Уляна Супрун: "До 2020 року тарифів і переліку платних послуг не буде"
"ДС" Чи задоволені Ви прийнятим варіантом закону?
У. С. Бути задоволеним - це емоційна реакція, а питання в тому, чи можна працювати з прийнятим варіантом закону. І моя відповідь: "так". Це вже велика реформа та масштабні зміни, що відбуваються. Звісно, нам хотілося, щоб Україна просувалася далі, і в майбутньому ми мали ту систему, яку пропонували нам міжнародні та вітчизняні експерти. Проте, наші перші кроки доволі успішні. У зарубіжних країнах медична система, взагалі, часто змінюється. Наприклад, британська система медицини, на якій багато в чому базується українська, суттєво вдосконалювалася (через кожні 10-15 років, починаючи з 1950-х років). У США зараз триває обговорення покращення системи охорони здоров'я. І ми теж, наступні 5-10 років будемо працювати над вдосконаленням української системи медицини. А наразі, головне - імплементувати зміни, які передбачено прийнятим законом.
Ідеальним варіантом закону було перше читання.
З того, що залишилося в законі - дуже важливо, що ми створюємо систему державного страхування. Національна служба здоров'я буде державною страховкою і оператором коштів, яка оплачуватиме медичні послуги для всіх українців та людей зі статусом біженців. Ці роботи фінансуватимуться через державний бюджет. Інший важливий крок - ми переходимо на систему, яка фінансує не лікарні, а оплачує медичні послуги пацієнту. І ми залишаємо право вибору за пацієнтом, в яку лікарню та до якого лікаря йому звернути.
"ДС" А якщо говорити про пункти, які не увійшли до закону?
У. С. У першому читанні було три різні пакети медичних послуг: первинна ланка (екстрена і паліативна медична допомога), які повністю покриває держава; послуги, які держава не буде оплачувати (пластична хірургія і т. д.); принцип співоплати (коли частину суми сплачує держава, а решту - пацієнт). На жаль, у фінальному варіанті закону немає співоплати. Проте, залишилося 100% покриття державою первинної ланки. Щороку Кабінет міністрів має визначати перелік послуг, які будуть відшкодовуватися за державний кошт.
Що стосується вторинної і третинної ланок, можливо, деякі операції оплачуватиме держава. Або ж ціни на такі послуги будуть достатня низькі. Також, на рівні законодавства, ми хотіли ввести використання міжнародних протоколів лікування в Україні. Альо, на жаль, цю ідею було відхилено в остаточній версії закону.
"ДС" Ви сказали, що в процесі прийняття закон змінили так, що тепер не гроші ходять за людиною, а гроші ходять за чиновником. Що мали на увазі?
У. С. Я так не говорила. Це зараз гроші йдуть за чиновником і він вирішує, хто й скільки отримує коштів та, в яку лікарню надходить більше грошів, або не нараховується зовсім. А за новим законом саме гроші ходять за пацієнтом. В 2018-2019 рр. це відбуватиметься на первинній ланці, а з 2020 року - на вторинній (спеціалізована медицина і госпіталізація).
"ДС" Ви згадували про платні медичні послуги. Чи є вже у Вашому міністерстві прайси на них?
У. С. Багато людей цікавляться прайсами на медичні послуги. Альо це не є важливим. Більш доцільніше питання було б про формулу, на основі якої будуть розраховуватися такі прайси. Адже все залежить від інфляції, цін на ліки, зарплати медичних працівників, курсом валют, послуг ЖКГ тощо. До речі, така формула використовується по всьму світу, а ми лише коригуємо її до українських реалій. Єдине, що можу сказати точно (це визначено законом України) - по оплаті медичних працівників на послугу йтиме мінімум 250% середньої заробітної плати в країні за минулий рік. Дана частина тарифу не підлягатиме змінам.
Взагалі, тарифи на послуги вторинної та третинної ланок (операції, прийом лікарів-спеціалістів) будуть прораховані, коли ми зберемо протягом наступних двох років достовірну інформацію від лікарень і поліклінік. Тому, сьогодні ніхто в Україні не скаже, скільки це буде коштувати. Звісно, ми звертаємо увагу на ціни в приватних установах, альо не базуємо на них наші тарифи, бо там інші розрахунки (зокрема, 20-50% відводиться на прибуток).
