У світі про економіку. Глобальна роль Мексики і В'єтнаму, експорт соколів і таємниця автора біткойна
П'ять тем, які ми не могли пропустити
У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.
"Європі потрібна велика угода": рух за об'єднання в ЄС набирає обертів
Відомий звіт групи експертів на чолі з екс-головою Європейського центробанку і колишнім прем´єром Італії Маріо Драгі продовжує набирати підтримку і, схоже, лягає в основу політики Єврокомісії. Нагадаємо, у цьому документі чітко визначене відставання Євросоюзу від головних геоекономічних конкурентів — США та Китаю — та виписані численні рекомендації, серед яких — створювати єдиний ринок, захищати своїх виробників від нечесної глобальної конкуренції та дерегулювати економічні відносини, щоб стимулювати інновації (ми називаємо це драгіномікою). Нещодавно, такі заклики гаряче підтримав президент Франції Еммануель Макрон. Судячи з усього, першим питанням стоїть захист від недоброчесної конкуренції. Єврокомісія зробила передостанній крок до введення 45%-го мита на китайські електрокари, виробники яких отримують великі державні субсидії (про це в наступній темі).
На цьому ж тижні за фундаментальні зміни в ЄС висловився один з найцитованіших у західних медіа експертів Робін Брукс, головний економіст Інституту міжнародних фінансів. Його пропозиції лаконічні, але масштабні.
"Сумна реальність полягає в тому, що Європа відстає від США після великих потрясінь. Так було після 2008 р. і так відбувається знову після COVID. Європі потрібна велика угода. Південь повинен нарешті зменшити свій борг. Північ має погодитися на фіскальний союз", — написав Брукс у мікроблозі на X, наполягаючи на безальтернативності такого варіанту для досягнення успіху.
Свої оцінки експерт підкріпив промовистим графіком, на якому справді видно "зависання" найпотужніших економік ЄС після потрясінь 2008 і 2021 рр. на фоні стрімкого відновлення США. (Додамо від себе: як не дивно, російське вторгнення в Україну тут не справило помітного ефекту.)
Таким чином Брукс фактично підтримав центральний пункт звіту Драгі про фіскальну координацію, яким передбачається випуск боргових інструментів на рівні ЄС (облігацій) для фінансування спільних інвестиційних проєктів у пріоритетних галузях. Нагадаємо, поки що цьому наполегливо опирається Німеччина, яка не бажає "за всіх платити".
Високі тарифи проти "китайців": як у Європі купують електрокари
На початку місяця Європейський Союз впритул наблизився до запровадження підвищених тарифів на китайські електромобілі, є думка, що це може призвести навіть до повномасштабної торгової війни між Брюсселем і Пекіном. Так, країни-члени проголосували за збільшення відповідних тарифів до 45%, хоча думки й розділилися. Десять держав, включно з Францію, Італію та Польщею, підтримали цей крок, тоді як п'ять, зокрема Німеччина та Угорщина, проголосували проти, а 12 утрималися. Остаточно все вирішить Єврокомісія до кінця жовтня, але мало хто сумнівається, що рішення буде позитивним. Ті, хто за вищі тарифи — намагаються захистити національних виробників, які не можуть змагатися з високосубсидованими китайськими конкурентами. Ті, хто проти — бояться зіпсувати бізнес-стосунки з Пекіном (так, німецькі автовиробники занепокоєні потенційними ударами у відповідь, бо мають значні потужності і продажі в Китаї).
Ще один бік проблеми стосується зеленого курсу ЄС. Внаслідок цього торговельного протистояння буде складніше боротися зі змінами клімату, бо тарифи, застосовані спочатку з боку ЄС, а потім, імовірно, і з боку Китаю, піднімуть ціни на електромобілі вище, ніж чимало європейців можуть собі дозволити.
Однак про які масштаби проблеми йдеться? Видання European Correspondent опублікувало інфографіку, що показує частку електрокарів і плагін-гібридів у продажах нових авто за останні п’ять календарних років у Європі.
На першому місці — Норвегія, яка, правда, не є членом ЄС, із запаморочливими 93%. Великим темпом збільшувалися "зелені" автопродажі у нордичних країнах загалом. Значна частка їх і в Німеччині — 24%, хоча вона стала однією з небагатьох країн, де в 2023 р. цей показник упав.
Піднесення Мексики і В´єтнаму: як змінюється глобальна торгівля
Глобальна торгівля дедалі більше фрагментується, а на товарному маршруті між основними гравцями — США та Китаєм — постали так звані "з´єднувальні" економіки. І рушієм цих процесів, зокрема, стала російська війна в Україні. Таких висновків доходять укладачі свіжого звіту Світової організації торгівлі Global Trade Outlook and Statistics 2024.
Щоб оцінити стан глобальних ланцюгів доданої вартості, аналітики придивляються до показників торгівлі проміжними товарами (компонентами, аксесуарами тощо) за виключенням палива.
Діаграма нижче демонструє, як падає експорт такої продукції у доларовому еквіваленті (ліва панель) та її частка в загальному експорті (права панель) за період 2021 — II кв. 2024 рр.:
Водночас дві найбільші економіки — США і Китай — за понад п´ять останніх років скоротили торгівлю за всім спектром товарів (мали вплив взаємні імпортні тарифи), а з початком російської війни проти України розрив особливо прискорився у сфері складної продукції. Утім, це поступовий процес, тому в них був час для адаптації, щоб створити нові виробничі потужності в себе або диверсифікувати джерела постання.
