З батоном, але без масла. Як Кабмін "відрегулював" ціну газу для харчової промисловості

За тиждень до нового року висока ціна на газ спричинила хвилювання у виробників продуктів харчування. 22 грудня газ торгувався за ціною понад 70 грн/куб. м за умовою передоплати, за якою якраз і працюють харчовики. Виробники заявили, що така вартість газу робить виробництво нерентабельним, змушує скорочувати асортименти або зовсім зупиняти підприємства. Про свої проблеми заявили кондитери та хлібопекарі, а за ними – виробники молока та птиці.

24 грудня у Кабміні заявили, що розробили механізми підтримки виробників хліба та інших соціально значущих продуктів харчування. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд планує запровадити обмеження націнки для низку соціальних харчових продуктів, що має стримати зростання їх цін.

"Розглядаємо можливість прямих дотацій чи спеціальних цін для виробників соціального хліба", — заявив Денис Шмигаль на брифінгу.

Свої ідеї уряд втілив у життя останніми днями року. 30 грудня Кабмін ухвалив:

- доповнити перелік соціально значущих товарів на час карантину ще двома позиціями — батон та соняшникова олія;

- встановити обмеження торгової надбавки на батон та житньо-пшеничний хліб у розмірі не більше 10% оптово-відпускної ціни;

- обмежити до 30 квітня 2022 р. постачальницько-збутову надбавку до ціни природного газу внутрішнього видобутку на рівні до 24% для виробників батону та житньо-пшеничного хліба, пшеничного борошна вищого гатунку, пастеризованого молока жирністю 2,5%, курятини та соняшникової олії;

- торгова надбавка на постачання газу власного видобутку для тих самих виробників встановлювалася на рівні не вище 1%.

Якщо узагальнити, то в результаті уряд відрегулював ціну на газ для окремих виробників та націнку на два види хліба. Звучить непогано, але не вирівнює ситуацію, а в окремих випадках може створити нові суттєві проблеми.

"На 100% не рятує"

Розглянемо, що тепер може змінитися для виробників та споживачів на прикладі хліба.

Напередодні ухвалення урядом рішення публікувалися проєкти, що ціну на газ для виробництва хліба та хлібобулочних виробів хочуть встановити на рівні 25 грн/куб. м. Але піти на прямі обмеження ціни на газ, як і на дотації та спеціальні ціни на продукти, не наважилися.

Коли січнева ціна газу на біржі підскочила понад 70 грн/куб. м, виробники хліба хотіли, щоб їх фактично прирівняли до бюджетних організацій та дали газ по 16 грн/куб. м. Тепер, як нам повідомили в об'єднанні "Укрхлібпром", хлібопекарі очікують ціну 20-25 грн/куб. м. Вона не ідеальна, але все ж таки краще, ніж 50 або 70 грн, і дає можливість стабілізувати роботу.

"Це нас рятує не на 100% і не виводить у нормальний економічний стан, але, принаймні, не дозволить хлібозаводам зупинитися та забезпечить населення хлібом", — каже генеральний директор "Укрхлібпрому" Олександр Васильченко.

Для споживача теж є невелика нагода зітхнути з полегшенням. За надвисоких цін на газ виробники змушені були б піднімати відпускну ціну хліба на 30%. Тепер це підвищення буде не таким значним і може у січні становити 5%, оскільки енергоносії — не єдина складова у виробництві хліба.

"Борошно — головна складова у нас у собівартості. Якщо є певна проблема з продовольчим зерном і його треба буде купувати за імпортом, то продукція буде дорожчою. Ми змінюватимемо свою відпускну ціну", — каже Олександр Васильченко.

Нагадаємо, середня ціна батону по Україні — 17 грн, житньо-пшеничного хліба — 26 грн. Уряд обмежив націнку на ці продукти 10%. Цей захід стосується не виробників, а торгових мереж. Вона може трохи збити ціну хліба, адже торгова надбавка на нього зараз може бути більшою.

"Зараз ці надбавки жодним чином не регламентуються. Теоретично ця надбавка може бути 5%, а може й 50%, залежно від того, про кого ми говоримо і де саме це досліджується, — каже економіст Олег Пендзін. — Я думаю, що це може знизити ціну, але не набагато, тому що на сьогодні основні витрати пов'язані з вартістю енергоносіїв та витратами на виробництво продукції, а не на її реалізацію".

Підкреслимо, що обмеження націнки в 10% стосується лише двох видів хліба, тоді як вартість решти найпопулярніших сортів хліба чи хлібобулочної продукції залишається нерегульованою.

Соціальний газ для соціальних продуктів

У прийнятих Кабміном рішеннях простежується низка суттєвих протиріч. Насамперед неясно, як підприємства отримуватимуть газ за пільговою ціною в умовах ринку, та ще й із прив'язкою до зовнішніх котирувань. Механізм постачання не зовсім зрозумілий і самим виробникам. Можливо, це будуть окремі позабіржові договори із приватними газовидобувними компаніями.