Наприклад, пологи у різних регіонах країни зараз коштують від 600 до 8000 гривень - в залежності від того, скільки медичних препаратів закуповує пацієнт особисто. Думаю, що наша ціна буде ближчою до 8000 гривень.
Можу сказати, що до 15 жовтня кожного року, аби потрапити до бюджету, буде розраховано всі тарифи на медичні послуги на наступний рік. А вже бюджет покаже, яку суму можна покрити за державні кошти, а скільки грошей слід знайті ще з інших джерел (регіональні програми, приватне страхування, самостійна оплата пацієнтами тощо). Але хочу сказати, що принцип співоплати, який ми пропонували був більш справедливим (коли левову частину платила б держава, а пацієнт лише 10%). Адже відтепер буде чіткий розподіл, за які послуги 100% платити держава, а за які - ні. І звісно, що не всі українці зможуть самотужки оплатити, наприклад, ту чи іншу не екстрену, а планову операцію.
"ДС" І все ж, коли Ваше міністерство представити українцям цінники на медичні послуги та їх повний перелік?
У. С. До 2020 року тарифів і переліку платних послуг не буде, бо вперше ця система вводитиметься у 2020 р. Можливо, інформація з'явиться ближче до кінця 2019 року. Щороку приймається бюджет і на той час вже будуть прорахунки, скільки коштуватимуть послуги. Виходячи з цього, ми побачимо, яку кількість медичних послуг зможемо профінансувати. Зрозуміло, що в пріоритеті екстрена й паліативна допомога, які повинні бути 100% покриті державою.
"ДС" А як працює наразі програма реімбурсації ліків?
У. С. Програма працює досить успішно. Набато більше людей стали користуватися цією програмою, адже збільшилась кількість задіяних аптек. Виробники почали більше надавати своєї продукції. На початку процесу були нарікання на обмежений асортимент ліків за програмою реімбурсації, або ж їх не було у достатній кількості. Сьогодні аптеки більше розуміють потреби покупців: які ліки потрібно закуповувати насамперед та їх кількість. Тобто, зараз краще розроблена логістика.
Також наше міністерство працює з електронною системою E-Health для спрощення надання звітів, швидшого отримання аптеками коштів. На початку 2018 року маємо намір подавати до Кабінету міністрів деякі зміни по програмі реімбурсації ліків. Ми зустрічаємося з виробниками, дистриб'юторами та аптеками і цікавимося їхніми складнощами, аби допомогти долучитися більшості з них до нашої програми. Наразі розробляємо електронні звіти для аптек (замість паперових), які спрямовуються до регіонального департаменту для отримання коштів. Сподіваємося, що у 2018 році вже з'єднання бути електронні рецепти і лікар зможе одразу спрямовувати їх на конкретну аптеку. А коли буде створен Національну службу здоров'я, однією з її функцій стані оплата за реімбурсацію. Тобто, вона оплачуватиме електронні рецепти, як і низку інших медичних послуг.
"ДС" Скільки аптек вже задіяно в програмі реімбурсації ліків, і скільки грошей на функціонування системи витрачено? Чи розширюється перелік ліків, та які плани на 2018 рік?
У. С. Щодо кількості аптек, то в Україні їх вже задіяно 6666. А за жовтень 2017 року до програми долучилося ще 42 аптеки. Нині залучена до участі, практично, кожна третя аптека. З початку дії урядової програми "Доступні ліки", лікарями було виписано і пацієнтами використано близько 9889735 рецептів. За весь час дії програми, купили ліків на суму понад 390 млн. грн. Нині у програмі реімбурсації ліків бере участь 198 препаратів (один було виключено) і 43 виробника, з яких 21 - з країн Євросоюзу, 17 - з України, 4 - з Індії та один - з Ізраїлю.
Стосовно розширення переліку ліків, то на 2018 рік пропонується додати ще три нозології (захворювань шлунковокишкового тракту, депресивних станів та анемії у вагітних в першому триместрі), щоб надавати ліки безкоштовно або з мінімальною співоплатою. Ми можемо покрити кошти на ці препарати за рахунок нашого міністерства і зараз питання щодо переліку захворювань знаходиться на громадському обговоренні. До речі, в 2017 році Міністерству охорони здоров'я (МОЗ) виділено 700 мільйонів гривень з державного бюджету: наразі витрачено 450 млн. грн., але до кінця року плануємо збільшити цифру до 600 мільйонів гривень. На 2018 рік заплановано виділити на програму "Доступні ліки" 1 мільярд гривень.
