У світі про економіку. Рецепт збагачення для бідних країн, інвестиції в какао-боби і заробіток Такера Карлсона

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Голова ФРС поділився прогнозами

Великі інтерв´ю голови Федеральної резервної системи США завжди є подією для фінансового світу. На цей раз у годинній розмові з телеканалом CBS News Джером Пауел поділився обережними прогнозами на майбутнє та пояснив, що відбувалося з цінами та зайнятістю в останні роки. Як посадовець, кожне зауваження якого може спричинити хвилювання в ділових колах, Пауел, здавалося, зважував кожне слово. Утім, розмова все одно вийшла інформативною. Отже, найцікавіше — тезово:

• Економіка США зараз міцна, ринок праці сильний (безробіття лише 3,7%), а рівень інфляції стабільно знижується вже майже рік і, дуже ймовірно, продовжить падіння у наступні місяці.
• Однак ФРС не буде поспішати зі зниженням ставки за федеральними фондами, що зараз становить 5,25−5,5% річних. (читай: на найближчому березневому засіданні, її, швидше за все, не переглядатимуть). Водночас все вказує на те, що протягом цього року ставки знизять — це базовий сценарій. "Ми хочемо бути більш впевненими в тому, що інфляція зменшується до 2%", — каже Пауел. "Якщо економіка ослабне, то ми зможемо знизити ставки раніше і, можливо, швидше. Якщо ж економіка виявиться стійкішою, якщо інфляція виявиться стійкішою, це може змусити нас знижувати ставки пізніше і, можливо, повільніше", — пояснив голова ФРС.
• Причиною інфляційного сплеску у 2021-2022 рр. були не тільки фіскальні стимули (трильйони доларів, влиті в економіку), а й обрив ланцюжків постачань та деформація структури попиту — під час пандемії споживачам поменшало доступних послуг (ресторани, розваги тощо), а вільні гроші пішли на ринки товарів, що спричинило стрибок цін. (Пауел наводить як приклад тимчасовий дефіцит і, отже, здорожчання напівпровідників для виробництва автомобілів.) Цим частково пояснюється й нинішнє згасання темпів інфляції — поставки з-за кордону налагоджуються, попит нормалізується.
• Економіка США виграла від імміграції, яка торік повернулася до рівня перед початком пандемії: країні потрібна робоча сила, а приїжджі навіть працюють швидше. 
• Є підстави для оптимізму щодо світової економіки у довгостроковій перспективі. Але наразі чимало геополітичних ризиків, пов´язаних з війною Росії проти України, війною на Близькому Сході та потенційними проблемами в Азії.

Бідним країнам вказали новий шлях до збагачення

Наступний меседж виринув в академічному середовищі. Але він більше про практику, ніж теорію і тому має зацікавити широке коло читачів. Запропонувати відповідь на питання "Як багатіють країни?" — це не просто задовольнити цікавість кабінетних вчених, а радше допомогти мільярдам людей прожити більш повне, цікаве і довге життя. На початку року нове слово в цій дискусії сказали гарвардський економіст Дені Родрик та нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц в есе "Нова стратегія зростання для розвиткових країн" (A New Growth Strategy for Developing Nations).

Якщо прихильники економіки розвитку, такі як Еліс Амсден, Ха Юн Чанг, Ерік Райнерт чи Джо Стадвелл, наголошували на важливості промислового виробництва та експорту (товари легше перевезти і продати на міжнародному ринку), Родрик і Стігліц дійшли думки, що настали нові часи, а з ними змінився шлях сходження країн до процвітання. Але на що саме бідним країнам тепер варто робити ставку?

Вчені аргументують, що з розвитком технологій (автоматизації) виробництво стало потребувати більше капіталу та наукомістких навичок, але менше праці… З цього Родрик і Стігліц роблять висновок, що індустріалізація більше не може забезпечувати роботою достатньо людей, тому стає менш ефективною як стратегія зростання. Дослідники також погоджується з уже відомою тезою про те, що зі зростанням доходів у розвинених країнах попит перейшов від промислових товарів до послуг, відповідно, не всі країни можуть піднятися за рахунок експорту виробничої продукції (це не "гумова" ніша і вона вже зайнята такими потужними конкурентами, як Китай). Саме тому вчені пропонують бідним країнам орієнтуватися на нові галузі. "Ми обґрунтовуємо стратегію з двома ключовими елементами: інвестиції в "зелений" перехід і підвищення продуктивності в трудомістких, переважно неторговельних послугах", — пишуть автори наукового есе.

Докладно з їхньою аргументацією можна ознайомитися за посиланням на есе вище, але ми в двох словах маємо згадати й критику цих ідей Стігліца і Родрика, бо вони по суті кинули виклик цілій історичній школі економіці, яка ґрунтується на даних, перевірених практикою. Відомий економіст Ноа Сміт у власному блозі звертає увагу, що перспективи обробної промисловості як драйвера зростання неможливо заперечити тезою про скорочення робочих місць внаслідок автоматизації виробництва, наприклад, у таких розвиткових країнах, як Індія. "Цілком можливо, що роботизовані заводи, якими опікуються кілька інженерів, стануть важливим джерелом доходів для країн, що розвиваються. Цей дохід потім поширюватиметься на місцевому рівні через місцеві мультиплікативні ефекти — власники і працівники цих заводів витрачатимуть заробітки на місцях, а кожне робоче місце у виробництві створить певну кількість інших робочих місць саме в тих галузях послуг, які не пов´язані з торгівлею, чого прагнуть Родрік і Стігліц. Саме так сьогодні відбувається в Америці, і важко зрозуміти, чому б в Індії все не працювало б так само", — аргументує Ноа Сміт.

