У світі про економіку. Дж. Д. Венс консервує американську мрію, спека спалює ВВП, інвестори скуповують динозаврів

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Затятий протекціоніст і консерватор: кого Трамп номінував у віце-президенти

Подією тижня по той бік Атлантики стала номінація Дональдом Трампом на пост віце-президента США Джеймса Девіда Венса (JD Vance) у разі перемоги на виборах. Біографія і погляди останнього миттєво зацікавили аналітиків з усього світу. Питання не лише в тому, хто обійматиме цей високий пост, а й у символічності вибору Трампа: логічно припустити, що кандидат у президенти обирає собі в команду таку людину, яка віддзеркалюватиме його погляди, а отже, й курс майбутньої адміністрації, звісно ж, у разі виграшу виборів. Тут варто наголосити, що досі шанси на наступне президенство у Дональда Трампа (навіть попри замах на його життя) приблизно такі ж самі, як і в чинного лідера США Джозефа Байдена (навіть попри його регулярні обмовки та програш перших дебатів), якщо, звісно, останнього не "вмовлять" поступитися місцем у перегонах однопартійці, що може статися будь-якого дня.

Утім, це також означає, що повернення Трампа у Білий дім більш ніж імовірне, а отже, нам варто докладніше розібратися в поглядах потенційного віце-президента Венса, особливо, що стосується його підходів до економіки. Швидше за все, у разі успіху на виборах, саме він триматиме у фокусі соціально-економічну проблематику.

Попри те, що для Венса характерні політичне флюгерство (скажімо, ще кілька років тому він називав Трампа "культурним героїном") та антиукраїнська риторика (радив віддати частину територій росіянам), варто пам´ятати, що економічні пріоритети, як правило, менш чутливі до вітрів політичного моменту. Тим більше вони у Венса дуже близькі до Трампових. Отже, розглянемо ключові позиції з питань економіки потенційного віце-президента США, за версією журналістів СBS News:

• Підтримує посилення протекціоністської політики. Зокрема, бачить потребу у розширенні тарифів на китайські товари. "Нам потрібно захистити американську промисловість від усіх конкурентів", — наголошує Венс.
• Виступає за індустрію викопного палива. Вважає, що адміністрація Байдена, яка акцентує на зеленому переході, зруйнувала енергетичну незалежність США. Зокрема, Венс критикує ухвалений в 2022 р. закон про зниження інфляції, покликаний заохотити американців електрифікувати свої будинки та замінити бензинові автомобілі на електрокари, покупці яких мають право на податкові пільги.
• Дотримується антимонопольних поглядів, які суперечать інтересам найбільших технологічних компаній. Він регулярно критикує "олігархію великих технологій" і навіть закликав до розділу Google (належить Alphabet). Політик підтримує поточну боротьбу Федеральної торгової комісії з такими технологічними гігантами, як Microsoft, якій блокують угоду з придбання Activision.
• Схвалює лібералізацію ринку цифрових валют. Зокрема банки, на думку Венса, мають вільно обслуговувати криптоіндустрію.

Варто додати, що біографія Дж. Д. Венса — це втілення американської мрії. Попри походження із бідної сім´ї, він вступив до університету Ліги Плюща, здобув юридичний ступінь, але після знайомства з мільярдером Пітером Тілем пішов у бізнес і став успішним інвестором (зараз його статки сягають кількох мільйонів доларів), зрештою, у 2022 р. він пройшов до Сенату США від рідного штату Огайо.

Нарешті, Венс ще у 2016 р. випустив заснований на власному досвіді бестселер про життя у бідному регіоні "іржавого поясу" під назвою "Сільська елегія" (Hillbilly Elegy). З книжки зрозуміло, як сформувалися його протекціоністські погляди на економічну політику, а також консервативний підхід до оцінки економічних перспектив на персональному рівні: у двох словах, він вважає, що численні люди залишаються бідними через власну лінь (мало працюють) та занадто великі сподівання на державу (наприклад в системі освіти). Наостанок промовиста цитата з книжки: "Кожні два тижні я отримував невелику зарплату і помічав рядок, де з моєї зарплати вираховували федеральний податок і податок на прибуток штату. Принаймні так само часто наш сусід-наркоман купував стейки, які я не міг собі дозволити, але дядько Сем змушував купувати це для когось іншого". Цілковито консервативний погляд на систему соціальної підтримки з одного боку та оподаткування — з іншого. Принаймні деякі переконання Венса, схоже, не змінюються з часом.

