Приборкання "Газпрому". Чи змусить ЄС Росію оплатити модернізацію української ГТС
Транзит хочуть всі, але кожен по-своєму
21 січня в Брюсселі пройшов вже третій раунд переговорів між НАК "Нафтогаз", "Газпромом" і Єврокомісією (ЄК) про постачання газу в Європу через територію України. Цієї зустрічі передували двосторонні переговори Росія–ЄС і Україна–ЄК.
Українську сторону на зустрічі представляли голова МЗС Павло Клімкін, глава правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв і виконавчий директор компанії Юрій Вітренко, російську — міністр енергетики Олександр Новак і глава "Газпрому" Олексій Міллер, Європи — віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович.
Після завершення тристоронніх газових переговорів міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що російський "Газпром" готовий продовжити існуючі домовленості з Україною після закінчення поточного року.
"Міллер (глава "Газпрому" Олексій Міллер. — "ДС") тричі наголосив, що вони готові продовжити існуючі контракти. Ці контракти для них, напевно, за щастя. При цьому він говорив, що ці контракти можна продовжувати навіть без будь-яких експертних консультацій, — сказав Клімкін. — Я намагався у нього перепитати, що він має на увазі. Так він підтвердив, що саме ці контракти".
Але Україну це не влаштовує. За словами Клімкіна, Україна має на меті перейти від "договорняків до реальних контрактів, які будуть засновані на європейських правилах", проте російська сторона навіть не розглядає те, що "в Україні тепер інші правила, які відображають європейське законодавство".
Голова правління НАК Андрій Коболєв в Брюсселі підтвердив, що тепер Україна готова будувати відносини з "Газпромом" тільки у відповідності з європейським законодавством. За його словами, він був "здивований" пропозицією Олексія Міллера просто взяти і продовжити чинну угоду.
На руку Україні відіграє те, що українська сторона і Єврокомісія зайняли єдину позицію на переговорах, вказавши на необхідність укладення нового договору між "Нафтогазом" і "Газпромом", відповідного європейському енергетичному законодавству. У відповідь, на думку Коболєва, російська сторона обрала тактику затягування переговорів.
Нагадаємо, що нині діючий транзитний контракт був укладений в 2009 р. строком до 2020 р. Українська сторона вже не раз вказувала, що за десять років дії контрактів безповоротні збитки Києва склали $32,1 млрд. Глава "Нафтогазу" підкреслював, що контракти 2009 р. "найпровальніші за всю історію незалежної України".
Позицію РФ ще раніше озвучив міністр енергетики Олександр Новак. За його словами, Росія готова продовжити діючий контракт "Газпрому" і "Нафтогазу" на транзит, але також готова і розглядати пропозиції про укладення нового — при дотриманні деяких умов. А саме: "врегулювати всі спірні відносини до початку реалізації нового етапу взаємин".
Мова йде про судову тяжбу між "Газпромом" і "Нафтогазом". Предметом суперечки стали саме ці контракти на транзит і постачання газу з РФ в Україну, укладені компаніями в 2009 р. за участі тодішніх прем'єрів двох країн Володимира Путіна і Юлії Тимошенко. У документах був прописаний принцип "бери або плати", який передбачав як обов'язкові для України обсяги закупівлі газу, так і обов'язкові для прокачування обсяги транзиту.
Але "Нафтогаз" недобирав газ, а "Газпром" недогружал транзитом через українську ГТС. У 2014 р., після різкого загострення відносин між Москвою і Києвом, компанії подали зустрічні позови в Стокгольмський арбітраж щодо перегляду контрактних умов і застосування штрафних санкцій один до одного.
Суд став на бік України, вважаючи, що свої зобов'язання по транзиту "Газпром" повинен виконати повністю. В результаті російська компанія залишилася винна "Нафтогазу" $2,56 млрд. "Газпром" оскаржив ці рішення, а також подав позов про розірвання діючих контрактів. "Нафтогаз" у відповідь 6 липня 2018 р. подав позов про підвищення тарифу за прокачування і оцінив свої претензії в $11,58 млрд.
Тепер "Нафтогаз" запропонував "Газпрому" знизити суму позову до $2 млрд, якщо сторони укладуть новий контракт на транзит російського газу через Україну після 2019 р. У відповідь Олександр Новак заявив, що нового договору не буде без скасування рішень Стокгольмського арбітражу в апеляційному суді чи мирової угоди між "Нафтогазом" і "Газпромом".
