У світі про економіку. Нова епоха відлюдництва, "зелений" податок для мільйонерів і рабство на британських фермах

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Споживачі-відлюдники змінюють ринки

Журнал Economist оголосив про початок епохи відлюдництва. А все через стійкі зміни у споживацьких звичках значної частини людства — наслідку пандемії СOVID-19. Простими словами, люди привчилися більше сидіти по домівках. І досі частка сукупних витрат на послуги залишається нижчою, ніж до коронакризи. Якщо точніше, то в багатих країнах споживачі щороку купують послуг на $600 млрд менше, ніж можна було очікувати у 2019-му. Менше дозвілля поза домом, менше подорожей і готелів, навіть менше салонів краси… Натомість гроші перенаправляються на товари — від побутової техніки та меблів до одягу та пляшок вина (що, до речі, стало однією з причин високої інфляції). Промовистий приклад: в Америці витрати на перукарню та догляд за собою знизилися на 20%, порівняно з допандемічними роками, а от косметику, парфумерію та засоби для нігтів тепер купують на чверть більше.

Але це не вся історія. Виявляється, що й люди вже не хочуть працювати у сфері гостинності, менше відкривається готелів та ресторанів. Фірми помічають відтік грошей з сектору послуг. Банк Goldman Sachs відстежує ціни на акції компаній, які отримують вигоду, коли споживачі сидять вдома (наприклад фірми електронної комерції), і тих, які процвітають, коли люди виходять у світ (наприклад авіакомпанії). І ринок на боці перших.

Але ж пандемія минула, що тепер? Кому цікаво, чому так сталося, то ось до яких причин докопалося видання. Перша, очевидна — дехто досі боїться заразитися в публічних місцях. Вони уникають громадського транспорту, замовляють менше індивідуальних послуг. Друга причина — людям сподобалося працювати вдома, а це в середньому один день на тиждень у багатих країнах. Внаслідок цього скорочується попит на послуги, що купуються в офісі, зокрема обіди, та збільшуються продажі таких речей, як посуд. Ну, і нарешті третя причина пов´язана з цінностями — куди ж без них. Можливо, ковід і справді (такий каламбур) зробив людей більш відлюдькуватими: тепер вони і сплять більше (в Америці є дослідження), і менше витрачаються на клуби, що вимагають членства, та й узагалі усамітнюються з такими хобі, як садівництво. І вишенька на торті: глобальні веб-пошуки онлайн-пасьянсу зросли удвічі порівняно з допандемійним періодом…

Урок пандемії COVID-19: як зробити доступними життєво важливі ліки і технології

Наслідки пандемії коронавірусу — тема, яка досі формує світовий порядок денний. Відзначаються вдалі рішення у боротьбі з вірусом, але дедалі більше уваги помилкам, на яких можна повчитися.

Під час пандемії СOVID-19, хвилі якого поширюються й досі, фармацевтична галузь змогла налагодити випуск вакцин, що врятували незліченну кількість життів. Особливо успішно проявила себе відносно нова технологія мРНК (яка, до речі, вже випробовуються для широкого спектру захворювань). Однак по факту скористатися плодами прогресу змогли не всі і не одночасно — за рік після впровадження вакцин проти COVID-19 приблизно 73% доз ввели у країнах з доходом високим і вище середнього, тоді як до найбідніших — дійшло менше 1% вакцин. Тим часом фармацевтичні компанії зберігали жорсткий контроль над ліцензуванням і виробництвом та отримували надприбутки. Таку схему треба змінити, бо вона не дозволяє повністю розкрити потенціал мРНК-вакцин, не сприяє загальному благу, та й просто несправедлива, доводить професорка Університетського коледжу Лондона і голова Ради з економіки здоров'я для всіх ВООЗ Маріанна Маццукато у блозі на Project Syndicate.

Технологія мРНК — як і чимало інших розробок у фармацевтиці і не тільки — насправді є результатом колективних зусиль, тому вона не повинна перебувати під ексклюзивним контролем кількох приватних компаній; можна сказати, що це частина глобального надбання охорони здоров'я, а отже, відповідні препарати мають бути доступними всім, хто їх потребує.

Маццукато стверджує: якщо компанії отримують вигоду від державних фінансів — субсидії, гарантії, кредити, замовлення — то їм потрібно ставити в пріоритет суспільну цінність. І наводить приклад, що зараз це не зовсім так. Виробники мРНК-вакцин Oxford-AstraZeneca та Pfizer-BioNTech обидва отримали значне державне фінансування — $445 млн для BioNTech і $1,3 млрд для Oxford-AstraZeneca. Але у випадку з Oxford-AstraZeneca компанію зобов´язали встановити нижчі ціни в інтересах доступності, а Pfizer-BioNTech — ні, що зумовило її вищі прайси.

Економістка вважає, що наступного разу уряди повинні подбати, аби контракти з такими виробниками працювали на загальне благо і регулювали отримання надприбутків. Критерії видачі патентів на технологію мРНК — це лише приклад. "Нам необхідно терміново переглянути правила і практику інтелектуальної власності, щоб забезпечити управління критично важливими технологіями в галузі охорони здоров'я — особливо тими, які значною мірою залежать від коштів платників податків і людського капіталу (від дослідників до учасників клінічних випробувань) — задля спільного блага", — підсумувала Маццукато.