Китай калібрує економічну стратегію

А економічною подією з далекосяжними наслідками могло стати зібрання на іншому кінці світу з невиразною назвою "пленум". З понеділка по четвер президент КНР Сі Цзіньпін і кілька сотень високопосадовців Комуністичної партії непублічно розглядали план виведення з кризи другої за величиною економіки світу. Під час Третього пленуму Центрального комітету (названого так за його місце в п'ятирічному циклі засідань цього органу) Сі просував концепцію "якісного зростання" та стратегію модернізації країни. Історично склалося, що саме такі заходи китайські лідери використовують, щоб дати поштовх реформам: тут наприкінці минулого століття закладалася основа для побудови "соціалістичної ринкової економіки".

Одним з утілень "продуктивних сил нової якості" є новозбудовані заводи. Китай вже виробляє майже третину промислових товарів у світі та має намір використовувати більше засобів автоматизації включно з роботами, щоб компенсувати дефіцит робітників. Якісне зростання підтримується поступовим переходом на випуск сонячних панелей, електромобілів та акумуляторів, яким уряд надає перевагу перед старими галузями, як от виробництво сталі та цементу, більш орієнтованими на сектор нерухомості.

Саме з будівництвом пов´язані чи не найбільші економічні виклики Піднебесної: станом на липень ціни на нове житло знизилися на 4,5% у річному вимірі (найстрімкіше падіння за останні дев'ять років), численні приватні забудовники зазнали краху, а в місцевих органів влади, які покладаються на продаж землі, забракло джерел доходу. Проблеми в галузі нерухомості, боргового навантаження місцевої влади та уповільнення внутрішнього попиту стали ключовими для китайської економіки останніх років. На третьому пленумі шукали відповіді на них.

І хоча в офіційному ком’юніке підсумки пленуму підбиті абстрактними фразами і штампами (що, до речі, розчарувало західних аналітиків), можна виділити кілька магістральних напрямків. Китай заявляє ставку на ринок з динамічним і конкурентним середовищем, утім, ажніяк не відмовляється від його регулювання. Партія підтверджує плани на перебудову структури виробництва і "нові рушійні сили зовнішньої торгівлі", а серед пріоритетів залишаються "зелений" розвиток, наука і технології. Наступні роки китайці займуться глибшою інтеграцію між містом і селом, а також реальною та цифровою економікою.

Судячи з усього, цей третій пленум не стане переломним, хоча, зважаючи на бюрократичну таємничість китайців, його рішень і результатів варто ще почекати. Ми слідкуватимемо за темою.

Як глобальне потепління скорочує ВВП: дослідження

Цього літа українці, разом з багатьма жителями півдня і сходу Європи, відчули на собі аномальну спеку, коли температура тижнями тримається за 30+ °C у тіні. У таку погоду варто поговорити про гарячу тему глобального значення — зміну клімату й підвищення середньої температури повітря. Згідно з новим дослідженням американських економістів Адріана Білала (Гарвардський університет) та Дієго Канзіга (Південно-Західний університет), кожен 1°C підвищення середньої температури на планеті призводить до стійкого падіння світового ВВП

Зміна середньої глобальної температури на 1°C призводить до поступового зниження світового ВВП на 12% на піку. Такий значний ефект пояснюється сплеском екстремальних кліматичних явищ.

А якщо до 2100 р. потеплішає на 3°C вище доіндустріального рівня (тобто буде на 2°C більше, ніж зараз), то наслідком може стати "стрімке скорочення виробництва, капіталу і споживання" на понад 50%.

