"Страшна" рука ринку. Що буде після скасування мораторію на продаж землі (ІНФОГРАФІКА)

Розберемося, які вигоди і ризики для самих аграріїв і економіки в цілому може спричинити негайне відкриття ринку землі.

Взяли в обробку

За даними Госгеокадастра, майже 71% території України - 42,7 млн га - землі сільськогосподарського призначення, з них 32,5 млн га - рілля. Майже всі вони підпадають під мораторій. У тому числі 27 млн га розподілені між сімома мільйонами пайовиків, ще понад 10 млн га - у державній та комунальній власності. Примітно, що в основному наділами не користуються власники паїв: навіть за офіційними даними, за минулий рік в оренду здавалося 16,8 млн га. Причому в обробці у агрохолдингів близько 6 млн га, а в цілому паї орендують близько 45 тис. агропідприємств.

Незважаючи на заборону продавати землю сільгосппризначення, оборот ріллі йде повним ходом. Ось кілька легальних способів отримати такі угіддя: договори оренди до 50 років, безстрокове право користування ділянкою і навіть обмін нерівноцінними паями з доплатою.

У замкнутому колі закону

Прихильники мораторію посилаються на ст. 13 Конституції, згідно з якою земля є об'єктом права власності українського народу", а противники - на наступну статтю, проголошує гарантії прав власності на землю, і на ст. 22 про неприпустимість обмеження прав громадян новими законами, що як раз і сталося, коли ввели мораторій і власники угідь втратили можливість повноцінно ними розпоряджатися. Щоправда, згадані гарантії прав власності на землю, відповідно до ст. 14 Конституції, реалізуються відповідно до закону. Коло замикається. Схоже, єдиний спосіб його розірвати - це прийняти новий закон "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", яким буде знято мораторій на їх продаж. З іншого боку, в цьому році Конституційний суд України відмовився відкривати справу про незаконність мораторію, чого домагалися десятки народних депутатів. І хоча вони подали аналогічне звернення у вересні, більшість парламентаріїв, мабуть, ще не готові змінювати законодавство.

При цьому майже всі згодні, що відкритий ринок землі потрібен. Але не лише політикум, а й українське суспільство розділилося на два табори: які виступають за негайне зняття мораторію і тих, хто бачить в цьому є великі ризики для самих пайовиків і країни в цілому. Останні хочуть спочатку законодавчо закріпити "обмежувачі" для ринку. Розглянемо основні економічні аргументи сторін.

Вигідна свобода

Відкриття ринку землі дасть поштовх економіці. За прогнозами Європейської бізнес-асоціації, після скасування мораторію в Україну хлинуть додаткові інвестиції в розмірі як мінімум $2 млрд, а темпи зростання ВВП підвищаться на 1,5-2% в рік. При цьому, згідно з розрахунками Світового банку, річний обсяг виробництва сільгосппродукції може збільшитися на $15 млрд.

Угіддя у власності - можливість залучити кошти на розвиток бізнесу. Якщо ринок землі відкриють, то власники ділянок зможуть внести їх у статутний капітал підприємств або передати в заставу для отримання кредиту.

І цей ресурс буде зростати, адже вільна купівля-продаж спричинить підвищення цін на самі ділянки, так і на оренду. Зараз гектар в Болгарії коштує в середньому $4500, в Румунії - $6000, у Польщі - $10 000, а в Україні, за різними оцінками, всього $500-1200. Відповідно, у нас дуже низька і орендна плата: за минулий рік власники отримували за гектар в середньому по 1400 грн, або трохи більше $50. З цієї точки зору до землі стоїть підпустити іноземних покупців - тоді ціни на ділянки піднімуться ще більше, а в Україну значно збільшиться приплив інвестицій.

Місцеві бюджети теж виграли: ті області, які мають у власності сотні тисяч гектарів ріллі, могли б отримувати десятки мільйонів доларів у рік від здачі їх в оренду.

У свою чергу, повноцінні землевласники, на відміну від орендарів, більш мотивовані піклуватися про своїх ділянках. Не секрет, що, скажімо, постійні посіви кукурудзи та соняшнику, які дають великий дохід, виснажують навіть саму родючий грунт, однак власник повинен думати про майбутнє, а не тільки про швидкий прибуток. Завжди плюс, якщо земля належить тим, хто її обробляє.

