Україна щорічно втрачає близько 600 млн доларів потенційних податків через відсутність крипторегуляції, — Богдан Прилепа
Процес законодавчого врегулювання ринку криптоактивів фактично заморожений, через що Україна втрачає величезні обсяги податків, які могли б стати додатковим потужним джерелом для формування бюджету оборони
Він зазначає, що у питанні законодавчого регулювання ринку криптоактивів Україна відстає від Євросоюзу, який ще у жовтні 2022 року прийняв законопроект щодо регулювання ринку криптоактивів – MiCA (Markets in Crypto Assets), ратифікованим Європарламентом у квітні 2023.
Натомість в Україні, за словами Прилепи, процес законодавчого регулювання криптогалузі буксує. Зокрема, так і не запрацював закон про віртуальні активи, не встановлений режим оподаткування у 5%, на чому наполягають учасники крипторинку.
За словами ІТ-підприємця, через правову неврегульованість галузі бюджет втрачає значні суми.
"Що не просто дратує, а вже обурює на тлі нещодавньої заяви уряду та нардепів про нестачу у держбюджеті 500 млрд грн на оборонні цілі. Дуже потрібні гроші, а крипторинок залишили осторонь. Мабуть, не вражає його потенціал, хоча дослідження колег показувало, що з 2016 року Україна втратила тут $48,8 млрд прямих доходів населення та компаній, а також $4,1 млрд – податкових надходжень через відсутність крипторегуляцій. Це щорічні $7,0 млрд та $0,6 млрд відповідно", — зазначає ІТ-підприємець.
На його думку, додаткової плутанини додає те, що виникло чимало конкуруючих пропозицій щодо регулювання крипторинку від Нацкомісії з цінних паперів та Мінцифри.
Богдан Прилепа нагадав, що до теми підключився МВФ, який включив до Меморандуму питання про легалізацію ринку криптовалют в Україні. І хоча Україна зобов'язалася ухвалити потрібний закон до кінця 2024 року, після провалу попередніх обіцянок та зобов'язань у це вже мало хто вірить.
ІТ-підприємець зазначив, що неврегульованість галузі використовується недобросовісними ділками та представниками влади для атак на бізнес. Нещодавно такого тиску зазнала і його компанія, в межах якої було проведено обшуки в офісі та за домашніми адресами співробітників.
На його думку, результатом таких атак, а також правової невизначеності, стало те, що в результаті в Україні майже не залишилося зацікавлених у розвитку криптогалузі в Україні – чимало криптоактивістів виїхало за кордон та розвивають бізнес там.
"Причина не лише у великій війні, а у повному небажанні наших чиновників створити умови для легального криптобізнесу. Їх влаштовує ситуація невизначеності та відсутність правового регулювання, що, на жаль, доводить і мій випадок. У такій ситуації бізнес може розраховувати лише на себе, а непорядні підприємці та представники владних структур можуть безкарно чинити свавілля і ще більше розпалювати корпоративні конфлікти, наживаючись на цьому", — підкреслив Богдан Прилепа.
За інформацією джерел у правоохоронних органах, можливим ініціатором атаки на компанії Богдана Прилепи є його колишній партнер по бізнесу Микола Удянський.