У світі про економіку. Підриви російської нафти, "мемні акції" Reddit та антим´ясні маркети

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Останніми вийшли з "мінусу": чому японці радіють інфляції

На початку тижня світові та українські ЗМІ вийшли із заголовками, що Японія "завершила епоху від´ємних відсоткових ставок", адже центробанк нарешті збільшив короткострокову відсоткову ставку (за кредитами "овернайт") з діапазону -0,1%—0% до 0— +0,1%. Маємо пару хвилин, щоб пролити більше світла на цю незвичну, але цікаву тему, бо вона надто віддалена від наших реалій, як і проголошена мета японської влади — утримувати річну інфляцію близько 2%. Нечуваним у нас є й один з аргументів центробанку: пом´якшення м онетарної політики пов´язане з результатом весняних переговорів між роботодавцями і профспілками, на яких останні домоглися збільшення зарплат на понад 5%, про що можна докладніше прочитати у повідомленнях місцевих видань, наприклад Japan Times.

Якщо у двох словах, то Японія з початку 1990-х переживала тривалі періоди дуже низької, або й від´ємної інфляції (дефляції) та анемічного зростання економіки. У відповідь центробанк знижував ставки, з 2016 р. навіть до -0,1% на короткострокові позики. Така політика мала б спонукати бізнес та громадян не накопичувати гроші, а інвестувати та витрачати на споживчому ринку.

І от нещодавно сталися разючі зміни. В останні два роки інфляція — головний біль більшості центробанків — нарешті "повернулася" до Японії, чим порадувала уряд та місцеві ділові кола. Вона вже близько двох років перевищує цільовий показник у 2%, про що наочно свідчить діаграма від Statista (червоний графік — цільова відсоткова ставка, синій — споживча інфляція р/р без урахування цін на свіжі продукти).

Але чи це тривка тенденція? Дедалі більше доказів, що так. Ми бачимо довгоочікуваний сплеск ділової активності в Японії — рекордне (з 1989 р.) зростання індексу Nikkei, а тепер ще й суттєве підвищення зарплат. Останнє вважається ключовою передумовою для стійкого збільшення цін. Саме тому японський центробанк нарешті зважився трохи послабити хватку та вийти з від´ємних ставок. Наостанок додамо, що це остання країна з багатьох, які практикували таку політику в передковідний період, власне тому новинні заголовки й проголошують завершення "епохи від´ємних відсоткових ставок". 

Дронові удари по російських НПЗ: наслідки для ворога і світу

П´ятнична публікація Financial Times про начебто заклики США до України припинити атаки на російські нафтопереробні заводи (НПЗ) буквально пронизала інфопростір, принаймні наш. Попри те, що офіційного підтвердження не надійшло і натомість було спростування з української сторони, оглядачі всерйоз перелякалися, що Вашингтон і справді міг накласти на нас чергові, хоч і непублічні обмеження щодо ведення війни. Цьому сприяло більш-менш логічне обґрунтування з публікації: Байден дуже стурбований можливим злетом внутрішніх цін на пальне перед виборами, а тому гостро реагує на потенційне розхитування глобального нафтового ринку. Утім, стаття британського видання залишала питання, як-от: чи розумно боятися глобального підвищення цін на нафту, якщо після зупинки частини НПЗ Росія, ймовірно, продаватиме за кордон ще більшу частину видобутку…

Ми вирішили прояснити ситуацію та звернулися до свіжого тематичного звіту Wood Mackenzie, міжнародної консалтингової компанії у сфері паливно-енергетичного комплексу. Аналітики відразу зазначають, що останні наші атаки навряд чи вплинуть на світовий ринок дизпального або газойлю. Хоча після останніх уражень установок первинної переробки (а також виходу в плановий ремонт деяких потужностей) морський експорт нафтопродуктів з Росії знизився в середньому на 1 млн барелів на добу. А російська переробка, як очікується, наступні півтора місяці видаватиме 5 млн бар./д, що на 370 тис. бар./д менше, ніж у січні-лютому.

Та експерти попереджають, що в радіусі дії українських дронів перебувають нафтопереробні потужності обсягом понад 3 млн барр./д. А отже, в разі подальшої ескалації "експорт сирої нафти із західних портів [Росії] може продовжити зростати, тоді як експорт нафтопродуктів скоротиться". Звідси можна виснувати, що справді не дуже логічно очікувати стрибка глобальних цін на сиру нафту, якщо її пропозиція тільки збільшиться. Однак чого ж тоді начебто боїться адміністрація Джо Байдена?

Знову звернімося до аналітиків. Вони кажуть, що наразі не спостерігається значних змін у глобальній структурі дефіциту дизпального або мазуту, однак стійке падіння російського експорту цих продуктів призведе до більших проблем з поставками. Чи тягне це на глобальний біль Байдена? Навряд чи. Тим більше, що для подолання поточних перебоїв з первинною переробкою Росії, за оцінками експертів, потрібно два місяці. Утім, є інший ризик — розширення "асортименту" цілей. "Якщо Україна захоче посилити тиск на російські доходи від переробки нафти, вона націлиться на ключову інфраструктуру експортних терміналів нафтопродуктів у портах Приморська або Новоросійська", — вважають у Wood Mackenzie і прямо додають, що "це ще більше погіршить відносини [України] із західними союзниками, бо такі дії суттєво підштовхнуть світові ціни на нафту і нафтопродукти". От як українські дронові атаки могли б і справді похитнути глобальний нафтовий ринок.

Примітно, що Wood Mackenzie випустила свою аналітику за день до скандальної статті у Financial Times. Вона проливає більше світла на ситуацію. Утім, залишається питання, чи справді у Байдена так стратегічно бояться українського успіху чи інформація британського видання виявилася фіктивною, як заявили в Офісі президента України…

Reddit вистрілила на біржі, але є нюанс

Чи не найскандальніший біржовий феномен останніх років, можливо, дістався свого "покровителя".

