Велике відновлення. Як зростає український агросектор

Рік відновлення

Сьогодні дивно навіть згадувати, що 2022-го в Україні всерйоз розглядався варіант, за якого держава сама викупить в аграріїв усю вироблену ними продукцію, щоб не допустити масових банкрутств у галузі та водночас гарантувати продовольчу безпеку країни в умовах війни. Зараз ситуація геть інша. Практично всі аграрії, з якими спілкувався оглядач "ДС", говорили про досить вдалий рік. І логістика налагодилася, і послуги зі зберігання та переробки стали доступнішими, і засобів захисту рослин вистачає, і — головне — закупівельні ціни стали більш прийнятними.

"Ще 2022 р., та й нерідко 2023-го доводилося віддавати перекупникам урожай на їхніх умовах, з мінімальною маржею. Так робив і я, і інші господарі, бо інакше — запросто опинишся без оборотних коштів, — розповів Костянтин Філіппенко, фермер із Черкаської області. — А ось у 2024 р. вже можна було за бажання і притримати врожай, чекаючи вигіднішої пропозиції. Тому що гроші на рахунку є, тому що покупців побільшало, умови кращі. Не ідеальні, звичайно, і до прибутків 2020-2021 рр. далеко, але й про катастрофу вже ніхто не каже. Пристосувалися".

У 2024 р. продовжувала змінюватися структура ринку. Чимало фермерів, особливо дрібні та розташовані поблизу міст, перестали вирощувати зернові культури та переорієнтувалися на овочівництво. "Борщовий набір" менш маржинальний, але й менш ризиковий: у місті попит на овочі завжди гарантований.

А вирощування зернових, сої, ріпаку, соняшника — це дедалі більше спеціалізація великих агрохолдингів, які працюють на експорт. Вони краще орієнтуються на світових ринках, у них свої елеватори та логістика, у них великі партії товару, і завдяки цьому зрештою вища маржинальність.

"Рік в агрокомплексі пройшов дотепно, було з чого і з кого подивуватися. Щось вирощувати було складно, температури були екстремальними, подекуди критично бракувало вологи; через купу об’єктивних факторів деякі великі гравці відмовилися від вирощування кукурудзи на користь сої… і програли. Соя вродила погано, ціни на неї не було, зате кукурудза упевнено тримає $200 за тонну і трохи більше і має рентабельність понад 145% (а я пам’ятаю, як ціна коливалася від $50 до $145 в різні роки), соняшник — понад 160%", — розповів у коментарі для "ДС" Юрій Гончаренко, головний редактор галузевого аграрного журналу "Зерно".

За його словами, усе це стало можливим завдяки ЗСУ і відкриттю морського коридору.

"Порти ставлять рекорди відвантажень. Загалом Україна має другий результат за експортом після рекордного 2021-го. Експорт зернових та олійних приніс $24,5 млрд валютної виручки. А експорт цукру становив 746 з гаком тис. т, максимум за всі часи спостережень, — наголошує Гончаренко. — Гарна ціна на пшеницю, ну, як гарна — у світі вона середня, а для нас захмарна. Море нас врятувало, і більшість аграріїв вже була б на Мальдівах, якби не війна…"

Експерт зазначив, що добре заробили і виробники м’яса, яєць, молока та вершкового масла.

А згідно з даними Держстату, за січень-вересень 2024 р. середня рентабельність агропідприємств України була відносно невисокою. Так, операційна діяльність давала рентабельність 6,7%, вся діяльність — 4,5%. Для порівняння, аналогічні показники промисловості становили 8,3% та 3,9% відповідно. Це не вражаючий результат, але для воєнних умов — дуже непогано. Частка прибуткових підприємств в аграрному секторі — 61,3% (у всій економіці України — 75%), обсяг капітальних інвестицій — 30,7 млрд грн (тоді як у промисловості — 133,7 млрд грн, а в економіці загалом — 343,4 млрд грн).

