У світі про економіку. Китайська відповідь Трампу, оборонна промисловість Європи і три проблеми криптовалют

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Економіка США з 2025 р.: вихід ключової фігури

Обраний президент США Дональд Трамп запропонує Сенату погодити на посаду міністра фінансів свого радника з економічних питань Скотта Бессента, мільярдера і засновника глобального хедж-фонду Key Square Group. Це, безумовно, одна з ключових номінацій в майбутньому уряді, яка проливає більше світла на потенційну економічну політику нової адміністрації.

Отже, Бессент буде, можна сказати, найвищим економічним чиновником США, відповідальним за підтримання балансу найбільшої економіки світу. Серед найскладніших викликів — управління дефіцитом федерального бюджету, який за пронозами, зросте майже на $8 трлн протягом десятиліття, зокрема, через плани Трампа продовжити скорочення податків. Проблемою, ймовірно, залишатиметься інфляція, яку може підштовхнути анонсоване збільшення митних тарифів, особливо проти китайських товарів.

Ось як Бессент, якого називають поміркованою кандидатурою, нещодавно характеризував цю пропозицію Трампа.

 "Я думаю, що тарифи в певному сенсі можна розглядати як економічну санкцію без санкції. Якщо вам не подобається китайська економічна політика, яка наповнює ринок надлишковим виробництвом, ви можете застосувати до них санкції, або тарифи. Це також відповідь на валютні маніпуляції", — сказав він у серпні в інтерв´ю Bloomberg, наголосивши, що на внутрішньому ринку буде лише "одноразове коригування цін".

А ось ще одна характерна цитата Бессента як майбутнього міністра фінансів: "Крипта — це свобода" (літнє інтерв´ю Fox News). Так він казав, що криптовалюти відповідають духу Республіканської партії. 

Чи вдасться США "покарати" Китай тарифами? Що означає криптовалютна свобода? Виділимо ці два меседжа та розкриємо їх з неочевидних сторін у наступних двох темах.

Тарифи Трампа: що буде з Китаєм і світовою торгівлею

Минулий випуск рубрики ми почали з того, як сильно високі мита на китайську продукцію з приходом до влади в США Дональда Трампа могли би струсонути міжнародну торгівлю і валютні ринки в усьому світі. Сьогодні ж представляємо дещо іншу думку з цього приводу. 

Британський історик економіки, професор Колумбійського університету і директор Європейського інституту Адам Туз вважає, що потенційний ізоляціонізм США лише збільшить частку Азії у глобальній торгівлі, тим більше що Китай давно став лідером світового виробництва. 

"Перший китайський шок [для західної економіки, — "ДС"] стався, коли Китай включився в наші ланцюги поставок. Другий — коли ми благаємо, щоб нас включили до його ланцюгів", — сказав Туз під час лекції в Азійському товаристві Швейцарії, відзначаючи як приклад галузь виробництва електромобілів. За його словами, деякі високі посадовців у Німеччині, пропонують будувати з китайцями спільні підприємства. Але з якою метою? "Цього разу ми будемо красти у них, а не навпаки"…

Далі лектор наводить "справді дуже цікавий графік, більш крутий, ніж більшість з тих, що ви бачите". Йдеться про динаміку виробництва у розрізі країн. Червона лінія показує, що саме на Китай вже припадає близько третини глобального випуску продукції обробної промисловості. Нижче наводимо скрін із трансляції (точніші дані можна знайти на профільних ресурсах, наприклад у базі Світового банку).

 "Без сумніву, Китай не наздоганяє Захід. Станом на зараз Китай повністю домінує у світовій виробничій екосистемі загалом", — підсумував Туз, зазначивши, що певні винятки типу високотехнологічного літакобудування не змінюють загальної картини китайського лідерства у виробництві.

