У світі про економіку. Чому Трампу потрібна Гренландія, які стартапи купаються в грошах і як бізнеси навчаються геополітики

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

За останні тижні весь світ переконався, що Сполученим Штатам, або принаймні обраному президенту Дональду Трампу, потрібна Гренландія — величезний малонаселений острів, що користується автономією у межах Данії і розташований по більшості за полярним колом. Розгортається конфлікт, що виходить далеко за межі потенційного політичного протистояння Вашингтона і Копенга́гена (не кажучи вже про наміри Гренландії, уряд якої прагне незалежності). Більш-менш зрозуміло, що для США, точніше майбутньої адміністрації, це питання геостратегії, безпеки та економіки. Але наскільки великі загрози бачить Вашингтон на Півночі зараз і які вигоди отримає, якщо встановить контроль над Гренландією? Щоб глибше зрозуміти інтереси Трампа, розглянемо два аналітичні матеріали, які ставлять Гренландію і, ширше, Арктику — в актуальний геополітичний контекст.

Критичні ресурси Арктики і стратегія Китаю

Почнемо з Арктики. Ми вже писали, що за ресурси цього регіону розгортається глобальна битва. Якомога більше контролю за ними намагаються встановити не тільки всі арктичні держави а й інші великі гравці, особливо Китай.

Арктичні і приарктичні держави та головні морські шляхи регіону

На сьогодні в провідному аналітичному центрі з дослідження регіону The Arctic Institute стверджують, що дедалі більшого значення серед арктичних ресурсів набирають не викопне паливо, а критично важливі мінерали, при цьому проєкти, що колись оцінювалися передусім з комерційного боку, стають частиною ширших геополітичних розрахунків. Наприклад, наприкінці минулого року, після недавно запровадженого Китаєм експортного контролю на графіт (ключовий метал для літій-іонних акумуляторів), на європейському континенті оголосили масштабне поглинання: англо-норвезька видобувна компанія Norge Mining заявила про придбання австрійської Skaland Graphite AS ("Skaland"), найбільшого виробника природного графіту в Європі. "У той час як країни змагаються за забезпечення поставок для енергетичного переходу, це придбання підкреслює зростаючу важливість північних ресурсів у глобальній промисловій конкуренції та розвитку зелених технологій", — наголошують в інституті.

Утім, роль Китаю в Арктиці все одно вагома завдяки його "стратегічній комерційній присутності", про що свідчить, наприклад, нещодавнє відкриття нових покладів нафти поблизу Норвегії китайською буровою установкою. "Хоча Китай ідентифікує себе як "приарктичну державу", його вплив у регіоні традиційно обмежений географією. Однак, забезпечивши собі роль у видобутку ресурсів через державні підприємства, Китай може отримати практичні важелі впливу на прийняття рішень в Арктиці в обхід традиційних структур управління", — попереджають у The Arctic Institute.

Гренландія: що найбільше цікавить Трампа

Конкретно Гренландія, з її великими ресурсами (зокрема урановою рудою, графітом, дорогоцінними металами, нафтою, газом, вугіллям і зрештою льодом), очевидно, лежить на перетині політичних і економічних інтересів великих держав у Арктиці. Шведський військовий експерт і фахівець з кіберзахисту Донні Ресман у блозі на Linkedin нагадує, що Китай вже намагався брати участь в гірничодобувних та інфраструктурних проектах на острові, але їх припинили через позицію США. "Хоча інвестування у видобуток корисних копалин в Гренландії є дуже ризикованою справою, Китай залишається одним з найбільших торговельних партнерів Гренландії. І наразі країни зближує експорт гренландських морепродуктів, льоду, води та тюленячої шкіри", — пише аналітик.

