У світі про економіку. Наступ ШІ на фрілансерів, персональна доставка дронами і епоха економічного націоналізму

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Штучний інтелект таки забирає роботу у "білих комірців": групи ризику

Все, почалося. Генеративний штучний інтелект (ШІ) уже масово відбирає робочі місця і заробітки (принаймні в деяких фахівців), про що стали вголос попереджати аналітики рік тому, відразу після виходу у світ ChatGPT та інших великих мовних моделей. Принаймні є дослідження американських вчених, як вплинула нова технологія на певні професії. На його основі Financial Times пише, що протягом кількох місяців після запуску ChatGPT копірайтери та графічні дизайнери на найбільших онлайн-платформах для фрілансерів зіткнулися зі значним падінням замовлень і заробітків. Тобто ШІ не просто забирає їхню роботу, а й знецінює те, що вони роблять.

Вражає, що фаховість не допомагає. Фрілансери, які раніше мали виконували найбільше завдань за найвищу оплату, зазнають ще більше скорочень у робочих годинах та заробітках, ніж інші працівники.

Справедливо, що ринок фрілансу в інтернеті охоплює дуже специфічний сегмент білих комірців. Але що з іншими представниками інтелектуальної праці? Наприклад, дослідження Гарвардської бізнес-школи у Boston Consulting Group (BCG), виявило, що консультанти, яким випадковим чином було доручено використовувати GPT-4 для виконання низки завдань, показали набагато кращу продуктивність, ніж їхні колеги, які не мали доступу до цього інструменту. Щоправда, цю тенденцію зламали ті, хто "переплітався" зі ШІ, постійно перевіряючи та вдосконалюючи його відповіді, а також ті, хто чітко розділив роботу, передавши ШІ частину більш відповідних для нього завдань. У цьому проблискує промінчик надії на те, що працівники зможуть зжитися з генеративним ШІ, якщо будуть правильно його використовувати.

Видання робить висновок, що, по-перше, у майбутньому не уникнути регулювання сфери обігу ШІ, особливо це стосується онлайн-фрілансу. А друга тенденція полягає в тому, що працівники з багатогранною компетенцією будуть у виграшній позиції — їхню роботу просто важче автоматизувати. І ще один висновок: особливо вразливою в конкуренції з генеративним ШІ є модель гіг-працівника, який виконує одне завдання для кількох клієнтів (наприклад копірайтинг або дизайн логотипу). Нагадаємо, що в Україні гіг-контракти нещодавно запровадили у сфері IT…

Адресна доставка дронами. Очікування і реальність

"Перший дрон, який приземлиться комусь на голову або злетить разом з котом, відкине програму ще на десятиліття назад", — так пише New York Times у великому матеріалі про перспективи доставки за допомогою безпілотників. Нагадаємо, що така доставка вже стала реальністю (не тільки у США). Але сервіс поки що має більше обмежень, ніж дає користі. На лідерство в цьому новому сегменті націлилася компанія Amazon, засновник якої Джеф Безос рівно 10 років тому заявив, що дрони зможуть приносити замовлення за півгодини.

Поки що пощастило мешканцям Коледж-Стейшн під Х´юстоном, які можуть насолодитися картиною, як коптер скидає їм у дворі ліки, вершкове масло або якісь предмети хатнього вжитку. Сама компанія каже, що рахунок іде лише на сотні замовлень майже за рік… Насправді, як з´ясувало видання у самих клієнтів, більше йдеться про враження від нового шопінгу ("це круто!"). Хтось замовив ліки — а вони розтанули у спекотну погоду. Хтось забув виставити ціль у дворі (це обов´язково) — і дрон полетів геть. А ще є купа інших обмежень: один товар — за одну доставку, не більше 2,3 кіло, товар не крихкий (бо дрон скидає коробку з висоти першого поверху), а в непогоду послуга взагалі недоступна.

Але Amazon зі своїм "довгостроковим мисленням" не здається і вже пообіцяла до кінця 2024 р. поширити доставку дронами ще на одне місто в США, а також Британію та Італію (локації не називаються). На той час має вийти на чергування нова модель MK30 зі збільшеним радіусом дії і здатністю літати в погану погоду.

Звісно, інші гіганти не хочуть відставати від перспективного, на їхню думку, ринку. Так, Google уклав партнерство з Walmart та запустив безпілотники Wing, які доставляють товари у деяких районах Далласа і Фріско, штат Техас. Наприкінці 2019 р. Uber Eats оголосив про запуск безпілотника для доставки їжі…

А тим часом Amazon отримала патент на безпілотний транспортний засіб, який, як заявляється, буде використовуватися для доставки клієнтам гарячих обідів…

Маркетингове дослідження: чому продукти в простій упаковці краще продаються

На полицях магазинів яскраві упаковки зі сміливими кольорами та вишуканими шрифтами поступово поступаються більш лаконічним, іноді мінімалістичним. Цей рух до простоти помітили і дослідили в США. Чи справді покупці вже надають перевагу такому пакуванню, з´ясували вчені-маркетологи Розанна К. Сміт, Хуліо Севілья та Лан Ань Ну Тон, яка в популярному викладі представила результати дослідження на сторінках видання The Conversation.