Важливо розуміти, що результат, який відображає Держстат, взято "зі звітів". Тобто без даних про неврахований аграріями врожай та тіньові розрахунки готівкою…

Якщо ж повернутися до негативних аспектів, то треба враховувати, що у 2022-2023 рр. через бойові дії значна частина сільськогосподарських угідь вийшла з обороту. І цей процес, на жаль, продовжується. Наш загалом оптимістичний співрозмовник Юрій Гончаренко серед найбільших проблем у галузі виділив саме ситуацію з фермерами, які втратили контроль над своїми господарствами на тимчасово окупованих територіях, але повинні й надалі сплачувати кредити банкам.

Навіть на звільнених територіях далеко не завжди можна повернутися до нормального господарювання — землі або досі заміновані, або просто забруднені вибухівкою та іншими слідами війни. Також на ціноутворення агропродукції тепер впливають чинники, пов'язані з місцем розташування ділянки відповідно до зони бойових дій. Люди часто не хочуть працювати близько до фронту, а послуги вантажоперевізників коштують у прифронтовій зоні набагато дорожче.

Тепер докладніше розглянемо стан сільського господарства України за галузями та в розрізі експорту.

Рослинництво: радують ціни і рентабельність

Спекотне та посушливе літо сильно позначилося на врожаї зернових та олійних культур — він виявився на 10–15% нижчим ніж у 2023 р. Однак цього було достатньо і для внутрішнього споживання, і для експорту.

За даними Української зернової асоціації (УЗА), у 2024 р. врожай зернових і олійних культур становив 75 млн т, що на 9,5% менше, ніж у 2023 р. За інформацією консалтингової компанії Barva Invest, цей показник був 73,1 млн т — падіння на 12,7%. Остаточні офіційні результати за роком стануть відомі пізніше. Однак зменшення врожаю очевидне, і основною його причиною став несприятливий клімат, особливо в південних та східних регіонах.

Утім, цей негатив перебила позитивна тенденція. У 2024 р. відбулося значне зростання світових цін на зернові культури, що дуже допомогло українським аграріям. За оцінками експертів, виручка від продажу за кордон збільшилася на 20–25%, бо міжнародний ринок відчував дефіцит продукції через кліматичні виклики в різних регіонах. Так, рік видався неврожайним на пшеницю у таких регіонах, як Канада, Аргентина та ЄС, що дозволило українським виробникам вигідніше експортувати продукцію за високими цінами.

За інформацією заступника директора ННЦ "Інститут аграрної економіки", члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, за підсумками 2024 р. проти 2023 р. зросла рентабельність пшениці до рівня 17% та ячменю — до 25%.

У сезоні 2024 р. рентабельність ріпаку становила майже 60%, сої — до 40%. Збільшення цього показника пояснюється суттєвим здорожчанням сільгоспсировини. Наприклад, ціна на соняшник із січня до жовтня збільшилася майже на 158%. Також рентабельність зростала завдяки відновленню експортної активності та зниженню вартості логістики порівняно з 2023 р.

На ринку цукрових буряків врожайність стабільна, а ціни зростають. За даними профільного видання Kurkul, торік в Україні зібрано понад 12 млн т цукрових буряків. Середня врожайність становить 50 т/га. Закупівельна ціна зросла до 2000 грн/т, тоді як ще рік тому вона становила 1900 грн/т, а у сезоні 2022 р. — 1500–1600 грн/т. Це стимулює фермерів продовжувати вирощувати культуру навіть у складних умовах.

Тваринництво: в плюсі птахівники і молочники

Згідно зі звітом консалтингової компанії "BDO Україна", загальний обсяг виробництва м'яса птиці за підсумками 2024 р. має сягнути 1 224 тис. т., що на +4,8% більше, ніж роком раніше. Аналогічний показник для світового виробництва торік зросте на 1,2%, а для країн, що розвиваються — на 1,3%.