Як відомо, дрібні інвестори придумали, як покарати жадібних вовків з Волл-Стріт, що грали на пониження курсу акцій певних компаній. Найвідоміший випадок, коли ентузіасти, змовившись у соцмережі, почали масово скуповувати акції мережі магазинів відеоігор GameStop, яка прямувала до краху і, здавалося, була легкою поживою для маститих інвесторів. У результат ці папери зросли в ціні на 400%, а Волл-Стріт втратила мільярди. Цей трюк повторився з іншими компаніями. Для таких випадків вигадали назву "мемні акції", тобто такі, що швидко і кратно дорожчають не завдяки хорошим економічним показникам емітентів чи відповідних галузей, а просто через хайп і змову дрібних інвесторів.

Свого часу ми присвятили історії з GameStop редакційну аналітику, але зараз варто наголосити на одній подробиці: згаданою вище соцмережею, яку облюбували інвестори-змовники, була американська платформа Reddit (точніше ком´юніті r/wallstreetbets). І ось на цьому тижні вона подалася на давно анонсоване IPO — це найбільший вихід на фондовий ринок соціальної мережі після Pinterest у 2019 р. Акції Reddit уже в перший день торгів злетіли з $34 до 55% за штуку (на 60%), а капіталізація сягнула $8,5 млрд. Але, за іронією долі, як прозоро натякають аналітики, цим успіхом компанія може завдячувати… феномену "мемних акцій".

І справді, хоча Reddit на хвилі піару вдалося дуже вдало вийти на біржу, вона досі — від заснування у 2005 р. — залишається збитковою (на $91 млн торік) та покладається у створенні контенту на нестабільних редакторів, про що пише Quartz. Крім того, навіть на самій Reddit користувачі жваво обговорюють, як вигідніше продати акції компанії та заробити на ажіотажі. Тож потенційним інвесторам радять бути дуже обережними.

Утім, Reddit, можливо, не доведеться вічно покладатися на рекламу, і компанія на повну скорстається своїми "фішками". Тематична структура соцмережі, заснована на унікально організованих спільнотах, стала цінним джерелом контенту та даних для навчання моделей штучного інтелекту: торік компанія уклала ліцензійну угоду з Google на $60 млн.

Новий компас для економістів

Економіка — це не просто схема з перших сторінок підручника Пола Самуельсона, а підсистема біосфери Землі! Авжеж, вона вбудована в живий світ і залежить від нього, пояснює професорка Амстердамського університету прикладних наук Кейт Реворт у свіжому блозі для МВФ. Вона стверджує, що економічне зростання не може бути самоціллю. Насправді нам потрібно не зростання, а процвітання!

Отже, компас економіста XX ст. — ВВП — застарів. Замість вимірювання успіху одним числом, потрібно враховувати проблеми нерівності, захисту живого світу, загалом соціальні та екологічні обмеження людства. Новим компасом може стати так званий "пончик" — модель процвітання з соціальним базисом (внутрішній край "пончика") і екологічною стелею (зовнішній край). Це означає, що людство має знайти ресурси для задоволення основних потреб і прав кожного — від їжі, води і здоров'я до гідної праці та гендерної рівності, але при цьому не виснажити планету, тобто подбати про стабільний клімат, озоновий шар, ґрунти, флору і фауну тощо. Словом, це ідея процвітання в межах можливостей Землі.

А позаяк ми далекі від того, щоб технічний прогрес нівелював шкідливий вплив економічної діяльності на довкілля, потрібно визнати, що економічне зростання має межі. Утім, це аж ніяк не означає, що неможливо буде покращувати добробут. Достатньо відкласти вбік старий компас, ВВП, та взяти новий — "пончик"…

Данська продуктова мережа відмовилася від "м´ясних акцій"

"Пончик" — це новаторська та, можливо, життєздатна ідея. Але будь-які концепції в економіці чогось насправді варті тоді, коли втілюються в діях. Тож доречно навести свіжий приклад того, як держава і бізнес (не без допомоги громадськості) схиляють голову перед "ресурсною стелею" планети.

Нідерланди. Дбаючи про тварин, клімат і здоров´я нації, уряд поставив за мету до 2030 р. збалансувати сукупне споживання протеїнів тваринного і рослинного походження (50/50), тоді як зараз голландці надають перевагу першому (60%). Деякі ритейлери пообіцяли долучитися до ініціативи. Однак друга за величиною мережа супермаркетів Jumbo торік, навпаки, подвоїла кількість акційних пропозицій на м´ясо, за що наразилася на шквал критики… Оговтавшись, компанія "за одну ніч" круто розвернула маркетингову політику, пише IamExpat. Вона безстроково скасувала всі рекламні акції на продукти з умістом м´яса та поставила мету вже до 2025 р. мати на полицях щонайменше 50% білка рослинного походження (а до 2030 р. — 60%). Не дивно, що місцеві зоозахисні організації, які давно виступають за скасування спецпропозицій на м´ясо, приємно вражені, там припускають, що це перший такий випадок у Європі.

До речі, у Нідерландах, маємо цікавий парадокс: за даними European Correspondent, голландці найбільше у Європі споживають продуктів рослинного походження на душу населення, водночас вони є провідними на континенті експортерами м’яса. Агропромислова галузь має сильне лобі та підтримку профермерської партії, яка, найімовірніше, приєднається до наступного уряду.

Тож картина неоднозначна: голландці просувають зелену повістку вдома, однак ще не готові відмовитися від м´ясної промисловості на експорт.