Привідкритість. Чому Україна однією ногою в "золотому мільярді", а інший - поруч з Нігерією

Де економічне середовище сприятливіше

Ми вже не раз писали про те, що українці дуже люблять відшукувати свою країну у різного роду міжнародних рейтингах - і потім журитися, "як низько ми впали". Ну або (рідше) радіти, виявивши, скажімо, що жити в наших містах куди комфортніше, ніж у російських. І ось "нових рейтингів підігнали": авторитетний британський аналітичний центр Legatum Institute опублікував щорічний Міжнародний індекс економічної відкритості (Legatum institute "Global Index of Economic Openness 2019").

Як зазначають самі дослідники у вступному слові, індекс було створено ними для оцінки здатності країн спілкуватися і отримувати вигоду з внутрішньої і міжнародної торгівлі. Його завдання - надати міжнародній спільноті інструмент для виявлення та усунення економічної нерівності. Шляхи до цього відомі: розвиток відкритої економіки, інклюзивного суспільства та розширення прав і можливостей людей. На думку авторів дослідження, процвітання - це набагато більше, ніж матеріальне багатство; воно також охоплює добробут, безпека, добробут, свободу і можливості.

При цьому в Legatum institute впевнені, що без відкритої, конкурентоспроможної економіки складно створити стійке соціальне і економічне благополуччя, в якому окремі особи, спільноти і підприємства мають можливість повністю розкрити свій потенціал.

Якщо брати ситуацію в цілому по світу (до України ми скоро дійдемо), то дослідники констатують дуже сильне зростання відкритої і конкурентоспроможної економіки за останні 30 років. Дійсно, економічна відкритість і свобода міжнародної торгівлі призвела і забезпечила процвітання для мільйонів людей в останні десятиліття, і з 1990 р. вона вивела з бідності приблизно один мільярд чоловік. Сьогодні економічна відкритість знаходиться на найвищому світовому рівні і все більше економік стають більш відкритими та конкурентоспроможними.

У всіх країнах, які проводять реформи, спостерігається поліпшення умов для стартапів і розширення бізнесу, збільшення торговельних угод, поліпшення торговельної інфраструктури, поліпшення захисту інвесторів, більш комплексної захисту прав власності та зниження корупції.

Однак проблема останніх років - погіршення якості управління як у що розвиваються, так і в розвинених країнах, що гальмує економічну відкритість. Нездатність проводити ефективну політику в області конкуренції породила олігархів в країнах колишнього СРСР та його сателітів, а також Латинської Америки. Такі олігархи домінують над цілими галузями на внутрішніх ринках своїх країн - здається, у випадку України читачі "ДС" можуть залучити їх поіменно.

Крім того, після глобальної фінансової кризи, коли торговельні потоки різко сповільнилися, багато уряду задумалися про захист своїх внутрішніх галузей промисловості і виробників. Ступінь протекціоністської політики була не такою високою, як дехто побоювався, але прогрес у сфері відкритості застопорився і навіть повністю змінився в деяких країнах, де були введені нові бар'єри в торгівлі і політиці, щоб придушити конкуренцію. Власне, це триває і зараз.

На кордоні "золотого мільярда". Ось тільки з якого боку?

Індекс охоплює 157 країн світу, з яких автори дослідження особливо виділяють перші 90, в яких існують найбільші можливості для здійснення економічних змін. З них, у свою чергу, експерти виділяють топ-40 найбільш відкритих економік, в який входять країни зі сформованими сильними економічними системами. Якщо подивитися на список, то очевидно, що він приблизно відповідає "золотому мільярду" - прошарку населення Землі, що володіє доходами на рівні "середнього класу" і вище.

Втім, це все, звичайно, умовно. Угорщина, наприклад, опинилася в рейтингу відкритості на 50-му місці - навряд чи хтось скаже, що її мешканці не належать до "золотого мільярду". Україна в рейтингу 94-я (піднялася на один пункт порівняно з минулим роком). Але за окремими показниками (свобода ЗМІ, рівень освіти жителів і доступність освіти) наша країна цілком виявляється серед "еталонних" представників "золотого мільярда".

