У світі про економіку. "Президентські дебати" економістів, хом´ячий відчай іранців та олімпійська лабораторія зелених технологій

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Байденоміка vs трампономіка: битва економістів

Напевно, найважливішою політичною подією тижня стали дебати між кандидатами в президенти США — чинним господарем Білого Дому Джозефом Байденом і його попередником Дональдом Трампом. Спираючись на деякі опитування, світові ЗМІ впевнено "присудили" перемогу останньому, а в медіа просочилися численні чутки про панічні настрої серед впливових "демократів", які хотіли б змінити кандидата. Поки політологи коментують, чи це можливо, ми сконцентруємося на економічному супроводі цього політичного дійства.

На цьому тижні активізувалися прихильники обох кандидатів серед топових економістів. Так, у вівторок 16 лауреатів премії Шведського центробанку з економічних наук імені Альфреда Нобеля виступили з відкритим листом до громадськості щодо ризиків повернення Трампа до влади. Джозеф Стігліц, Роберт Шіллер, Ангус Дітон, Джордж Акелроф, Пол Ромер та інші видатні економісти стверджують, що економічний порядок денний Джо Байдена набагато кращий, ніж у Дональда Трампа.

"За свої перші чотири роки на посаді президента Джо Байден підписав закони про великі інвестиції в економіку США, в тому числі в інфраструктуру, внутрішнє виробництво та клімат (ми писали про ці три кити промислової політики Байдена, — "ДС"). Разом ці інвестиції, ймовірно, сприятимуть підвищенню продуктивності та економічному зростанню, знизивши при цьому довгостроковий інфляційний тиск, та сприятимуть переходу на чисту енергію. За час президентства Джо Байдена ми також стали свідками надзвичайно сильного та справедливого відновлення ринку праці завдяки його стимулюючим заходам під час пандемії", — констатують нобелівські лауреати.

При цьому вони попереджають, що Трамп у разі повернення в Білий дім може знову розпалити інфляцію (яка вже впала до 3,3% рік до року з пікових 9,1% улітку 2022-го) "безвідповідальним бюджетом". На думку економістів, "примхи" Трампа загрожують дестабілізації становища США у світі.

З іншого боку найяскравішим виступом проти Байдена від економіки цього тижня стала стаття чиказького економіста Артура Лафера, автора відомої "кривої" щодо залежності податкових надходжень від величини ставок. Разом з економістом і телеведучим Стівеном Муром на WSJ він заявив, що "байденоміка" — це друга назва MMT, сучасної теорії грошей. Саму ж MMT автори розглядают як "безумну економічну теорію", яка начебто стверджує, що "Дядько Сем може витрачати і позичати безмежно без жодних економічних ризиків", бо долар США є світовою резервною валютою.

Що ж, в Америці набирають оберти передвиборчі баталії… Варто лише зазначити, що прирівняння економічної політики Байдена до MMT, як і твердження про безризиковість держвитрат США з погляду MMT, не відповідають фактам (більше про теорію можна дізнатися з блогу її співавтора на "ДС").

Уран стрімко дорожчає завдяки ядерним проєктам

У світі прискореними темпами розвивається атомна генерація, отже, в різних куточках планети зростає видобуток урану, а ціни на цей ресурс лише за останній рік зросли на 70%. А в довшій перспективі, за останні п´ять років, стрибок цін на уран (+233%) перевищив здорожчання срібла (+99%), золота (+75%), міді (+66%) і літію (+17%).

Світові ціни на уран у 1990—2024 рр., $ за фунт (≈0,45 кг)

Найперша причина в тому, що після десятиліття недоінвестування світові наддержави, такі як Китай та Індія, стали подвоювати обсяги виробництва ядерної енергії.

Глобальні постачальники урану у відповідь на запит ринку об´єднують зусилля. Так, австралійський урановий гігант Paladin Energy щойно о голосив про придбання канадської Fission Uranium в рамках угоди вартістю близько $833 млн.

