У світі про економіку. Ефект Тейлор Свіфт, невловимий Бог ринків і подарунки на Різдво

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

"Людина року": як Тейлор Свіфт витягує економіку

Американська поп-ікона Тейлор Свіфт стала першою в історії артисткою, яку журнал Time назвав людиною року. Хоча відомо, що в шортлисті були голова КНР Сі Цзіньпін та російський диктатор. Такий вибір викликав в українців переважно здивування і навіть нерозуміння: як на перший план могла вийти співачка в такі похмурі часи?! Але ми й створили цю рубрику для того, щоб показувати події з глобального ракурсу і з погляду тих, хто перебуває ближче до них. Свіфт своїм музичним талантом, щирістю та майстерністю оповідача (вона сама пише пісні) підкорила серця сотень мільйонів прихильників і стала культурним феноменом. Мабуть, не варто переповідати оцінок її творчості. Але у популярності Тейлор Свіфт є економічний вимір — тут є дуже цікаві подробиці.

"Ефект Тейлор Свіфт" — це масова схильність споживачів скупати все, що пов´язано зі співачкою, а бізнесу — адаптувати свої продукти і маркетингові кампанії, щоб відповідати на цей шалений попит. Загальновідомо, що концерт Тейлор Свіфт (і навіть його анонс!) часто змінює економіку міст та навіть цілі індустрії. Численні місцеві бренди починають підлаштовуватися під подію та запускають не лише товари, а й навіть меми в соцмережах і відеоролики на TikTok, пов´язані з Тейлор. Щоразу, коли поп-зірка прибуває до певного міста, в ньому відбувається економічний бум, в готелях та ресторанах нема де яблуку впасти. "Браслети дружби", якими її шанувальники обмінювалися на концертах, стали настільки популярним аксесуаром, що крамниці для рукоділля збільшували продажі на 500%.

Тейлор Свіфт також змінює індустрію кінопрокату. Випускаючи свій фільм-концерт "The Eras Tour", вона обійшла студії та стримінгові сервіси, уклавши прямий договір з мережею кінотеатрів AMC, яка отримала найвищі продажі квитків в історії. Приклад колеги планує наслідувати інша суперзірка Бейонсе. Дистриб´ютори злі, кіонотеатри — в шоколаді.

 The Eras Tour з перших днів показу став найбільш касовим фільмом у своєму жанрі. Після прем´єри 11 жовтня і до кінця осені його світові збори становили вже понад $250 млн. І це тільки початок. Загалом фільм демонструватиметься у 8500 кінотеатрах у понад 100 країнах.

Сам концертний тур Eras, який стартував минулої весни і згодом дав життя згаданому фільму, "приніс вже стільки грошей, скільки економіки малих країн", писав Bloomberg.

І вишенька на торті: на найвищих щаблях влади в США визнали Тейлор Свіфт… ну, майже драйвером економіки.

"Коли Федеральна резервна система [аналог центробанку у США, — "ДС"] згадує вас як причину економічного зростання, це дуже важливо", — каже в коментарі Time Ед Тірякян, професор фінансів в Університеті Дьюка.

Технології не економлять час, а завалюють людей роботою: дослідження

Здавалося б, технології мали б заощаджувати нам час на хобі, відпочинок, сон чи просо байдикування. Але скажіть — коли ви почали працювати з дому та не витрачати частину життя на дорогу — чи стали ви більше встигати? Схожі питання поставили собі професорки психології Рут Рут Оґден, Джоанна Вітовська і дослідниця Ванда Чорногорська у рамках проекту TIMED: TIMe experience in Europe’s Digital age. Висновки у популярній формі вони виклали на сторінках The Conversation.

Опитування 300 європейців по всьому континенту показало, що люди намагаються уникнути порожніх періодів у житті, тому заповнюють їх різноманітними діями, зокрема й такими, які стали можливими завдяки новим технологіям. Очікування автобуса, прокидання вранці або час у ліжку — усі ці періоди тепер заповнені додатками для тренування мозку, гортанням соціальних мереж тощо. Замість мрій і спостережень у нас з´явилися дрібні завдання, "подаровані" технологіями. 

