У світі про економіку. Тіньові фінанси Росії, переозброєння Європи та алкогольна війна з Трампом

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

США проти світу: фондовий ринок

Фондовий ринок США пішов на зниження після розпочатих президентом США Дональдом Трампом тарифних війн, особливо з Канадою. Лише за останній місяць через розпродаж акцій індекс S&P 500 втратив близько $4 млрд капіталізації. Водночас європейський ринок, індекс Stoxx Europe 600, зростав більшість часу з моменту зміни адміністрації в Білому домі.

Світові та українські медіа приділяють належну увагу поточним настроям на біржах, однак для глибшого аналізу варто поглянути на ринки у ретроспективі. Показову інфографіку опублікувала платформа Visual Capitalist, яка виділила американський фондовий ринок (точніше S&P 500 ) і протиставила йому акції решти світу (індекс MSCI World за виключенням США). Аналітики розглянули не загальну капіталізацію, а саме зростання прибутковості відповідних індексів: якщо Америка "розганялася" швидше решти світу, то графік ішов вгору, якщо навпаки — то вниз. Як бачимо, за Трампа 2.0 значення різко стали від´ємними після піку в 2024 р.

Утім, такі зміни спричинили не лише дії Трампа. "Інвестори відзначаються дедалі більш "бичачими" настроями щодо світових акцій, а європейські акції в січні продемонстрували найсильнішу місячну прибутковість проти S&P 500 за останнє десятиліття. Тим часом оптимізм зростає навколо відновлення Китаю, навіть незважаючи на тарифну невизначеність, що насувається", — пояснюють аналітики.

З цікавого: німецький індекс DAX досяг нових максимумів у лютому, напередодні виборів у Бундестаг. Зокрема, акції оборонних компаній продемонстрували значний ріст на фоні заяв європейських лідерів про надання більшої військової підтримки Україні.

Показові й довгострокові тенденції. За останні 10 років індекс S&P 500 в середньому приніс 13,8% річної прибутковості, тоді як світові фондові індекси — лише 4,9%. Це пояснюється передусім досягненнями американських технологічних гігантів. Утім, їхні перспективи зростання дедалі частіше ставляться під сумнів, а заразом і майбутні результати всього фондового ринку США (проблемою є велика вага кількох технокомпаній в розрахунку біржових індексів — ми писали про це на прикладі Nvidia). На цьому фоні акції з решти світу стають більш привабливими. Ще один фактор розглянемо у наступній темі.

Страх рецесії посилюється

Одна з найбільш гостро обговорюваних тем у світі, а надто в США, — ризик рецесії. Формально так називають економічний спад два квартали поспіль. Ширше цей період зазвичай характеризується значним зниженням економічної активності та зростанням безробіття. ABCnews нагадує, що в США з часів Великої депресії офіційно зафіксовано 14 рецесій. І якщо остання, спричинена COVID-19 тривала лише два місяці у 2020 р., то Велику рецесію 2007–2008 рр., викликану кризою іпотечного кредитування на ринку житла, досі згадують як (поки що) найбільшу фінансову кризу XXI ст., що сколихнула увесь світ.

Видання нагадує, що економічна невизначеність, спричинена тарифами президента Дональда Трампа щодо Канади, Мексики та Китаю, призвела до найбільшого за останні роки розпродажу акцій на фондовому ринку, і зараз деякі економісти оцінюють ймовірність входження США в рецесію в 20–40% до кінця року.

Рецесія має кілька побічних ефектів на пересічну людину: втрата роботи чи погіршення умов зайнятості (бо підприємства скорочують бюджети), обмеження доступу до кредитів (менше впевненості, що позичальники не втратять дохід у майбутньому), зниження вартості інвестиційних портфелів (внаслідок падіння фондового ринку). До того ж рецесія може самопідсилюватися через обмеження витрат навіть тими, хто має роботу та фінансову подушку: стрес і занепокоєння заважають взяти відпустку або зробити велику покупку, наприклад будинку або авто. 

Як підготуватися до можливої рецесії? Експерти радять людям більше страхуватися, по можливості закрити борги та скоротити непотрібні витрати, а також освоювати нові професійні навички або монетизувати хобі, створивши альтернативні джерела доходу.

