У світі про економіку. Найбільші експортери гірлянд, маркетинг ностальгії та космічні колонії Безоса

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Суперекспортери ялинкових прикрас: неочікуване "срібло"

Напередодні Різдва почнемо з новини про святкові прикраси. Яка країна забезпечує ними світ? Якщо лідера назвуть усі — звісно, це Китай, то хто на другому місці? Для відповіді на друге питання — якщо не підглядати в інфографіку нижче, — мабуть, не вистачать і сорока спроб. Отже, це Камбоджа, 17-мільйонна держава на південному сході Азії.

Днями Statista опублікувала інфографіку за даними UN Comtrade, що охоплюють минулі роки. Тоді на Китай припадало 66% світового експорту ялинкових гірлянд і 90% глобальних продажів інших різдвяних прикрас (за винятком свічок і живих ялинок). В абсолютних показниках експортної виручки — це було $1,4 млрд і $9,7 млрд. Тоді як Камбоджа, хоч і з великим відставанням, наторгувала на гірляндах теж на вражаючу суму — $356 млн, ще й $23 млн на інших ялинкових прикрасах.

То чому ж Кабмоджа? Ми швидко з´ясували. Відомо, що США з часів президентства Дональда Трампа посилили митну політику щодо товарів з Китаю. Тому їхнє виробництво перемістилося в сусідні азійські країни. Один з найбільш яскравих прикладів — ялинкові різдвяні "вогні". І саме Камбоджа відхопила в Китаю значну частину ринку у Штатах.

Як працює маркетинг ностальгії

Різдвяно-новорічні свята — це також привід по ностальгувати. А відомі бренди намагаються вловити хвилю ностальгії, пише BBC. І в цієї хвилі є свій період — 20-30 років, саме стільки потрібно, щоб виросло нове покоління, яке, набувши статків, захоче купити собі речі як у дитинстві чи юності. Тут вам і відродження моди початку "нульових", включаючи джинси з низькою посадкою і босоніжки на платформі, і повернення старих логотипів, і поява на полицях магазинів колись популярних смаколиків… Символом такого ностальгійного циклу в США став торт-морозиво Vanilla Viennetta, який був знятий з виробництва в країні у 90-х рр. Часом бренди надають своїм колишнім хітам нового "звучання". Так, культова іграшка кінця 90-х — початку "нулових" Furby знову побачила світ цього літа. Вона подобається багатьом батькам, бо викликає ностальгію. Вона актуальна й для дітей, бо осучаснилася в образі ексцентричної поп-зірки.

Звісно, що компанії перевипускають лише найбільш пам´ятні речі в розрахунку на прибуток: видання посилається на наукове дослідження про те, що споживачі більш схильні витрачати гроші на бренди, які викликають ностальгію.

20-30-річний цикл, ймовірно, і надалі залишатиметься основою маркетингу та відродження культурних трендів, але останнім часом, особливо у зв´язку з пандемією COVID, намітилися нові тенденції. Люди стали схильними до ностальгії за набагато менш віддаленими в часі подіями — як легко було ходити по ресторанах і спілкуватися в офісі до ковіду… Однією з компаній, яка вхопилася за "коротку" ностальгію, є Netflix. У вересні, в той самий день, коли гігант потокового мовлення припинив доставляти DVD поштою, він представив спальний мішок, схожий дизайном на фірмові червоні конверти, з яких почалася діяльність компанії.

Штучний інтелект може зашкодити в бізнесі

Як штучний інтелект (ШІ) допомагає бізнесу? Підвищує продуктивність? Наскільки? Ці запитання рано чи пізно ставить собі кожен сучасний підприємець. Ними зацікавилися й науковці, а потім провели дослідження та запропонували відповідь.

За результатами п´ятимісячного експерименту, який охопив 640 кенійських підприємців, вчені з Каліфорнійського університету в Берклі та Гарвардського університету з´ясували, що вплив ШІ різноспрямований. Тобто такий помічник може не тільки покращити роботу, а й навіть зашкодити. Точніше все залежить від того, хто ставить йому завдання. Використовуючи ШІ на базі GPT-4 через WhatsApp, високоефективні підприємці відчули приріст продуктивності на 20%, тоді як низькоефективні — спад на 10%! Найцікавіше в цьому — пояснення: перші давали ШІ відносно легкі бізнес-завдання, з якими він справляється добре, а другі — занадто складні.

