Українські чиновники почали експропріювати гроші міжнародних кредиторів

Національному банку є чим пишатися. Наслідки затіяну їм тотальної чистки на банківському ринку тепер торкнулися не тільки вкладників-фізосіб і українських підприємств, які вже поховали мільярди в банках-банкрутах, але і міжнародних фінансових організацій, ссужающих Україні кошти на реалізацію різного роду проектів. Як повідомили ЗМІ на цьому тижні, в банку "Хрещатик" (був визнаний неплатоспроможним НБУ 5 квітня) зависли в тому числі і 3,26 млн євро, що належали донорам Швеції та Фонду Е5Р. Ці кошти були призначені для реалізації екологічних проектів за програмою НЕФКО (Північної екологічної фінансової корпорації). З них 1,08 млн євро і 1,76 млн євро повинні були піти на проект "Київ ЕСКО" (комплексні заходи щодо підвищення енергоефективності в громадських будівлях, наприклад, дитячих садах). Ще 418 тис. євро на підвищення енергоефективності в громадських будівлях Житомира.

Посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат направив звернення на ім'я прем'єр-міністра нашої країни, висловивши стурбованість блокуванням коштів. Однак в уряді як раз ділили портфелі — їм було ніколи вникати в деталі. Перший заступник міністра Кабміну Олег Паракуда доручив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), Мзс та КМДА "розглянути в межах своєї компетенції і дати відповідь на лист Посольства Швеції від 07.04.2016 роки" (доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 14.04.2016 №12299/1/1-16).

Враховуючи масштаби і громіздкість бюрократичної машини, рішення проблеми може затягнутися надовго. Тим більше, що відповідальність за неї поділена відразу між трьома чиновницькими структурами. Між тим будь-які зволікання з розблокуванням коштів можуть коштувати Україні сотень мільйонів, а то й мільярдів доларів.

Київська влада запевняє, що вже взялися за вирішення конфлікту. "Ми почали консультації з представниками організації НЕФКО щодо врегулювання цього питання. Ми вважаємо, що наш імідж надійного позичальника жодним чином не повинен постраждати", — заявив "ДС" перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс. Але як вирішити проблему на практиці — поки незрозуміло. Розблокувати рахунки міг би тимчасовий адміністратор "Хрещатика", але він не зробить цього без указки ФГВФО. "Під час дії адміністрації фонд має виключне право на управління банком у період до 4 травня 2016 року (цей термін може бути продовжено)", — констатує юрист ЮФ "Кушнір, Якимяк і Партнери" Оксана Гриша. У самому ж фонді кажуть, що ні для кого не стануть робити винятків. "Закон про систему гарантування вкладів не прописує жодних преференцій, у тому числі й для коштів, наданих в рамках технічної або будь-якої іншої допомоги. Якщо на будь-яких рахунках в банку "Хрещатик", а тим більше на рахунках юросіб, були заблоковані якісь гроші, вимоги кредиторів будуть задоволені в тій черговості, яка передбачена законом", — стверджують у ФГВФО.

Це означає, що як і інші юридичні особи, учасники проектів НЕФКО будуть прирівняні до кредиторам сьомої черги, пропустивши вперед фізосіб, ФГВФО, НБУ, великих вкладників з депозитами понад 200 тис. грн. і ін. Вони зможуть отримати кошти на реалізацію проектів лише по завершенні ліквідації банку. Звичайно, якщо після розподілу ліквідаційної маси їм щось залишиться. Більш того, у фонді підтвердили, що це не перший випадок, коли в банку-банкруті були заблоковані кошти, виділені міжнародними фінансовими організаціями. Це означає, що можуть бути й інші скандали, просто інформація про них поки не спливла.

Юристи вважають, що така позиція не принесе Україні нічого, крім неприємностей. Наша країна взяла на себе серйозні зобов'язання, пов'язані з гарантіями недоторканності грошей і активів НЕФКО. "На території України НЕФКО здійснює діяльність на підставі міжнародного договору з українським урядом від 17.09.2009 р., який був ратифікований Верховною Радою. В його рамках наша країна взяла на себе зобов'язання забезпечити вільний доступ до грошових коштів НЕФКО, їх конвертацію і вільний висновок за кордон (ст. 4). Україна також надала режим найбільшого сприяння проектів корпорації. Більш того, активи НЕФКО не підлягають будь-яким формам експропріації і накладання на них стягнення або арештів до моменту винесення остаточного рішення суду, яке не підлягає подальшому оскарженню (ст. 8)", — говорить керівник департаменту, адвокат АФ "Грамацький і Партнери" Ігор Реутов.

Відповідно до Конституції України, чинні міжнародні договори, схвалені Верховною Радою, є частиною національного законодавства. Більш того, згідно з Законом "Про міжнародні договори України" їх положення в ряді випадків навіть превалюють над внутрішніми законами. "Тому обмеження, встановлені Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не повинні поширюватися на грошові кошти НЕФКО, а також пов'язані з ними проекти", — переконаний Ігор Реутов. І якщо частина виділених донором коштів зникне, Україна ризикує не отримати більше ні цента не тільки від НЕФКО, але, ймовірно, і від інших кредиторів.

Київські влади, яким належало 25% у банку "Хрещатик", пропонують заміщати заморожені донорські кошти якимись внутрішніми резервами, то маючи на увазі гроші міського бюджету, то ресурси державної скарбниці. "Саме розумне рішення — шукати можливість заміщення цих коштів своїми внутрішніми засобами. А потім, коли ці гроші будуть розблоковані, — у разі порятунку банку і повернення коштів, — компенсувати те, що зараз буде витрачено з джерел заміщення. Для інвесторів зараз більш важливий не повернення коштів, а фінансування проектів, для яких вони були виділені", — вважає Геннадій Пліс.

Абсолютно незрозуміло, чому чиновники взагалі вирішили довести ситуацію до такого абсурду. Рішення про введення тимчасової адміністрації в "Хрещатик" дійсно приймалося Нацбанком в крайній поспіху. Тим не менше на Інститутській не могли не бачити масштабу проблем. Комунальним підприємствам, наприклад, дали час забрати кошти з банку, який кинули напризволяще його акціонери (найбільшими його власниками були бізнесмени Андрій Іванов (37,44%) та Микола Солдатенко (24,24%), а також КМДА (25%)). За повідомленням ЗМІ, підзвітні Київської міської державної адміністрації КП незадовго до визнання банку неплатоспроможним вивели з "Хрещатика" близько 300 млн грн. А в самому Нацбанку взагалі стверджують, що в кінці березня — початку квітня клієнти "Хрещатика" — юридичні особи перерахували на свої рахунки в інші банки 840 млн грн. У такій метушні, поки банк топили всі кому не лінь, про гроші закордонних донорів якось забули. Або визнали, що 3 млн євро — не та сума, за якою іноземці будуть засмучуватися.