Що стосується виробництва яловичини, то за оцінками Мінагро, в січні-жовтні 2024 р. обсяги забою ВРХ в господарствах усіх категорій становили 311,5 тис. т, що майже відповідає показникам аналогічного періоду 2023 р. (+0,2%). При цьому на агропідприємствах показники трохи зменшилися, а в господарствах населення — збільшилися. Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин (не тільки ВРХ, але й свиней, вівець, птахів) в січні-жовтні 2024 р. сягнули 2 млн 542,7 тис. т, що на 4% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 р.

Виробництво молока продовжило падати: за попередніми оцінками, у 2024 р. загальний обсяг становив 7,2 млн т, що на 3% менше, ніж у 2023 р., і на 17% нижче за рівнь 2021 р. Але при цьому виробники торік отримали рекордні прибутки, зокрема, завдяки різкому зростанню цін на внутрішньому ринку, а також збільшенню експорту молочних продуктів.

Ситуація складається двоїста: з одного боку, поголів'я корів у промисловому секторі продовжує скорочуватися, з другого — фермери нарощують виробництво молока, насамперед завдяки зростанню продуктивності ВРХ.

Утім, обидва основних напрямки українського тваринництва — птахівництво і велика рогата худоба — у 2024 р. страждали через перебої у постачанні електроенергії, обстріли та погодні аномалії. Тож загалом для тваринництва минулий рік видався більш проблемним, ніж для рослинництва.

Аграрний експорт

Міністерство аграрної політики та продовольства стверджує, що Україна 2024 р. вийшла на довоєнний обсяг експорту агропродукції — $24,5 млрд, що становить 59% у загальному експорті. Це другий показник за часи Незалежності, більше було тільки у 2021 р. — $27,7 млрд. Загалом торік Україна експортувала 78,3 млн т аграрної продукції. Це відбулося завдяки стабільному функціонуванню Українського морського коридору.

Найбільше доходів серед категорій продукції принесли:

• соняшникова олія — $5,1 млрд (21% від усього аграрного експорту, майже 6 млн т);
• кукурудза — $5,0 млрд (21%, 29,6 млн т);
• пшениця — $3,7 млрд (15%, 20,6 млн т);
• ріпак — $1,8 млрд (7%, 3,8 млн т);
• соя — $1,3 млрд (5%, 3,4 млн т).

Важливо відзначити, що Україна наростила експорт м'яса птиці на зовнішні ринки. За даними Державної митної служби, з січня по листопад 2024 р. постачання цього продукту зросло до 410,9 тис. т, що принесло дохід у $880,37 млн. Для порівняння: за аналогічний період 2023 р. експорт становив 388,65 тис. т на суму $734,23 млн.

Значні успіхи й у молочників. За попередніми даними Держстату, в 2024 р. Україна експортувала 117,73 тис. т молочних продуктів на суму $295,03 млн. Відносно 2023 р. натуральні обсяги експорту зросли на 8%, а виручка — на 14%.

Відбулася ще одна зміна на користь сільгоспвиробників. Як зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу в грудні 2024 р. другий місяць поспіль спостерігалося скорочення обсягів експорту агропродукції. Але, мабуть, вперше в умовах війни це було пов’язано не з логістичними обмеженнями, які створює російська армія, а з поточною ринковою кон’юнктурою, зменшенням запасів продовольства, призначеного для експорту, та бажанням українських аграріїв реалізувати продукцію в більш сприятливий період. Простіше кажучи, вони спокійно продали те, що хотіли, за попередні місяці 2024 р., і тому наприкінці року експорт скоротився природним чином.

Водночас, за даними фахівців, суттєво знизився експорт рослинних олій. Через відчутне зростання цін на насіння соняшнику частина аграріїв не поспішає реалізовувати вирощений урожай. Це призвело до скорочення обсягів виробництва соняшникової олії, а відповідно, і обсягів експорту. Варто зазначити, що це явище тимчасове.

