Задовольнять усіх. Яку валютну свободу подарують бізнесу і українцям
Нацбанк почав роботу зі створення нової нормативної бази, яка повинна сформувати якісно інші правила гри на валютному ринку. Простими словами, нас чекає валютна лібералізація. Або лайт-версія неї. Знамените правило "неможливою трійці" свідчить про те, що центробанк будь-якої країни не може одночасно регулювати три ключові системи, які визначають платіжний баланс: інфляцію, курс національної валюти та рух капіталу. Як показує практика, можна досягати поставлених цілей лише за двома з них. Довгий час НБУ вибирав відносно вільний рух капіталу і фіксований курс гривні. Інфляція при цьому коливалася від негативних величин (дефляція) до двозначних (гіперінфляція). За останні чотири роки ситуація кардинально змінилася.
Відтепер регулятор намагається контролювати цінову динаміку і забезпечувати поступальний валютну лібералізацію.
Два напрямки свободи
У результаті на даний момент ми маємо поступальне зниження індексу споживчих цін: з 43% в 2015 р. до приблизно 10% в цьому. Деякі кроки робляться і в частині ослаблення адміністративного регулювання валютних операцій населення і бізнесу. Навіть людина без спеціальних економічних знань може зауважити, що на даний момент обрана НБУ пара факторів з "неможливою трійці" досить умовна: інфляція знаходиться на двозначному рівні і ніяк не приб'ється до заповітного орієнтиру в 5%, а валютна лібералізація носить точковий і несистемний характер. З останнього — введення так званих е-ліцензій (електронних ліцензій), які замінили для фізичних осіб обтяжливі документарні індивідуальні ліцензії НБУ.
Згідно даної новації кожен українець може здійснити інвестиції за кордон в сумі до $50 тис. Для цього йому необхідно подати в обслуговуючий банк заявку, надати документи про предмет інвестицій (проспект емісії цінних паперів, сертифікат інкорпорації, договір купівлі-продажу), а також з допомогою своїх податкових декларацій за останні три роки підтвердити наявність джерел коштів в еквіваленті суми інвестування.
На даний момент цим правом скористалися сотні українців, і сума їх зарубіжних транзакцій склала кілька десятків мільйонів доларів. Зручність цієї моделі пояснюється тим, що застосовується так званий заявочний принцип: банк відправляє дані клієнта в НБУ і, якщо звідти не приходить заборони на інвестування, гроші можна перераховувати на користь іноземного контрагента.
Але це все точкові, системні кроки, які укупі з високою інфляцією говорять про те, що регулятор поки не може ефективно управляти обраної ним монетарної моделлю. Але в наступному році НБУ планує досягти більш вагомих результатів по всім обраним ним напрямами.
Так, в 2019-му НБУ планує вийти на більш-менш пристойний рівень інфляції, яка повинна скласти до 8%. Крім того, з лютого наступного року вступає в дію новий закон України "Про валюту", який експерти вже встигли назвати мало не революцією в системі адміністрування валютних операцій. Тобто в добавок до низької інфляції ми повинні отримати ще й майже вільний рух капіталу. Курс гривні при цьому буде плаваючий. На думку регулятора, саме таке співвідношення (низька інфляція/вільний рух капіталу) і повинно створити передумови для сталого економічного зростання та припливу іноземних інвестицій.
Багаторазова дерегуляція
Новий закон "Про валюті" являє собою лише законодавчий кістяк. По суті, це рамковий правовий акт, який визначає те, що заборонено (все інше дозволено за замовчуванням), в той час як старий декрет про валютне регулювання встановлював все те, що можна.
Таким чином, перед нами порожні законодавчі стільники, і тепер "бджола" у вигляді НБУ повинна заповнити їх своїм "медом" у вигляді нормативно-правових актів (положень, інструкцій), в яких і буде детально розписаний новий механізм, що забезпечує лібералізацію валютних операцій.
Перші боязкі ініціативи в цьому напрямку вже почали проявлятися.
В першу чергу будуть скасовані 56 нормативно-правових актів, які регулювали валютні операції згідно з нормами старого декрету про валютне регулювання. Замість них будуть прийняті тільки сім.
Нова нормативна база визначить:
1) структуру валютного ринку і правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами — по суті, нова модель міжбанку;
2) порядок розрахунків та перерахування іноземної валюти за кордон — нові умови для функціонування, наприклад, платіжних систем;
3) транскордонне переміщення готівкових валютних цінностей — скільки валюти можна буде перевозити через кордон і порядок її декларування;
4) умови введення надзвичайного стану на українському валютному ринку — НБУ має право вводити жорсткі валютні обмеження в разі кризової ситуації. Термін таких обмежувальних заходів — шість місяців з правом продовження кілька разів (сумарно до 18 місяців);
5) перелік тих загороджувальних заходів, які будуть діяти до лютого 2019 р., тобто до дати набрання чинності нового закону;
6) порядок резервування валютних операцій (стосується банків);
7) визначення максимальних строків розрахунку за валютними операціями — в основному стосується закриття імпортних та експортних операцій.
