У світі про економіку. Ціна війни для Ізраїлю, битва гігантів за Південну Корею та революція на ринках через пігулку

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Економіний вимір війни Ізраїлю з ХАМАСом

Найбільший банк країни "Гапоалім" оцінив початкові збитки від вторгнення бойовиків ХАМАСа у $6,8 млрд. І хоча важко передбачити тривалість війни, інтенсивність операцій та рівень залучення резервістів (тобто великої частки робочої сили), у банку припускають, що загальні втрати становитимуть не менш як 1,5% ВВП, йдеться у статті Almanar. При цьому ізраїльський шекель впав на понад 2% до долара США.

Утім, ключові сектори зайнятості в країни продовжать працювати безперебійно під час війни завдяки залученню в них багатьох іноземців, що стосується й хімічної промисловості країни — основного джерело експорту, пише CNBC. До речі, центр експорту калійних добрив, порт Ашдод, розташований лише в 20 милях на північ від Сектора Газа. Примітно, що на Волл-стріт настільки розхвилювалися через можливі проблеми з постачанням цієї сировини з Ізраїлю, що на початку тижня стрибнули в ціні акції кількох американських виробників добрив.

Важливо, що має майже кожна велика американська технологічна компанія має виробничі або науково-дослідницькі офіси в Ізраїлі. Серед них Microsoft, Alphabet, Apple і Oracle. А Intel взагалі інвестує у виробничі потужності за 30 хвилин їзди від кордону з Газою. Поки що про вихід міжнародного бізнесу з країни не йдеться, а працювати у віддаленому режимі з міркувань безпеки навчив співробітників ще ковід.

Зростають і глобальні ризики. Так, голова МВФ Крісталіна Георгієва вже назвала війну між ХАМАСом та Ізраїлем "новою хмарою" на горизонті світової економіки. За оцінками Bloomberg Economics, якщо дійде до прямого зіткнення Ізраїля з Іраном, то ціна на нафту може підскочити до $150 за барель, а глобальне зростання — впасти на 1,7%. Решта світу відчує здорожчання товарів та енергоносіїв. Утім, поки що ситуація контрольована. Як сказав Financial Times Ден Пікерінг з Pickering Energy, "ринок нервує, але він не наляканий".

МВФ показав, як змінилися морські шляхи російської нафти

Експорт російської нафти лишається у фокусі ділового світу. В минулих дайджестах ми розповідали, що думають західні ЗМІ і науковці про "тіньовий флот", за допомогою якого Росія обходить цінові обмеження G7 на продаж нафти, а також методи дотримання санкцій, які змусили б агресора платити (втратити частину нафтових доходів). На цей раз пропонуємо карту танкерних перевезень з російських портів, яку створив МВФ. В основному своєму звіті World Economic Outlook фонд, крім прогнозів і тенденцій у світовій економіці, опублікував багато іншої аналітики, зокрема й про те, як змінилися маршрути морської торгівлі російською нафтою у II кварталі 2023 р. порівняно з II кварталом 2019 р. Тепер ці зміни помітно з першого погляду. На карті синіми лініями показані зменшення танкерних перевезень з Росії, а червоними — збільшення. Розміри бульбашок вказуються величину змін для порту призначення. 

Як бачимо, танкерні перевезення з російських портів до Японії, США та Європейський Союз знизилися. Дехто переорієнтувалися на інших постачальників. Наприклад, ЄС отримує більше нафти з таких країн, як Норвегія, ОАЕ та США. Щоправда, це менш вигідно економічно: довжина танкерних маршрутів зросла на 20%.

Аналітики МВФ стверджують, що, з іншого боку, після російського вторгнення в Україну зросли поставки нафти з РФ до Китаю, Індії, Туреччини та ОАЕ. Так, протягом квітня — червня 2023 р. близько 35-40% імпорту сирої нафти в Індію надходило саме з Росії порівняно з 5% до війни. Цікаво, що ОАЕ та Індія тепер помітно експортують нафту і нафтопродукти до ЄС. Коло замкнулося.

Американці і китайці борються за Корею

Американці з´ясували, що мають проблеми в ланцюгах постачань у чотирьох ключових секторах. А саме: фармацевтиці, критичних мінералах, акумуляторах для електромобілів і напівпровідниках. Тому, на фоні напружених відносин з Китаєм, у Вашингтоні прагнуть диверсифікуватися і тісніше працювати з постачальниками із дружніх країн, таких як Японія і Південна Корея. Такий собі "френдшорінг". Саме корейці відіграють ключову роль у виробництві напівпровідників та акумуляторів для електромобілів. Критичні мінерали також виробляються в Південній Кореї, бо є ресурсом для створення батарей.

