпанії. Страхова компанія не хоче ризикувати і аналізує за найгіршим сценарієм. За такої відповідальності служби безпеки перестраховуються і кажуть, що виводять літаки в безпечну зону", — каже експерт.

"Незрозумілий сам механізм отримання цієї страховки [запропонованої Кабміном, — "ДС"], — зазначає В'ячеслав Коновалов. — Собівартість льотної години обчислюється за формулою ACMI. Це лізинг літака, екіпаж, технічний супровід, безпосередньо страхування. На що саме зі складових собівартості льотного години будуть направлені ці 16,6 млрд грн, велике питання. У мене таке враження, що зараз намагаються відіграти пандемію. Тобто уряд не компенсував авіаперевізникам втрати через пандемію, протиепідемічні заходи, хоча до них неодноразово зверталися за компенсацією. Тут для цього зручний привід"

"Польоти особливо ніхто не скорочував"

Зважаючи на те, що у всіх українських авіакомпаній загальний парк літаків становить близько 80 бортів, авіаперевезення під час низького сезону польотів не повинні постраждати.

"Наскільки зменшуватимуться польоти, залежить від того, яка структура власності в українських авіакомпаній, тому що якщо авіакомпанія є власником літака, вона його купувала власним коштом, то тоді питання, де вона страхує", — каже Василь Шевченко.

"Польоти особливо ніхто не скорочував. KLM замість чотирьох рейсів на добу заявила на сьогодні, 14 лютого, лише два рейси з "Борисполя". Деякі рейси скасували "Катарські авіалінії", а так, за великим рахунком, онлайн-табло яким було, таким і залишилося", — зазначає В'ячеслав Коновалов.

Позитивною новиною стало повідомлення компанії SkyUp, яка відновила продаж квитків на всі рейси. Вона зуміла домовитися з лізингодавцями про використання транспорту. Це яскраве свідчення про стабілізацію ситуації.

На думку експертів, проблему із перестрахуванням літаків можна було вирішити не лише шляхом виділення додаткових коштів із держбюджету. Голова консалтингової компанії William Invest Expert Віктор Медвідь вважає, що суми у 16,6 млрд грн для таких завдань не потрібні, можна було б дати знижку на обслуговування польотів.

"Украерорух" надає послуги кожному літаку. Можна було порахувати вартість ризику та на якийсь період зменшити плату в "Украерорух" або послуги аеропортів, щоб компенсувати додаткові витрати на здійснення страхових платежів із відповідними компаніями. Це було б грамотніше, ніж виділяти пряме фінансування", — каже експерт.

Василь Шевченко вважає, що рішення Кабміну може створити позитивну реакцію у пресі, продемонструвавши, що уряд готовий та зацікавлений реагувати на ризики. Але треба було якнайшвидше імплементувати договір про "відкрите небо" з Євросоюзом. Тоді всі норми були б синхронізовані і страховики не вимагали б додаткових гарантій.

"Щоб вирішити по-справжньому, потрібно було не марнувати час, а приєднатися до всіх європейських структур — фінансових, лізингових, страхових, — каже Василь Шевченко. — Тоді це стосувалося б країни, яка має не інші стандарти, а має такі ж стандарти. Загальний авіаційний простір передбачає роботу за однакових умов" .

Нагадаємо, що Україна та Євросоюз підписали договір про відкрите небо у жовтні минулого року. Але Верховна Рада досі не ратифікувала його. Це означає, що він набуде чинності не раніше березня 2022 року.