Але вже зараз, так би мовити для "затравки", Нацбанк повідомив про тих послаблення на валютному ринку, які вступлять в дію з лютого наступного року.
Подарунки великим і малим
Перш за все великий подарунок буде зроблений нашим ФПГ, які займаються продажем сировини на зовнішніх ринках та/або товарним імпортом. Максимальний термін розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде збільшено з 180 до 365 днів. Простими словами, тепер компанія, яка продає за кордоном руду, зерно, метал або соняшникову олію, зможе тримати експортну виручку на своїх (або умовно "не своїх") рахунках не півроку, рік, і їй за це нічого не буде. За порушення граничних термінів розрахунків експортери та імпортери зараз сплачують до бюджету великі штрафи. Надалі вони зможуть абсолютно спокійно крутити свою виручку на зарубіжних офшорних рахунках, заводячи її в Україну під пік девальвації національної валюти, з тим щоб отримати максимальну курсову різницю. Природно, позитивну. Загалом непоганий бонус від регулятора експортно-орієнтованим компаніям, щоб вони змогли успішно перечекати політичну і фінансову турбулентність наступного року. Що стосується імпортерів, то раніше необхідність збільшення термінів розрахунку з ЗЕД аргументували, наприклад, тим, що комплектуючі для літаків купувати потрібно зараз, а виручка від його продажу з'явиться лише через рік (авіабудівники навіть отримували в НБУ індивідуальні строки розрахунків з технологічного імпорту). Але літаки нині в Україні — це червонокнижний вид "пернатих", і збільшення термінів розрахунків за імпортними контрактами сприятиме лише схемним операціями.
До позитивних новацій варто віднести скасування валютного контролю за експортно-імпортним контрактам на суму до 150 тис. грн. Що цілком логічно і дозволить значно збільшити обсяги операцій малого бізнесу в Україні, особливо з використанням великих міжнародних інтернет-магазинів. Непоганий бонус для наших підприємців і продавців широкої лінійки споживчих товарів, включаючи продукцію хендмейд.
Регулятор планує скасувати і введені зовсім недавно е-ліцензії. Замість цього буде застосована система електронних лімітів. Простими словами, на кожен рік регулятор планує встановлення якогось порогового значення інвестування за кордон для різних груп інвесторів: бізнесу, населення, підприємців. В рамках цього максимального значення (наприклад, тих же $50 тис.) українці зможуть здійснювати інвестиції за кордон без будь-яких додаткових погоджень. Можливо, для бізнесу будуть встановлені підвищені ліміти. Все, що буде виходити за систему лімітування, підлягає індивідуальним погодженням в НБУ.
Компаніям, які порушили строки розрахунків за ЗЕД, в наступному році вже не загрожує анулювання їх контрактів у системі валютного контролю, і, відповідно, їх право на проведення міжнародної транзакції збережеться.
Але самий приємний бонус отримають фізичні особи. Їм дозволять проводити онлайн-купівлю іноземної валюти на суму до 150 тис. грн в еквіваленті на день (якщо даний ліміт на готівкову купівлю не буде змінений).
Тобто для готівкових і безготівкових операцій з купівлі ВКВ денний ліміт наступного року встановлять на одному рівні. При цьому клієнт при електронній покупці не повинен буде проходити ідентифікацію, як це відбувається зараз, коли для придбання навіть $100 потрібно показувати паспорт. Логіка тут досить проста: при відкритті поточного чи карткового рахунку клієнт вже пройшов ідентифікацію. Крім того, він підтвердив джерела коштів при внесенні грошей на рахунок чи зарахування їх на картку. У зв'язку з цим абсолютно безглуздо примушувати його робити те ж саме при кожній транзакції. Якщо ця норма запрацює, то вже в лютому наступного року громадяни нашої країни зможуть через систему мобільного банкінгу ("клієнт-банк") давати своєму обслуговуючому банку заявку на купівлю іноземної валюти та отримувати зарахування ВКВ на свій картковий або поточний рахунок в банку. Потім ці ж валютні кошти клієнт зможе вільно інвестувати в закордонні активи в рамках системи встановлених НБУ, річних лімітів (наприклад $50 тис. на рік). Точно так само можна буде купувати валюту і оплачувати товари на міжнародних торгових інтернет-майданчиках. І все це не виходячи з дому, сидячи за монітором комп'ютера або за допомогою смартфона, підключеного до системи "клієнт-банк".
На даний момент це поки все. Звичайно, НБУ обіцяє ще багато новинок, якщо тільки дозволить макроекономічна ситуація в країні в наступному році. Адже при виборі між стабільністю і лібералізацією регулятор традиційно вибирає стабільність. Хоча, як показує практика, в результаті не отримує ні першого, ні другого. Звичайним споживачам фінансових послуг залишилося почекати буквально до лютого наступного року, коли всі ці новації будуть введені, або надовго відкладено під сукно у зв'язку з необхідністю введення на валютному ринку надзвичайного стану на півроку. І так три рази підряд. В такому разі про системної лібералізації ми зможемо поговорити не раніше 2020-го. Ну а поки що НБУ роздав всім сестрам по сережках: і про ФПГ не забув, і пересічних українців з малим бізнесом не образив.