Якщо без технічним подробиць, то спочатку оцінили упаковки різних продуктів за рівнем складності дизайну. Потім з´ясували, що товари в простій упаковці зазвичай мають вищу роздрібну ціну серед аналогів, а це означає, що покупці готові платити більше за таку продукцію.

Наступним етапом провели експерименти: попросили студентів подивитися на упаковки та припустити, скільки інгредієнтів може містити кожен продукт, наскільки він є екологічно чистим та скільки самі студенти готові заплатити за нього.

З´ясувалося, що лаконічний дизайн упаковки надсилає тонкий, але потужний сигнал: чистота. Учасники дослідження припустили, що продукт містить менше інгредієнтів, а також менше консервантів, доданих барвників чи штучних ароматизаторів. Власне, цим можна пояснити, чому люди готові платити більше за продукти в простій упаковці. Сказане стосується не лише їжі, а й інших товарів, таких як мило і миючі засоби. На контейнерах для йогуртів Siggi приглушені кольори та прості зображення чимало білого фону — усе, щоб акцентувати найбільш важливі дані про продукт. Упаковка дезодорантів та миючих засобів для тіла Native вирізняється чітким фоном та лаконічною типографікою. А бренди засобів для догляду за волоссям, такі як OUAI та Hims, часто вдаються до приглушених кольорів та спрощених шрифтів, щоб лаконічно подати інформацію про свою продукцію.

Утім, простий дизайн — це не золота жила. Дослідження показало, що продукти брендів-дженериків не можуть отримати таку ж вигоду від мінімалістичного пакування. Вони не мають власної торгової марки і, як правило, продаються за нижчою ціною, ніж схожі товари інших брендів. Тут споживачі мислять інакше, асоціюючи простоту упаковки не з екологічністю, а просто з недоінвестуванням у якість продукції. До того ж припущення про привабливість мінімалістичної естетики продукту не завжди правильне. Коли клієнти спеціально хочуть побалувати себе не найздоровішою їжею, то вони й обирають більш розцяцьковану упакову, яка сигналізує про велику кількість інгредієнтів та, можливо, насиченіший смак.

Чимало магазинів бойкотують "чорну п´ятницю". Причини

Не секрет, що продавці, особливо на Заході, давно отримують зиск від грандіозних розпродажів на "чорну п´ятницю". Поточного року це 25 листопада — наступний день після Дня подяки, який відзначають у США четвертого четверга листопада. Магазини відкриваються раніше, закриваються пізніше, а розпродажі тривають кілька днів — такий найбільш традиційний сценарій цього маркетингового свята. Вважається, що, завдяки величезному потоку покупців мережі отримують більші прибутки, попри зниження цінників. Але насправді це не правило. І дедалі більше ритейлерів приєднуються до руху за бойкот "чорної п´ятниці". Їхні мотиви розклали поличках журналісти BBC.

Американський бренд спорядження для активного відпочинку і спорту REI у "чорну п´ятницю" взагалі зануриться в темряву: кожен із 16 тис. його працівників в США піде у цей день в оплачувану відпустку. Відходять від тренду й інші великі бренди. Наприклад, онлайн-ритейлер одягу Everlane раніше теж закривав весь свій сайт на "чорну п'ятницю", а тепер віддає зібрані гроші на різні благодійні цілі.

А Ikea в листопаді взагалі популяризує іншу програму — "Зелена п´ятниця", в рамках якої самі клієнти продають компанії назад старі меблі цього бренду.

Та, насправді, крім загальних фраз про відкидання "культури споживацтва", кожен бізнес, що відмовляється від "чорної п´ятниці" має свої резони. Видання наводить деякі з них:

• Імідж відповідальної компанії. Ритейлери, що націлені на екологічно та соціально свідомих покупців, часто не можуть підтримувати показове шаленство заради прибутку. Це суперечило б цінностям компанії та відвернуло б клієнтів у перспективі.
• Статус. Бренди, що працюють у високому сегменті, бояться втратити цінність в очах свої багатих клієнтів, тому й не влаштовують розпродажі, і не тільки у "Чорну п´ятницю". Як приклад видання називає виробника швейцарських годинників Omega, Tiffany's і навіть Apple.
• Безкоштовний піар. Іноді вигідно не продавати: коли в 2015 р. REI оголосила про відмову від "Чорної п'ятниці", це привернуло увагу медіа і семи мільйонів людей. Чимало споживачів дізналися про компанію, а заодно про її унікальні пропозиції. (Навіть ми зараз написали.)
• Відбір клієнтської бази. Деякі компанії не хочуть заманювати знижками аби кого, а прицільно вибудовують відносини з покупцями, лояльними до бренду. Таких клієнтів потім дешевше і легше утримувати. До того ж мисливці за знижками на шалених розпродажах могли б відштовхнути постійних покупців, якими так дорожать такі компанії.
• Немає вигоди. І нарешті, не всім продавцям "чорна п´ятниця" приносить навіть миттєвий виграш, адже багаторазово збільшені обороти насправді ще не гарантують прибутків. Тут механізм складніший. Магазини намагаються використати низькі ціни на окремі товари преміум-класу, щоб заманити покупців до себе витрачати гроші на інші речі, які ті, можливо, й не подумали б купувати. І ці "інші" позиції часто продаються по звичайних цінах. Такий підхід добре спрацьовує для ритейлерів із великими оборотами та широким асортиментом. Але клієнти більш спеціалізованих чи дорожчих мереж і крамниць не схильні до імпульсивних покупок. Наприклад, фанати бренду Patagonia відвідують магазини лише кілька разів на рік і за потреби — тоді вони готові викласти кілька сотень доларів за спорядження для активного відпочинку, але тільки за те, що їм справді потрібно. Напевно, вони не купуватимуть зайвий рюкзак, якщо прийшли за курткою, хоч би в яку "п´ятницю" це не сталося.