Какао-боби заміняють інвесторам золото

Світові ціни на какао-боби з початку минулого року подвоїлися і наразі становлять понад $5880 за тонну — стільки коштує ф’ючерс на цей товар на біржах Лондона та Нью-Йорка, пише Reuters.

Ця тенденція стала наслідком посух та неврожаю в основних країнах-виробниках какао-бобів — Кот-д'Івуарі, Гані, Камеруні та Нігерії. На глобальному ринку очікується дефіцит у 375 тис. т у сезоні 2023/24 рр. Трейдери побоюються, що дефіцит буде і в наступному році.

Спостерігається закономірне здорожчання шоколаду та попиту на нього, а відповідно й падіння акцій шоколадних виробників. Але ще цікавішим наслідком стрибка какао-бобів на біржах, є те, що інвестори починають використовувати їх як заміну… золоту або біткойну! Як зауважив на своїй сторінці у Facebook трейдер та інвестор Андрій Масло, саме цим товарним активом наразі можна диверсифікувати інвестиційний портфель.

Такер Карлсон заробить на інтерв'ю з російським диктатором

Популярний американський пропагандист та інтерв´юер Такер Карлсон тепер добре відомий і в нас після розпіареної поїздки до Москви та інтерв´ю з диктатором Володимиром Путіним. Через це варто нагадати кілька фактів, пов´язаних з його кар’єрою. Торік Forbes оцінював чисте багатство телезірки у $370 млн. Такер отримав від батьків статки у $190 млн, а потім став найзаможнішим на планеті телеведучим із зарплатою у $50 млн на рік на каналі Fox News. Коли ж навесні 2023 р. його звільнити (ймовірно, за поширення систематичних фейків на проти Джо Байдена під час минулої президентської кампанії), Карлсон пішов у вільне плавання, записуючи авторські відеоролики на Twitter (потім X), в яких, до речі, повторював тези російської пропаганди про Україну.

Що могло спонукати Карлосона взяти це інтерв´ю. Марнославство? "Професійна" зацікавленість? Зв´язки з Дональдом Трампом і політичний інтерес? Нарешті, бізнес-інтерес?.. Зупинимося на останньому. І справа не в тому, заплатили чи не заплатити росіяни зірковому пропагандисту за це інтерв´ю — ми про це навряд чи дізнаємося. Але судіть самі: за п´ять діб лише в соцмережі X його інтерв´ю з диктатором подивилися близько 200 млн разів (і ще понад 12 млн за пару днів на YouTube тощо). А це розширення аудиторії, яке можна монетизувати, така собі "інвестиція" у майбутнє. Ось як останню тезу розвиває Business Insider: "Карлсон, ймовірно, побачить величезний приріст своєї аудиторії після цього інтерв'ю. Після звільнення з Fox News у 2023 р. його діяльність зводилася до інтерв'ю з маргінальними фігурами, такими як інтернет-теоретик змови під ніком Catturd. Але, розвиваючи свій профіль, він дозволив Путіну представити альтернативні і вкрай деструктивні історичні теорії абсолютно новій аудиторії". 

Поки що важко скати, яка саме фінансова віддача чекає на Такера Карлсона від пропагандистського інтерв´ю з Путіним. Але формат "вільного інтерв´юера" дозволяє йому наповну заробляти на своєму іміджі. Відомо, що деякі інші зірки телебачення вже поспішають спробувати таку ж "сольну" бізнес-модель, про що цього тижня написала The Telegraph.

Місячний новий рік став викликом для фірм 

Учора настав Новий рік. Китайський новий рік, що коректніше називати Місячним. Для нас це далеке свято. Але у світі робочі колективи стають дедалі різноманітнішими. Тому більше і більше західних компаній, щоб підвищити згуртованість, почали відзначати широке коло свят, притаманних для різних культур. Не дивно, що одне з них — Місячний новий рік, який зустрічають близько двох мільярдів людей на планеті. Однак компанії мають бути обережними, пише BBC.

Власне така HR-політика може бути вигідною для бізнесу. За дослідженням McKinsey, компанії-лідери за расовою та етнічною різноманітністю на 35% частіше перевершують своїх конкурентів у фінансовому плані. Інші дослідження показують, що працівники з сильним почуттям приналежності, як правило, більш продуктивні, рідше звільняються та навіть беруть менше лікарняних. До того ж мультикультуралізм на робочому місці, на противагу мінімізації групових відмінностей, долає упередження в ставленні колег одне до одного.

Утім, потрібно з делікатністю організовувати такі святкування, враховуючи численні культурні нюанси. Експерти вказують на Новий рік за місячним календарем як на приклад того, що компанії можуть припускатися помилок, через які здаватиметься, що роботодавець відбувся формальностями — наприклад розвісив китайські ліхтарики та провів шаблонні тематичні заходи. Працівники мають відчувати, що колеги справді розуміють значення близьких їм звичаїв та пов´язаної з ними поведінки. Наприклад, немає нічого дивного в тому, що колега регулярно бере відпустку на початку лютого, а не наприкінці року. До того ж завжди варто пам'ятати, що не всі, хто святкують Новий рік за місячним календарем, китайці — тому свято неправильно подавати як "Китайський новий рік".

Видання відзначає роль керівництва в посиленні культурних зв´язків між співробітниками. Саме щира участь топ-менеджменту може надати необхідного імпульсу позитивним змінам та принести компанії вигоду від різноманітності в колективі.