У світі про економіку. Глобальний наступ на США, апельсинова криза та креативний бізнес на розлученнях

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Тривожні перспективи Тайваню: що буде з галуззю напівпровідників

Нещодавнє оточення Тайваню китайськими кораблями в рамках навчань швидко переросло у прогнози про атаку на острів з боку Пекіна. У медіа неважко знайти різноманітні сценарії розвитку подій, включно з близькою перспективою Третьої світової війни. Але зважених оцінок (принаймні публічних) не так багато. Одна з них викладена у статті професора з міжнародних відносин Філіпа Зелікова, колишнього топ-дипломата, який працював у п'яти адміністраціях Білого дому (від часів Рональда Рейгана до Барака Обами). Він пропонує розлогу аналітику з окресленням найімовірніших сценаріїв глобальних конфліктів на основі історичного досвіду, ідеологічних установок Заходу (США) та його противників, політичної кон´юнктури, а також економічного й військового потенціалу основних геополітичних гравців — США і союзників на одній осі та Китаю, Росії, Ірану і КНДР — на другій.

Розкриємо один аспектів теми: якими будуть економічні наслідки, якщо Пекін зважиться на агресію щодо Тайваню? Нагадаємо, що на острові працює Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC), яка разом з іншими тайванськими виробниками випускає до 90% найсучасніших мікросхем у світі (майже всі інші великі напівпровідникові компанії світу є "безфабричними" — вони розробляють чипи, але надсилають креслення зовнішньому виробнику, переважно TSMC).

Зеліков називає найбільш імовірною метою Пекіна у разі ескалації — непрямий контроль над островом. Не вдаючись до насильницьких дій, китайці можуть встановити митний та міграційний контроль над повітряними і морськими кордонами Тайваню. Це не те саме, що торговельна блокада, яка могла б вдарити по світовій економіці і самому Китаю. А просто встановивши контроль, Пекін зможе керувати тайванською торгівлею напівпровідниками і доступом до її ланцюгів постачання, не зачіпаючи самі центри виробництва. При цьому Тайбей, на думку автора, не матиме сил чинити опір. "Наприклад, якщо Тайвань спробує припинити експорт напівпровідників до Китаю, то Пекін може просто перекрити поставки енергоресурсів на острів, зокрема й тих, що забезпечують роботу його головного виробника мікросхем TSMC", — попереджає Зеліков. Словом, Тайваню за таких розкладів не вдалося б торгувати зі світом, але не з Китаєм.

І ключовий геополітичний наслідок такої гри Пекіна: якщо хто і зможе оскаржувати його непрямий контроль над Тайванем, так це США з союзниками, які опиняються у невиграшному становищі, адже діяти — означає обрати ескалацію. А якщо дійде навіть до обмеженої війни з Китаєм, то це майже гарантовано призведе до арешту китайських і американських активів усіх видів на трильйони доларів, що загрожує найбільшим зламом у світовій економіці з часів Великої депресії та ще гіршими наслідками. "З погляду супротивників Америки, економічні кошмари можуть бути не такими вже й страшними. Вони можуть вважати, що готові до таких лих більше, ніж Сполучені Штати", — попереджає Зеліков.

Якщо ж говорити про сценарій блокади Тайваня, то він, згідно з дослідженням від 2022 р., на яке посилається автор, передбачає величезні проблеми з постачанням напівпровідників, трильйони доларів збитків у всьому світі, крах торгового фінансування і, ймовірно, національні зусилля з контролю за відтоком валюти.

А що з прогнозом для всього світу та, зокрема, України, яка опинилася в центрі геополітичного розламу? Цю тему за статтею Зелікова ми розкриємо окремо, додавши акценти відомого економіста Ноа Сміта.