Історик економіки також звертає увагу, що в останні одне-два десятиліття саме внутрішньоазійська торгівля стала рушійною силою глобалізації. Але можливе посилення ізоляціонізму США призведе до того, що частка міжнародної торгівлі, яка припадає на Азію, продовжить збільшуватися, бо саме там буде попит.

Припущення Туза певною мірою підтверджуються моделюванням агентства Bloomberg, яке показує, що вплив на глобальну торгівлю підвищених митних тарифів з боку США, якщо Трамп реалізує передвиборчі обіцянки, матиме обмежений ефект. З усіх товарних потоків міжнародної торгівлі 20% або йдуть до США, або звідти походять, і цей показник може впасти до 9%. Але інші країни, крім Мексики і Канади, переважно змогли б замінити і втрачений у Штатах експортний ринок, і товари, які вони звідти імпортують. "Ми прогнозуємо, що торгівля товарами між усіма іншими країнами зросте на 5%. Таким чином, загальний обсяг світової торгівлі знизиться лише на 7,5%", — резюмує Bloomberg.

Оборонна промисловість ЄС: потужний запуск з низької бази

Нарешті, оборонна промисловість у Європі набирає обертів, щоб протистояти терміновим викликам, хоча й досі потребує довгострокового планування. Про це йдеться у докладному звіті, який цього тижня опублікувала компанія ASD за результатами минулого року. Позаяк на ASD припадає 98% обороту аерокосмічної та оборонної промисловості в країнах-членах Євросоюзу, висновки можна вважати показовими для всієї галузі.

Топ-10 оборонних компаній Європи в 2023 р.

Отже, в 2023 р. європейська оборонна промисловість, представлена в ASD, досягла обороту у 158,8 млрд євро, що на 16,9% більше, ніж роком раніше. Майже однакове зростання було зафіксоване в усіх трьох ключових секторах: військовій авіації, військово-морських і сухопутних силах. Звичайно ж, ключовим фактором визнається воєнна агресія Росії та, як наслідок, потреба в підтримці України й посиленні обороноспроможності самих європейських країн.

Оборонна індустрія Європи у 2023 р.: оборот і зайнятість

Паралельно в галузі зросла зайнятість: загальна кількість робочих місць сягнула 581 тис. (+8,9%). А військовий експорт торік збільшився на 12,6% — до 57,4 млрд євро.

Водночас в ASD визнають, що всі ці показники зростання стартували з низької бази, а тому слід продовжувати розвиток на досягнення таких цілей:

• посилити спроможність європейської оборонної промисловості як для задоволення нинішнього сплеску попиту, так і стратегічно,
• розвинути військові технології за рахунок значних інвестицій в R&D на національному і європейському рівнях,
• зменшити залежність від іноземних технологій, компонентів і сировини,
• забезпечити достатнє фінансування (стабільні державні видатки і доступ до приватних коштів).

Аналітики особливо наголошують на потребі в максимальній самодостатності галузі. Не можна залежати від заморських поставок, європейські бюджети мають інвестуватися переважно у власну оборонно-промислову базу, а "сьогодні це не так".

Криптовалютний бум: етичний бік "монет"

Світова криптоіндустрія переживає піднесення, завдяки перемозі на президентських виборах у США Дональда Трампа, який обіцяв послабили регуляцію та навіть зробити свою країну "біткойн-столицею світу", а також на хвилі загального покращення настроїв на біржах. Ціна самого лише біткойна наближається до запаморочливих $100 тис. Профільні медіа вже порахували, що загадковий автор цієї першої криптовалюти Сатосі Накамото (про якого ми розповідали в радніших випусках) міг би увійти в топ-20 найбагатших людей планети, адже на пов´язаних з ним рахунках (які, щоправда, знерухомлені) зберігається понад 1 млн біткойнів. Про це наперебій пишуть численні світові та українські ЗМІ.

На фоні цієї лихоманки навколо "цифрового золота" ми спробуємо піти паралельно тренду та звернемо увагу на важливу публікацію про етичність інвестування в криптовалюти.

