Удари по рублю, газу і технологіях. Чи зможе Захід повалити Росію новими санкціями

Захід почав новий раунд проти Росії з метою придушити її воєнний потенціал. У середу, 12 червня, США розширили так звані "розумні санкції", запроваджені торік у грудні, які за останні півроку змусили провідні китайські та турецькі банки розірвати зв'язки з російськими клієнтами, щоб уникнути ризику відключення від доларової фінансової системи. Новий санкційний пакет покликаний ускладнити доступ РФ до продуктів та послуг з усього світу, що дозволяють їй ухилятися від санкцій та підтримувати воєнну економіку. Тепер до чорного списку потрапили ще близько 300 фізичних та юридичних осіб як у самій Росії, так і за її межами в Азії, на Близькому Сході, в Європі, Африці й Карибському басейні… Та цього разу важливіша не кількість (з 2022 р. тільки США наклали близько 4000 обмежень на російські компанії і громадян), а сила і  траєкторія ударів.

Нові американські санкції спрямовані передусім на фінансовий сектор агресора, газову галузь та доступ російських компаній до високотехнологічної продукції —мікрочипів та програмного забезпечення. Утім, одразу можна сказати, що ці заходи ухвалені із запізненням, а отже, тепер їхній вплив на Росію вже не порівняти з тим, що міг бути два роки тому. Спробуємо виміряти силу та влучність нових санкційних ударів без зайвого скептицизму чи ейфорії.

Удари по фінансовій архітектурі

Найбільш вибуховою новиною стало "відлучення" від глобальної доларової системи Московської біржі (головного майданчика валютних торгів у країні), а також інших російських фінустанов-посередників — Національного розрахункового депозитарію (НРД) та Національного клірингового центру (НКЦ) шляхом внесення їх до американського списку Спеціально визначених громадян та заблокованих осіб (SDN). 

У перші години після таких звіcток в Росії навіть виник ажіотаж навколо курсу рубля — деякі банки просили $200 за "дерев´яний". Але тут варто одразу сказати, що радіти нам передчасно. Росіяни встигли підготуватися до такого розвитку подій. Попри деякі спекуляції на темі та заяви, що російському центробанку доведеться встановити курс рубля до долара і євро "зі стелі", буде по-іншому. Тепер він розраховуватиме ці показники на даних звітності банків за результатами операцій на позабіржовому валютному ринку. До речі, на п´ятницю офіційний курс за новою методикою такий: долар — 88,2 руб., евро — 94,83 руб. Саме оця табличка щодо позабіржового касового обороту від ЦБ РФ тепер стане основою для визначення офіційного курсу. Варто уточнити, що торги в цьому сегменті сягають 100 млрд руб. на день.

Так буде відповідно до Вказівки Банку Росії від 3 жовтня 2022 р., якою затверджено порядок встановлення офіційного валютного курсу. Зерніть увагу на дату цього документа. Також ще влітку 2022 р. у російський пресі пройшла інформація, що влада розглядає сценарії західних санкцій щодо всіх наведених вище фінансових установ. Про те, що ворог не втрачав часу, а готувався, свідчать останні дані Мосбіржі: в попередні місяці більшість торгів на там відбувалися вже юанем — на понад 200 млрд руб. на день, тоді як доларом і євро разом узятими — на менш як 200 млрд руб.

На жаль, катастрофи на валютному ринку через санкції проти Мосбіржі очікувати не варто, бо такий удар був прогнозованим і спізнився на понад два роки. Росіяни встигли розвинути позабіржовий ринок. Вони також переорієнтували свою торгівлю на так звані "дружні країни" і отримують експортну виручку у їхній валюті.

З чим можна погодитися, та це з тим, що курс рубля в Росії не буде вільним і ринковим, але так триває ще з початку повномасштабної агресії проти України, коли монетарній владі ворога довелося встановити обмеження на рух капіталу.

Утім, не все так просто й для ворога. Новий санкційний удар, звісно, завдасть йому болючих проблем. По-перше, долар і євро тепер треба буде купувати лише через банки та позабіржові майданчики, а тому прогнозується розтягування спреду (різниці) між покупкою і продажем доларів, євро та фунтів: громадянам та компаніям доведеться продавати валюту дешевше, а купувати — дорожче. По-друге, ускладниться та подорожчає доступ до валюти імпортерів — це відобразиться на цінах та обсягах постачання.

Нарешті, не варто недооцінювати той факт, що на Мосбіржі зупинилася фактично половина всіх валютних торгів. Юань остаточно став на ній королем. І загалом подальша доля російського валютного ринку залежатиме від того, як поведуть себе великі китайські банки. Нагадаємо, що під санкції потрапили також центральний депозитарій і кліринговий центр Росії — якщо китайські фінустанови відмовляться працювати з ними, то біржова торгівля юанем також стане неможливою. А попри небажання Пекіна підтримувати антиросійські санкції, китайські банки і компанії, що цінують доступ до глобальної доларової системи, не так і легко ризикують порушувати встановленні Штатами обмеження. У такому випадку в росіян ще залишиться спосіб продавати і купувати валюту через непідсанкційні банки, а в китайців —опція спрямувати на роботу з країною-вигнанцем другорядні фінансові установи, які заради заробітку на Росії свідомо підуть на ризик бути заблокованими США. Насправді, дір у санкціях досі не бракує: наприклад, "Газпромбанк", один з основних каналів для платежів за російський експорт нафти і газу, залишається підключеним до світової фінансової системи.