Втім, при складанні глобального індексу економічної відкритості аналітики Legatum institute розглядали чотири характеристики відкритої економіки, оцінюючи ступінь, в якій вони мають:
- Доступ до ринку і інфраструктуру, дозволяють легко виробляти і доставляти товари і послуги клієнтам;
- Інвестиційне середовище, в якій вітчизняні та зарубіжні джерела фінансування широко доступні;
- Умови підприємництва, які гарантують, що ринки є конкурентними і вільними від обтяжливого регулювання;
- Державне управління, засноване на верховенстві закону, а також чесність та ефективність уряду.

У числі країн з найбільш відкритою економікою - Гонконг, США, Швейцарія, Німеччина і Сінгапур. Аутсайдери рейтингу - Чад, Гаїті та Венесуела. Країни колишнього СРСР розмістилися приблизно посередині, однак більшість з них випереджають Україну. Це, звичайно, перш за все балтійські лідери: Естонія (21-е місце), Литва (32-е) і Латвія (35-е). Далі - Грузія (45), Вірменія (69), Казахстан (72), Азербайджан (75), Росія (81), Молдова (82), Білорусь (89). Позаду України, яка, нагадаємо, на 94 місці, з пострадянських - тільки Киргизстан (104), Узбекистан (111) і Таджикистан (125).

Судячи з усього, в України справи йдуть досить добре, раз її в рейтингу обігнала навіть Білорусь, досі зберігає державну командно-адміністративну систему управління економікою.

Але давайте подивимося докладніше, з чого склалося наше 94-е місце. За чотирма критеріями оцінки найкращі у нас "умови для ведення бізнесу" - з ним ми на 71 місці. Помітно гірше йде справа з державним управлінням - 83 місце. Ще гірше - з доступом до ринку та інфраструктури (привіт нашим олігархам, всі між собою поділив). Ну і дуже погано - з інвестиційним кліматом, по якому ми аж на 115 місці (гірше ніж у Танзанії, Нігерії - 112 і 113 місця).

Втім, ось якраз останнє не дивує: зараз автору цих рядків Facebook постійно крутить рекламу української книги "Обшук - ознака успіху", в якій відомий український адвокат пропонує "Тімбілдінг орієнтований на збереження бізнес-процесів і майна компанії під час обшуку". А на що недавно відбулася в Києві IT-конференції iForum одна з компаній рекламувала свою розробку - корпоративну комп'ютерну гру з використанням шоломів віртуальної реальності, завдання якої - навчити співробітників того, як слід діяти в ситуації, коли в офіс з обшуком вриваються люди в масках. Співробітники компанії з натхненням розповідали, наскільки така гра важлива для українського корпоративного сектора, для якого вторгнення силовиків з обшуками з приводу і без нього вже стали звичною справою. Тобто країна потенційним інвесторам як би натякає "Приходьте, дорогі, ми вам раді будемо!" Ви б пішли?

Країни з більш високим рівнем економічної відкритості більш продуктивні. Аналіз Legatum institute чітко вказує на зв'язок між ступенем відкритості економіки країни і її виробничим потенціалом. Цей зв'язок простежується в економічній історії тих країн, які досягли високого рівня економічного добробуту.

Ці ж автори констатують: економічна відкритість і, отже, економічне зростання можуть бути поліпшені шляхом вибору політики. Українська влада декларує те ж саме - он, президентська партія "Слуга народу" вже оголосила своєю ідеологією лібертаріанство, яке якраз і передбачає максимальну відкритість економіки. Залишилася зовсім дрібниця - провести такі реформи, які надійно захистять власника і дадуть належну свободу бізнесу.

Правда, зробити це у нас чомусь не виходить з 1991 р.