Вугільна справа. Що НАБУ зможе накопати в "Роттердамі"
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) не залишає спроб "докопатися" до суті впровадження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) скандальної формули "Роттердам+".
Нагадаємо, ця формула була введена в дію НКРЭКУ в травні минулого року. Мета введення формули - забезпечення грошима енергетичних компаній, які зіткнулися з дефіцитом вугілля-антрациту, поставлявся з території ОРДЛО. За задумом авторів формули, вона повинна дозволити енергокомпаніям закуповувати антрацит, поставки якого були з території ОРДЛО були обмежені, по імпорту.
Суть формули "Роттердам+" в тому, що при розрахунку оптової ціни на електроенергію в тариф для теплових електростанцій закладається середня ціни вугілля з імпортного паритету за останні 12 місяців. При цьому орієнтиром служить ціна на вугільній товарної біржі в Роттердамі з урахуванням доставки вугілля в Україну. Іншими словами - в тариф на електроенергію, яку виробляють українські теплові електростанції (ТЕС) була закладена середня вартість енергетичного вугілля в портах Амстердама, Роттердама і Антверпена за останній рік плюс ціна доставки цього вугілля в Україну.
Введення цієї формули було сприйнято неоднозначно. Серед її супротивників - депутати Верховної Ради та експерти енергетики, які вважають, що за рахунок введення цієї формули власники ТЕС отримують незаслужені бариші, тоді як вся тяжкість за оплату електроенергії, яка в результаті введення цієї формули виросла в ціні, лягає на споживача. Все це з вуст різних експертів вже неодноразово звучало за останній рік, і відверто негативне ставлення пересічних українців до "роттердамської формулою" цілком природно і зрозуміло.
Так що НАБУ, відкриваючи 24 березня цього року кримінальну справу за "Роттердам+", займалася не тільки своєї прямої антикорупційною діяльністю, але в якійсь мірі політичної (що зовсім не чуже відомству Артема Ситника). Навіть якщо юридичних наслідків у цієї справи не буде ніяких, що дуже ймовірно, імідж борця з ненависним "Роттердамом" антикоррупционерам ніяк не завадить.
Вчора стало відомо, що в липні НАБУ зверталося в Солом'янський районний суд Києва з клопотаннями дати детективам доступ до банківських рахунків компаній "Центренерго" і "ДТЕК Дніпроенерго" у рамках розслідування обґрунтованості введення скандальної формули функціонерами НКРЭКУ. НАБУ вважає, що голова комісії Дмитро Вовк та інші члени КНРЭКУ, використовуючи службове становище та діючи в інтересах генеруючих компаній, створили умови для отримання енергокомпаніями надприбутків. А саме - ввели в дію формулу формування оптової ринкової ціни на електроенергію "Роттердам+". На думку НАБУ, ця формула створила всі умови для зростання ціни продажу електроенергії на оптовому ринку. За даними з відкритих джерел, з травня 2016 року, коли почала діяти формула "Роттердам+", середній тариф на електроенергію, яку ТЕС продають в оптовий ринок виріс більш ніж на 60% - із 1079 гривень за 1 МВТ-год до 1684 гривні за 1 МВТ-год.
Раніше суд вже давав НАБУ доступ до документів самої НКРЭКУ, які стосуються цієї нещасливої формули. Однак на цей раз детективи отримали "від воріт поворот" - доступу до банківських документів енергокомпаній суд не дав. На якій стадії знаходиться наслідок, і чим загрожує ця відмова, НАБУ не коментує, пояснюючи це таємницею слідства.
Тим часом депутати і експерти не залишають надій, що НАБУ докопається до суті проблеми. Експерт енергетичного ринку Андрій Герус, який раніше сам входив до складу НКРЭКУ, упевнений, що застосування "Роттердам+" дозволяє енергетичним компаніям додатково заробляти близько 1 млрд гривень щомісяця, при цьому ці гроші виймаються з кишень покупців електроенергії - населення і промисловості.
Герус впевнений, що енергокомпанії, і головним чином ДТЕК Ріната Ахметова, якому належить 75% всіх потужностей теплоелектростанцій, застосовує формулу "Роттердам+" навіть до того вугіллю, що везеться з Росії або навіть з України. "8500 км - приблизно таку відстань "Роттердам-Одеса-Добротвір (Львівська обл., "ДТЕК Західенерго", яке враховується у формулі "Роттердам+" для тарифів на електроенергію і сплачується споживачами. 100 км - приблизно така відстань від Нововолинська, звідки реально поставляється вугілля на Добротворську ТЕС", - написав він на своїй сторінці в Facebook.
При цьому дані статистики вказують, що основна маса вугілля імпортується в Україну з Росії, в тому числі - з коштів ДТЕК шахт в Ростовській області. Зокрема, в січні-липні цього року в Росії українськими компаніями було закуплено вугілля на 762 млн доларів, і це - майже 52% від усієї суми імпорту. На частку США довелося чверть поставок вугілля - 378 млн доларів, Канади - майже 8% на суму 116 млн доларів. Основна суперечка навколо "Роттердам+" - наскільки виправдано застосовувати цю формулу до всіх закупівель вугілля, в тому числі - з Росії. "Все елементарно і просто: береш найбільш віддалену точку Європи, додаєш транспортні витрати - закладаєш все це в тариф - а возиш з найближчих шахт, де зовсім не європейські зарплати у шахтарів", - описують своє бачення застосування формули "Роттердам+" Андрій Герус.
Чи вдасться НАБУ довести кримінальну справу за "Роттердам+" до логічного кінця і передати його в суд? Вельми сумнівно. Тим більше, що депутати і експерти неодноразово заявляли, що головний бенефіціар цієї формули - власник ДТЕК Рінат Ахметов. Але навіть якщо і вдасться, то в суді ця справа чекає не менш тривала епопея розгляду, яка може затягнутися на роки - великий бізнес вміє захищати свої гроші.
Тому формула "Роттердам+" і їм подібні будуть діяти в Україні до тих пір, поки не запрацює нормальний цивілізованих ринок електроенергії і не буде створений дійсно незалежний регулятор НКРЭКУ. Ринок створить умови для конкуренції різних виробників. І тоді всякий "Роттердам+" втратить актуальність - ціна купівлі вугілля буде суто внутрішньою справою енергетичної компанії, адже в кінцевому підсумку головне значення буде мати ціна на електроенергію, яку вона запропонує своїм клієнтам.