"Подібна ситуація спостерігається і під час експорту зернових культур. Ціна на кукурудзу, яка зараз займає левову частку в експорті зернових, на українському ринку, має позитивну динаміку, і частина аграріїв не поспішає експортувати весь вирощений обсяг у поточний період, очікуючи ще більш сприятливого часу. А в комбінації з падінням темпів експорту пшениці це призвело до скорочення обсягів експорту зернових", — підсумували в УКАБ.

Цікавий факт: різко зріс експорт жита — до 10,75 тис. т в липні-грудні 2024/25 маркетингового року, і це в 11,3 раза більше, ніж було роком раніше, пише агентство "АПК-Інформ". Причина зростання — закупівлі великих партій жита Іспанією та Ізраїлем. Зокрема, у вересні Іспанія імпортувала 7,15 тис. т українського жита, а у жовтні Ізраїль закупив 3,05 тис. т, що забезпечило цим країнам лідерство серед імпортерів українського жита цього сезону. Роком раніше Іспанія та Ізраїль взагалі не купували цього зерна в Україні. З іншого боку, перестала купувати українське жито Німеччина, помітно скоротила обсяги імпорту Польща.

Тішить те, що, попри обстріли портів, вони працюють на повну потужність. За даними заступника директора Департаменту комерційної роботи "Укрзалізниці" Валерія Ткачова, показник добового вивантаження вагонів із зерном у портах Великої Одеси протягом грудня коливався в діапазоні 1000–1500 одиниць на добу.

Загалом у 2024 р. морські порти України обробили рекордні обсяги вантажів. Через них пройшло 97,2 млн т різноманітної продукції, що перевищило показники 2023 р. на 57%. Близько 60 млн т у цих обсягах становила агропродукція.

З початку минулого року для українських виробників відкрилося 15 експортних ринків. Наприклад, почалися постачання меду та яєчних продуктів до Канади, консервованих кормів до Албанії та Ізраїлю, напівфабрикатів з м'яса птиці до Молдови тощо. З іншого боку — весь рік виникали політично вмотивовані конфлікти, наприклад, із Польщею, де фермери намагаються закрити ринок для української продукції. Проблеми досі не розв´язані. Варто нагадати заяву міністра сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, що Польща хоче обмежити доступ українських товарів на європейський ринок під час свого головування у Раді ЄС у 2025 р.

Фінансова допомога сектору

З початку 2024 р. українські агровиробники за підтримки Світового банку отримали допомогу на загальну суму 1,98 млрд грн. Вона була надана 27 614 фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції. Зокрема, 10 447 агровиробників отримали бюджетну субсидію на 1 га на загальну суму 1,15 млрд грн;15 252 — дотацію на утримання великої рогатої худоби на загальну суму 620 млн грн; 1915 — дотацію на утримання маточного поголів'я кіз чи овець на суму 207 млн грн. Мінагрополітики продовжуватиме реалізовувати цю програму й у 2025 р.

Грантову допомогу від уряду на розвиток садів і теплиць торік отримали 111 агровиробників.

Наразі готується третій цикл грантової програми, що фінансується ЄС та ФАО: до 416 500 грн ($10 тис.) дають малим сільгоспвиробникам, до 1 041 250 грн ($25 тис.) — сільськогосподарським мікро- та малим підприємстам, кооперативам та асоціаціям виробників продукції з географічними позначеннями.

А в державному бюджеті України на підтримку аграрної галузі передбачено понад 6 млрд грн, зокрема 4,7 млрд грн — на виплату дотацій на гектар оброблюваної сільськогосподарської землі та на утримання корів, овець та кіз; 1 млрд грн — на розвиток тваринництва та аграрної переробки (кошти, які надходитимуть від аукціонів з оренди державних сільськогосподарських земель, переданих до Земельного банку) та 200 млн грн — на відновлення і будівництво меліоративних систем.