Україна у 2023–2024 роках. Два сценарії економічного розвитку

Негативний сценарій у вигляді світової фінансової кризи і стрімкого падіння цін на сировинних ринках не розглядається через низьку ймовірність, проте якщо це станеться, то означатиме скочування української економіки в сценарій "криза", з падінням ВВП, втратою робочих місць, девальвацією та банкрутствами.

Базовий сценарій: "Економіка дефіцитів і відсутності стимулів"

Це найбільш імовірний (близько 90%) сценарій розвитку подій, на думку експертів Інституту.

Справді, економіка України характеризується низкою дефіцитів, і ось яких:

1.    Складнощі з фінансуванням дефіциту бюджету

Дефіцит консолідованого бюджету в 2022 р. становив 15,9% ВВП, на 2023 та 2024 рр. експерти прогнозують 16,7% та 11,6% відповідно.

Для зменшення дефіциту бюджету очікується ухвалення з 2024 р. Національної стратегії доходів, яка зокрема передбачає збільшення фіскального навантаження. Проте економісти UIF вважають, що це не призведе до відчутного збільшення податкових надходжень, економіка переходитиме "в тінь", значна частка бізнесу мігрує за кордон.

2.    Дефіцит торгового балансу

За результатами 2023 р. очікується зростання імпорту та скорочення експорту в грошовому еквіваленті. Відповідно зросте дефіцит торговельного балансу — за оцінками експертів UIF, з $26 млрд в 2022 р. до $34 млрд в 2023 р. (19% ВВП) — рекордний показник за всю історію України.

У цьому сценарії експерти очікують скорочення західної фінансової "допомоги" та формування передумов для послаблення гривні. А ймовірний запуск НБУ плаваючого курсу гривні очікувано призведе до девальвації. За оцінками економістів UIF, середньорічний офіційний курс в 2024 р.і становитиме 39 грн/$, що означає, що на кінець 2024 р. курс перевищить 40 грн/$.

Девальвація національної валюти дещо покращить стан українських експортерів — дефіцит торгівельного балансу, за прогнозами, зменшиться з $34 млрд в 2023 до $24 млрд (12% ВВП). Незважаючи на те, що дефіцит скорочується, він все ж досить високий, критично допустимим економісти вважають рівень до 5% ВВП.

3.    Дефіцит інвестицій

Сьогодні інвестиційна активність в Україні вкрай низька — бізнес не має власного ресурсу для розвитку, кредитні ресурси дорогі (сягають 28-30%) зовнішні ринки запозичень закриті, фондового ринку в Україні фактично немає. Держава замість стимулюючої фіскальної політики (зниження податків, запуску податку на виведений капітал тощо) проводить ще більшу фіскалізацію.

В країні — дефіцит інвестиційного ресурсу, який, за прогнозами експертів, зберігатиметься в 2023-2024 рр.: частка інвестицій в капітал становитиме 13% ВВП у 2023 р. та 12% у 2024 р. Цього критично недостатньо для запуску зростання економіки — необхідний рівень для економіки, що розвивається становить понад 25-30% ВВП.

Зовнішніх інвестицій в Україну майже немає та не очікується до кінця 2024. Стимули для накопичення капіталу відсутні.

4.    Дефіцит кадрів

Економісти UIF очікують скорочення населення ще на 1,5-2 млн до кінця 2024 р. Як результат — виникне криза на ринку праці. Вже зараз є дефіцит кваліфікованих кадрів, а цілком ймовірно, нас узагалі очікує дефіцит трудових ресурсів (коли ВВП почне повертатися до довоєнних показників).

В 2021 р. в Україні було майже 23 млн працездатного населення, в 2023 р., за оцінками UIF, — 15,3 млн.

На тлі низької бази порівняння ВВП, звичайно, демонструватиме позитивні темпи зростання у 2023-2024 рр., проте фактично це означає тупцювання економіки на місці, консервацію наявних проблем та старих політик.

Позитивний сценарій: "Повоєнне відновлення"

Позитивний сценарій, ймовірність якого не перевищує 10%, передбачає реальне зростання економіки на 10-15% у 2024 р.

Реалізації такого сценарію можуть сприяти окремі фактори та події, які розглянули економісти UIF та оцінили їхні позитивні ефекти для економіки:

• деокупація територій до кордонів на 24.02.2022 — +3-5% додаткового зростання реального гривневого ВВП у 2024 р;
• запуск з 2024 р. ліберальної податкової реформи "10-10-10 без компенсаторів" — +1-2% додаткового зростання у перший рік;
• реалізація урядом міграційної політики, повернення 2-3 млн емігрантів в Україну — +5-7% ВВП;
• отримання допомоги (≥ $30 млрд на рік) для реалізації проектів відновлення — +3-5% ВВП;
• інвестиції в будівництво ГЕС — +0,8-1,5% ВВП.

Ймовірність того, що будуть реалізовані одразу всі фактори мінімальна, але можлива реалізація кількох з них.

Драйверами змін в економічній політиці можуть стати оновлення Кабміну та зосередження уряду на економічному зростанні. Рушійною силою є громадянське суспільство, яке більше не є терплячим до корупції, державного беззаконня, ставлення до бізнесу як до "дійної корови", а до громадян як до плебсу. За реалізації такого сценарію, відбудеться перезавантаження старих еліт, економічних регуляторів, з’явиться лідер, який очолить процес трансформацій, ключовим фокусом стане економіка та економічне відновлення.