У світі про економіку. Парадокс Японії, інвестиції в карнавал та супермаркети, що бойкотують високі ціни
П´ять тем, які ми не могли пропустити
У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.
Зміни у світовому топі економік: Японія просідає, але не плаче
Зсув у списку топових економік світу – це завжди велика подія. За результатами минулого року Німеччина обійшла Японію та стала третьою країною за номінальним ВВП у доларовому еквіваленті — $4,5 трлн проти $4,2 трлн (перед ними, звісно, лишаються США та Китай). Ця новина розлетілася всіма діловими медіа не тільки за кордоном, а й в Україні. Однак деякі закордонні ресурси не обмежилися констатацією самого факту та безпосередньої причини просідання Японії (скочування економіки в рецесію та зниження курсу єни), а й кинули світло на ширшу картину.
Топ-10 країн з найвищим ВВП у 1993, 2008 та 2023 рр., $ CША
Заснований на даних МВФ графік дата-аналітика Statista, що опублікував Forbes, показує, як Країна Сонця, що сходить, по сходинці втрачала позиції. Японія була другою найбільшою економікою після CША протягом 1980-х, 1990-х і 2000-х рр… У 2010 р. її посунув Китай, який наполегливо пробивався до свого "срібла". Також примітно, що Німеччина вже була на третій сходинці, куди повернулася зараз. Нарешті, впадає в очі просідання європейських країн (попри успіх Німеччини) та злет азійських (попри просідання Японії) — і тут вражає не лише стрибок Китаю, а і його близького конкурента — Індії.
Якщо ж повернутися до Японії, то наслідки вибуття з топ-3, виявляється, можуть зіграти країні на руку. Парадокс? Видання The Week підмітило позитив. Попри рецесію, японський фондовий ринок Nikkei зростає та днями перетнув позначку 38 тис. пунктів вперше з 1990 р. А тому можна припускати, що економіка країни в цілому сильніша, ніж здається. І наостаток найцікавіше. Вважається, що за інших рівних фондовий ринок країни зростає, коли центробанк знижує відсоткові ставки (бо не так вигідно вкладатися в державні облігації) і навпаки. Так от, слабша, ніж очікувалося, економіка (за результатами звіту про ВВП-2023) може спонукати Банк Японії довше не підвищувати відсоткові ставки. А це дає підстави сподіватися на зростання акцій японських компаній.
Моді розвертає Індію до Близького Сходу
Геоекономічна карта світу змінюється. Цього тижня прем´єр-міністр Індії Нарендра Моді повернувся з дводенного турне по Близькому Сходу, де, зокрема, підписав інвестиційну угоду з ОАЕ. Це ще одне свідчення розвороту його країни від Ірану до арабських країн Перської затоки та Ізраїлю. І така політика може принести величезні економічні дивіденди, стимулюючи іноземні інвестиції в Індію та допомагаючи їй конкурувати в регіоні з Китаєм у галузі інфраструктури і технологій, пише The Economist.
Чому зміни такі важливі? Раніше ділові зв'язки Індії з регіоном визначалися імпортом нафти та експортом дешевої робочої сили. Однак за роки торгівля диверсифікувалася, і Об´єднані Арабські Емірати (ОАЕ) стали другим за величиною експортним ринком для Індії. Торік ці країни підписали угоду про вільну торгівлю, яка передбачає, що до 2030 р. обсяг двосторонньої торгівлі має подвоїтися — до $100 млрд. А з Іраном зв´язки, навпаки, послабилися, після того як Індія припинила імпорт всієї його нафти в 2019 р. через американські санкції.
Загалом Індія залучила мільярди доларів інвестицій з арабських країн Перської затоки, які прагнуть отримати частку в одній з найбільших та швидкозростаючих економік світу. І цей інтерес тільки розпалюється. Так, за п'ять років до 2023 р. інвестиційні потоки з ОАЕ в Індію сягнули $9,8 млрд, що майже втричі більше, ніж за попередні півдесятиліття. Зокрема, найбільший суверенний фонд ОАЕ зобов'язався інвестувати $75 млрд в індійську інфраструктуру. А Саудівська Аравія пообіцяла $100 млрд.
Очікується, що торгівля Індії з ОАЕ зростатиме швидше завдяки угодам, які щойно підписав Моді. А це не тільки інвестиційна угода, а й договір про об´єднання цифрових платіжних систем двох країн та зобов'язання докладатися до створення нового торгового коридору між Індію та Європою через Близький Схід. Тут варто нагадати, що йдеться про так званий "Шлях спецій" (на противагу китайському "Поясу і шляху"), який півроку тому підтримали США.
"Зелений перехід": ЄС вкладається в переробку акумуляторів, але відстає від Китаю
Євросоюз всіляко заохочує поширення електромобілів в рамках зеленого переходу, але має велику проблему — залежність від імпортованої з Китаю сировини для автомобільних акумуляторів. Рішення — переробка. Видання DW розповідає про заводи, які вже цим займаються.
Наразі головне завдання — зробити переробку автомобільних акумуляторів прибутковою. Відповідні інвестиції роблять автовиробники, такі як Volkswagen і Mercedes-Benz (його профільний пілотний завод запустять вже цього року), а також шведський виробник акумуляторів Northvolt.