Якщо ж говорити про роботу з дому чи гібридний графік, то в нас розмилася межа між робочим і вільним часом, а отже, рішення на кшталт "закінчу роботу, як покладу дітей спати" стали майже нормою. А завдяки електронній пошті та онлайн-зустрічам ми настільки ущільнили подіями робочий день, що іноді ледь встигаємо, вибачте, сходити в туалет… До того ж е-мейли вимагають більше комунікаційних зусиль — безкінечного реагування на численні листи.

І що тут вдіяти?

"Щоб повернути час, "зекономлений" технологіями, потрібно змінити спосіб, у який ми розподіляємо час. Щоб позбутися звички заповнювати час все новими і новими завданнями, ми повинні спочатку визнати, що іноді нормально робити мало або не робити нічого", — радять дослідниці.

А в робочому середовищі, на їхню думку, роботодавці та працівники повинні створити умови, в яких відключення є нормою, а не винятком. Потрібно мати реалістичні очікування від типового робочого дня. І єдиним способом гарантувати, що технології не забиратимуть увесь наш час роботою, може стати законодавство про право на відключення. Воно вже є в таких країнах, як Франція та Італія. Передбачається, що працівники не зобов'язані бути на зв'язку в неробочий час та мають право відмовитися брати "цифрову роботу" додому.

Чи існує Бог, що керує ринками

Ось вам цікава історія з академічної сфери. Поведінковий економіст Роберт Шиллер, який розділив нобелівську премію в галузі економіки 2013 р. з Юджином Фамою з Чиказької школи, має кардинально відмінні погляди на ефективність ринку. Якщо просто, то Фама стверджує, що ринки ефективні, бо люди мають змогу обирати найкраще для себе за всієї доступної інформації. А Шиллер наголошує, що люди можуть вчиняти ірраціонально, що позначається на колективних настроях і цінах на активи. Якось Шиллер сказав про погляди Фами: "Це як бути католицьким священиком, а потім виявити, що Бога не існує".

То чи існує Бог? "Чи наділені ринки якоюсь божественною силою, що гарантує ефективні результати? Чи прості смертні повинні виконувати важку роботу, щоб забезпечити належне функціонування своїх економічних систем та інститутів?" — на ці питання намагається відповісти Антара Халдар, професор кафедри емпіричних правових досліджень Кембриджського університету, у блозі на Project Syndicate.

І для цього вона зазирає в те, що називає "сутінковою зоною" на стику мікро- і макроекономіки.

Ось більш-менш стандартне міркування, якого дотримуються економісти Чиказької школи: люди на ринку ухвалюють рішення, щоб максимізувати користь для себе, егоїстично, але в результаті виграє суспільний інтерес: встановлюються оптимальні ціни, а ресурси розподіляються якнайкраще. "Але яким чином?", — запитує Антара Халдар. Як "механізм, який перетворює незліченну кількість ізольованих, егоїстичних рішень на мікрорівні на загальносуспільні вигоди, є настільки ж чітким, як і алхімія. Поза "невидимою рукою" Адама Сміта, поза увагою залишається пояснення того, як раціональність ринків перевищує раціональність їхніх окремих суб'єктів".

Саме цей зв´язок між мікрорішеннями та макрорезультатами аналізував Шиллер. Згідно з його дослідженням, ціноутворення на активи зазвичай нагадує "конкурс краси" — мисленнєвий експеримент Джона Мейнарда Кейнса. Це коли учасників просять визначити шість найкрасивіших облич зі ста фотографій і кажуть, що приз дадуть тому, чий вибір найкраще збігається з найпопулярнішими варіантами. Тоді для учасників раціонально ігнорувати особисті уподобання та вказувати на обличчя, які, на їхню думку, виберуть інші. Схожі психологічні сили, пояснює Шиллер, формують ціни на активи. Можливо, саме тому цьому економісту у 2005 р. вдалося спрогнозувати кінець "іпотечної бульбашки", яка спровокувала фінансову кризу 2008 р.