Унаслідок таких змін Мексика і В´єтнам зміцнилися в ролі великих транзитних економік на шляху торгівлі між Штатами і Китаєм, що проілюстровано наступним графіком:
Зелена лінія відповідає експорту Китаю до В'єтнаму і Мексики та імпорту США з цих країн. Помітно, що саме з початку російського вторгнення в Україну такий маршрут постачання суттєво зріс, тоді як пряма торгівля між США і Китаєм (помаранчева лінія) скоротилася. Подібна тенденція, але значно слабше, проявлялася у розпал пандемії COVID-пандемії. Нарешті, торгівля між найбільшими економіками і рештою світу (синя лінія) загалом зростає, але помірним темпом.
Небезпечний експорт: арабські розваги загрожують популяції соколів у Європі
Ірландські журналісти-розслідувачі б´ють набат через особливо цинічний кейс міжнародної торгівлі. Сотні рідкісних соколів щороку продають з Ірландії до багатих країн Перської затоки для полювання та перегонів. За даними The Journal Investigates, у період з 2013 по 2023 рр. така доля спіткала 1896 цих хижих птахів.
І йдеться не про такий малопомітний бізнес, як здається на перший погляд. По-перше, це черговий важкий удар по зникаючій популяції соколів (ще минулого століття їх підкосило використання пестицидів). По-друге, це дуже прибуткове заняття — вартість чистопородного сокола в Перській затоці може сягати 300 тис. євро і більше, бо в тій місцевості він вважається найвищим символом статусу. Нарешті, загрозливою є сама динаміка продажів: якщо в 2013 р. зафіксували лише 28 соколів, вивезених з Ірландії, то в 2022-му — вже 405 птахів, тобто у 14 разів більше.
Топ країн за імпортом соколів з Ірландії у 2013-2023 рр., шт
В Ірландії офіційно видають одиниці ліцензій на виїмку пташенят соколів з дикої природи, чимало видів занесемо до червоної книги, однак є проблема браконьєрства.
Мисливські змагання рідкісних соколів в Саудівській Аравії, Катарі або Об'єднаних Арабських Еміратів пропонують призові фонди в кілька мільйонів євро. В ОАЕ, до речі, також проводять конкурси "краси" виключно для сапсанів, знову ж таки, з величезними джекпотами за птахів-переможців.
Зі зростанням популярності таких розваг зростає й міжнародна торгівля такими хижими птахами, що перебувають під загрозою зникнення. Варто наголосити, що розслідування стосується лише постачання з Ірландії, а апетити близькосхідних багатіїв до соколиних полювань лише зростають — тож під загрозою можуть бути популяції соколів з усього світу. Примітно, що до цього процесу якимсь чином залучена й Україна — як видно з наведеної вище інфографіки, у нас також йде імпорт соколів з Ірландії…
Детектив із "викриттям" Сатосі Накамото зіграв на користь Україні
Багаторічна детективна історія навколо таємниці особистості автора першої криптовалюти — біткойна — вийшла на новий виток і рикошетом допомогла Україні.
Напевно, усім, хто цікавиться криптоіндустрією, технологіями та економікою, відомий псевдонім Сатосі Накамото, за яким міг сховатися один або ціла група розробників технології блокчейн (вибудовує базу даних у вигляді ланцюжка блоків), реалізованої на ній системи Bitcoin та загалом концепції децентралізованої цифрової валюти (яка функціонує без участі центробанків або посередників). Як відомо, аккаунт Сатосі Накамото був активним на початковому періоді з часу появи першої крипти — у 2008 —2011 р., а потім ще один раз у 2014 р. У 2011-му він написав, що відходить від справ, а за три роки один раз повернувся з посланням тільки для того, щоб спростувати чергову версію ЗМІ з розсекречення його особистості. До речі, за увесь час у цьому "підозрювалося" чимало розробників, науковців і бізнесменів.
Деякі "кандидати" на роль Сатосі Накамото, як виявилося, були самозванцями, а чимало інших — спростовували ці чутки. Новий виток давнього сюжету закрутився на тижні, що минає. 8 жовтня телеканал NBO випустив документальний фільм "Money Electric: The Bitcoin Mystery ("Електронні гроші: таємниця біткойна"), у якому доводиться, що легендарним творцем блокчейна і криптовалюти був канадієць Пітер Тодд, фахівець з прикладної криптографії, давно відомий як один з перших розробників протоколу Bitcoin. Основний аргумент авторів цієї документалки зводиться до випадку в 2010 р., коли Тодд начебто забув перелогінитися й написав повідомлення під своїм ім'ям замість авторизації як Сатосі Накамото. Втім, ця версія наштовхнулася на серйозну проблему: Тодд одразу все заперечив, заявивши, що розслідувачі "хапаються за соломинку".
У криптоіндустрії прохолодно поставилися до чергового "викриття" творця біткойна. Що справді б могло поставити ринок на вуха, так це транзакції з гаманців, пов´язаних з Сатосі Накамото: йдеться приблизно про 1 млн біткойнів (отриманих за формування перших блоків), або десятки мільярдів доларів за поточним курсом. Утім, ці кошти лишаються знерухомленими.
А поки що хтось із читачів Тодда в мікроблозі X написав, що він з такими статками міг би зупинити російську агресію, на що розробник відповів "Якби в мене був 1 млн BTC, Україна мала б до біса більше дронів". Ця дискусія відбулася після заклику Тодда донатити виробнику бойових FPV-дронів "Дикі Шершні" і фонду "Повернись живим".
Зважаючи на авторитет і популярність Тодда в криптоіндустрії — можна сподіватися, що вся ця детективна історія обернулася вагомим внеском на рахунок української Перемоги.