Занепадницькі настрої. Кого може поховати під уламками Кримського моста
Це дійсно виглядало як поганий анекдот: у ніч на 1 лютого обрушився величезний навіс над парадними сходами біля входу в будівлю на Волоколамському шосе в Москві, в якому знаходиться Всеросійський проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Гідропроект" імені С. Я. Жука. У РФ це провідна організація, проектуюча гідроенергетичні та водогосподарські споруди. Саме "Гідропроект" займався проектуванням гідравлічної навантаження для Кримського мосту.
А 1 листопада 2018-го в російський кінопрокат вийшов художній фільм "Кримський міст. Зроблено з любов'ю". Його режисером був Тигран Кеосаян, який знімав стрічку з дебютного сценарієм своєї дружини, голови RT і двох інформагентств, Маргарита Симоньян. Стрічка зроблена в жанрі комедії з домішкою мелодрами, а її декораціями, як стверджували автори, стала реальна будівництво переправи через Керченську протоку.
Провал виявився феєричним, Остап Бендер не тим провалом захоплювався... В день прем'єри картина з бюджетом 300 млн руб. зібрала скромні 4,6 млн руб. У вихідні дні і випав на них свято 4 листопада збори зросли до 14 млн. Всього за перші п'ять днів прокату фільм відбив без малого 44 млн. І це все. На російському сайті "Кинопоиск" рейтинг картини склав 2,5 бала, що зробило "Кримський міст" одним з найгірших фільмів в історії. Глядачі відзначали повна відсутність сюжету, сортирный гумор і непереконливу гру акторів.
А 8 лютого стало відомо, що в окупованому Криму відновлює роботу поромна переправа Керч–Кавказ, хоча під боком знаходиться начебто працює Керченський міст. Одразу почали виникати питання: чи пов'язане таке рішення з станом мосту? Наскільки він взагалі надійний? Адже дуже багато експертів в минулому році (та й раніше) публічно розповідали про те, що міст побудований на досить неміцному фундаменті.
"ДС" також призводила думку фахівця, який розповідав, що головна проблема проекту — багатометрової товщини пухкі мулисті донні відкладення і так звані пливуни (дрейфуючі ділянки розрідженого ґрунту, що складаються з колоїдних частинок піску і глини, які пов'язують більш великі частинки).
Тепер відомий російський експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар знову підтвердив в інтерв'ю українським ЗМІ: проектувати і будувати міст в даному місці було колосальною помилкою.
"Якщо ви представляєте пекло з точки зору геологічної будови, то якраз він там і знаходиться. Там у морі дуже потужна глина напівтверда і грязьовий вулканізм. І вже мені сказали, що пішли зсувні процеси на автомобільному мосту, — розповів Юрій Медовар. — Його можна зміцнити, але справа в тому, що це ж тільки автомобільний транспорт — він легкий. А от коли, не дай боже, піде залізничний склад, який 5-6 тис. т важити буде, така серйозна динамічна навантаження, то схил невідомо куди може "поплисти". Розумієте, на зсувних схилах намагаються нічого не робити, тому що в будь-якому випадку зсувної схил повзе. Тому він і називається "обвальний схил". Тобто там не можна було нічого будувати! Це в 70-ті роки все абсолютно чітко експерти довели".
Звичайно, на всі аргументи експертів-негативістів у шанувальників Керченського мосту як символу "встає з колін Росії" є залізобетонний, як паля мосту, аргумент: але міст-таки варто. Не руйнується.
Проте редакція "ДС" вирішила трохи зазирнути в майбутнє і подивитися, що буде, коли міст все-таки завалиться. Скажемо відразу: Україні радіти цьому не варто. Насамперед тому, що уламки мосту, впали на мілководді, ураз і наглухо закриють Керченську протоку для будь-якого комерційного судноплавства.
Для українського Приазов'я це, звичайно, стане економічною катастрофою. Сотні тисяч тонн залізобетону, що звалилися в мокру глину, перекриють прохід судам куди надійніше будь-яких російських ракетних катерів. Ті хоч можна відігнати ракетними катерами потужніший. На бетон ракетні катери особливого враження не справить.
