У світі про економіку. Енергетична суперсила Британії, дивовижні доходи країн та ШІ для пиволюбів

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Британія створить державну енергокомпанію

У Великій Британії тріумфально перемогла Лейбористська партія (майже 2/3 парламентських місць) на чолі з Кіром Стармером, який і став новим прем´єр-міністром. Це пролог великих змін в економічній політиці, бо влада переходить з рук правих консерваторів, які керували країною останні 14 років, до лівоцентристів. "ДС" вже розглядала політичні та економічні аспекти події. Але одну передвиборчу обіцянку переможців варто згадати окремо. Українцям саме час приглянутися до потужного проекту лейбористів — створення державної енергокомпанії.

Досвід британців, якщо він виявиться успішним, може бути корисний і нам. Попри всі відмінності в обсягах доступного фінансування, природних ресурсах і особливостях клімату, варто ознайомитися з процесом створення великої державної компанії в енергосекторі, адже в Україні прийнято вважати, що уряд за умовчанням неефективний і має поступово звільняти місце для приватних компаній навіть у стратегічних секторах. Британці ж показують приклад, що навіть у серці західного світу можна рухатися в іншому напрямку.

Отже, лейбористи зобов´язалися створити нову держкомпанію Great British Energy (GB Energy), яка має стимулювати інвестиції в зелену енергетику і буде належати британському суспільству. Вона співпрацюватиме з енергокомпаніями, місцевими органами влади, кооперативами та профспілками для реалізації численних проектів з чистої енергетики, включно з наземними вітровими, сонячними та гідроелектростанціями (ВЕС, СЕС та ГЕС).

Мета — подвоїти потужність наземних ВЕС (до 35 ГВт), потроїти генерацію СЕС (до 50 ГВт) та вчетверо збільшити офшорну вітроенергетику (до 55 ГВт) з паралельним розширенням можливостей довгостроково зберігання енергії. Все це треба зробити вже до 2030 р., коли лейбористи зобов´язуються досягнути нульового рівня викидів вуглецю в електроенергетиці. Також у планах введення в експлуатацію нових атомних електростанцій Sizewell C і Hinkley Point C, підтримка малих модульних реакторів (ММР) і подвоєння потужностей виробництва "зеленого" водню (до 10 ГВт).

Процедура така: громади попросять пропонувати проекти, а місцеві лідери та влада забезпечить, щоб вигоди від виробництва енергії отримували мешканці.

Очікується, що GB Energy по всій країні побудує ланцюжки поставок і за підтримки Фонду національного добробуту (National Wealth Fund) створить 650 тис. нових робочих місць в промислових центрах і прибережних громадах.

На першому етапі ціна питання — 8,3 млрд фунтів стерлінгів ($10,6 млрд), які лейбористи обіцяють виділити на GB Energy протягом роботи наступного парламенту. Гроші надійдуть за рахунок податку на непередбачені прибутки (windfall tax) великих нафтогазових компаній. Водночас, за припущеннями The Telegraph, план досягнення нульових викидів зрештою мав б сягнути сотень мільярдів фунтів, що не надто реалітично.

"Невагоме" поповнення громіздкої ШОС

Саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), очолюваної Китаєм та Росією, став ще одним жирним пунктом у геополітичній адженді тижня. Склад об´єднання розширився до 10 країн за рахунок вступу Білорусі. Ця подія може допомогти країнам зблизити свої ряди в геополітичному сенсі, хоча грошовий внесок нового учасника буде надто малим. Варто лише порівняти ВВП Білорусі у $71,8 млрд з $24,4-трильйонним "економічним пирогом" ШОС за результатами 2023 р. Однак сама ШОС має величезну вагу навіть порівняно з іншими світовими союзами та об´єднаннями, як показано на інфографіці від платформи Statista:

Загальна кількість населення і ВВП у міжнародних союзах і об'єднаннях, %, $ трлн

Як бачимо, десять країн-членів ШОС, куди, крім Китаю, Росії та Білорусі, входять Індія, Пакистан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан, Казахстан та Іран, торік мали сукупний оціночний ВВП, більший на $6 трлн, ніж у Європейського Союзу. Щоправда, Велика сімка має удвічі більшу економічну потугу.

Серед козирів ШОС — населення в 3,4 млрд людей. Серед проблем — внутрішні розбіжності. До 2017 р. кількість країн-членів становила шість, але у 2017 р. організація прийняла Індію і Пакистан. Утім, як пише CNN, роль Індії в ШОС є сумнівною, бо прем'єр-міністр Нарендра Моді прагне тісніших зв'язків із Заходом, а також через давню ворожнечу цієї країни з Пакистаном і напружені стосунки з Китаєм. Зрозуміло, що провідна участь Росії, країни-вигнанця із західного світу, також ажніяк не стимулює Індію поглиблювати співпрацю в межах блоку.

Світовий банк перетасував країни за доходами

На цьому тижні Світовий банк оновив ранжування країн за рівнем доходів. Зокрема, за результатами 2023 р. Україна, Алжир, Монголія та Іран стрибнули з категорії доходів "нижче середнього" у категорію "вище середнього". А Росія вперше за десятиріччя визнана країною з вищим рівнем доходу. Ця новина пронеслася новинними стрічками, але викликала певне нерозуміння: ми ж бачимо, як збідніли українці за останні роки (з цілком зрозумілих причин), ми також знаємо, скільки санкцій накладено на Росію, і буквально минулого тижня читали про важкі будні іранців. Тому варто доповнити і пояснити меседж.

