Послабити гривню, щоб стати сильнішими. Чому Нацбанк вбиває економічне зростання

Останнім часом українська нацвалюта зміцнюється до долара. Гривня в п'ятницю, 4 червня, торгувалася на рівні 27,3 грн/$. Тим часом цього року варто очікувати досить великого надходження валюти в Україну. Якщо в цей момент провести контрольоване послаблення курсу гривні, наша економіка могла б отримати дуже серйозний імпульс до розвитку.

Час експортерів

Коли пандемія COVID-19 почала спадати, наша країна виявилася "в потрібному місці, в потрібний час". У світі почалося масштабне зростання цін на промислову сировину і продукти харчування — таке, що його відразу назвали "новим суперциклом зростання". Саме метали і продукція АПК — основні експортні товари України — користуються зараз вкрай високим попитом по всьому світу.

Фундаментальні причини для зростання прибутковості українських сировинних компаній тільки посилюються. Країни з розвиненою обробною промисловістю (Китай, Німеччина, США) відновлюють промвиробництво після пандемії. Головна фабрика світу — Китай — взагалі забезпечує гарантований попит майже на всю лінійку сировинних товарів. Також вже зрозуміло, що в найближчий рік економіка і в Європі буде відновлюватися дуже високими темпами, що підштовхне попит (а значить, і зростання цін) на сировинні товари прямо по сусідству з Україною.

Західні експерти вже і термін придумали: metals mania — форсований стрибок попиту на залізну руду і сталь. Орієнтиром залишається залізо — з початку року воно додало в ціні вже 34%.

"Оскільки інвестори роблять ставки на відновлення економіки, на ринках виникає нове безумство: у всьому світі люди поспішають купити метали", — пояснює суть пережитого фондовими ринками в середині травня ажіотажу CNN Business.

Тенденція зрозуміла: сировинні товари зростають на тлі відновлення глобальної економіки, сталь дорожча за $226 за тонну — це спершу про Китай, а потім і про решту світу, пише The Financial Times.

У Китаї ціни на сталеву арматуру, що широко використовується в будівництві, виросли з $660 за т на початку 2021-го до $865. "Це рекордні рівні цін, вони перевищують максимуми періоду до 2010 року", — цитує FT висновки Clarksons Platou Securities. На тлі апетиту до сировини китайський імпорт за квітень виріс на 43% у річному перерахунку.

Водночас триває і нестримне зростання цін на продовольство. Індекс Bloomberg Agriculture Spot Index рік до року виріс на 74%, досягнувши позначки в 393 пункти, і на цьому, судячи з усього, зупинятися не має наміру.

Світові ціни на продовольство в травні виросли на найзначнішу величину за більш ніж 10 років, і це незважаючи на те, що глобальне виробництво зернових може досягти нового безпрецедентно високого рівня. Про це йдеться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).

Так, середнє значення Індексу продовольчих цін FAO в останньому місяці весни становило 127,1 пункта, що на 4,8% вище квітневого показника і на 39,7% вище показника травня 2020 р. "Одним із чинників зростання цього індексу, який дозволяє щомісяця відслідковувати коливання світових цін на найбільш ходові продовольчі товари, стало різке зростання світових цін на рослинні олії, цукор і зернові; він досяг найвищого значення з вересня 2011 р., яке лише на 7,6% нижче його історичного максимуму", — зазначають в організації.

У порівнянні з квітнем Індекс цін на зернові FAO виріс на 6% головним чином за рахунок збільшення світових цін на кукурудзу, середнє значення яких на 89,9% перевищило показник минулого року. Індекс цін на рослинні олії FAO додав у травні 7,8%.

Зараз українським експортерам потрібно тільки одне — щоб описані тренди зберігалися якомога довше.

Дати поштовх економічному зростанню

За даними Держстату, в I кварталі 2021 р. експорт товарів з України становив $13,7 млрд, або 112% у порівнянні з I кварталом 2020-го. Такого зростання не було давно, але ж нам обіцяють, що весь рік буде таким.

Традиційно для підприємств-експортерів вигідно, щоб долар і євро коштували дорожче в гривневому еквіваленті. Водночас це добре і для наповнення бюджету (через митницю і податки), і зарплати є можливість підняти, і навіть пенсії. Звичайно, є зворотний бік у вигляді підвищення цін на імпортні товари, але загалом для економіки контрольоване зниження курсу гривні вигідне.

