У світі про економіку. Красивий рецепт для Китаю, "посилки" через космос і модель економіки у шкільному класі

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Спільні ринки і промполітика: Макрон підтримав Драгі у плані порятунку ЄС

Цього тижня важливий для європейців і світу меседж надійшов з полів Берліну. Франція по суті підтримує ключові пункти звіту Маріо Драгі щодо європейської конкурентоспроможності, який ми в деталях розглядали в одному з минулих випусків. Президент Франції Емануель Макрон під час виступу на платформі Berlin Global Dialogue наголосив на проблемі недоінвестування і зарегульованості в ЄС, що заважають європейському бізнесу конкурувати з глобальними гравцями, передусім США і Китаєм. Він закликав переосмислити європейську модель зростання, яка колись ґрунтувалася на вільній торгівлі та дешевшій енергії. І дав на це лічені роки.

Слідом за Драгі Макрон пропонує спростити регулювання ("шок спрощення"), посилити і скоординувати промислову політику, щоб не програвати конкурентам, які щедро субсидують своїх виробників ("захищати рівні умови гри"), та більше і більше об´єднуватися. Можна сказати, що майже всі рекомендації французького лідера обертаються довкола словосполучення "єдиний ринок". Його вкрай потрібно побудувати принаймні в секторах даних, охорони здоров´я та енергетики. Це єдиний спосіб мати внутрішній ринок, який налічує понад 400 млн споживачів. Об´єднання ринків дасть можливість європейським компаніям масштабуватися. "Ми повинні створити спільні інструменти для побудови європейської промислової політики та посилити координацію наших національних промислових політик, щоб мати європейських чемпіонів, а не 27 європейських чемпіонів… [Треба] зосередитися на нашій спроможності створювати чемпіонів у європейському масштабі", — наполягає Макрон. А для цього, на його думку, треба об´єднати ринки капіталу. Знадобиться у континентальному масштабі сконцентрувати фінанси на ключових гравцях і напрямках, як-от зміна клімату, оборона, технології і штучний інтелект, охорона здоров´я. 

Заклики французького президента перегукуються з основоположною тезою звіту Маріо Драгі: передати більше повноважень і ресурсів від національних урядів на рівень ЄС. Нагадаємо, що в контексті створення єдиного ринку капіталів у цьому документі пропонується випускати спільні боргові зобов´язання, а цю ідею відразу розкритикувала Німеччина (бо не хоче "платити за всіх"). Показово, що Макрон виступив з підтримкою євроінтеграційних ідей Драгі саме в Берліні.

Рей Даліо дав красивий рецепт Китаю

Ще наприкінці вересня Китай розпочав масштабні заходи з пожвавлення економіки, особливо підтримки власного фондового ринку і сектору нерухомості. Серед іншого, Народний банк Китаю (НБК) анонсував влиття 800 млрд юанів ($114 млрд) у фінансову систему для підтримки ринків капіталу (як-от надання кредитів для викупу акцій). З того часу індекс CSI 300, що включає акції, які котируються на біржах Шанхая та Шеньчженя, невпинно зростає. НБК також знизив ключову ставку та норму обов'язкових резервів. Планується зменшити й іпотечні ставки так, щоб сукупна вартість кредитів під заставу нерухомості для мільйонів сімей скоротилася на $5,3 трлн.

Приєднується до щедрої роздачі й уряд, який планує випустити спеціальні облігації на суму близько 2 трлн юанів ($284,43 млрд). Однак половина цих грошей піде на стимулювання споживання (певні види соціальної допомоги, збільшення субсидій для обміну й оновлення товарів та модернізація великого обладнання), а друга — на підтримку місцевих органів влади, які опинилися у борговій кризі. Словом, Пекін збирається лікувати найбільші больові точки китайської економіки — занепалий сектор нерухомості, слабкий споживчий попит, великі місцеві борги.