Як висновок, ставлення до "чорної п´ятниці" з боку ритейлерів завжди продиктоване їхньою бізнес-моделллю та довгостроковою стратегією. Комусь вигідніше працювати так, а комусь по-іншому. Мине півмісяця — і з нам цими знаннями буде цікавіше спостерігати з продавцями всіх мастей…

Перехід до економічного націоналізму: чому це може піти на користь

Ще до повномасштабного вторгнення Росії "ДС" прийняла концепцію економічного патріотизму. Ми всіляко за ініціативи, спрямовані на розвиток українського виробництва. За технології. За поглиблення переробки. Вважається, що у західному світі панувала чи й досі панує неоліберальна ідеологія з акцентом на вільну торгівлю. Але якщо придивитися ближче, то кожна велика успішна держава на етапі свого сходження до "вищої ліги" підтримувала та захищала внутрішнє виробництво. І понад те, не припиняє цього робити. Яскравий приклад — дебати між Джо Байденом і Дональдом Трампом перед минулими президентськими виборами, коли, попри жорсткі розходження в інших питаннях, обоє обіцяли підтримку американським виробникам. Байден виграв, і "демократи" дотримали слова.

Тепер світ вступає в нову епоху економічного націоналізму зі Сполученими Штатами на чолі, пише професор міжнародної політекономії Гарвардської школи Кеннеді, є президентом Міжнародної економічної асоціації Дані Родрік у блозі на Project Syndicate. За такого підходу, внутрішні соціальні, економічні та екологічні проблеми важать більше, ніж питання вільної торгівлі та багатосторонні відносини, а сама економіка існує насамперед для того, щоб служити нації. І при цьому не обов'язково йдеться про завдання шкоди іншим країнам.

А як бути зі стандартною економічною теорією, яка стверджує, що в інтересах нації саме вільна торгівля, спеціалізація і таке інше? Економічні націоналісти справді перебувають між двома вогнями: спокусою обмежити економічний обмін з іншими країнами заради свого виробництва та прагненням розширити і використати міжнародні зв'язки на свою користь. Нещодавно між цими вогнями найбільш вдало пройшли такі успішні країни Східній Азії, як Японія, Південна Корея, Тайвань… Що особливо вражає, Китай одночасно покладається на глобальну економічну інтеграцію та вибірковий захист власних ключових галузей.

Але вони недостатньо відкриті! Іноземні фірми не можуть пробитися на їхні ринки! Підривається конкуренція! — казали західні критики та, зокрема, вказували на те, що місцеві виробники отримують широкі державні субсидії на виробництво сталі, автомобілів, сонячних батарей тощо. Вважалося, що така політика загалом шкодить. Але, насправді, стверджує автор блогу, економічний націоналізм Східної Азії став благом і для цих країн, і для решти світу. "Навіть за наявності торговельних бар'єрів, ринки, які він створив для торговельних партнерів, були набагато більшими, ніж якби ці країни дотримувалися будь-якої іншої економічної стратегії. Ба більше, субсидії, за логікою самих економічних лібералів, були подарунком для інших країн, бо допомогли знизити ціни для тамтешніх споживачів", — вважає Родрік.

Звісно, навала імпорту з Китаю призвела до втрати робочих місць у промислових регіонах США і Західної Європи. Але винні в цьому західні уряди, які надто сильно вірили у вільний ринок і не змогли управляти торгівлею з Китаєм.

По правді економічний націоналізм — як і будь-який інший підхід — не завжди досягає успіху через помилки управлінців. Чимало урядів займалися надмірним дирижизмом (держвласністю або контролем), занадто довго підтримували неефективні фірми чи тотально закривали свою економіку.

Тому досвід Східної Азії — це урок для сучасного Заходу. Якщо економічний націоналізм у США зосередиться на створенні сильної, інклюзивної внутрішньої економіки, це принесе багато користі. Інші країни зрештою виграють від здоровішої економіки Штатів. А от якщо Вашингтон почне нав´язувати іншим свою волю, прагнучи підірвати технологічний розвиток своїх конкурентів, то буде багато шкоди для решти світу і мало користі для самих Штатів.