У ЄС хочуть змусити багатих скинутися на "зелені" програми

Зелений перехід — це, звичайно, правильно, але дуже дорого. Тож у Європі дедалі гучніше говорять, що фінансувати його потрібно за рахунок введення нового податку на багатство, пише The Conversation. Наприклад, таку ідею розділяють деякі політики з правлячої більшості Франції та соціал-демократи з Європарламенту. Останні вже заходилися збирати мільйон підписів, щоб почати розробку європейської директиви про "екологічний та соціальний податок на багатство". Під прицілом — 1% найзаможніших домогосподарств.

Яким може бути ефект? Дуже значним. Навіть загальноєвропейський податок для 0,5% найбагатших домогосподарство міг би приносити 213 млрд євро на рік. Принаймні такі результати дослідження, проведеного Tax Justice Network на замовлення "зелених" з Європарламенту.

Чи погодяться на це європейці? Національні уряди не горять бажанням (адже опоненти податку стверджують, що він призведе до втечі багатіїв і негативно вплине на бізнес), але коли йдеться про загальноєвропейський рівень і чутливе кліматичне питання — ідея стає реалістичною. Вийшовши на новий рівень, прихильники податку на багатство обходять критику, що він може послабити конкурентні позиції фірм окремих країн.

Видання вважає, що "зелений" податок на багатство заклав би основи спільної податкової системи ЄС, яка б зміцнила його зсередини на фоні активності ультраправих євроскептичних партій напередодні виборів 2024 р.

У Британії б´ють на сполох через трудове рабство на фермах

Велику Британію струсонув скандал: журналісти виявили випадки трудового рабства на фермах. Згідно з викриттям Бюро журналістських розслідувань та The Independent, сезонним робітникам не платили за відпрацьовані години, а жити їх змушували у незадовільних умовах. Приклади кричущі. Українка, яка працює збирачем фруктів, стверджує, що зазнала знущань, коли підхопила СOVID-19: її начебто залишили голодувати замкненою у своєму вагончику без доступу до медичної допомоги та їжі протягом 11 днів. Інший працівник каже, що його колега вирвав собі зуб, бо йому відмовили у стоматологічній допомозі на фермі. А молдавській працівниці нібито не дозволяли ходити в туалет, пити воду або їсти, поки вона не виконає роботу. А загалом стало відомо, що майже половина опитаних працівників на фермах порушували питання расизму, безпідставних відрахувань із заробітної плати та погроз повернення додому в разі невиконання вимог працедавців.

Важливо, що йдеться про тих трудових мігрантів, яким видають візи на час сезонної роботи — ц програма запрацювала в Британії з 2019 р. Спершу видали 2500 віз, а вже цього року планується залучити 55 000 тис. сезонних працівників з таких країн, як Киргизстан, Південна Африка та Україна, для роботи на сотнях ферм по всій Великій Британії. І саме ці люди в групі ризику з огляду на шанси зазнати експлуатації.

Журналісти з´ясували, що жодне зі звинувачень, які можуть свідчити про порушення Британією законодавства про заборону трудового рабства, так і не було розслідуване. Власне головна їхня претензія в тому, що влада не діє і навіть приховує факти. Водночас МВС країни запевняє, що з кожним роком боротьба з експлуатацією і поганими умовами праці покращується.

Хто має рацію — питання відкрите. Але українцям, хто хотів податися на сезонну роботу у Велику Британію, варто над цим задуматися.

Німецький бізнес не боїться інвестувати в Україну. Чому?

В Україні не вщухають розмови про залучення інвестицій на відновлення, а також про ризики, що зупиняють іноземців. А що думають по той бік кордону? Ось погляд на тему з Німеччини. 

До повномасштабного російського вторгнення близько 2000 німецьких компаній вели бізнес з Україною та в Україні, і більшість з них не відмовилися від цієї співпраці. А зараз у німецького бізнесу зростає інтерес до проектів у нашій країні. Що його приваблює в таких умовах? Перспектива великих угод на фоні очікуваної відбудови, відповідає видання DW.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц на нещодавній конференції у Берліні пообіцяв урядову підтримку німецьким компаніям в Україні, яка, на його думку, стане членом і частиною внутрішнього ринку ЄС. Зокрема, він звернув увагу на енергетичний сектор, сільське господарство та IT.

Якою буде підтримка? Передусім це державні гарантії на інвестиції і експорт в Україну у ближчій перспективі. Берлін уже надав 14 інвестиційних гарантій на загальну суму 280 млн євро, десятки проектів — на стадії переговорів.

А що роблять самі бізнеси? Наприклад, німецький гігант Bayer вже вкладає 60 млн євро у виробництво насіння в Україні, бо побачив великі можливості в сільському господарстві "житниці Європи". А виробник зброї Rheinmetall зареєстрував спільне підприємство з "Укроборонпромом", щоб розвивати сервісне та технічне обслуговування, складання, виробництво та розробку військових транспортних засобів. Що важливо — на території України. Ще один виробник бронетехніки Flensburger Fahrzeugbau (FFG) створив дочірню компанію в Україні.

Видання відзначає, що на Заході вчаться розглядати воєнні ризики окремо за регіонами України. І справді, на відміну від півдня і сходу, на решті території спокійно працюють і українські, і іноземні компанії.