Південнокорейські компанії LG Energy Solution, SK On і Samsung SDI входять до топ-10 світових виробників автомобільних акумуляторів за часткою ринку і гостро конкурують з китайськими гігантами, такими як Contemporary Amperex Technology (CATL). Щоб розвивати співпрацію з корейцями, адміністрація Джозефа Байдена звільнила їх від експортного контролю, покликаного не пустити технології до китайців (щоправда, з цією ж метою Вашингтон наклав обмеження на діяльність корейських компаній в Піднебесній).

Але американцям насправді доводиться змагатися за корейських виробників, пише South China Morning Post. Китай не сидить склавши руки. Він є найбільшим ринком напівпровідників, а його компанії інвестують у південнокорейський сектор акумуляторів мільярди доларів, щоб обійти американські обмеження і скористатися угодою про вільну торгівлю між Південною Кореєю та США.

Що ж стосується далекосяжних планів Сеула на акумуляторну промисловість, то галузь отримає державну підтримку, щоб завоювати 40% світового ринку до 2030 р.

Головне питання на майбутнє: які альтернативи запропонує США для корейських (та й вітчизняних) компаній, щоб вони не шукали шляхів до китайського ринку.

Ліки для схуднення починають революцію на ринках

Найбільшим проривом десятиліття, принаймні в економіці, може стати не розвиток штучного інтелекту. Все йде до того, що один-єдиний препарат замінить сотні мільйонів (!) робочих місць, переверне з ніг на головку великі галузі та змінить наш спосіб життя і роботи, пише The Telegraph. Йдеться про нові ліки для схуднення! А точніше — семаглютид (semaglutide — запам´ятаймо це слово), який продається під торговою маркою Wegovy данським фармацевтичним гігантом Novo Nordisk. Ліки випускаються у формі таблеток та ін´єкцій. Вони зменшують апетит і, крім ожиріння, призначені для лікування діабету другого типу. Про силу новинки свідчить ринок: на сьогодні компанія-виробник досягла капіталізації в понад $400 млрд. Це більше ніж ВВП, а успіх препарату вже потроїв економічне зростання країни.

Та головне, що існує ринок обсягом $100 млрд щорічно, який чекає на нові ліки. Так, у Британії чверть, а США — понад 40% мешканців страждають від ожиріння, і це не рахуючи тих, хто просто має зайву вагу. Вирішити цю проблему люди намагаються за допомогою кампаній з охорони здоров'я, добору продуктів харчування, податків на цукор та різних нормативних актів. Хоча мало що насправді допомагає. Уявляєте, як зміниться економіка, коли вистрілять нові ефективні ліки?

Так, торгівці одягом зможуть швидко збільшити обороти, якщо більше людей кинуться купувати сорочки та сукні на розмір-два менші. А в тривалій перспективі виробники витрачатимуть менше на тканини… А от компанії, що продають, скажімо, снеки з високим вмістом жирів уже не в фаворі в інвесторів. Чи багато місця залишиться таким фірмам у майбутньому, коли ліки для схуднення будуть пригнічувати апетит потенційних покупців?

Що вже й казати про кардинальні зміни в системі охорони здоров´я. Якщо вилікувати ожиріння, то й зникне одна з основних причин цілої низки медичних проблем, зокрема високого тиску, діабету другого типу і хвороб серця. А здоровіші люди — дешевше медстрахування. Ну й державні бюджети, в яких вагомою статтею є охорона здоров´я, також зітхнуть з полегшенням…

Зміни торкнуться навіть, здавалося б, "віддалених" галузей. Одна лишень авіакомпанія United Airlines могла б заощадити $80 млн на рік, якби середня вага пасажирів знизилася на 4,5 кг.

Не дивно, що найбільші фармацевтичні компанії світу активно працюють над власними препаратами на основі семаглютиду.

У США "старіють" фермери

Нам не звикати до новин, як у ЄС та США піклуються про фермерів. Справа в тому, що там більше розвинені малі та середні аграрні господарства. І в цій моделі є свої ризики. Один з них непокоїть американців — це загальне "старінням" фермерства. Виявляється, середньостатистичному американському фермеру… понад 57,5 року! Чому так відбувається і які ризики з цим пов´язані, розбиралося видання The Conversation.

Причини? Крім небажання молодих людей залишатися в сільській місцевості, це зависока ціна вхідного "квитка" в галузь — придбати землю та весь необхідний капітал дорого. До того ж фермерам псують життя мінливі негаразди, які вони не можуть контролювати, такі як примхи погоди та волатильність аграрних ринків.

Що робити? Міністерство сільського господарства США вже має програми допомоги фермерам-початківцям і малим власникам агрогосподарств. Йдеться про допомогу з добривами, фінансування телемедицини та навчання фермерів, надання технічної підтримки на місцях. Ці програми можна і треба розширювати на рівні Конгресу, вважає видання. А тема актуальна, бо конгресмени мали перезатвердити відповідний законопроект про фермерство до 30 вересня, але не встигли і затягнули процес щонайменше до кінця року. Американцям не варто зволікати, бо якщо не вдасться залучити нових фермерів, то під загрозою опиниться продовольча безпека країни.