За його словами, найбільший фактор зацікавленості США, Китаю і Росії в регіоні пов'язаний із глобальним потеплінням і відступом льоду. "З'являться нові можливості для розгортання додаткових датчиків попередження і навіть перехоплювачів або ракет у Гренландії… Відкривається абсолютно нова зона операцій, де атомні ракетні підводні човни зі стратегічними ядерними ракетами більше не зможуть ховатися, де можуть бути розгорнуті есмінці протиракетної оборони, де будуть розгорнуті наземні і підводні датчики. Передові військово-морські і військово-повітряні бази будуть побудовані вздовж берегових ліній, і ми зможемо побачити безпілотники дальнього радіусу дії, що працюватимуть по всьому регіону".

Ресман наголошує, що відкриються нові торговельні шляхи і морські лінії комунікації. З'явиться можливість перекидати й війська зі США до Північної Європи замість традиційного маршруту через Атлантику. Маршрути мають бути захищеними (або доступними для нападу, залежно з якого боку дивитися).

"Це головна причина танцю слонів, який ось-ось почнеться. Для Трампа це політика "США понад усе", і першочергова увага до Китаю означає, що він робить те, що вміє найкраще — діє у своєму традиційному стилі бізнесмена та погрожує, щоб отримати те, чого хоче. Тоді буде угода на американських умовах. Якщо ж ні, то ми, можливо, побачимо передову дислокацію додаткових військ і систем в Гренландії", — підсумовує Ресман. 

Мегаінвестиції у стартапи

Хвиля інвестицій накрила стартапи США, які випереджають у цьому весь світ. Торік американські компанії залучили $190,4 млрд, що на 30% більше, ніж у 2023-му, і навіть більше, ніж за всі попередні роки, за виключенням 18-місячного раллі 2021/22 рр. (коли бізнеси масово ринулися в "цифру" на фоні пандемії ковіду). Водночас решта стартапів світу разом узятих залучили менше — $144,7 мрлд, повідомляють аналітики компанії Dealroom.

Венчурний капітал в розрізі США демонструє упевненість ринку: торік понад 60% залучених інвестицій в американські стартапи припало на раунди понад $100 млн (червоні сектори на стовбцях):

Венчурні інвестиції в США у 2014–2024 рр.

Оптимізм американців демонструє й динаміка залучень: $61,7 млрд лише за останні три місяці минулого року. У цей період мегаінвестиції отримали передусім стартапи у сфері штучного інтелекту, як-от Databricks ($10 млрд), OpenAI ($6,6 млрд), xAI ($6 млрд) і Anthropic ($4 млрд).

Геополітична стратегія для великих бізнесів

Згадаємо, масовий вихід західних брендів з російського ринку. Також згадаймо, скільки відомих бізнесів залишилися працювати на території агресора. Чи були в них суперечки на рівні головного офісу і локальних колективів? Напевно. Отже, компанії, особливо великі і тим більше міжнаціональні, не можуть працювати ізольовано від світових подій. А це означає, що геополітика чинить на них безпосередній вплив. У гіршому разі внутрішні суперечки в політчиній, ідейній чи культурній площині можуть розірвати організацію зсередини. Тому лідери мають заздалегідь посилити стійкість компанії до викликів, пов´язаних з геополітичними потрясіннями. Звучить красиво, але з чого почати? Консалтингова компанія McKinsey дає поради топ-менеджерам, як сформувати внутрішню геополітичну стратегію.

Усе починається зі зміцнення компанії як ціннісно-орієнтованої та інклюзивної організації для колег з різнм досвідом і світоглядом. А для цього треба заохочувати мультиполярність (різні погляди, консультації з місцевими експертами тощо) та мобільність (наприклад, особисті зустрічі між колегами з різних регіонів), посилювати мотивацію (можливості кар´єрного зростання, безпечні умови праці, компенсації), сформувати чітку місію з акцентом на глобальну орієнтацію (як приклад, робити послуги універсально доступними), а також вести правильну комунікацію щодо геополітичних подій.