Вартість урану дає певне уявлення про додатковий попит на ядерні проєкти. Як підмічає видання Sherwood, ситуація дещо нагадує період 2004-2007 рр., коли ціни на уран зросли більш як на 650%. Ця попередня "бульбашка" була частково спричинена затопленням великих шахт, що обмежило пропозицію, а загалом то був найбільш "ядерно-оптимістичний" час, аж доки катастрофа на "Фукусімі" в березні 2011-го не зменшила апетит громадськості до ядерної енергії.

Цього ж разу, як уже згадувалося, ціни на уран "драйвлять" проекти в Китаї та Індії. А загалом у світі зараз будується 61 нова станція, понад 90 перебувають у стадії планування, а ще понад 300 — у розробці.

Варто нагадати, що основними країнами видобутку урану є Казахстан і Канада. Однак на інших сегментах ланцюжка — від конверсії та збагачення урану до виробництва ядерного палива, будівництва АЕС та їх обслуговування — одним із ключових глобальних гравців, на жаль, залишається Росія ("Росатом").

Іранці намагаються розбагатіти на хом'яках

Нещодавно українській інфопростір сколихнула новина, що популярна в нас відеогра Hamster Kombat, в якій можна заробляти "монети" за клацання по екрану та виконання завдань з хом´яками, пов´язана з Росією, а отже, дані користувачів перебувають під загрозою. Також не виключено, що ця гра зрештою обернеться шахрайською схемою із заволодінням коштами користувачів.

А ось цікавий факт із далекого закордоння: ще популярніша Hamster Kombat в Ірані, країні-пособниці Росії, яка, попри все, може розвиватися й забезпечувати сектор навіть в умовах західних санкцій. Однак як там справи "на людському рівні"? Президентські вибори в Ірані стали приводом для репортерів AP дослідити цю тему. У статті на ABCnews вони пишуть про нелегке життя і незвичайне захоплення мешканців Ісламської Республіки.

Так, лише за останній рік в Ірані фрукти та овочі підскочили в ціні на 50%, а на м'ясо — на 70%. Вартість поїздки в маршрутному таксі зросла майже вдвічі. Навіть метро Тегерана, яке досі залишається найдешевшим варіантом пересування містом, подорожчало маже на третину.

Отже, поки країна потерпає від західних санкцій, високої інфляції, браку робочих місць та невпинного знецінення місцевої валюти (реалу), іранці вкладають гроші… в додаток Hamster Kombat, сподіваючись, що одного дня ця авантюра окупиться і навіть не знаючи, хто за ним стоїть.

Іранські користувачі чомусь вважають, що можуть отримати доступ до криптовалюти, пов'язаної з грою, хоча навіть розробники заперечують це. Просто гра Hamster Kombat нагадує інший додаток, який пропонував іранцям криптовалюту в минулому — і, схоже, самісінька обіцянка швидких грошей може змусити іранців безупинно стукати по екрану, б´ючи віртуальних хом´яків…

Населення теократії не лякають навіть заяви збройних сил та релігійних діячів, що додаток є частиною "м´якої війни" Заходу (дуже смішно, зважаючи на російське коріння гри) напередодні виборів. Начебто він покликаний розхолодити іранців у виборі кращого кандидата (вже відомо, що у другий тур вийшли ліберал Масуд Пезешкіян і консерватор Саїд Джалілі) та розхитати місцеву культуру підприємництва, засновану на зусиллях.

Водночас економічні експерти з Ірану вбачають в популярності Hamster Kombat ознаку відчаю іранців, що не мають реалістичних надій розбагатіти в несприятливому економічному середовищі з похмурими перспективами.

Данський сценарій: Європа встановить фермерам податок на викиди вуглецю

На цьому тижні європейськими та українськими ЗМІ пройшла новина, яка відображає початок активного переведення європейського агросектору на сталий розвиток. У двох словах, Данія вперше у світі запроваджує податок на викиди вуглецю у сільському господарстві, щоб зробити галузь більш дружньою до довкілля. Якщо плани збудуться, то місцевих фермерів очікуватиме сплата 120 данських крон (16 євро) за тонну викидів CO₂ з 2030 р. і 300 данських крон (40 євро) після 2035 р.