Закриття Керченської протоки для судноплавства відріже два стратегічно важливих українських порти — Маріуполь і Бердянськ, через які проходить основна частка експорту української сталі. Основа економіки Маріуполя і всього Приазов'я — Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча і "Азовсталь", а в структурі промисловості близько 82,5% становить металургія.
Левову частку експортних поставок з Маріуполя забезпечує Маріупольський морський торговельний порт (найбільший на Азовському морі і один з найбільших в Україні) вантажообігом близько 15 млн т в рік. Виникає питання: чи можна перенаправити торгові потоки з азовських портів в порти Чорного моря з доставкою туди вантажів по залізниці?
"Є альтернатива приазовським портів — це чорноморські порти України. Але з початком війни на сході України традиційні логістичні маршрути підприємств регіону були розірвані, довелося налагоджувати нові. Зокрема, був розірваний основною ж/д маршрут, що веде до Маріуполя через Донецьк, — сказав у коментарі для "ДС" консультант Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв. — Сьогодні використовується альтернативний маршрут, на якому є "пляшкове горлечко" — ділянка з обмеженою пропускною здатністю Комиш–Зоря–Волноваха. У разі випадання азовських портів підприємствам регіону буде важко переорієнтуватися на інші українські порти".
Автомобільний транспорт не варто розглядати як альтернативу: відстань від Маріуполя до найближчого чорноморського порту Херсона — близько 450 км, від Бердянська — 350 км. На таких відстанях автомобільний транспорт значно дорожче, ніж залізничний, каже експерт. Якщо приазовські регіони перенаправлять вантажі у чорноморські порти, вартість транспортування зросте (за рахунок ж/д) на $5-15 за тонну в залежності від вантажу і того, в який порт цей вантаж піде.
А ось економіка окупованого півострова навряд чи серйозно постраждає. Для цього нескінченно дотаційного регіону навіть працює міст — слабка втіха. А так хоч є шанс, що туристи поїдуть дивитися на епічні руїни — "мощі російської імперської могутності".
Зате екологічні наслідки точно накриють весь регіон.
"Азовське море — саме дрібне в світі з середньою глибиною близько 7,4 м і максимальною до 14 м. Тому взимку воно, буває, замерзає повністю або частково, а влітку температура води в ньому близько 26 градусів. Це дуже незвичні для морів умови, як і низька солоність води в Азовському морі. Але саме тому там унікальна екосистема, 103 види риб, багато фітопланктону та бентосу. Поки ще на одиницю площі за кількістю риби Азовське море перевершує в 6,5 рази Каспійське, Чорне — в 40, а Середземне — в 160 разів. Основна маса видів риб представляє промисловий інтерес, — розповів "ДС" кандидат біологічних наук Сергій Афонін. — Але у випадку обвалення моста обмін солоною водою з Чорним морем різко знизиться, а прісна продовжить прибувати: море впадають 17 річок, головна з яких Дон. Що станеться? Влітку прозорість води буде знижуватися до нуля. Причина — стрімке зростання дрібних тварин і рослинних організмів, так зване "цвітіння" води. Наслідок — масовий замор риби. Одночасно буде заростати дно, море буде міліти і перетворюватися в болото".
Нарешті, політичні наслідки. Складно сказати, чи будуть зловтішатись в Києві (я б не втримався), але для Кремля вони будуть катастрофічними. Адже російська пропаганда вже зробила Керченський міст одним із символів "сильною, що встає з колін і голосно заявляє про себе Росії". Звалився міст стане занадто яскравим, наочним провалом всієї пропагандистської затії під загальною назвою "Крим наш!". А росіяни, можливо, задумаються, на що держава витрачає їхні гроші.
Хоча навряд чи. По-перше, думати не навчені. По-друге, можна не сумніватися, що вже на наступний день російські телепропагандисты выкатят власне пояснення події. Наприклад, таке: "Кляті американці передали своїм київським маріонеткам секретне тектонічну зброю".