У багатьох компаній процес переробки, на жаль, ще занадто витратний. Однак у німецькій компанії Duesenfeld стверджують, що їхнє виробництво вже приносить прибуток. Старі акумулятори, перед тим як відправляти на подрібнення (в атмосфері азоту), повністю розряджають, а вивільнена енергія покриває близько половини всіх енерговитрат фабрики! Позаяк все це робиться після глибокого розряджання акумуляторів та на дуже низьких температурах, процес переробки, як стверджують на підприємстві, є вуглецево нейтральним, що також означає зменшення виробничих витрат. На наступних етапах відокремлюються різні матеріали — мідь, алюміній, пластик і така собі "чорна маса". Остання містить цінні метали — літій, нікель, марганець і кобальт, які відділяються хімічним способом. Цікаво, що дорогоцінний літій схожий на просту цукрову пудру…
Однак наздогнати Китай — найбільшого виробника електромобілів — буде непросто. Китайський ринок переробки акумуляторів для електромобілів приблизно вдесятеро більший за європейський. За науковими прогнозами, Піднебесна зможе замінити видобутий в природі літій отриманим в процесі переробки акумуляторів з 2059 р. А ЄС — лише з 2070 р. Що стосується нікелю, то Китай, ймовірно, зможе задовольнити попит за рахунок переробки з 2046 р.,а Європа — з 2058 р. Водночас досвід ЄС у впроваджені інноваційних технологій в промисловості може допомогти їй стати головним гравцем у сфері екологічно чистої та ефективної переробки батарейок. За прогнозами, до 2040 р. кількість акумуляторний батарей, які що перероблятимуться в Європі, зросте з 50 до 2100 кілотонн на рік.
Ріо-де-Жанейро заробляє на карнавалі
Новинні стрічки стали більш яскравими — це тому, що в Бразилії був тиждень карнавалу. Ці заходи в Ріо-де-Жанейро згадали (і показали) майже всі ЗМІ. Але не менш вражаючою, ніж самі вуличні святкування, є економіка, яка лежить в їх основі. Як пише BBC, інвестиції в карнавал багатократно окупаються. Завдяки ньому влада може підтримати соціальну сферу. Кожен реал, вкладений у туризм в Ріо, приносить три-чотири реала доходу. Тож цьогоріч уряд штату зробив найбільшу інвестицію в підготовку та святкування карнавалу — 62,5 млн реалів ($12,5 млн). Покращується інфраструктура, мобільність та заходи безпеки (це важливо, бо місто має недобру репутацію в контексті злочинності).
За лютий Ріо-де-Жанейро прогнозовано отримає рекордні 5,3 млрд реалів ($1,06 млрд) від діяльності, пов´язаної з туризмом, що дозволить зміцнити інфраструктуру для відпочинку та має прискорити довгострокові соціальні зміни на краще.
Що важливо, карнавал дає можливість людям із вразливих груп та малозабезпечених районів підзаробити й самостійно. Подія створює близько 50 тис. нових робочих місць: для викладачів та іншого персоналу шкіл самби, швачок, музикантів, виконавців, організаторів… І звичайно ж, цього року в Ріо були зареєстровані близько 15 тис. вуличних продавців, що працюють під час квартальних вечірок і парадів — це на третину більше, ніж торік.
Продуктова мережа жене з полиць світового гіганта за підвищення цін
Як відомо, інфляція зараз дошкуляє й "золотому мільярду". На фоні цього дивні речі відбуваються у світі ритейлу. Ви колись чули, щоб супермаркети публічно бойкотували виробників за підвищення цін?! Але ж, можна сказати, що саме так велика європейська мережа продуктових магазинів Carrefour відреагувала на здороження продукції PepciCo, що підвищувала ціни на свої напої та снеки сім кварталів поспіль. Ритейлер не просто зняв з полиць деяку продукцію світового гіганта (який, до речі, в Україні перебуває у списку спонсорів війни), а й вголос пояснив причину: "неприйнятне зростання цін". Відповідні таблички з´явилися у понад 9 тис. магазинів мережі. Щоправда, PepciCo заявила, що сама пішла з Carrefour через невигідні умови співпраці. Ситуацію аналізує Vox у статті з промовистою назвою "Європейська продуктова мережа бойкотує високі ціни…".
Водночас не всі продукти PepciCo зникли з магазинів Carrefour, та й слово "бойкот" у цьому контексті трохи перебільшення, визнає видання. Радше йдеться про делістінг — виключення продукту з товарного переліку — таке трапляється, однак майже завжди непублічно. Конфлікти між мережами і харчовими брендами з приводу ціноутворення також бувають. Наприклад, відомо, що американська мережа Walmart у 2022 р. "просила" постачальників не перекладати витрати на клієнта (хоча й без жодних публічних погроз чи заходів, бо має більший вплив на контрагентів завдяки своїй частці на ринку). В цьому й відмінність, коли йдеться про ситуацію з Carrefour. Вона, до речі, вже не вперше на повен голос критикує підвищення цін харчовими компаніями. Торік мережа почала додавати до таких продуктів, як холодний чай Lipton, етикетки з попередженням, що розмір упаковки зменшився, але ціна не знизилася (про цей кейс ми вже писали).
Варто сказати, що загалом такі ініціативи резонують споживачам. Не в останню чергу й тому, що ціни на споживчі товари зростали не тільки через об´єктивні фактори, а й, як вважається, через greedflation ("жадібну інфляцію") — цей термін вживає навіть президент США Джо Байден, коли закликає харчові компанії та продуктові магазини покласти край "завищенню цін".