А професорка Халдар робить з цього такий висновок. Якщо Бога, який формує ринок, не існує, то ми маємо й економіку розглядати як інституцію, створену людьми і для людей. З усіма упередженнями, обмеженнями і цінностями. А отже, варто говорити про те, як регулювати ринки, наприклад надавати центробанкам карт-бланш для ідентифікації і лускання цінових бульбашок.

Оливкова олія в Іспанії стає предметом розкоші

Спустимося на землю та розглянемо один з плодовитих ринків. За останні два послужливих роки неврожаї та структурні проблеми на іспанському ринку оливок посилили інфляцію по всьому місцевому продовольчому ланцюжку, тож оливкова олія стала предметом розкоші, пише Deutsche Welle. У магазині пляшка коштує цілих 10 євро — більш як удвічі дорожче, ніж два роки тому. І це при тому, що іспанці сприймають оливкову олію не як делікатес, а як основний харчовий продукт. Загалом, ціни на продукти в країні зросли на 15,7% торік, приблизно те саме буде й цього року. Тож іспанці змінюють харчові звички, і кооператив Canadilla прогнозує, що споживання оливкової олії впаде на 38% лише за 2023 р.

Інший вимір проблеми — ефект на міжнародну торгівлю. Попри те, що у Португалії та Франції оливкова олія значно дешевша, саме Іспанія лідирує на ринку оливкового бізнесу. Іспанці постачають за кордон не лише готову продукцію, а й нефасовану олію, зокрема до Італії, де вона отримує місцеве брендування. "Тож ціни на світовому ринку визначаються в оливковій Мецці Хаені [місто в Андалусії на півдні Іспанії, — "ДС"], де весь ландшафт вкритий оливковими гаями. Ціна виробника там зараз становить близько 8 євро ($6,63) за літр".

Утім, іспанці очікують покращення ситуації з врожаями у 2025 р. Дефіцит води в сільській місцевості Іспанії можна подолати за допомогою технологій, тому немає потреби скорочувати виробництво оливок. Можливо, за два роки літр оливкової олії знов коштуватиме в магазині 3-4 євро.

Найбажаніші подарунки на Різдво і Новий рік

Не знаєте, що подарувати близьким і друзям на Різдво і Новий рік? Підказку може дати статистика. Наразі ми маємо дані по Великій Британії. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Statista, на запитання, які подарунки британці хотіли б отримати найбільше (з можливістю обрати кілька варіантів), найпопулярнішою відповіддю виявилися гроші: 44% респондентів обрали готівку або банківські перекази, 40% — одяг, текстиль або взуття і 39% — косметику, парфуми або засоби для догляду за тілом.

Цікаво, що вподобання чоловіків і жінок дещо відмінні. Так, понад половина жінок (55%) обрали косметику, парфумерію або засоби для догляду за тілом, тоді як серед представників сильної статі таких лише 23%. Водночас 22% чоловіків сказали, що хотіли б отримати подарунки, пов'язані з комп'ютерною технікою, а серед жінок таких було лише 7%. Презенти, пов'язані з подорожами дещо популярніші в жінок (21% проти 12% серед чоловіків).

Наскільки ці дані релевантні для українців? На жаль, ми не маємо прямих опитувань на тему. Але варто згадати свіже дослідження Deloitte, за яким найпопулярнішими категоріями товарів в нас залишаються продукти харчування, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку та алкогольні напої. Але це те, що люди взагалі купують на свята, а не бажають як подарунок. Зрозуміло, що тут на першому місці будуть продукти до столу, а от значна увага до речей свідчить, що українці переважно не проти презенту у вигляді светрика чи плаття.