Україні не наливати. Чому замість коньяку доведеться пити бурштиняк
Президент Володимир Зеленський 9 жовтня підписав закон про вдосконалення правового захисту географічних назв, прийнятий Верховною Радою ще 20 вересня (законопроект №1065). "Впровадження цього закону сприятиме адаптації актів національного законодавства до права Європейського Союзу, а також виконання зобов'язань, узятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом", - повідомила прес-служба президента.
Сенс цього закону, прихованого за хитромудрою формулюванням, досить простий - Україна зобов'язується відмовитися з 2026 р. від використання в назвах вітчизняного алкоголю запатентованих назв, таких як "портвейн", "мадера", "херес", але найголовніше - від слів "коньяк" і "шампанське".
Зобов'язання перестати називати вироблені в Україні коньяк і шампанське коньяком і шампанським ми взяли на себе ще у вересні 2014 р., підписавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Виробники українського шампанського швидко соориентировались, що їм у майбутньому все одно доведеться відмовитися від цієї назви, і тому поспішила переназвати свою продукцію "вино ігристе" і просувати її далі, залишивши "шампанське" виробникам вина у французькому регіону Шампань.
А ось виробники коньяку поки що упираються. На їхню думку, якщо український коньяк почнуть називати не "коньяк", а "бренді", то це дуже сильно знизить попит на їх продукцію. Оскільки споживача нібито впевнені, що "бренді" - це продукція нижчої якості. А втрачати продажу не хочеться.
Українським виробникам коньяку вже одного разу вдалося переконати європейців залишити нам слово "коньяк" - при вступі України в СОТ українську продукцію дозволили називати "коньяк України". Однак виробники пішли на хитрість - слово "коньяк" на етикетці стали писати великим шрифтом, а "України" - маленьким. Європейці вирішили, що другий раз такий номер не пройде, і таки змусили прибрати слово "коньяк".
Але як буде називатися з 1 січня 2026 р. вироблений в Україні коньяк, поки не ясно. В Україні зараз працює проект Європейського Союзу "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні", який допомагає вирішити всі питання, пов'язані з вибором нової назви для українських продуктів-аналогів. В рамках цього проекту вже проходив конкурс на нову назву українських коньяків. На конкурс було запропоновано 32 варіанти, серед яких був, наприклад, "Гайстер" - одна з назв білого лелеки; "Каннук" - назва, утворена з перших букв виразу "кращий національний алкогольний напій українських коньячистів", яке до того ж нагадує за звучанням "коньяк"; "Брунат" - асоціація з кольором напою; "Бурштин", "Бурштинок", "Бурштиняк" - по асоціації з кольором напою; "Укрньяк" або "Украньяк".
В результаті перше місце зайняв варіант "Український бренді / Коньяк України", який набрав 25,6%. Друге місце в голосуванні отримав "Янтар / Бурштинок / Бурштиняк" з результатом в 9,4%. Третім в рейтингу став варіант "Кьянок" з результатом 7,9%. Однак Міністерство агрополітики після цього конкурсу заявило, що ніякого рішення щодо нової назви для коньяку ще прийнято.
Однак гра з назвами за європейськими правилами несе українським виробникам не лише додаткові клопоти. Є й вигоди. Уніфікація законодавства дозволяє не тільки реєструвати власні географічні назви, але і захищати їх на міжнародному рівні. Наприклад, до кінця року може закінчитися процес реєстрації першого українського географічного назви - "гуцульська овеча бриндзя". За ним можуть піти й інші, такі як гуцульська коров'яча бриндзя, вина з регіону озера Ялпуг, шабські вина, мелітопольська черешня, херсонський кавун.
