У світі про економіку. Оборонні витрати НАТО, глобальна піраміда багатства та кав´ярні як драйвери бізнесів

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Країни НАТО збільшують бюджети на оборону

У контексті російського нападу на Україну та вимог колишнього (і, можливо, наступного) президента США Дональда Трампа у Північно-Атлантичному альянсі (НАТО) загострилося питання витрат на оборону. Йдеться про те, щоб усі країни — члени організації спрямовували на цю мету хоча б 2% від ВВП, як передбачено попередніми домовленостями. Іноземні і українські ЗМІ регулярно цитують політичні заяви з цього приводу.

Але як змінюються оборонні витрати учасників НАТО? Хто найбільше відреагував на російське вторгнення? Скільки грошей йде саме на обладнання? Які прогнози на майбутнє? На тижні, коли альянс святкує 75-річчя, саме час дати відповіді на ці питання, щоб глибше зрозуміти його потенціал. Отже, розглянемо свіжу тематичну статистику, опубліковану на сайті НАТО (дані за 2023 і 2024 рр. розрахункові).

З 2019 р. маємо помітне зростання витрат на оборону, однак саме рік російського вторгнення не змінив динаміку. Стрибок очікується у поточному році (дані на діаграмі вище наведені в перерахунку на долар та в цінах 2015 р. для коректності порівняння). Нагадаємо, що після вступу Швеції у квітні 2024 р. НАТО об´єднує вже 32 держави, утім, провідну роль не тільки у військовому, а й у фінансовому плані відіграють США.

Ще більш явні зміни у виконанні нормативів альянсу. Торік 10 країн-членів витрачали на оборону понад 2% ВВП, тоді як у 2021 і 2022 рр. таких було лише 6 і 7 відповідно. Очікується, що поточного року переважна більшість союзників візьмуть цю планку. Якщо ж порівнювати з 2014 р., то ефект зростання оборонних витрат більш ніж помітний (особливо впадає в очі посилення Польщі):

Окремо варто відзначити динаміку витрат саме на обладнання. Цим терміном по суті охоплюється вся військова техніка і амуніція — від ядерної зброї (в кого є) до автоматів та комунікаційного обладнання, а також фінансування R&D для війська.

У НАТО вважають, що кожна країна повинна спрямовувати на ці статті не менш як 20% від усіх витрат на оборону. Усі, крім Канади і Бельгії, вже досягли відповідного показника. Спадна динаміка зафіксована тільки у Швеції (але ця країна й так у лідерах за виробництвом зброї як часткою ВВП). 

Глобальний розподіл багатства

На цьому тижні банк UBS випустив щорічний звіт про світове багатство (Global Wealth Report 2024), у якому проаналізував його розподіл та динаміку з початку століття до 2023 р. включно. Нагадаємо, що багатство (статки) — це запас активів: земель, нерухомості, цінних паперів тощо. Цим воно відрізняється від доходів (потоків), які вимірюються легше і регулярніше та відображаються у таких показниках, як ВВП і ВВП на душу населення.

Отже, цей звіт надає дефіцитну інформацію про те, як змінюється добробут у різних куточках планети. Він охоплює 56 країн (на жаль, без України), розподіляючи їх на три великі регіони: Азійсько-тихоокеанський (APAC); Європа, Близький Схід і Африка (EMEA); Північна і Південна Америки (the Americas).

На інфографіці нижче зображена глобальна піраміда багатства в розрахунку на доросле населення. Як бачимо, 1,5% землян, за оцінками, володіють майном на $1 млн і вище. Із сукупними статками в $214 трлн вони тримають в руках майже половину світового багатства. Натомість $2,4 трлн, якими колективно володіють найбідніші верстви (когорта в основі піраміди), становлять лише 0,5% всі статків світу. Це люди з багатством вартістю менше $10 тис. Між цими двома когортами дослідники виділяють ще дві: в кого статки $10—$100 тис. і в кого — від $100 тис. до $1 млн.

Впадає в очі величезна нерівність у розподілі. Вона також помітна у розбивці за глобальними регіонами (нижня діаграма): що багатша когорта, то більше в ній американців. Однак, як стверджують укладачі звіту, є привід для оптимізму. Так, з початку століття когорта найбідніших як частка всього дорослого населення поменшала вдвічі, а власники статків на $10-100 тис. стали найбільшою групою. Щоправда, когорти вгорі піраміди багатства також зросли у два-три рази. Якщо коротко, то, за висновками банку, земляни в середньому помітно розбагатіли. Утім, маємо уточнити, що дослідники, не вказують, чи врахували зміну купівельної спроможності долара США протягом розглянутих періодів, — цей фактор може значно послабити висновок про те, що людство стає заможнішим.

До того ж оптимістична тенденція вже послабилася. Дослідження показало, що темпи зростання світового багатства загалом сповільнюються. Якщо у 2000-2010 рр. щороку до нього додавалося +7%, то в період з 2010 по 2023 рік — лише 4,5%. Примітно, що в континентальному Китаї та Індії середньорічний приріст багатства з 2010 р. скоротився більш як удвічі, а в Греції, Японії, Італії та Іспанії цей показник пішов у мінус, тобто статки скоротилися. 