"ДС" А на наступний рік, є в планах розширення кількості аптек по програмі реімбурсації?
У. С. Аптеки долучаються на добровільних засадах. Ми спілкуємося з аптечними ятерами через спеціалізовані асоціації та намагаємося заохочувати аптеки до програми реімбурсації ліків. Звісно, в ідеалі, ми би хотіли, аби всі аптеки стали учасниками цієї програми. Наше міністерство спонукаємо обласні департаменти, прослідковувати, де в регіоні немає таких аптек і виправляти ситуацію.
Спочатку, взагалі, було мало аптек-учасників: лише близько 1500. Альо, коли власники аптек побачили, що наша програма почала розвиватися - стали долучатися. Думаю, коли у 2018 році стані більше нозологій та ширшим перелік представлених ліків - власники аптек, які ще не є учасниками програми, усвідомлять свої бонуси та реальність стабільного прибутку. Адже, в основному, люди купують ліки в якійсь одній аптеці. І звісно, в аптеках, що долучилися до програми реімбурсації ліків, люди купуватимуть й інші препарати - більш дорожчі, даючи цим аптекам, таким чином, постійний прибуток.
"ДС" Зараз є позиція, що закривати лікарні не будуть, а лише перепрофільовувати. При цьому відповідальність за перепрофілювання ляже на місцеві ради. А чи не вийде так, що в процесі перепрофілювання приміщення здадуть в оренду: і ні профілакторіїв, ні хоспісів ніхто не буде робити?
У. С. Щодо госпітальних округів, то є конкретні вимоги, якими повинні бути лікарні. Стосовно решти (не первинної ланки) - хоспісів, профілакторів і т. д., то місцева влада має вирішити, скільки їхній місцевості потрібно таких закладів для задоволення потреб пацієнтів. Адже у кожного регіону своя специфіка, зокрема, в гірській місцевості, а десь може проживати більше молоді чі літніх людей і т. п. В нашому міністерстві є лише статистика мінімально потрібної для регіонів кількості мобільних бригад допомоги, хоспісів, ліжок на реабілітацію (в стаціонарі чи амбулаторії) тощо. Зокрема, це 8-10 ліжок на 100000 населення та одна карета швидкої на 10000 населення.
Ще раз підкреслюю: перепрофілювання залежатиме від міських департаментів. Як люди можуть впливати на цей процес? Ми всі - виборці і обираємо мерів та депутатів, а тому повинні вимагати від них певних дій на користь громади.
"ДС" Наскільки я розумію, Ваше міністерство ніяк не контролюватиме місцеві ради у процесі перепрофілювання лікарень?
У. С. Ми будемо здійснювати контроль за тим, аби місцеві ради не закривали лікарні. І, якщо вони матимуть намір перепрофільовувати лікарні, то повинні зареєструвати (ліцензувати), що там хочуть зробити. Сьогодні МОЗ лише консультує. І ми не станемо в кожному населеному пункті контролювати ці процеси, бо в Україні зараз є децентралізація.
Громади отримують достатня грошей від держави, аби мати змогу самостійно вирішувати такі питання.
Все не так погано, як думали ті, які считают, що в процесі перепрофілювання ніхто не буде створювати ні профілакторіїв, ні хоспісів. Це перебільшені міфи.
Ми усвідомлюємо відповідальність нашого міністерства щодо ліцензування, регуляції з госпітальним округах і т. д., альо все це буде імплементуватися через місцеву владу.
"ДС" Відповідно до прийнятого варіанту медичної реформи, у процесі реформування первинної ланки паралельно існуватиме дві системи фінансування. Яким чином будете стимулювати лікарів і поліклініки переходіті на нову систему?