Антиамериканська вісь кидає виклик: чому Заходу треба підтримувати Україну

Демократичний світ, зокрема США, опинився перед найбільшою загрозою з боку "антиамериканського партнерства" — вісі Китай, Росія, Іран, КНДР, яка просуває ідею боротьби з глобальною "неоімперською системою" під керівництвом Вашингтона. Але якщо вдасться відбити атаки антиамериканських сил у короткостроковій перспективі, то можна сподіватися на наступні роки процвітання, вважає Філіп Зеліков. Тож кілька наступних років, на його думку, будуть критичними. Адже, на відміну від інших конфліктів з об´єднаними антиамериканськими силами (на початку Другої світової чи під час Холодної війни) США вже не мають вражаючої переваги в технологіях та оборонному виробництві, щоб гарантовано повалити противника у прямому зіткненні. Так, американці та їхні союзники нарощують оборонний потенціал, але надто повільно. І тому у їхніх противників є час, щоб спробувати дотиснути ситуацію на свою користь. За такого розкладу, Росія та Китай, можливо, будуть діяти гостріше у цьому та наступному роках. "Одним з уроків війни в Україні для них [китайців] є крихкий і вразливий характер американської оборонно-промислової бази. Виробничі потужності Китаю зараз перевищують виробничі потужності Сполучених Штатів і Європи разом узятих", — констатує Зеліков. Тут варто нагадати, що навіть за показником військових витрат США і Китай по суті вже зрівнялися, якщо врахувати особливості виробництва і обліку в кожній країні.

Розвиваючи тему, економіст Ноа Сміт стверджує, що допомога Україні і Європі стає важливим джерелом попиту для американських виробників зброї, що зараз дає можливість США наростити потугу свого військово-промислового комплексу (як було за часів Другої світової, коли Франція та Велика Британія замовляли в американців озброєння, зокрема бойові літаки). І тому він виступає за подальшу підтримку України, хоча вважає Азію найбільш пріоритетним регіоном для Штатів (бо Європа мала сама б більше дбати про свою безпеку) в умовах обмежених ресурсів. А загалом економіст закликає готуватися до тривалого протистояння з антиамериканською віссю, покладаючись на розвиток власної промисловості і посилення зв´язків із союзниками. "Відродження американського виробництва, відновлення державного потенціалу, зміцнення старих і створення нових альянсів, збереження технологічної переваги Америки тощо — це все зусилля, на які піде багато років", — констатує Сміт.

Глобальний дефіцит апельсинів: улюблений сік може змінити смак

У світі вже звикли до проблем на ринку кави і бананів, яких дедалі меншає через непогоду, хвороби та інші напасті. На черзі ще один фрукт. Оцей графік означає, що для мільйонів, якщо не мільярдів людей у всьому світі смак улюбленого соку може змінитися:

Ціна ф'ючерсів на концентрований апельсиновий сік, центів за фунт

Цього тижня ціни на концентрат апельсинового соку, який купують харчові компанії для виробництва напоїв, досягали рекорду в 4,92 $/фунт, або ж 223 $/кг (удвічі вище, ніж рік тому) на фоні свіжого прогнозу, що цьогоріч врожай апельсинів очікується ще на 24% нижчим (тобто найгіршим за 40 років).

Дефіцит легендарного фрукта пов´язаний з екстремальними погодними умовами (посухами) та тривалою хворобою апельсинових дерев у Бразилії (йдеться про "позеленіння цитрусових", що спричиняє виродження плодів у дрібні, гіркі, деформовані та частково зелені), а також зниженням виробництва у Флориді, де апельсинові сади так і не оговталися від урагану 2022 р. та приморозків.

Кризу на ринку вдавалося відтягнути, поки були доступні обсяги замороженого апельсинового соку, але він може зберігатися лише протягом двох років — тож запаси вичерпалися й настав довготривалий дефіцит.

Найцікавіше, що в такій ситуації виробники задуматися про альтернативні фрукти, змінюючи структуру соків на користь груші, яблука чи винограду замість апельсину. Найрадикальніший варіант — взагалі переключитися на мандарин, який дає більш стабільні врожаї, бо менш вразливий до хвороби "позеленіння цитрусових".

Подарунки на розлучення: як вистрілила незвична бізнес-ідея

Є думка, що справжній підприємець має відчути потребу, навіть "біль" людей та запропонувати рішення. Так народжується життєздатна бізнес-ідея. Про ідею, яку ми розповімо далі, майже напевно, ви ніколи не чули, хоча вона про біль, який, на жаль, поширений у сучасному суспільстві.

Є небагато подій у житті, більш болісних за розлучення. І саме на допомозі людям, які виходять із сімейних стосунків, побудували свій проєкт Fresh Starts дві сестри із США, пише AP.

