"Дебіл", "дебилка" і "покидьок". Як Милованов після Коломойського ще сильніше погіршив інвестклімат

Публічна риторика можновладців в Україні ніколи не блищала високим стилем
Фото: УНІАН

Так, періодично лунало: "скотыняки", "набратися кредитів, як сучка бліх", "злодійка" і "козли, які заважають нам жити". Але в цілому українським політикам в публічному спілкуванні один з одним і з народом вдавалося залишатися на якомусь більш-менш пристойному рівні. Тим більше що навіть якщо казуси і траплялися, то це все були розборки всередині провладної верхівки. Ніколи образи представників влади не мали інших наслідків, крім як приводів виборцям зрозуміти все про культурний рівень тих, хто ними керує.

Однак після "квартализации" вертикалі влади нам, схоже, доведеться готуватися до серйозного зниження планки під назвою "рівень пристойності в публічній дискусії серед українського політикуму". Історія з хором ім. Верьовки, який підспівав "Кварталу" в стьобі над Валерією Гонтарєвої, у якої хтось навмисне спалив будинок, була першим тривожним дзвіночком - градус цинізму в українському публічному просторі помітно підріс.

Можна по-різному ставитися до результатів роботи Гонтарєвої на посаді голови Нацбанку і сперечатися, наскільки вона була ефективним главою НБУ і ліквідації яких банків можна було б уникнути без збитків для вкладників. Але Гонтарєва - досить відома за межами країни особистість, і те, що сталося з її власністю в Україні, дуже багатьом за кордоном стало індикатором, що показує реальний рівень захисту, яку українська влада може забезпечити для приватної власності в цій країні. Будь приватної власності, будь то приватний будинок опального голови НБУ або багатомільярдні інвестиції індуса в найбільший в країні металургійний комбінат.

Це може здатися казусом, але коли найвідоміше гумористичне шоу країни, взрастившее в своїх надрах нинішнього президента та іншу владну верхівку, жартом над потерпілим від кримінального злочину, це для інвесторів свідчить не тільки про цинізм гумористів нинішніх, але і вчорашніх, рассевшихся сьогодні по владних кабінетах.

Міністр економіки Тимофій Милованов прекрасно розуміє, що саме такі сигнали говорять інвесторам, яких так наполегливо запрошують в Україну. Логічно, що його, відповідального за зростання економіки і за залучення цих самих інвесторів, дуже турбує атмосфера, яку влада для них створює.

Однак пробите "Кварталом" дно вдалося пробити ще раз. Ігор Коломойський за виражене публічно занепокоєння з приводу подібних жартів назвав Тимофія Милованова "дебілом". Можливо, Коломойського розсердила не стільки турбота Мілованова про інвестклімат, як те, що той публічно озвучив секрет Полішинеля - такі жарти "Кварталу" служать підтвердженням залежності від влади олігархів, зокрема від самого Коломойського, який жартом залишився задоволений. У тому ж інтерв'ю Ігор Валерійович охрестив "дебилкой" і Гонтареву, заодно відправивши її до психіатра.

Міністру культури Володимиру Бородянському від Коломойського також дісталося - за його вибачення перед Гонтарєвої він був названий "покидьком".

Але що ж міністри? Милованов, почесний президент Київської школи економіки, викладач в західних університетах, заступник голови Ради Національного банку і прочая, і прочая, і прочая - просто "з'їхав" з теми, жартома визнавши, що він таки дійсно "дебіл", тобто вважаючи інцидент вичерпаним. Бородянський на випад сірого кардинала українського політикуму взагалі промовчав.

І це - чергове підтвердження всім, що в Україні не все так просто у відносинах між владою і паном Коломойським: якщо два міністра утерлись і мовчать, то закрадається підозра, що ляльок у цьому ляльковому театрі все-таки хто-то дійсно смикає за ниточки. В цивілізованій країні ображені таким безцеремонним чином міністри неодмінно звернулися б до суду, зажадавши публічних вибачень, а то й грошової компенсації.

І тоді виникає питання - а чи можуть такі міністри відстояти свою позицію, якщо дозволяють себе чехвостить перед усім світом? Чи будуть вони так само затято відстоювати розширення економічних та інших свобод або ж ними можна зневажати, немов безправними заробітчанами? Таке пригинання голови від гнівного окрику олігарха - дуже красномовний сигнал інвесторам, що на захист їхніх вкладень в українську економіку, якщо до них на підприємство в черговий раз прийде з кримінальною справою які-небудь співробітники СБУ, можна не сподіватися.

І ще один аспект погано виглядає скандалу. Можуть тепер випади проти міністрів, зійшли з рук Коломойському, так само сходити з рук і іншим? Може тепер депутат Верховної Ради, або журналіст, або взагалі будь-який громадянин публічно назвати законопроект, розроблений Міністерством економіки, "дебільним"? А яку-небудь ініціативу Мінкульту - "подонковской"? Або ж все-таки краще залишатися хоча б на публіці пристойною людиною?