Докладніше зупинимося на останній складовій, яка, мабуть, найбільш показова для нас. Консультанти з McKinsey кажуть, що лідери повинні визначити, які події потребують коментарів, а які — ні, і хто саме з керівництва має висловлюватися. І наводять як приклад реакцію McDonald's на російське вторгнення в Україну. Вже навесні 2022 р., коли було ухвалене рішення про вихід з ринку країни-агресора, CEO компанії Кріс Кемпчинський надіслав російським колегам лист з чіткими поясненнями. Зокрема, він поставив п´ять запитань і послідовно на них відповів:

1. Чи дозволено нам законно працювати в країні?
2. Чи маємо ми свободу вести бізнес і безперешкодно задовольняти потреби наших клієнтів і співробітників?
3. Чи сприяє наша присутність на ринку зміцненню бренду нашої глобальної діяльності?
4. Чи має це сенс для бізнесу?
5. Чи узгоджується з нашими цінностями?

Перші чотири питання стосуються власне бізнесу, п´яте — ширше, але всі об´єднала одна відповідь: ні. Так рішення покинути Росію стало очевидним. Насамкінець ми б хотіли привернути увагу до одного уривку з цього листа, у якому пояснюється, чому цінності McDonald's (особливо "робити правильні речі") не узгоджуються з будь-якими виправданнями, щоб залишитися на російському ринку. Наприклад, ми часто чуємо від інших міжнародних бізнесів, які не вийшли з ринку РФ, що забезпечувати доступ людей до їжі та працевлаштовувати десятки тисяч пересічних громадян — це правильно. Але містер Кемпчинський відрізає: "Неможливо неможливо ігнорувати гуманітарну кризу, спричинену війною в Україні. І неможливо уявити, що "золоті арки" уособлюють ту саму надію та обіцянку, яка спонукала нас вийти на російський ринок 32 роки тому". 

Боротьба з фальшивомонетництвом як бізнес: глобальне дослідження

Мабуть, кожна відома валюта у сучасному світі потерпала від підробок різної якості. Зі свого боку, держави вигадують нові і нові елементи захисту власних грошей. Цим нікого не здивуєш. Але "гонка озброєнь" між урядами і фальшивомонетниками покликала до життя досить вагомий бізнес, який швидко розвивається. Глобальний ринок виявлення підроблених грошей вже оцінюється приблизно в $3 млрд і очікується, що він збільшиться до $4,66 у 2032 р. (із середньорічним темпом зростання у 5,5%). Утім, його продукція (передусім детектори) зазвичай не потрапляє в новини й аналітичні статті навіть ділових ЗМІ, хоча представляє цікавий зріз економічної діяльності на перехресті технологій і торгівлі. Заповнимо цей пробіл за допомогою нещодавно оновленого звіту консалтингової компанії Business Research Insights.

Отже, технології розпізнавання підробок застосовуються всюди — від терміналів самообслуговування і паркоматів до ігрових автоматів. І хоча для непідготовленого ока сканування банкнот або взагалі непомітне (наприклад у терміналі), або займає кілька секунд роботи касира з невеликим апаратом ("пікалкою"), насправді на ринку є чимало принципово відмінних технологій.

Звичайно, найпоширеніша детекція — за допомогою ультрафіолету, вона й охоплюватиме більшу частку глобального ринку протягом десяти років, вважають аналітики. Але також вдосконалюються методи інфрачервоної, магнітної детекції та виявлення водяних знаків. Існують також способи розпізнавання мікропринтів на купюрах як засобу захисту (їх важко підробити з високою точністю), автентифікації голограм, чорнил, що змінюють колір тощо. Кожній з цих технологій (або їх набору) відповідають свої лінійки продуктів (детекторів), що виводяться на ринок.

Тренди, що грають на розвиток ринку — сплеск кількості операцій з фальшивими грошима у кількох галузях, таких як роздрібна торгівля, ігрові клуби і банкінг, а також досягнення у сфері технологій, як-от комп'ютерний зір та штучний інтелект. Стримуючий фактор — потреба у високих інвестиційних витратах: малі та середні бізнеси можуть відмовитися від використання технологій виявлення фальшивих грошей через велику вартість. А домінують на ринку компанії з Японії, США та Великої Британії.