Удав і бандерлоги. Як бізнес чекає на другий локдаун

Напередодні нового лиха

Друга хвиля Covid-19 накрила Україну. До ранку 21 жовтня загальна кількість випадків інфікування досягла 315 826.

Очільник Міністерства охорони здоровʼя Максим Степанов взагалі лякає: він заявив, що в разі погіршення ситуації з коронавірусом в Україні доведеться вдатися до протоколу медичного сортування з пріоритетом надання допомоги, який активують в разі рівня захворюваності від 20 тис. випадків на добу.

А президент Володимир Зеленський анонсував тотальний карантин при 9500 хворих коронавірусом щодня. "Ми будемо змушені вводити жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни і буде дуже складно всім", — зазначив глава держави.

У свою чергу міністр охорони здоровʼя назвав іншу цифру — від 11 тис. хворих. За його словами, є чотири рівні розвитку пандемії в Україні:

1. В день 5-7 тис. нових хворих. Зараз Україна знаходиться в цьому діапазоні.
2. У день 8-10 тис. хворих. Заповненість ліжок — 70%. В цей рівень ми можемо потрапити вже в найближчі тижні, і тоді кількість ліжко-місць в лікарнях збільшать до 52 тис.
3. Щодня 11-15 тис. хворих. Заповненість ліжок — 85%. Якщо ми опинимося в цьому діапазоні, буде введений жорсткий карантин "червоної" зони по всій країні.
4. Щодня від 20 тис. хворих. Допомога пацієнтам буде вибірковою: медики на місцях почнуть вирішувати, кого рятувати в першу чергу.

Треба сказати, що ще 15 жовтня Київська школа економіки представила свій прогноз на листопад: 10 тис. випадків щодня. Там також відзначили, що реальна кількість хворих вже зараз вища, ніж показує статистика, оскільки тестування не встигає за поширенням хвороби.

Втім, не можна не погодитися з президентом: новий тотальний карантин просто зупинить економіку країни. Другого локдауна малий і дрібний бізнес точно не перенесе без серйозних наслідків, та й великий бізнес після другого карантину цілком може перестати бути великим. "ДС" поцікавилася очікуваннями і підготовчими діями українських підприємців.

Великий бізнес не панікує, малий — готується до збитків

"Ми діємо в рамках всіх приписів наших органів влади. По-перше, нам не надходило жодної інформації про новий локдаун. Як буде посилюватися карантин, чи посилюватиметься взагалі, які заходи вживатимуться… Поки ми діємо за нинішніми нормами, — сказали "ДС" в прес-службі мережі будівельних гіпермаркетів "Епіцентр К". — Як тільки буде якась інформація з боку уряду, керівництва Києва, інших міст і т.д., ми відразу будемо вживати заходів, які будуть запропоновані. Що ж стосується якісь змін в бізнес-планах, в розвантаженні/завантаженні складів, то тут поки нічого немає".

Спокійно реагують і в інших великих торгових мережах.

"На даний момент, наскільки я знаю, ми працюємо в звичайному режимі. Але, природно, не забуваючи про засоби захисту (маски, антисептики на торгових точках), — сказала "ДС" представник PR-служби мережі магазинів електроніки "Цитрус" Тетяна Санжак. — Але поки явних заходів на випадок тотального локдауна, наскільки мені відомо, не робиться. Я не можу сказати, що ми очікуємо, тому що це досить непередбачена обставина і складно судити, що буде з людьми в подальшому. Поки ми плануємо проводити "чорну пʼятницю" 27 листопада і Хеллоуїн".

Трохи інакше висловилися в інший "електронній" торговій мережі — "Фокстрот".

"Вийшовши з карантину, ми зрозуміли, що наша аудиторія легко переходить з офлайна в онлайн і навпаки, а 60% продажів всієї компанії відбувається за участю онлайну: безпосередньо як торговельного майданчика і як рекламного каналу, — розповів "ДС" CEO мережі "Фокстрот" Олексій Зозуля. — Тому ми значно посилили маркетингову присутність в цифровому середовищі, стабільно нарощуємо трафік на сайт і налагодили інфраструктуру, щоб всі замовлення виконувалися в рамках діючих норм швидкості обробки і доставки. Тобто при збільшенні навантаження на онлайн через неможливість повноцінної роботи звичайного рітейлу сайт інтернет-магазину буде повністю до цього готовий".