Сьогодні ми в деталях розглянемо лише останню проблему — локальні боргові кризи — разом із засновником інвестиційної компанії Bridgewater Associates Реєм Даліо. Нагадаємо, що, крім суперпопулярних "Принципів…" про життя і роботу, він написав ще кільках книжок, зокрема й бестселер "Принципи управління великими борговими кризами". Отже, в новому блозі видатний інвестор розмірковує, чи вдасться Китаю красиво — саме красиво! — скинути боргове навантаження (beautiful deleveraging, як в оригіналі).

Даліо пропонує такий рецепт успіху. Реструктуризувати погані борги та скоротити відсоткові ставки нижче рівня інфляції та номінального зростання ВВП. Усе це китайська влада має зробити одночасно. Автор уточнює: очищення фінансової системи від поганих боргів внаслідок реструктуризації буде дефляційним фактором; а створення грошей і кредитів на фоні зниження відсоткових ставок, навпаки, буде підживлювати інфляцію. Таким чином можна досягти балансу, не допустивши ані неприйнятної дефляції, ані надмірної інфляції.

Звісно, реструктуризувати борги не буде легко. Адже місцева влада оплачувала свої витрати за рахунок продажу землі та запозичень у компаній і населення. А отже, останні опинаються в скрутній ситуації як кредитори. І це лише одна з проблем.

Водночас Даліо звертає увагу на позитивний для Китаю фактор, якому економісти не часто приділяють належну увагу: "Таке красиве зниження боргового навантаження може бути здійснене лише в країнах, де більшість проблемних боргів деноміновані у власній валюті, а більшість боржників і кредиторів є їхніми громадянами". Саме так у Китаї.

Модні тренди на "фабриці світу"

Попри проблеми з боргами і внутрішнім попитом, Китай залишається "фабрикою світу". Зокрема, й коли йдеться про одяг. За перші сім місяців цього року він експортував текстилю та одягу майже на $170 млрд, що на 1,1% більше, ніж за аналогічний період торік. А це означає, що модні тенденції, сприйняті у Піднебесній, впливатимуть на те, як буде виглядати світ у прямому сенсі.

Як з´ясував StringersHub, китайські компанії та професіонали у сфері моди використовують передову аналітику даних і співпрацюють з міжнародними консалтинговими агентствами, такими як NellyRodi, які, серед іншого, прогнозують трендові кольори на кілька сезонів. Наприклад, агентство може очікувати, що в наступні роки основним кольором буде темно-синій, а основним трендом — практичність, коли споживачі за першого погляду розуміють, які функції може виконувати річ. Ці знання допомагають виробникам коректувати свої маркетингові стратегії.

Утім, і китайські роздрібні торговці одягом використовують аналітику даних, щоб бути в курсі останніх тенденцій. Одна з них — персоналізований одяг. Наприклад, клієнтам у крамницях пропонують невеличкі вишивки, нашивки та інші аксесуари, які можна на місці пришити до обраного одягу за допомогою спеціальної машинки.

США запустять космічну доставку вантажів по всій планеті

Перевезти до 10 тонн вантажу по всій земній кулі і лише за 90 хв. — незабаром це може стати реальністю. Американська приватна компанія Sierra Space, що розробляє оборонні й аерокосмічні технології, допрацьовує космічний апарат Sierra Space Ghost для доставки критично важливих вантажів у будь-яку точку планети — відповідний контракт вона підписала з Дослідницькою лабораторією ВПС США. У прес-релізі виробник стверджує, що новинка покликана "революціонізувати логістику", зокрема, в оборонній сфері.

Новітній апарат буде швидко запускати вантаж на навколоземну орбіту, щоб потім приземлити його у чітко визначеній точці. Звичайно, так буде перевозитися щось дороге, але дуже потрібне в місця, де, наприклад, зруйнована інфраструктура. Цей проєкт — черговий приклад оборонного замовлення, що розширює технологічні межі людства, цього разу у сфері логістики. 