У цій ситуації дуже важливою стає поведінка Національного банку України. Так, в Україні режим плаваючого курсу, але в регулятора є способи впливати на валютний ринок. У самому Нацбанку вважають головним завданням таргетування (а по суті — стримування) інфляції, але при цьому часто не приділяють уваги іншим прописаним у законі функціям, зокрема сприяти економічному зростанню. Хоча, очевидно, що швидше за всіх виходять із кризи саме ті країни, в яких регулятори разом з урядами проводять політику щодо підтримки промисловості та прискорення економічного зростання. Як зазначалося вище, в нашому випадку для цього слід послабити курс гривні.

І не боятися інфляції. Зрештою, зараз всі розвинені країни нарощують грошову масу. При всіх застереженнях, що у нас не резервна валюта, треба розуміти: інфляція виникає не тоді, коли "друкується" більше грошей, а коли за цим процесом не встигає виробництво. Якщо задіяти ресурси, включаючи трудові (у нас безробіття прямує до 10%), то можна наростити ВВП, при цьому не дуже розігнавши ціни.

Отже, НБУ у співпраці з Кабміном міг би вплинути на курс у бік здешевлення гривні. Не радикального, звичайно, але її послаблення до рівня 28–29 грн/$ вже змогло б стимулювати економічне зростання і підвищити доходи бюджету.

"Коли ми послаблюємо гривню, це дозволяє експортерам збільшувати виручку, та й загалом більше доходу в країну приходить в гривневому еквіваленті. Що, власне, дозволяє нашим виробникам мати більший ресурс, — сказав в коментарі для "ДС" економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін. — Також девальвація — завжди плюс бюджету. Вона дозволяє виконувати бюджет і збільшувати доходи держави з імпорту, з ПДВ (там і акциз, і ПДВ імпортний, загалом, всі поліпшуються)".

Які у НБУ є інструменти для послаблення курсу гривні? З огляду на те, що послаблювати потрібно не так уже й сильно, досить було б традиційних, таких як викуп валюти на міжбанківському ринку. Механізм простий: регулятор викуповує валюту, її курс зростає. При цьому сам НБУ попутно ще й поповнює свої золотовалютні резерви, що однозначно добре для країни. Всі у виграші.

Зміцнити гривню, щоб уникнути проблем

Є й інші приводи послабити гривню — хоча б для того, щоб в результаті зберегти курс збалансованим. Тому що деякі економічні процеси незабаром можуть, навпаки, сприяти надмірному зміцненню нацвалюти.

Давайте згадаємо: з 1 липня відкривається ринок землі. І є чимала ймовірність того, що малі та середні фермери відкриють свої валютні кубушки (в гривнях вони гроші навряд чи зберігають, фермери — люди практичні), щоб викупити ту землю, яку вони зараз орендують. Якщо так станеться, на ринок може бути викинуто, за різними оцінками, від $2 млрд до $10 млрд у валюті. А це позапланово дуже зміцнить гривню.

Є і ще один фактор. 17 травня заступник голови НБУ Юрій Гелетій в інтерв'ю "Радіо Свобода" заявив: "Наступним кроком має стати скасування вимоги про придбання бізнесом валюти під зобов'язання. Зараз підприємства можуть купувати валюту, якщо у них є на це підстави, наприклад, погашення кредиту в інвалюті перед українським банком або нерезидентом. Ми плануємо це обмеження скасувати. ...Ми це зробимо, я сподіваюся, в короткостроковій перспективі".

При цьому сам топменеджер Нацбанку визнає, що цей захід може "істотно вплинути" на ринок. Простіше кажучи, попит на валюту з боку юросіб, найімовірніше, виросте. У такій ситуації зберегти баланс на ринку буде набагато легше, якщо гривню дещо послабити до провідних світових валют.

І третій фактор, для оцінки якого досить просто виглянути у вікно. Там сонце чергується з дощем — ідеальна погода для сільського господарства. Аграрії вже "загрожують" Україні новим рекордним урожаєм основних експортних культур. А ціни на продовольство на світових ринках, як ми писали, б'ють рекорди. Це означає, що наприкінці року в Україну ще дужче потече валюта...

Однак Нацбанк, замість того щоб у зв'язці з урядом залити економіку грішми, займається будь-якою справою — таргетує інфляцію. І своєю недалекоглядною політикою фактично позбавляє економіку можливостей вибухового зростання, а державний бюджет — мільярдів гривень для ключових соціальних виплат.