"Поки що механізму немає, — каже Олександр Васильченко. — Є постанова Кабміну, де визначено, яку ціну мають встановити газопостачальники та газовидобувні компанії. Це переважно приватні компанії, які мають газ місцевого видобутку. Існує перевірений Мін'юстом і затверджений Міністерством аграрної політики реєстр підприємств, яким буде даватися газ за такою ціною. Це будуть окремі договори, де будуть ув'язані ці два питання — підприємства та пільгова ціна".

Промисловість є великим споживачем газу, але, якщо брати підприємства, яким хочуть надати газ за пільговою ціною, це невеликі обсяги. Наприклад, усі хлібопекарські підприємства України на місяць споживають 10-10,5 млн куб. м газу.

Начебто невеликі обсяги, але регулювання ціни на газ викликало невдоволення серед видобувних компаній. В Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ) виступили із заявою, що регулювання може знизити інвестиції в галузь, поглибити кризу та збільшити залежність країни від імпортного газу.

"За останні 5 років приватні газовидобувні підприємства наростили обсяги видобутку природного газу більш ніж на 20%. За результатами 2021 р. незалежні компанії здобудуть 5 млрд куб. м, що становитиме понад чверть всього видобутку в країні і стане абсолютним рекордом. Водночас зупинення інвестиційної діяльності цілком логічно призведе до щорічного падіння газовидобутку, зменшення податків до державного та місцевого бюджетів, скорочення робочих місць у секторі та суміжних галузях", — йдеться у заяві АГКУ.

В Асоціації назвали частку ринку, яку торкнеться регулювання: приватні газовидобувні компанії щомісяця продаватимуть 20% видобутого газу за регульованою ціною. За нашими підрахунками, це 80-90 млн куб. м "пільгового" газу на місяць.

Зрозуміти видобувні підприємства можна: вони не хочуть втрачати свого прибутку навіть на таких обсягах. Проблема й у тому, що проглядається використання неринкових механізмів державного регулювання ціни на газ в умовах діючого ринку газу.

В АГКУ вважають, що регулювання також порушує міжнародні зобов'язання України, зокрема Договір про створення Енергетичної спільноти та Угоду про Асоціацію з ЄС, та ускладнюють подальшу імплементацію європейських енергетичних норм.

Газодобувні компанії хочуть, щоб Кабмін переглянув своє рішення щодо "ручного регулювання" цін на видобутий газ. Очевидно, інакше вони судитимуться з державою.

Незрозуміло, чому в цій історії окремо стоять державні компанії, які видобувають газ, а саме "Укргазвидобування", що входить до НАК "Нафтогаз України". Проте експерти вважають, що ці суб'єкти ще зіграють свою роль.

"Те, що на сьогоднішній момент потрібно обмежити ціну на газ для підприємств, які виробляють соціально значимі продукти харчування, це точно. Але питання, за рахунок кого. Хто покриватиме різницю між ціною ринку та тією ціною, яку ви збираєтеся давати? — задається питанням Олег Пендзін.- Швидше за все, від контрактів на постачання газу видобувні організації будуть відмовлятися, і все навантаження ляже на НАК "Нафтогаз". Він, швидше за все, малюватиме собі збитки. Я думаю, що це будуть десятки мільярдів гривень. А потім "Нафтогаз" виставить ці десятки мільярдів гривень збитку державному бюджету з проханням відшкодувати ці кошти у вигляді субвенції. Зрештою, ми з вами як платники податків ці збитки покриватимемо".

Обмеження конкуренції

Проблема в тому, що уряд відреагував на критичну ситуацію з цінами на газ для промисловості дуже вибірково, застосовуючи сумнівні з точки зору ринку механізми, але не спробував вирішити головну причину кризи.

"Проблема полягає у прив'язці до спекулятивних котирувань. Саме через цю прив'язку ціни пішли вгору. Крім того, якщо взяти регулювання на ціни компаній, це називається просто втручанням у ринок. Це рішення штучно створеної урядом проблеми за рахунок однієї частини бізнесу", — каже експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев.

Значний перекіс у рішенні Кабміну помітний, якщо подивитися на ситуацію з точки зору промислових споживачів газу. Фактично уряд дав вказівку забезпечити умовно дешевим газом конкретних виробників, що створює неконкурентні умови на ринку в цілому.

За бортом урядового рішення залишилося багато інших виробників, яких надвисокі ціни на газ змушують припиняти роботу або скорочувати асортимент. Наприклад, кондитери, виробники олії, сирів, цукру. І це лише у харчовій промисловості, коли надвисокі ціни на газ давно загрожують іншим галузям — металургії, хімії, виробництву будматеріалів, легкій промисловості тощо.

Крім того, неможливо проконтролювати, чи виробляють на пільговому газі саме хліб чи інші види продукції. У таких умовах дуже високі корупційні ризики, коли підприємства, які не виробляють затверджені продукти або виробляють їх частково, намагатимуться потрапити у заповітну чергу за пільговим газом.

"Це має бути предметом дослідження та, можливо, розслідування Антимонопольного комітету України, — каже Геннадій Рябцев, — оскільки обмеження конкуренції може відбуватися не лише з боку учасників ринку, а й з боку держави".