Професор Kogod School of Business Американського університету (Вашингтон), фахівець із високих технологій Ерран Кармель у блозі на The Conversation доводить, що розподіл криптовалютних активів сильно сконцентрований серед заможних верств населення, не дивно що серед них є не тільки потенційний топовий мільярдер, а й понад 100 тис. мільйонерів. Водночас криптоіндустрія, з якою асоціювалося розширення доступу бідніших людей до фінансів завдяки незалежності криптовалют від банківської системи, не виправдала таких очікувань. "Натомість з'явилася нова еліта: творці криптовалют, їхні перші розробнки, які вносять зміни до програмного коду криптовалют і впливають на їхній майбутній розвиток. Ця група має непропорційно великий контроль, зокрема над управлінням криптовалютою. Усе це відтворює концентрацію влади, яку криптовалюта покликана демонтувати", – стверджує Кармель.

Він наводить три етичні проблеми, пов'язані з криптовалютою, які могли б змусити інвесторів замислитися:

1. Надмірне споживання енергії. Наприклад, на "видобуток" біткойнів, припадає до 0,9% світового попиту на електроенергію, що дорівнює, наприклад, річним енергетичним потребам Австралії.
2. Сприяння злочинності. Нерегульовану та анонімну криптовалюту обирають злочинці, що займаються шахрайством, ухиленням від сплати податків, торгівлею людьми та вимаганням викупу. Ще років з десять тому ці зловмисники, як правило, переміщували та відмивали гроші через готівку та підставні компанії. Але криптовалюта стала набагато зручнішою і безпечнішою формою переказів брудних грошей. Адже банк, за законом, можна визнати пасивним співучасником злочину, а у випадку з переказом у "крипті" – нікого (юридично)… або будь-якого учасника криптосистеми (етично).
3. Хижацька культура. Криптоіндустрія наживається на дрібних інвесторах. Доходить до того, що деякі криптовалюти та первинні пропозиції "монет" (initial coin offerings) мають ознаки схеми Понці (фінансових пірамід).

Криза апельсинового соку

Останнім часом західного споживача дратувало не тільки загальне зростання цін (інфляція), а й такі прицільні удари по гаманцю, як стрімке здорожчання апельсинового соку, або хитрощі виробників у вигляді шрінкфляції (коли зменшується звична упаковка, а ціна лишається та сама). Ми вже висвітлювали ці теми (можна почитати за накинутими вище посиланнями). Тепер дві напасті, схоже, поєдналися.

Нагадаємо, що буквально за кілька років через серію неврожаїв виробництво апельсинів обвалилося, тоді як ціна на улюблений напій із них стрімко зросла. Так, за даними MarketWatch, ф'ючерси на заморожений концентрат апельсинового соку сягають уже ~$4,9 за фунт, що вп´ятеро більше, ніж у 2020 р.

Остаточно ж засмутили навіть не ціни, а компанія Tropicana, провідний американський бренд апельсинового соку, пише Sherwood News. Нещодавно вона оновила дизайн тари, замінивши культову 52-унційну пляшку на вужчу — 46-унційну. Ось вона — шрінкфляція? Щоправда, виробник поспішив заявити, що ціна має бути знижена відповідно до "схуднення" пляшки, але в роздрібній торгівлі цінники не оновилися. Тож любителі соку навіть хочуть бойкотувати бренд. У жовтні продажі Tropicana впали на 19% у річному обчисленні.

Це не просто цікава історія про смачний сегмент ринку. Є в ній і практичний сенс для українців. По-перше, дефіцит апельсинів і здорожчання апельсинового соку має глобальний характер, а тому й у нас будуть вищі і вищі ціни на ці продукти. По-друге, у бренду Tropicana й одного з популярних виробників соку в Україні є спільний власник, тож варто звертати увагу на літраж упаковок.