З цього можна зробити й далекосяжний висновок: широке використання мовних моделей, таких як chatGPT, може збільшити нерівність.

 "Все змінюється навпаки". Бернанке пояснив, що буде з інфляцією

Передостанній переказ — це майже підсумок року крізь призму фінансів. Ми вже писали про суперечки на Заході щодо природи, причин і наслідків поточної інфляції. На цей раз тему розклав по поличках екс-голова ФРС США і нобелівський лауреат з економіки Бен Бернанке.

Чому інфляція у 2022 р. так стрімко зросла (на піку в США до 8% в річному вимірі), а вже цьогоріч почала відчутно спадати (до 3,1%). Невже все вирішили ключові центробанки підняттям відсоткових ставок? Не все. Насправді основним рушієм сучасної інфляції став не надмірний сукупний попит, як у більшості випадків раніше, а проблемами на стороні пропозиції. Що це означає? Що товари і послуги дорожчали, бо чогось бракувало.

По-перше, світ зіштовхнувся зі зростанням цін на енергоносії та продукти харчування. Причини — світова економіка, відновлюючись після пандемії, потребувала більше ресурсів; також війна Росії проти України спровокувала дефіцит сировини.

По-друге, споживачі ще під час пандемії різко змінили пріоритети — масово переключилися з послуг на товари. Наприклад, замість ходити в спортзал, вони купували бігову доріжку додому. Фірми просто не встигали випускати достатньо такої продукції. Отже, деякі товари тривалого користування — від автомобілів до побутової техніки — дорожчали.

І нарешті, люди не поспішали повертатися в офіси, працівників бракувало — це теж впливало на зарплати і ціни.

"І ось зараз все це змінюється навпаки", — констатує Бернанке. Ціни на енергоносії пішли на спад. На продукти — вирівнялися. Ланцюжки поставок відновлюються. Люди повертаються на ринок праці.

І все ж Бернанке вважає, що ФРС доведеться дещо сповільнити економіку, бо "все ще є тиск з боку попиту, наприклад, через фіскальну та монетарну політику наприкінці пандемії". Ну, тобто все-таки багато грошей влили в економіку для боротьби з наслідками коронакризи… Утім, це не головний фактор. А от рецесії екс-голова ФРС, схоже, не боїться — вона або не настане, або буде дуже м´якою. Насамкінець він каже, що споживачі "в чудовій фінансовій формі"!

Додамо від себе, що це все означає. Бюджетна підтримка економіки не така страшна, як її змальовують. Американці влили трильйони доларів — але не вони стали головним рушієм інфляції, просто виробництво деяких товарів виявилося занадто дорогим або не встигало за зміною у настроях споживачів. І ще один практичний висновок: наступного року ФРС, ймовірно, перейде до поетапного зниження відсоткових ставок. Отже, інвестори знову почнуть шукати по світу більш дохідні, хоча й більш ризикові, ніж облігації США, фінансові активи…

Гігантські космічні станції для трильйона людей

А останній на сьогодні переказ — це, навпаки, навіть не прогноз, а далекосяжна мрія. Утім, з науковим обґрунтуванням. У минулому випуску рубрики ми розповідали про підготовку Місяця до бізнесу. 14 компаній, відібраних урядом США, мають створити на природному супутнику Землі інфраструктуру для того, щоб уже за 10 років там можна було проводити комерційну діяльність (видобуток корисних копалин, енергетика, будівництво, робототехніка тощо). Участь у програмі, зокрема, беруть Space X Ілона Маска та Blue Origin Джефа Безоса.

А днями Безос дав розлоге інтерв´ю Лексу Фрідману про освоєння космосу. На його думку, майбутнє не так пов´язане із заселенням планет. У разі успіху наша цивілізація могла б масштабуватися й до трильйона людей — Сонячна система має достатньо ресурсів. "Єдиний спосіб досягти цієї мети, — це гігантські космічні станції, — вважає мільярдер. Поверхні планет занадто малі…"

Видання Business Insider відзначає, що погляди Безоса контрастують зі стремліннями Маска, який, можна сказати, одержимий колонізацією Марса. Засновник Blue Origin і Amazon більше приділяє увагу Місяцю та вважає, що люди братимуть ресурси з нього та планет, щоб підтримувати життя на космічних колоніях, які нагадуватимуть циліндричні космічні станції, передбачені фізиком Джерардом О'Нілом. Так і хочеться оптимістично додати: поживемо — побачимо!