Тотальна ідентифікація? Чи можна буде, як і раніше, платити комуналку онлайн
Неприємний сюрприз
Напередодні нам з дружиною довелося пережити досить неприємний вечір. По багатьом українським сайтам розійшлося попередження про те, що з 28 квітня ми більше не зможемо без ідентифікації оплатити віддалено комуналку, отримати переказ грошей оплатити сервіси і т. д. Справа в тому, що ми, як нерезиденти України, не можемо мати повноцінні карти українських банків, проводити безготівкові операції аналогічно українським громадянам.
Досі виходити з ситуації допомагали видаються без документів, просто на номер телефону, передплачені картки, такі як VISA інша" від компанії Uplata. А також - сервіси мобільних операторів, такі як "Смарт гроші" від "Київстару" або Oplata від Lifecell, - вони дозволяють платити за різні послуги з балансу мобільного номера.
Про те, що ми, як і багато інших, втратимо можливість користуватися безготівковими коштами, несподівано заявила Українська асоціація платіжних систем (УАПС). Як сказано в її заяві, істотно ускладнити життя і українцям, і учасникам ринку платіжних систем може прийнятий 6 грудня в новій редакції закон про протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. Крім того, ЗМІ, перекрутивши заяву УАПС, поспішили повідомити, що для отримання таких послуг, як переказ грошей родичам і оплата ЖКП, від людини потрібно пройти процедуру повної ідентифікації. Зокрема - пред'явити паспорт та код працівникові фінансової організації.
Крім того, Асоціація платіжних систем заявила, що НБУ поки не виробив чітких рекомендацій по процедурі віддаленої ідентифікації, а можливість зробити її віддалено бачить тільки через BankID, але до цього способу підключені лише 14 банків.
Також учасники ринку платіжних систем вказують на протиріччя: вступає в силу 28 квітня закон зобов'язує Нацбанк протягом трьох місяців привести нормативно-правову базу у відповідність з законом. Але там же сказано, що всі суб'єкти фінансового моніторингу - ті ж банки або платіжні системи, - зобов'язані переробити свою внутрішню систему моніторингу вже 28 квітня.
Ще одна претензія учасників ринку стосується статті закону, згідно з якою фінансова організація може отримати штраф за "незабезпечення належної організації та проведення фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками". Дуже розмите формулювання, яка дозволяє штрафувати за практично будь-яке порушення. Максимальна сума штрафу згідно з новим законом - 135 млн грн - здатна "вбити" будь-національний платіжний сервіс. А міжнародного - назавжди відбити охоту працювати в Україні.
Неофіційне джерело в НБУ на наше звернення підтвердив, що поки ясності з новим нормам немає, але особисто він настійно рекомендує мати на руках запас готівки хоча б на два місяці.
Ситуація дозволена або відкладена?
В той же день - пізно ввечері 15 квітня - з'явилося "аварійне" роз'яснення від НБУ. У ньому зазначено, що дійсно закон вимагає при здійсненні платежу проводити ідентифікацію і верифікацію платника, а також супроводити переказ коштів необхідним переліком даних по платнику і одержувачу.
З іншого боку, в НБУ вказали на текст самого закону, а там прямо сказано, що оновлені вимоги не поширюються на більшість платежів: на оплату ЖКП, податків, штрафів, інших обов'язкових зборів і платежів (незалежно від суми), сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн, переклади для оплати товарів і послуг із зазначенням номера карти, всі готівкові перекази в межах України в сумі до 5 тис. грн, зняття коштів зі свого рахунку.
Загалом, на думку Нацбанку, достатньо буде учасникам ринку "завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) і привести їх у відповідність з вимогами Закону, а також налаштувати автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супровід переказів коштів необхідною інформацією про платника та одержувача".
Виходить, Українська асоціація платіжних систем просто наганяла паніку своїми прес-релізами? Не зовсім. Учасники ринку дійсно стурбовані можливими проблемами, які може породити вступ в силу досить заплутаної і багатослівного закону. Правда, залякувати людей неможливістю оплатити комуналку онлайн навряд чи було доречно.
У компанії Uplata на наш офіційний запит відповіли: "В законі прямо не написано про те, що гаманці повинні бути ідентифіковані. Uplata, як і всі учасники ринку, чекає роз'яснень від НБУ і розраховує на його конструктивну позицію. Крім того, законом передбачено неідентифікований ліміт транзакцій, сам Закон ніяк не забороняє електронні гроші і передплачені картки. Також ведеться робота по розмежуванню рівнів ідентифікації клієнтів, де нульовий рівень - не ідентифікований клієнт".
При цьому у фінансовій компанії порадили "стежити за публікаціями в соціальних мережах, де буде надана більш детальна інформація з даного питання".
Також ні в одній платіжній системі, до керівництва якої ми додзвонилися, не змогли відповісти на пряме запитання: чи зможу я після 28 квітня без додаткових заходів щодо авторизації (тобто анонімно, скажімо, з балансу телефону) оплачувати комунальні чи інші послуги, переводити гроші на картки і так далі.
Відповідь скрізь по суті був один: "Ми не знаємо, ми самі чекаємо роз'яснень. Можливо, банки захочуть перестрахуватися і перестануть з нами працювати за анонімним платежів. А може, ні. А може, взагалі набуття чинності закону відкладуть".
Українській економіці після нинішнього "карантинного удару" доведеться підніматися до рівня, який значно нижче наявного, скажімо, на початок 2015 р. Це неминуче буде період, коли дуже значущою буде тіньова (не плутати з кримінальної) економіка. А в ній дуже висока частка готівкового грошового обороту, від чого так хоче піти НБУ. І різноманітні інструменти, на зразок передплачених карт, телефонних рахунків або криптовалют, все-таки знижують недекларируемый обіг готівки.