Підсумовуючи цей пункт, варто констатувати, що запізнілі західні удари по фінансовій архітектурі РФ, напевно, не призведуть до її колапсу, але ускладнять та зроблять дорожчою купівлю товарів, технологій і послуг за кордоном. На що власне й розрахунок.

Удари по російському нафтогазу

Пакет санкцій також спрямований на гальмування розвитку російського енергетичного сектору та майбутніх джерел грошових надходжень, зокрема проєктів з видобутку скрапленого природного газу (СПГ) в Арктиці: "Обський СПГ", "Арктик СПГ-1" і "Арктик СПГ-3". Для нових обмежувальних заходів взяли за зразок попередні санкції, які успішно зупинили проєкт "Арктичний СПГ-2" і погіршили пов'язану з ним інфраструктуру. Під обмеження потрапили й компанії, що будують трубопроводи для "Мурманськ СПГ" і "Восток Ойл", а також виробники матеріалів для зберігання і перевезення СПГ.

Не менш важливо, що обмежувальні заходи США вперше націлені на конкретні судна для перевезення СПГ, що здатні працювати в льодах. Йдеться про сім газовозів, побудованих далекосхідною верф'ю "Звєзда". П'ять суден були спущені на воду і очікують на морські та газові випробування, ще два перебувають на стадії будівництва. СПГ-танкери, здатні ходити через кригу, критично необхідні для початку експорту з проєкту "Арктик СПГ-2", що належить "Новатек".

Водночас Велика Британія, яка традиційно відіграє ключову роль в страхуванні суден, запровадила санкції проти так званого "тіньового флоту" танкерів — старих суден, які не дотримуються встановлених правил перевезення російської нафти. Під санкції також потрапила велика страхова компанія "Ингосстрах" і чотири судна. Вказана компанія є основним постачальником страхового покриття для комерційного флоту, який перевозить російську нафту, витісняючи страховиків, що базуються Британії та континентальній Європі. Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що ЄС також запропонував накласти санкції на російського нафтотранспортного гіганта "Совкомфлот".

Удари по технологіях

Саме обмеження потоку до Росії критично важливих для війни товарів і послуг є основною метою санкційних заходів. Зокрема, китайські і західні компоненти, серед яких мікросхеми, були знайдені у високоточних ракетах і безпілотниках, якими агресор атакує Україну. Погрожуючи вторинними санкціями, американці прагнуть утримати окремих осіб і компанії в таких країнах, як Китай, Об'єднані Арабські Емірати чи Туреччина, від допомоги Москві в обході західних заборон на отримання нею ключових технологій, особливо комп´ютерних. Міністерство торгівлі США навіть окремо заявило, що націлилося на підставні компанії в Гонконзі, які перенаправляють до Росії напівпровідники та інші пріоритетні для росіян товари на $100 млн.

Йдеться також про обмеження цифрової інфраструктури російських заводів. Мінфін США заборонить постачати в Росію ІТ-консалтингові й проєктні послуги та надавати доступ до хмарних обчислень або ПЗ для виробництва й управління підприємством. За задумом це має знизити ефективність бізнес-процесів в Росії та збільшити кількість збоїв на виробництвах у середньо- і довгостроковій перспективі. Однак оцінити вплив цих заходів наразі важко, бо країна-агресор вже довела, що здатна отримувати потрібні технології обхідними шляхами. І в цьому контексті ми знову повертаємося до ключового питання без відповіді: чи зможе Захід забезпечити виконання встановлених ним антиросійських санкцій усіма країнами і компаніями, які мають доступ до передових технологій.

Отже, можемо констатувати, що західні, передусім американські санкції, стають більш прицільними та відчутними для росіян. Помітно, що США тренуються завдавати більш продуманих ударів — заходи, що дали результат у минулому, відточуються і розширюються. З іншого боку, з багатьма санкціями Захід явно запізнився на два роки, і тепер вони не зможуть завалити російську економіку. Особливо якщо врахувати її адаптивність. "Ми маємо бути дуже чесними перед собою, що Путін — дуже здібний супротивник, який готовий пристосовуватися і знаходити охочих до співпраці", — зазначив Аарон Форсберг, директор з питань політики та імплементації економічних санкцій Державного департаменту США, в інтерв'ю AP. І такий підхід до санкційної політики проти Росії нам видається більш виваженим, ніж остання оцінка міністра фінансів США Джанет Єллен про те, що "сьогоднішні дії завдають удару по останніх шляхах [росіян] до отримання міжнародних матеріалів та обладнання, враховуючи їхню залежність від критично важливих поставок з третіх країн".