Україну не влаштовує діючий контракт, крім його невідповідність європейським правилам, ще й тому, що в інтерпретації "Газпрому" він не містить жодних гарантій щодо обсягів транзиту. Тобто після запуску "Північного потоку-2" "Газпром" зможе знизити транзит через Україну до нуля, навіть якщо контракт буде продовжений на наступні роки.
Цікавий момент: на тлі новин про чергових "газових" переговорах російські прокремлівські ЗМІ дружно почали писати про те, що Росії дуже потрібен транзит через Україну і тому він буде збережений в будь-якому випадку, залишилося домовитися про умови. Але ті ж самі ЗМІ ще півроку тому так само дружно писали, що скоро РФ введе в дію "Турецький потік", "Північний потік-2" і Україна взагалі залишиться без роботи, без грошей за транзит, збанкрутує і провалиться в пекло.
Але тепер стає очевидно: як не рахуй, а без транзиту газу через Україну "Газпром" не обійдеться. Це, до речі, визнав і Володимир Путін, що змусило кремлівських пропагандистів швидко оновити методички.
У пошуках компромісу
Швидше за все, зайнята РФ "жорстка позиція" — просто звичний для росіян шантаж, "гра м'язами". За якою ховається готовність підписати що завгодно, лише б в Європі не назвали "Газпром" ненадійним партнером, якому потрібно шукати альтернативу. В умовах міжнародних санкцій і глобального падіння цін на нафту для Росії одержувані за газ живі гроші стають більш важливим фактором, ніж можливість напаскудити сусідам. Звідси і готовність Кремля домовлятися.
Можна будувати різні версії щодо того, на які поступки тут міг би піти Київ, швидше за все, конкретний варіант вже сформульовано, але поки обговорюється за лаштунками. У понеділок за підсумками тристоронніх консультацій у Брюсселі Андрій Коболєв сказав, що саме Єврокомісія запропонувала Росії та Україні варіант нового контракту на транзит російського газу.
Яких-небудь подробиць Коболєв не озвучив, так і, ймовірно, був пов'язаний обіцянкою їх не розголошувати. Але за нього це зробило агентство Bloomberg, яке процитувало Шефчовича: він вважає, що новий контракт повинен бути сумісним із законодавством ЄС і мати тривалий термін — понад 10 років, а обсяги повинні бути комерційно життєздатними, щоб залучити інвесторів до модернізації української газотранспортної системи.
Пропозицію ЄК охоплює не тільки три основних параметри майбутнього транзитної угоди — тривалість, обсяг та тарифи, але і інші важливі параметри, такі як інвестиції та обслуговування ГТС, юридичні та технічні вимоги. При цьому конкретні цифри залишаються невідомими і, судячи з усього, будуть предметом запеклого торгу.
Так чи інакше, але вирішення питання відклали на два місяці, можливо, з-за того, що віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович повертається в Словаччину для участі у виборах президента.
В сухому залишку. З одного боку, Україна може полегшено видихнути: у Росії не вийде в найближчі роки відмовитися від транзиту свого газу в Європу через нашу територію і з використанням нашої ГТС. А значить, і труба буде завантажена, і бюджет продовжить поповнюватися доходами від транзиту.
З іншого — маючи стосунки з росіянами, завжди є ризик потрапити в чергову пастку, адже сумлінністю від "Газпрому" і раніше не пахло, а тепер Україна для нього і зовсім "дозволена жертва". Тому безпечніше наполягати на укладенні нового транзитного контракту з ретельним дотриманням усіх європейських умов. Але "для танго потрібні двоє": щоб транзитний договір у результаті був підписаний, на поступки напевно доведеться піти і Москві, і Києву. Чиї поступки виявляться більш значними — в цьому і полягає інтрига переговорів.
Швидше за все, вирішальним виявиться думку ЄС, який зацікавлений у довгостроковому контракті з "Газпромом" щодо використання української ГТС. Як заявив Марош Шефчович, європейці пам'ятають ситуацію 2009 р., коли припинялися поставки російського газу в ЄС, і тому не хочуть знову ризикувати енергетичною безпекою.