Олівія Хауелл та Дженні Драйзен самі колись пережили розлучення і знали, що, крім очевидних для всіх життєвих змін, поділу дорого майна тощо, проблемою можуть стати… звичайні речі. Простирадло чи тримач для зубних щіток на двох можуть викликати нав´язливі спогади — тоді її треба замінити. Або, навпаки, колишній партнер міг забрати важливу річ — тоді на її місце також треба купити щось нове. І таких побутових дрібниць накопичується багато.

Fresh Starts позиціонується як "реєстр підтримки", спеціально створений для відновлення після розлучення.

Тут треба пояснити, що в деяких західних країнах, зокрема США і Британії, популярні так звані реєстри подарунків, або ж списки бажань, які формуються самим потенційним одержувачем, як правило, під якусь подію і розсилається ним же по родині і друзях. Це можна зробити через інтернет за допомогою ритейлерів, які й формуватимуть "пакунок" з подарунками у міру оплати потрібних товарів.

Ідея сестер в тому, щоб робити такі реєстри під розлучення, використовуючи Amazon. Fresh Starts пропонує на продаж набори товарів з предметів першої необхідності для спальні, кухні, домашнього офісу та ванної кімнати. Паралельно даються рекомендації щодо потрібних речей та загалом ідей, як поводитися та як пережити важкий період. І це працює: сайт проєкту вже відвідують від 50 тис. до 70 тис. людей щомісяця і про нього продовжують писати найпопулярніші ЗМІ. Тепер і в Україні.

Дорожня карта нової економіки

І наостанок новини з академічних кіл, які, проте, можуть трансформувати світ. Просто на наших очах змінюється парадигма економічної політики під тиском геополітичного протистояння і кліматичних викликів. "Шість років тому це було б неможливо. Згода, яку ми зараз маємо щодо промислової політики, відсутність фундаментальної критики… Коли я думаю про це, коли я чую, як кажу це вголос, я вражений", — так окреслив зміни в економічній думці гарвардський професор Дені Родрик під час конференції, організованої цього тижня поблизу Берліна платформою Forum New Economy.

Цей непересічний захід, крім самого Родрика, відвідали десятки впливових економістів сучасності — від Маріани Маццукато до Томаса Пікетті, від Баррі Ейхенгріна до Адама Туза, який у своєму блозі назвав зустріч "чудовою коаліцією на підтримку загальної декларації принципів економічної політики в нинішніх напружених політичних умовах". Коротко ці принципи викладені у спільній заяві учасників конференції, яка так і називається: "Декларація Берлінського саміту".

Економісти стверджують, що "десятиліття погано керованої глобалізації, надмірна віра в саморегулювання ринків і жорсткі заходи економії підірвали здатність урядів ефективно реагувати" на потрясіння, спричинені глобалізацію, технологічними зрушеннями, зміною клімату, інфляційними шоками та посиленням нерівності. "Ми переживаємо критичний період. Ринки самі по собі не зупинять зміни клімату і не призведуть до менш нерівномірного розподілу багатства. Просочування не спрацювало", — стверджують підписанити та пропонують негайно діяти. А саме:

• змістити мету економічної політики та інституцій з досягнення ефективності на створення спільного процвітання та якісних робочих місць;
• розробити промислову політику для проактивного вирішення регіональних проблем шляхом підтримки нових галузей та спрямування інновацій на створення "багатства для багатьох";
• найбільше допомагати тим компаніям, які впроваджують інновації для досягнення таких цілей, як нульовий рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
• запропонувати оновлену форму глобалізації, яка врівноважує переваги вільної торгівлі з потребою захисту вразливих верств населення та повадженням кліматичної політики;
• зменшити нерівність у доходах і багатстві шляхом їх належного оподаткування тощо;
• забезпечити країни, що розвиваються, фінансовими та технологічними ресурсами, необхідними для здійснення кліматичного переходу;
• установити новий баланс між ринками та колективними діями, уникаючи саморуйнівної жорсткої економії та інвестуючи в ефективну інноваційну державу;
• зменшити ринкову владу потужних компаній у висококонцентрованих галузях.

Додамо, що це не просто декларація чергового форуму. Ці впливові економісти пишуть бестселери (як Пікетті, Туз чи Мацукатто), розробляють новітні підходи до промислової політики (як Родрик у співавторстві з нобелівським лауреатом Джозефом Стігліцем) та презентують свої погляди на найвищих міжнародних майданчиках, як от Маццукато чи Туз у Давосі.