Країни, які перейшли в іншу категорію за доходом, $ США

Той випадок, коли все прояснює методологія. Щоб обчислити дохід по країні, Світовий банк не просто сумує все зароблене українцями, іранцями чи росіянами. Він використовує поняття валового національного доходу (ВНД, GNI), що базується на ВВП — ринкової вартості всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах країни. До ВВП додаються зароблені резидентами доходи за кордоном: наприклад, від праці (зарплата) чи від власності (дивіденди тощо). Але віднімаються доходи іноземців, зароблені у цій країні. І отримана сума переводиться у долари США (щоб можна було порівнювати країни).

Світовий банк у цьому випадку розглядає ВНД у розрахунку на людину, щоб скласти враження про реальний добробут у країні, незалежно від її розміру. Тобто валовий національний дохід ділиться на кількість населення.

А далі справа рук математики. Що більший ВНД (чисельник) — то краще. Позаяк основою ВНД є саме валовий внутрішній продукт, то та ж сама Росія, яка нарощує виробництво у ВПК і супутніх галузей, має перевагу. А основний фактор збільшення ВНД на людину в Україні — це скорочення знаменника, тобто зменшення населення на 15%, порівняно з лютим 2022 р.

У цих випадках "підтягує" доходи й обмінний курс та методика його визначення Світовим банком. Якщо внутрішні ціни на вироблену в Україні продукцію з початку великої війни зростали швидше, ніж девальвувала гривня (так у нас і було), то можна вважати, що визначені Світовим банком доходи частково збільшилися завдяки інфляції. До того ж сам СБ усереднює обмінний курс за три роки (щоб згладити короткострокові коливання). Нарешті, в Україні більший дохід "на душу" забезпечила міжнародна фінансова допомога в тому сенсі, що завдяки їй фінансуються зарплати (отже, певні роботи і послуги) та соціальні трансферти, а також більш-менш стабілізується курс гривні.

Розглянемо також Іран. Попри те, що там лютує інфляція, а народ масово взявся заробляти уявну криптовалюту на грі в "хом´яків", валовий національний дохід підскочив за номіналом на 39,5% завдяки зростанню експорту нафти, сфери послуг і обробної промисловості. Цей показник значною мірою відображає інфляцію. Але позаяк знецінення реала відносно долара було меншим, Світовому банку довелося записати, що ВНД Ірану підвищився на 17,6%. І це дало поштовх країні у рейтингу, враховуючи майже незмінну кількість населення.

Дні екологічного боргу в Європі

Дедалі більшої популярності в світі набирає ідея, що люди мали б використовувати за рік стільки природних ресурсів, скільки може бути відновлено за той же період. На жаль, ми далекі від ціє\ мети. Дата, коли вичерпується "річний ліміт" ресурсів, називається Днем екологічного боргу (Earth Overshoot Day). Щороку він настає для світу приблизно наприкінці липня, а для кожної країни розраховується окремо.

Отже, середина літа — це пора, коли, напевно, більшість країн перебирають свої ресурси. Принаймні така ситуація на європейському континенті, як свідчить інфографіка медіаспільноти European Correspondent:

День екологічного боргу в країнах Європи

Як бачимо, на перших місцях Люксембург, Естонія і Латвія, для яких День екоборгу настав ще в першому кварталі, а на останніх — Албанія, Україна та Молдова, які досягнуть своїх уявних лімітів лише восени-взимку. Це був би привід порадіти, що українці відповідальніше за більшість європейців ставляться до довкілля, але насправді така ситуація вимушена. Просто є помітна кореляція між економічним зростанням і споживанням: Люксембург — одна з найбагатших країн Європи, а Україна з Молдовою "сперечається" за статус найбіднішої…

Бізнес-проєкт: ШІ оцінить якість пива за фото

Стартапи на основі Штучного інтелекту (ШІ) з’являються щодня, і просто онлайн-помічниками чи генераторами зображень зараз нікого не здивуєш. Ще більш звичні програми, які дають уявлення про продукти за фотографією етикетки, спираючись на базу оцінок покупців. А що як поєднати бажання споживачів "розкусити" товар по фото і можливості генеративного ШІ?

Відповідний проект, орієнтований на пивоварів і любителів пива, реалізувала латвійська технологічна компанія Accenture Baltics, пише місцеве видання Labsoflatvia.

Її мобільний додаток зі ШІ дозволяє користувачам оцінювати якість пива за фотографіями келихів під час подачі. Використовуючи алгоритми комп'ютерного зору і машинного навчання, додаток аналізує такі фактори, як висота пивної піни, що може свідчити про умовах за яких напій зберігався, наливався та доставлявся (до речі програма тренувалася на 30 видах келихів і великому різноманітті видів пива).

За словами розробників, мобільний додаток не лише дає користувачеві відповідь щодо якості пива, але й збирає інформацію з різних країн та місць, де продається напій, що дозволяє самому виробнику оцінити загальний рівень якості та зрозуміти, що треба покращити.

Важливо уточнити, що цей додаток розроблявся саме під потреби замовника-виробника, назву якого не розголошуються. Залишається питання: коли програма попаде до рук пиволюбів, чи стане вона популярною? Цілком можливо, що люди більше довіряють своїм рецепторам, а не мобільному додатку. Та й у разі успіху ШІ постане питання, чи не зменшить він споживачам насолоду від вибору улюбленого напою.