А ось малий бізнес налаштований дуже песимістично. Його представники дивляться на ймовірний жорсткий карантин з фаталізмом: вони впевнені, що, як і навесні, держава реальну допомогу їм не надасть. А ось особистої фінансової "подушки безпеки" у більшості вже немає.

"Ми-то плануємо, в будь-якому випадку, працювати. Але все буде залежати від офіційних розпоряджень. У разі повернення до жорсткого карантину абонементи в спортзал будуть заморожені, для клієнтів це ні на що вплине, — з сумом в голосі сказали оглядачеві "ДС" в столичному спортивному клубі і салоні краси XL. — Працювати нам чи ні, це буде залежати від уряду, а не від нас. Ясна річ, ми не хочемо закриватися, але якщо буде такий штраф, який вони там обіцяють, то доведеться".

Бариста в кавʼярні неподалік від будинку оглядача "ДС" перебував в гнітучому стані. Хоча і бадьорився.

"У мене дві третини клієнтів — співробітники Міністерства іфраструктури, воно тут за рогом. Якщо їх знову по домівках відправлять, то і мені закриватися треба. Я з місцевих жителів не проживу, — поділився проблемами Володимир. — Ось, чекаю місцевих виборів і що після них щось ясно стане. Поки закуповуюся всім (кава, солодощі) по мінімуму, запас тримаю на три дні роботи. Але це виходить купую в роздріб, так що дорого виходить. Якщо знову введуть карантин, як навесні, — розорюся однозначно".

Карантин: наближення до точки неповернення

Представники українських бізнес-асоціацій, з якими поспілкувався оглядач "ДС", також по-різному сприймають перспективу тотального карантину.

"Якщо говорити про можливий локдаун, то слід розділити його вплив на бізнес-процеси на підприємствах і на власні сервіси та послуги, які пропонує бізнес. Це два принципово різних питання, — сказав в комментріі для "ДС" віцепрезидент УСПП, керівник Центру підтримки експорту при УСПП Денис Красніков. — Для багатьох секторів економіки локдаун вже не буде катастрофічним з точки зору менеджменту та бізнес-процесів. Люди навчилися працювати в віддаленому режимі. У той же час локдаун знову стане катастрофічним для туризму, шоу-бізнесу, виставкової діяльності, пасажирського транспорту і інших сфер, де характер діяльності повʼязаний зі збільшенням безпосередніх контактів між людьми".

На думку експерта, знову виграють ті, хто зможе швидко перевести послуги або їх частину онлайн або освоїти ті нові ніші, потреба в яких зʼявиться у споживачів. Серед них є послуги доставки, безконтактних розрахунків, онлайн-навчання тощо.

"Зараз наш бізнес намагається підлаштуватися і під попит. Скажімо, зростає кількість компаній з доставки не тільки продуктів харчування і ресторанної їжі, але і товарів для тварин, для ремонту, для інших щоденних потреб. Вони починають конкурувати за ринок, завдяки чому підвищується якість, зручність доставки і зменшуються ціни", — резюмував Денис Красніков.

Одні співрозмовники "ДС" не бачать великої біди, інші готові робити все, щоб не уникнути попадання країни в жорсткий карантин. Все залежить від особливостей бізнесу.

"Багато українських IT-компанії, особливо що працюють на закордонних замовників, видали внутрішні розпорядження про повернення в офлайн, скажімо, тільки у вересні 2021 р. І ці розпорядження були віддані задовго до того, як прийшла друга хвиля коронавіруса, — пояснив в коментарі для "ДС" виконавчий директор Української IT-асоціації Костянтин Васюк. — Треба розуміти особливість креативної індустрії, IT-індустрії. Їй навесні знадобилося всього два тижні, щоб перейти на віддалену роботу. Тут головний засіб виробництва — це мізки людей. Так що IT-компаніям з настанням другого локдауна ніяк не доведеться міняти графік роботи — вони вже в ньому працюють".

Отже, багато що залежить від галузі, але в цілому, навіть на думку великого і середнього бізнесу, другий локдаун може підвести економіку України до точки неповернення.