Рятівний заборона

Відносна дешевизна сільгоспземлі в Україні може бути аргументом проти негайного відкриття ринку. Скептики побоюються, що великий капітал швидко і дешево скупить гектари у дрібних аграріїв ще до того, як ділянки встигнуть подорожчати. До речі, це поле для спекуляцій. А от невеликі фермерські господарства, яким нерідко складно оплачувати навіть оренду паїв, програють конкуренцію за право викупити оброблювану землю. Такий розвиток подій загрожує надмірною концентрацією земельних ресурсів та підривом конкуренції в українському агросекторі. Хоча є й інша думка: навіть великим орендарям невигідний ринок землі з додатковими витратами на викуп тих угідь, якими вони і так користуються.

Частина противників швидкого зняття мораторію на продаж землі ще категоричніше в питанні допуску іноземців до цього стратегічного ресурсу. Навіть звучать попередження, що в гіршому випадку Росія може почати економічну експансію, скуповуючи українські землі через офшори і підставних власників. Правда, проти цього у опонентів є контраргумент: землю не можна просто взяти і вивезти, і будь-який власник ділянок в Україні повинен дотримуватися наше законодавство, не кажучи вже про податки, які сплачуються в український бюджет.

Інша крайність - це можливий провал земельної реформи, як на Мадагаскарі, де іноземні інвестори масово скуповували угіддя, а місцеві жителі залишилися дешевою робочою силою. Сумна правда в тому, що за рахунок ефекту масштабу великі компанії можуть отримувати прибутки, але потенціал населення не використовується повністю. І це гальмо для економіки.

Ще один негативний сценарій - це скупка значної частини сільгоспземель країни світовими виробниками біопалива, які постійно шукають джерела сировини. Як відомо, потрібні їм культури (від ріпаку до кукурудзи) сильно виснажують грунти.
І, нарешті, в умовах слабкої і корумпованої правоохоронної і судової системи скасування заборони на продаж сільгоспземель може відкрити двері для рейдерських атак на фермерів.

Жорсткі умови

Втім, прихильники мораторію на продаж сільгоспземлі зазвичай не відстоюють його при будь-яких розкладах, а висувають кілька умов для зняття заборони, які взяті з європейської практики. Це зміцнення інститутів права власності, зниження рівня корупції та введення жорстких правил гри. Багато вимагають встановити такі обмежувачі, як максимальна кількість гектарів для продажу в одні руки (скажімо, прем'єр Володимир Гройсман говорить про 200 га), видача дозволів на покупку тільки фізособам, які займаються сільським господарством і живуть в регіоні придбання ділянки. З економічних передумов для відкриття ринку землі - фінансова підтримка фермерів (дешеві кредити, субсидії), можливості для створення сільськогосподарських кооперативів. Завдання - зробити дрібних гравців більш технологічними і конкурентоспроможними.

Головний ресурс

Переважна більшість українців, за різними опитуваннями, виступають проти введення в даний час повноцінного ринку землі, проте в експертному колі все більше прихильників зняття мораторію. Як і у всіх випадках масового зіткнення думок - у кожної сторони є своя правда.

Вся справа в ресурсах. У сучасному світі це в першу чергу не земля, а праця, тобто люди. Подивимося на згаданий Мадагаскар, де понад 80% робочої сили зайнято у сільському господарстві (дані ЦРУ). А в Україні - близько 5,8%. Правда, в більшості розвинених країн - всього 1-4% (Польща з 12% - рідкісний виняток). Ось цих людей і слід забезпечити роботою на землі, причому з максимальною продуктивністю праці. Якщо залишити за дужками питання безробіття, то залучати інших - собі дорожче, адже вони можуть бути зайняті в інших галузях, генеруючих велику додану вартість. А от віддача з гектара або сотки не так важлива. І це зовсім не те ж, що продуктивність: можна в поті чола вручну сидіти над гектаром і отримати шикарний урожай, проте значно більше збере той, хто за той же час за допомогою спецтехніки встиг обробити десять гектарів, хоча у нього, можливо, будуть посередні показники в перерахунку на один гектар.

Тепер ясно, чому по-своєму мають рацію обидві сторони конфлікту навколо мораторію. З одного боку, Україна задіює у сільському господарстві значну частку населення, щоб всерйоз сприймати ризики провалу земельної реформи, але з іншого - сценарію Мадагаскару, де ледь не все залежать від землі, у нас теж не буде навіть в самому крайньому випадку, якщо умовні китайці з валізами юанів скуплять мільйони гектарів. Втім, це лише один з аспектів неосяжного, як земля, питання. 30 жовтня "ДС" проведе "Дискусійний клуб", де дві команди експертів зійдуться в баттле про те, вбиває або рятує Україну мораторій на продаж сільгоспземель.