Тут варто додати, що за основним сценарієм рецесії все-таки вдасться уникути. Наприклад, згідно зі свіжим прогнозом S&P у звіті Global Market Intelligence, протягом наступних трьох років очікується лише вповільнення темпів зростання ВВП США з 2,8% у 2024 році до 1,9% у 2025 р і 2026 рр. та 1,6% у 2027 р.

Фінансові санкції проти Росії: як адаптується агресор

Тема санкцій проти Росії вийшла на новий виток. У недавніх випусках ми різнобічно та критично розглядали її з посиланням на дослідження. Основний висновок: економічні санкції справді ускладнили життя агресору в бізнесі та міжнародній торгівлі, але не стали вирішальним фактором у наближенні до мети — завершення війни проти України. Однак серед усіх інших видів санкцій ефективністю вирізняються саме фінансові, зокрема відключення більшості російських банків від доларової системи, що ускладнило росіянам продажі за кордон. Історія отримала розвиток на цьому тижні, коли Мінфін США не став продовжувати генеральну ліцензію 8L, що як виключення дозволяла 12 російським фінустановам валютні операції, "повʼязані з енергетикою". Простіше кажучи, закрилася лазівка для продажу за долари російських енергоносіїв, включно з нафтою, газом та вугіллям. На фоні цих подій агентство Reuters повідомило, що нафтові компанії Росії дедалі частіше використовують криптовалюту (біткойн, ефіріум та стейблкоіни, як-от Tether) у процесі конвертації в рублі китайських юанів та індійських рупій.

Наслідки останніх подій і викриттів на санкційному фронті проти Росії можна буде оцінити пізніше. А сьогодні ми розглянемо свіжий матеріал ділового порталу bne Іntellinews. Стосується він так званих "тіньових фінансів" Росії, тобто уже відлагоджених схем уникнення фінансових санкцій в міжнародній торгівлі з "дружніми" їй країнами. Зокрема, описується так званий "дзеркальний" механізм розрахунків. На інфографіці нижче, взятій з дослідження Centre for Analysis and Strategies in Europe (CASE), показані паралельні банківські рахунки в Китаї та Росії, які дозволяють платежам циркулювати у фінансовій системі кожної країни окремо, не викликаючи сповіщень у міжнародній системі SWIFT. Зрозуміло, що західна влада не має доступу до даних про переказ рублів між рахунками і навіть не знає, що певна китайська компанія має рублевий рахунок у російському банку.

На загал російські компанії використовують три основних види фінансових операцій для обходу санкцій: платежі в рублях і "дружніх" валютах, розрахунки в "недружніх" валютах через посередників та альтернативні системи, включно з криптовалютними. За деякими оцінками, станом на кінець 2024 р. 81,9% російської зовнішньої торгівлі відбувалося в рублях або валютах "дружніх" країн (Китай, Іран і Туреччина тощо).

Уся ця інформація дозволяє зрозуміти масштаб пристосування Росії до західних фінансових санкцій та передбачити, що й нові обмеження торгівлі в доларі не стануть для агресора критичними. 

Борги і дефіцити бюджету. Як переозброїти Європу: дослідження

З часу повномасштабного російського вторгнення в України європейські країни загалом нарощували інвестиції в оборону, але відчули, що діяти треба швидше й негайно лише з приходом адміністрації Дональда Трампа в США. Як відомо, на початку березня у Євросоюзі підтримали довгостроковий план переозброєння вартістю 800 млрд євро. Зокрема, передбачається залучення 150 млрд євро кредитів та перенаправлення наявних коштів з бюджету ЄС та держав-членів. Одне з ключових питань, де взяти гроші?

Історичне та теоретичне підґрунтя для відповіді пропонують Йоганнес Марціан і Крістоф Требеш з Кільського інституту світової економіки (Німеччина). Разом з колегою Джонатаном Федерле вони показали, що в періоди війн Європа (22 країни протягом півтора століття) нарощувала військовий потенціал за рахунок дефіциту бюджету та боргового фінансування. Так, протягом 1870–2020 рр. дослідники нарахували 113 епізодів підвищення військових витрат (за виключенням Першої і Другої світових війн). Вони зосередилися на фінансовому аспекті: як змінювалися дефіцит бюджету, податки (збільшення), видатки (скорочення) заради розбудови воєнної спроможності.