Але спробуємо зазирнути трохи далі меседжа. Варто загадати, що Данія є найбільш інтенсивно оброблювальною країною Європи, 62% земельної площі якою використовується для сільськогосподарських потреб. Отже, її приклад не символічний. Крім того, рішення Данії вписується в загальноєвропейський порядок денний. Тривають переговори щодо змін Спільної сільськогосподарської політики ЄС задля пришвидшення "зеленого" переходу та розкриття потенціалу агросектора у сталому економічному зростанні. Зокрема, Науково-консультативна рада ЄС з питань клімату, серед інших заходів, рекомендувала узгодити механізм, схожий на данський, у порівнянний термін. Пропонується заохочувати фермерів та землевпорядників до скорочення емісії вуглецю шляхом встановлення ціни на викиди та винагороди за їх усунення. На практиці це означатиме, що фермери потребують адекватної підтримки на час переходу до сталих практик, а отже, досягти "данського сценарію" для всього ЄС буде дорого і складно, принаймні до початку 2030-х рр.

Олімпійське селище як лабораторія зелених технологій

А тепер лайфхак від французів. Що робити, якщо у вашій столиці житлова криза? Це коли через зростання цін і дефіцит пропозиції купити або орендувати квартиру в Парижі важче, ніж будь коли раніше. Це коли на апартаменти у 10 (!) м кв. за $614 на місяць претендують 765 людей! Є один варіант, якщо ви цього літа приймаєте Олімпійські ігри. Просто побудуйте цілий район — заселіть туди спортсменів, а після закриття змагань — продайте "квадрати" чи, як варіант, віддайте їх під державне житло.

Отже, французи добудовують Олімпійське селище в бідному північному передмісті Парижа саме в надії відродити історично депресивну агломерацію, повідомляє CNN. Тут буде 82 будівлі, які після завершення Паралімпіади 8 вересня перетворяться на офісні приміщення для 6 тис. працівників і квартири для 6 тис. жителів.

Не менш цікаво, що Олімпійське селище побудують на засадах сталого розвитку. За словами організаторів, воно стане "величезною лабораторією" для тестування новітніх зелених технологій та методів будівництва в реальних умовах. Крім того, що тут усе працюватиме на відновлюваних джерелах енергії, важливі й окремі рішення.

Наприклад, на третині будівель — до речі, вони будуть з дерева — встановлять сонячні панелі, а ще на третині — розіб´ють сади, призначені для зниження температури в приміщенні. Організатори занепокоєні через прогнозовану спеку, що може серйозно завадити атлетам, але налаштовані використовувати якомога менше кондиціонерів. Тому вони випробують інноваційну геотермальну систему охолодження в апартаментах. Система забирає воду, охолоджену до 4 градусів за Цельсієм зі свердловин глибиною до 70 метрів під землею та транспортує її до труб під підлогою кожної квартири. Вважається, що так можна охолодити будівлю на 6—10 градусів порівняно з температурою ззовні. Система також використовуватиметься взимку для обігріву квартир.

Кілька інновацій застосують і на вулиці. Наприклад, тротуар, зроблений з морських мушель. Теоретично така поверхня має поглинати дощ, а в спекотні дні накопичена волога випаровуватиметься, радуючи перехожих прохолодою… На головній вулиці селища встановили п'ять гігантських фільтрів, що, як пилососи, всмоктувати забруднене повітря і відбирають до 95% небезпечних частинок.

Однак повернімося до житлового питання. На жаль, не все так райдужно для мешканців бідних районів. Є ризик, що обіцянки побудувати доступне житло залишаться на папері. Як це було на сході Лондона після Олімпіади 2012 р. Тоді з 9 тис. будинків, зведених у межах Олімпійського парку, менш як 200 пропонувалися за низькими цінами…