У світі про економіку. Вечеря Сі Цзіньпіна з мільярдерами, схема на $200 млрд і втіха щедрих холостяків

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Лідер КНР повечеряв з топ-бізнесменами США

Головною міжнародною новиною тижня стала поїздка лідера КНР Сі Цьзіньпіна до США. І 15 листопада у Сан-Франциско він зустрічався не тільки з президентом США Джо Байденом, а й, трохи згодом, з низкою топ-бізнесменів – для цього була організована закрита вечеря, "столик" на якій коштував від двох до десятків тисяч доларів. Як дізналися журналісти New York Post, той вечір провели з китайським лідером, зокрема, гендиректор Apple Тім Кук,засновник Bridgewater Associates Рей Даліо, голова Blackstone Стів Шварцман, гендиректор BlackRock Ларрі Фінг, а також засновник Tesla і SpaceX Ілон Маск, який, щоправда, "забіг на кейктейлі" (за даними інших ЗМІ).

Без сумніву, на цій вечері вирішувалася доля великих проектів та інвестицій. Так, за даними, NYP Тім Кук стратегічно сів поряд з міністром торгівлі КНР Ван Веньтао, адже на Китай припадає п´ята частина продажів електроніки Apple…

А в Сі була своя мотивація. Він сподівався, що американські бізнесменами допоможуть зупинити відтік інвестицій з Китаю, пише New York Times. На думку джерел видання серед учасників заходу, ця вечеря була спробою китайців достукатися до американської бізнес-спільноти і врешті-решт до уряду США, який наклав санкції на численні китайські компанії і жорстко обмежив використання Китаєм американських технологій у сфері напівпровідників. Тож Сі Цзіньпін обрав дружній тон, порівнюючи американо-китайські відносини з деревом, яке "виросло високим і сильним". Якщо так, то плоди цієї зустрічі ми, ймовірно, побачимо за деякий час…

Як процвітає економіка офшорів: дослідження

Офшори завжди у фокусі уваги "ДС". Кілька років тому ми провели тематичний дискусійний клуб з експертами, на якому пролунали оцінки, що з 1998 по 2018 рр. з України вивели в низькоподаткові юрисдикції близько $98 млрд. Сьогодні ж поглянемо на глобальний рівень: тема руху капіталів в офшори — на перших шпальтах світової преси.

Згідно з новим дослідженням Податкової обсерваторії ЄС при Паризькій школі економіки, транснаціональні корпорації (ТНК) уникли сплати $200 млрд (188 млрд євро) податків у всьому світі у 2020-му — останньому році, за який була можливість проаналізувати дані. Як це вдалося? Передусім завдяки стратегії переміщення прибутку: це коли корпорація (спрощуємо) має дочірні компанії в різних юрисдикціях, першу — щоб виконувати основну роботу в країні з нормальним рівнем оподаткування і другу в офшорі – щоб переводити зароблені гроші у низькоподаткову гавань. Наприклад, перша компанія має платити другій за використання інтелектуальної власності (патентів). Якщо обидві структури належать тій самій ТНК, то вона повністю контролює розмір цих транзакцій і виходить на результат: компанія в країні з нормальним рівнем оподаткування показує менший прибуток, а отже, повинна платити на нього менше податків.

Немає сенсу просто перелічувати найпопулярніші офшори, але подивіться на графік нижче. Цікаво, як дослідники відділяють країни і компанії, які займаються основною діяльністю, від тих, які просто накопичують прибутки.

Достатньо співвіднести прибутки іноземних компаній в певній країні із фондом заробітної плати, яку вони виплачують місцевим працівникам. В офшорах (ліворуч) прибутки багатократно вищі за зарплатні фонди, а в юрисдикціях з високими податками (праворуч) — все навпаки.

Десять країна ЄС підуть у мінус цього року, але майбутнє оптимістичніше: прогноз

Українськими новинними стрічками очікувано прокотилася звістка, що Єврокомісія спрогнозувала зростання нашої економіки на 4,8% у поточному році, на 3,7% у 2024 р. та на 6,1% у 2025 р. Водночас з інформаційного поля майже випали основні меседжі Autumn 2023 Economic Forecast, у якому йдеться також про інші країни континенту, передусім про самі держави-члени ЄС. У розрізі ВВП тут спостерігається велика розбіжність в очікуваннях — від зростання Мальти на 4% до падіння Естонії на -2,6%, якщо говорити про 2023 р.

Загалом цього року 10 країн ЄС прогнозовано підуть в мінус: крім Естонії це Німеччина, Австрія, Чехія, Угорщина, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург і Швеція. Щоправда, на наступні роки очікування оптимістичніші: мінімальне падіння загрожує лише Швеції у 2024 р. Що ж до ВВП Євросоюзу в цілому, то прогнозується зростання на 0,6% у 2023-му, на 1,3% у 2024-му та 1,7% у 2025 рр.