"Це [значне падіння] можна порівняти з економічними збитками, спричиненими веденням війни всередині країни і на постійній основі", — кажуть автори.

За їхніми оцінками, світовий ВВП на душу населення сьогодні був би на 37% вищим, якби між 1960 і 2019 рр. глобальна температура не підвищилася на 0,75°C.

Практична користь роботи Білала і Канзіга полягає у розрахунку, що соціальна ціна тонни вуглекислого газу становить $1056. Це означає багатократну ефективність політики декарбонізації, адже значна кількість відповідних заходів коштують від $27 до $95 за тонну скорочення викидів вуглекислого газу. 

Alphabet-поглинач: найдорожчі придбання власників Google

З подачі WSJ діловими ЗМІ розлетілася новина про потенційне придбання компанією Alphabet (Google) стартапу з кібербезпеки Wiz, який стрімко набирає популярності і вже обслуговує 40 компаній зі списку Fortune 100. За неофіційними даними, Alphabet готова заплатити за розробника хмарних рішень з кібербезпеки $23 млрд. І це буде її найдорожче придбання за всю історію, яка охоплює вже 263 угоди з поглинання. Чи вартує Wiz таких грошей? Саме час згадати про найбільші поповнення в імперії Alphabet, які візуалізувала платформа Sherwood:

Це історія про удачі і промахи. Назви багатьох поглинутих компаній мало що кажуть навіть досвідчених читачам, але є й дуже відомі покупки. Усіх їх можна розташувати на шкалі вигідності від YouTube (2006 р.), яка тепер приносить Alphabet мільярдні доходи щокварталу, до Motorola Mobility, якої довелося позбутися вже за два роки після придбання з багатократним дисконтом.

Наразі неможливо передбачити, на якому відрізку шкали ми за кілька років розмістимо придбання Wiz (якщо угода відбудеться), але, з огляду на динаміку поглинань, можемо стверджувати, що Alphabet готова до ризику. 

Інвестиції у скелети: як зростає ринок викопних рештків

З настанням пандемії COVID-19 люди збільшили інвестиції в нетрадиційні активи, такі як криптовалюти, вино, кросівки, NFT (токени), колекційні предмети… Світ повертається до нормального життя, але інвестиційні гурмани лишилися. У що б ще вкластися? А хоч би й у тиранозавра! Купи скелет — і можна потім брати гроші за екскурсію. Та й такі скам´янілості настільки рідкісні, що, мабуть, зростатимуть у ціні? Чи справді це гарна інвестиція, розбиралися журналісти DW.

Будь ласка, беріть! На цьому тижні, 17 липня, на Sotheby's продали рештки стегозавра на прізвисько Apex за рекордні $44,6 млн, що значно перевищило його естімейт у $4-6 млн. Скелети тегозаврів, тиранозаврів, їхні частини та інші скам´янілості продають також на аукціонах Christie's, Bonhams, Drouot та Heritage… А ще є дилери та спеціалізовані магазини, які переконують колекціонерів та інвесторів придивитися до таких зразків природничої історії, як скам'янілі яйця, величезні зуби, метеорити, мінерали або навіть пасма мамонтової шерсті. Немає грошей на оригінал? Можна придбати висококласні репліки скелетів…

За оцінками експертів, протягом останніх трьох-п´яти років на ринку викопних рештків спостерігалося значне зростання цін через підвищений інтерес з боку громадськості. Наприклад, зуб тиранозавра у 2013 р. продавали за $11 250, а аналогічний лот дев´ять років по тому — удвічі дорожче.

Утім, кожна інвестиція супроводжується ризиками. За зростанням ринку цілком може настати швидка корекція. Є й специфічні ризики. Якість, повнота, автентичність, рідкісність та задокументованість скам´янілостей — мінімум, що потрібно перевіряти.

Ну й універсальна порада від експертів видання: купуйте найкраще, що можете собі дозволити, і не кладіть всі яйця — особливо яйця динозаврів — в один кошик.