У. С. Перший стимул - фінансовий. Ті, хто буде й надалі користуватися субсидією, отримуватимуть близько двохсот гривень на пацієнта поліклініки чи амбулаторії. А ті, що будуть переходіті на нову систему - отримають новий тариф (370 гривень на молоду людину, а на дитину або літню людину - 740 гривень). І це майже втричі більше, порівняно з тим, якщо залишатися на субсидії.
Другий стимул - перехід на автономізацію. Це звільнить амбулаторію чи поліклініку від державної тарифної сітки і з'явиться можливість підвищити зарплати медсестрам та лікарям. Щоб перейти від однієї системи до іншої, слід буде автономізуватися та підписати договір з Національною службою здоров'я.
"ДС" На Вашу думку, у прийнятому вигляді, реформа здатна вирішити проблеми охорони здоров'я України? І що для цього необхідно?
У. С. Охорона здоров'я - це надання медичної допомоги та послуг. Зміна фінансування міняє філософію медицини в Україні. Замість того, щоб сплачувати за існування стін, тепер ми оплачуємо допомогу пацієнту, який стає в центрі уваги системи медицини. Адже там, куди йде більше грошів - максимум уваги. Пацієнт обирає лікаря й лікарню, які будуть фінансово зацікавлені, щоб він знову прийшов саме до них. Таким чином, буде постійна конкуренція між лікарями та лікарнями, і як наслідок, поліпшення якості надання послуг. Окрім фінансової складової, якість медичних послуг покращуватиметься також за рахунок підвищення рівня медичної освіти, післядипломної освіти освіти (закон про ліцензування лікарів, виїзд лікарів за кордон на навчання), збільшення зарплат медичним працівникам і повернення поваги до професії лікаря, медсестри. Держава сприяє, щоб людина мала доступ (у разі хвороби) до якісніх медичних послуг. Альо це довга й важка дорога. Адже 25 років незалежності та сімдесят років перед тим, існувала інша система, в центрі уваги якої не був пацієнт. Зокрема, останні десять років пацієнти самотужки оплачуть медичні послуги, і це свідчить про те, що в Україні немає безкоштовної медицини.
Ми запропонували іншу систему, де зрозуміло хто і за що платити, у тому числі й держава. Коли щороку буде зростати українська економіка, держава зможе більше виділяти коштів на медицину.
В законі написано, що кожен рік 5% ВВП має йти лише на медичні послуги, а не на медицину загалом. Додатково ще є державні закупівлі ліків, інсулінові та туберкульозні програми, програми з ВІЛ СНІДу, а також програми для лікарень, що надають високоспеціалізовану допомогу складним пацієнтам, які не можуть самі оплатити певні послуги (Інститут раку, Охмадит тощо). І ці статті залишаються. Альо, якщо би в Україні могли досягнути тих 5% ВВП, прописаних у законі, то ми б мали зараз удвічі більше коштів, ніж сьогодні виділяє держава на охорону здоров'я.
"ДС" Ви так і не сказали прямо, чи реформа вирішить наші проблеми охорони здоров'я...
У. С. Це мрія кожного міністра охорони здоров'я і в будь-якій країні, щоб прийняття одного закону могло вирішити всі проблеми. Нашим законом ми лише змінили систему фінансування, але він дає поштовх для глобального процесу переформатування системи медицини. І зміни не бувають швидкими, а йдуть поволі - протягом кількох років, мінімум.
"ДС" Чи плануєте Ви ще раз спробувати позбавитися приставки в. о. через затвердження парламентом на посаді міністра (з огляду на те, що на закон голоси знайшлися)?
У. С. Щодо подання на затвердження міністром, то така ініціатива повинна виходити з Кабінету міністрів: я сама не можу це зробити. Вже більше року я є виконуючим обов'язки. Альо ніхто з колішніх 22 міністрів охорони здоров'я не зміг просунути медичну реформу через Верховну Раду. Тому, нарешті хоча б хтось, дійсно, виконує обов'язки міністра охорони здоров'я. І це я! Тому, можливо, приставка в. о. - комплімент, а не проблема. Вона не обмежує мої повноваження та не заважає в роботі. До того ж, окрім мене в Україні є ще два в. о. міністра - в Міністерстві інформативної політики та Міністерстві аграрної політики. І якщо Верховна Рада досі не спромоглася прийняти відставку міністрів цих відомств, то це дуже показово, що зараз відбувається в нашій державі.