Листопад як свято шопінгу. День холостяка набирає обертів

У минулому випуску рубрики ми розповідали, чому деякі ритейлери бойкотують суперрозпродажі, але факт є фактом: листопад є найбільшим місяцем шопінгу по всьому світу — від Заходу до Сходу. А все завдяки продавцям, які придумали цілих кілька днів масових розпродажів, щоб підвищити свої обороти і прибутки. Найвідоміші свята шопінгу такі:

• День холостяка (11 листопада);
• "Чорна п´ятниця" (четверта п´ятниця листопада);
• "Кіберпонеділок" (перший понеділок після "Чорної п´ятниці").

Але це за хронологією. Насправді, найпопулярніша, звісно, "Чорна п´ятниця". Але наскільки знані ці свята шопінгу в різних регіонах? Boston Consulting Group провела тематичне дослідження в семи країнах з різних куточків світу — США, Великій Британії, Польщі, Німеччині та Австралії. Його результат наводить Statista:

Як бачимо, країни континентальної Європи вже встигли підхопити ажіотаж: 56% поляків і 41% німців заявили, що вони хоча б трохи знають про День холостяка. Британці були найбільш обізнані з американськими днями шопінгу — "Чорна п'ятниця" та "Кіберпонеділок". В Австралії про ці події знають менше.

Варто зупинитися на Дні холостяка, бо тут не можна не додати про Китай, якого немає в дослідженні. Свято родом звідти, бо китайці вірять, що чотири одиниці (11.11) є символом самотніх людей. І вважається, що одинаки тішать себе в цей день покупками. З легкої руки ритейлерів, з кінця минулого століття це неофіційний день шопінгу у Піднебесній — в певному сенсі відповідь на західну "Чорну п´ятницю". Як бучно його відзначають? Один штрих з цього року: китайський гігант онлайн-торгівлі JD.com завив, що обсяг транзакцій і замовлень цього дня сягнув рекорду: тільки продажі продукції Apple перевищили 10 млрд юанів ($1,38 млрд). А загалом кожен з топ-60 брендів майданчика продав товарів на понад мільярд юанів ($138 тис.).

Фіаско мейнстріму? Економісти знову заплуталися з інфляцією

І остання публікація для макроекономічних гурманів. Цього тижня маємо загострення батлу з приводу інфляції серед провідних економістів. В атаку пішли ті, хто вважає, неправильною мейнстрімну політику останніх років з багатократним підвищенням відсоткових ставок. Аргумент – вже цього жовтня споживча інфляція у США сповільнилася до 3,2% у вимірі рік до року (а порівняно з вереснем рівень цін взагалі завмер), отже, не виправдалися прогнози тих, хто вважав дуже високу інфляцію тривалою загрозою і ратував за жорстку монетарну політику. Власне, високі ставки впливають на надмірний попит, але під час пандемії не це, а перебої з поставками підштовхнули ціни на критично необхідні (пальне, харчі) та дефіцитні товари. Тому багато хто сумнівається в адекватності дій ФРС. На Project Syndicate опублікували підбірку думок на цю тему.

"Якщо вже на те пішло, — стверджує нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц, — то дезінфляція сталася всупереч діям центральних банків, а не завдяки їм". Підвищення ставок не протидіє "інфляції з боку пропозиції та попиту", з якою зіткнулися США, але воно "гальмує будівництво" і "робить іпотеку дорожчою", а це означає, що дії ФРС цілком могли "сповільнити дезінфляцію цін на житло".

Підтримує це твердження і Джаяті Гош з Університетму Массачусетса в Амхерсті. На її думку, підвищення ставок, ймовірно, було непотрібним — "інфляція завжди знижувалася в міру того, як зменшувався тиск на витрати" — і, безумовно, шкідливим. До того ж це спричинило відтік капіталу з країн, що розвиваються, "боргові криз і дефолтів, значні втрати у виробництві, зростання безробіття і різке збільшення нерівності та бідності".

Джеймс Гелбрейт з Техаського університету в Остіні вважає, що мейнстрім взагалі зазнав фіаско, коли більшість економістів вважали, що сильна інфляція триватиме довго і навіть прискориться без значного підвищення відсоткових ставок.

І лише Джеффрі Френкеля з Гарварду на сторінках Project Syndicate похвалив Федеральну резервну систему (аналог центробанку в США). За його словами, варто запитати, чому у Штатах відновлення пропозиції "призвело до нижчої інфляції, а не до вищого зростання ВВП". Можливо, це все-таки завдяки підвищенню ставок ФРС, без якого економіка "ймовірно, перегрілася б".