Основний висновок полягає в тому, що нарощування військового потенціалу значною мірою фінансувався завдяки дефіциту і збільшенню податкових надходжень, а не за рахунок скорочення інших державних видатків (див. діаграму 1). Навіть більше, невійськові витрати в середньому також зростають. Хіба що можна побачити обмежений перерозподіл коштів з освіти на оборону (див. діаграму 2).

Економісти також окремо розглянули періоди двох світових війн за ключовими країнами. Серед висновків — військова сфера фінансувалася переважно за рахунок боргів та збільшення податків, а от скорочення витрат на соціальні та інші невійськові цілі було рідкісним явищем (за винятком кількох країн у розпал Другої світової). Що більше доводилося нарощувати військову потугу, то більше уряди покладися на боргове фінансування.

Висновки такі: відповідно до історії і теорії, Німеччина і Європа загалом повинні знову покладатися на боргове фінансування задля швидкого збільшення витрат на оборону і посилення військового потенціалу. А щоб упоратися з борговим навантаженням, уряди могли б збільшити податки (та мінімізувати ухилення від їх сплати), зменшити субсидії, а також, можливо, заморозити зростання соціальних видатків. При цьому фіскальні правила, які є в ЄС і окремих країнах (наприклад "боргове гальмо" в Німеччині) не повинні стояти на заваді захисту Європи. Як попередження автори згадують Велику Британію 1930-х, яка, утримуючись від значного збільшення військових витрат, виявилася погано підготовленою до нападу з боку нацистської Німеччини. "Німеччина не повинна повторювати помилок, зроблених Великою Британією в 1930-х рр, і має інвестувати значні кошти в оборону, щоб стримувати Росію. Для цього витрати на оборону потрібно виключити з фіскальних правил як у Німеччині, так і в Європі. Менш очевидною альтернативою може бути створення нових боргових фондів, таких як Європейський фінансовий механізм або інший "Sondervermögen" у Німеччині", — радять Марціан і Требеш.

США і Євросоюз прямують до алкогольної війни

У розпочатій президентом США Дональдом Трампом торговельній війні з половиною світу, зокрема й Євросоюзом, стрімко піднімається градус, не тільки в переносному, а й у буквальному сенсі. Наприкінці тижня медіа по обидва боки Атлантики смакували тему алкогольної війни. Після того як у відповідь на запроваджені США тарифи на сталь і алюміній Брюссель анонсував, серед іншого, 50%-е мито на американське віскі, Трамп пригрозив влупити 200%-е мито "на всі вина, шампанське та алкогольні продукти, що надходять з Франції та інших країн ЄС". Американський лідер аргументував такий захід тим, що він сприятиме "винному та шампанському бізнесу в США".

Крім очевидного ляпу, що в Америці, як і будь-де за винятком французького регіону Шампань, не може виготовлятися "шампанське", аналітики та гравці ринку поставили під сумнів економічні вигоди від спровокованої Трампом алкогольної війни навіть для американських виробників (і споживачів), не кажучи вже про європейських.

Якщо конкретніше, то через тарифні погрози Трампа пляшка італійського просекко вартістю $15 може подорожчати у США до $45, а вартість бурбона в Парижі через європейське мито зросте з 30 до 45 євро. Та найважливіше, що виробники по обидва боки Атлантики дуже занепокоєні повною чи частковою втратою ринків, пише агентство AP, яке поговорило із зацікавленим бізнесом. Наприклад, у секторі виробництва бурбону в Кетуккі ще до погроз Трампа анонсували звільнення через заплановані в ЄС тарифи на американське спиртне. А у Французькій федерації експортерів вин та спиртних напоїв стверджують, що 200%-і тарифи Трампа завдадуть галузі "нищівного удару": у такому разі припииться увесь експорт до США, що оцінюється у понад $4 млрд.

Тут доречно сказати кілька слів про особливий сегмент цього ринку — виробництво абсенту, легендарного напою, який був заборонений у Європі більшу частину минулого століття, але в останні десятиліття почав дедалі частіше з´являтися у барах та на полицях магазинів. Феномену абсенту, його неоднозначній славі та відродженій популярності нещодавно присвятило захопливу статтю видання Euronews. Згідно з прогнозом, світовий ринок абсенту мав досягнути $44,3 млрд до 2026 р. Тепер цьому може завадити потенційна алкогольна війна.