Модель економіки в класі: як реально навчити школярів фінансовій грамотності

І на останок, ми знайшли подарунок освітянам на День учителя (вітаємо!): лайфхак з навчання фінансової грамотності і не тільки. У США практикується так звана "економіка в класі" (classroom economy) — це змодельована економіка, у якій учні навчаються заробляти гроші та ухвалювати фінансові рішення в безпечному середовищі класу (або навіть цілої школи).

Ми розповімо про варіант такої системи від стартапу ClassBank. Його співвласниця Еббі Койл розкладає концепт по поличках. Для моделювання потрібні чотири основні компоненти: бонуси ("гроші"/токени/бали), завдання, рахунки та магазин.

Бонуси нараховуються за певну активність і виконання завдань. Утім, вчитель може навіть просто почати навчальний рік з розсилки бонусів (можна нарізати "гроші" і роздати в руки, але стартап ClassBank спеціально створений, щоб діджиталізувати процес — про це трохи згодом). Ще варіант — визначити як мету відвідуваність усіх уроків — і "платити" за це, підживлюючи мотивацію та залученість школярів до навчального процесу.

Можна пропонувати бонуси й за окремі види робіт, як от прибирання класу і полив вазонів (учні самі можуть придумувати завдання). Особливу цінні тут командні роботи, в яких діти заразом розподіляють ролі і навчаться співпрацювати. Важливо, що учні, як і в реальному житті, самостійно і добровільно можуть записуватися на цю роботу, щоб більше заробити.

Але навіщо учням заробляти бонуси? Відповідь максимально наближається до реального життя: щоб виконувати обов´язки та робити покупки.

Так, у школярів, які приймають classroom economy, є обов´язок — і це центральний елемент системи — орендувати власні робочі місця (парти) за бонуси. (Тут важливо нагадати учням, що це ж так домовилися для гри, але навіть без оплати парти їм завжди будуть раді на уроках і в класі.) Коли діти звикнуть до орендної плати, можна вводити й інші варіанти обов´язкових відрахувань — на комунальні послуги, страхування тощо). Так створюється попит на "класну валюту".

Але бонуси також потрібні для того, щоб купляти речі і враження у крамниці класу (тому треба подбати, щоб рахунки/обов´язки дітей були в сумі трохи меншими, ніж заробітки). З речами все більш-менш зрозуміло: це можуть бути якісь недорогі предмети — наклейки, снеки, модні олівці або більш солідні товари. Варто пошукати міських підприємців, що згодилися б спонсорувати придбання гаджетів, квитків на концерти чи шкільне спорядження для класної крамниці. Утім, навіть якщо це не вдасться, можна зробити акцент на іншому. Еббі Койл радить пропонувати на продаж "досвід , а не предмети": наприклад, вибір своєї черги під час перевірки домашнього завдання, розповідь анекдота, обід з учителем.

У такій екосистемі школярі значно легше навчаються фінансовій грамотності — складати бюджет, ставити цілі, зважувати альтернати, витрачати заощадження та приймати відповідальність. Досвід classroom economy можна також масштабувати на рівень школи — в США є й такі приклади.

Усе це можна діджиталізувати та спростити. Кілька слів про сам стартап. Замість того щоб вирізати "гроші", роздавати готівку, усно домовлятися, кожен може зареєструватися в додатку, за допомогою якого можна приймати бонуси, оплачувати рахунки і покупки та навіть подавати заявки на виконання завдань. З сучасним рівнем технологій та навичок мало в кого можуть виникнути проблеми.

І ще один висновок. Таке навчання — це не просто про особисті фінанси. Кожен учасник економіки в класі на власні очі бачить, як по суті створюються гроші. Учителю не треба спершу збирати з дітей бонуси, щоб поповнити їхні рахунки (набрав на клавіатурі — і відправив кому треба), а учням потрібні бонуси, щоб погашати рахунки (та інші зобов´язання) чи робити покупки. Все як у житті. Тільки в "дорослій" економіці більший вибір товарів і послуг та ширший набір обов´язків включно з податками. Цей кейс варто пригадати, коли черговий політик розповість, що "податки фінансують державні витрати" і, отже, немає чим платити пенсії чи зарплату військовим.