За межами ВВП: новий економічний індекс тестують у США

Цього місяця американська маркетингова компанія Zeta Global запустила економічний індекс, який базується на фактичній поведінці споживачів, а не тільки на аналізі настроів. Компанія стверджує, що використовує власні дані про "трильйони сигналів" від споживачів та генеративний штучний інтелект (ШІ), щоб зробити "знімок економіки" у реальному часі.

Загальний Zeta Economic Index складається з двох інших. Перший — Economic Index Score (Оцінка економічного індексу). Тут ШІ зважує ключові параметри поточного стану економіки США на основі активності споживачів офлайн і онлайн. Другий — Індекс економічної стабільності (Economic Stability Index). Показує здатність населення протистояти економічним спадам. Що вищі значення — то краще.

Алгоритм розглядає традиційні економічні показники, як от безробіття чи обсяг роздрібних продажів, та враховує високочастотні поведінкові дані про транзакції 240 млн американців у вісьмох категоріях: автомобільна активність, ресторани, розваги, фінансові послуги, охорона здоров´я, роздрібні продажі, технології, подорожі.

Мета полягає в тому, щоб оцінювати стан економіки за більш широким показником, ніж ВВП, та будувати кращі прогнози.

Що ж до результатів, то в червні, за даними Zeta, економіка США продемонструвала стійкість і стабільність: Economic Index Score — 66, а Economic Stability Index — 66,1. Ці два показники відповідають "активному" та "стабільному" стану економіки.

Швидка мода. Як змусити гіганта-забруднювача вкладатися у чисті стартапи

Кліматичні проблеми дедалі більше хвилюють громадськість та уряди. А от деякі бізнеси і цілі галузі часом не готові відмовитися від шкідливої діяльності. Але їх можна підштовхнути до правильних дій. Промовистий приклад маємо у Європі.

На цьому тижні сінгапурсько-китайський ритейлер швидкої моди Shein, продукція якого найбільше популярна серед покоління Z, оголосив, що вкладатиметься у стартапи з Євросоюзу та Британії, які працюють з інноваційними та переробленими матеріалами. Для цього онлайн-платформа Shein створює фонд циркулярности для регіону у розмірі 200 млн евро. Мета — зменшити проблему впливу індустрії моди на довкілля, пише Euronews.

Тут варто нагадати, що індустрія швидкої моди (fast fashion) відповідальна за 10%(!) світових викидів парникових газів та генерує генерується понад 90 млн т відходів. Зараз галузь переживає не кращі часи, до того ж перебуває у фокусі уваги регуляторних органів. Так, минулого місяця уряди ЄС закликали до жорстких заходів, щоб зупинити марнотратну тенденцію до покупок дешевого одноразового одягу шляхом стягування зборів із фірм, чия маркетингова стратегія сприяє популярності швидкої моди. Та й загалом у ЄС готуються запровадити додаткові митні збори на дешеві товари з Китаю.

Отже, анонсовані інвестиції в циркулярну економіку з боку азійського гіганта швидкої моди — це радше відповідь на дії регуляторів, але такий причинно-наслідковий зв´язок не применшить потенційний ефект на галузь і довкілля від 200 млн євро, якщо ці гроші будуть вкладені за призначенням. А ідея інвестувати в зелені стартапи, що зменшують екологічний вплив виробництва та споживання предметів широкого вжитку, заслуговує на вивчення іншими онлайн-маркетплейсами дешевих товарів, як от Temu чи Aliexpress.

Кав´ярні драйвлять інші бізнеси: дослідження

Наступна історія лежить на перетині давніх і сучасних тенденцій. Відомо, що лондонські кав´ярні XVIII ст. називалися "копійчаними університетами", бо, купуючи там філіжанку, можна було поспілкуватися з найкращими умами сучасності. Так, Лондонський страховий ринок Lloyd's of London є нащадком кав'ярні Lloyd's, схожий родовід має і Лондонська фондова біржа…

Виявляється, найбільш відома сучасна мережа кав´ярень Starbucks також рухає розвиток підприємництва. У свіжому дослідженні вчених з Колумбійського університету, яке наводить The Economist йдеться про те, що в США відкриття Starbucks у районі, де раніше не було кав´ярень, призводить до створення від 1,1 до 3,5 нових компаній на рік протягом наступних семи років!

Автори стверджують, що бізнес-активність пожвавлюється завдяки ролі кав'ярні як "третього місця", де люди можуть збиратися без певної мети, а підприємці формують і мобілізують корисні зв´язки.

Щоб виключити зворотній причинно-наслідковий зв´язок — якби Starbucks заходила в райони, де оселяться підприємці завтрашнього дня — дослідники порівняли ділову активність в місцях, де мережа відкрилася з тими локаціями, куди вона тільки сподівалася зайти, але не змогла отримати необхідних дозволів. В останньому випадку нічого не змінювалося. До того ж вивчена дослідниками мережа кав'ярень Caribou Coffee має схожу модель зі Starbucks і теж асоціюється зі зростанням бізнес-активності в районах присутності, а от подібного ефекту від кондитерських закусочних Dunkin' Donuts не спостерігається, бо в цих закладах немає великої кількості місць для сидіння…

Отже, місцевому самоврядуванню та підприємцям варто пригледітися до концепції "третього місця". В українських містах також дуже люблять каву…