У світі про економіку. Біржові поради Баффета, фабрики майбутнього та олімпійський рейтинг країн за ВВП

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Першого ж дня цього тижня світові біржі — особливо американський і японський ринки — пережили потрясіння. Американські індекси S&P500 і NASDAQ впали на понад 3%, а японський Nikkei — на всі 13%. ЗМІ назвали ці події "кривавим понеділком" через домінування червоного кольору на графіках, що відображають біржові котирування. Утім, як показав час, цей понеділок не став справжньою катастрофою. До кінця тижня біржі підросли, хоча загальний тренд на зниження, який сформувався ще в минулі тижні, зміцнився та став очевидним для всіх.

Нагадаємо, одна з причин розчарування інвесторів полягає у погіршенні оцінок майбутніх проєктів, пов´язаних зі штучним інтелектом. Ці настрої були підкріплені не надто оптимістичними квартальними звітами передових технологічних компаній. А наприкінці минулого тижня — ще й невтішним звітом США про ринок праці, згідно з яким за липень було створено значно менше робочих місць, ніж очікувалося, а безробіття зросло до 4,3% (хоча є версія, що ці дані викривила… погана погода). Нарешті, спусковим гачком для падіння японських індексів стало рішення центробанка Японії про підвищення облікової ставки до 0,25%, що ускладнило експортерам отримання прибутків на популярній схемі керрі-трейд (взяти кредит у єні під мізерний відсоток та вкластися в американські активи під 5%+). І все це на фоні очікувань рецесії в США та потенційного циклу зниження ключової ставки Федеральної резервної системи (ФРС)…

Утім, потрясіння на фондових ринках — це час, коли, як правило, програють недосвідчені інвестори: наприклад ті, хто розпродав акції на мінімальних цінах у "кривавий понеділок"… Але як реагувати на такі події?

Не бійтеся корекцій: поради Воррена Баффета

Розпочнемо з порад, мабуть, найдосвідченішого інвестора світу Воррена Баффета, який вкладається в цінні папери вже понад 80 (!) років, зажив $135-млрд статків, а його інвестхолдинг Berkshire Hathaway управляє активами на понад трильйон доларів. Тим більше Баффет знову підтвердив своє прізвисько Оракул із Омахи: днями з´ясувалося, що в другому кварталі, саме напередодні падіння технологічних компаній, він продав майже половину акцій Apple (на $80 млрд) зі свого портфеля, та ще й добре закупився короткостроковими казначейськими облігаціями США (трежеріс). Напередодні очікуваного зниження відсоткових ставок, коли дохідність нових трежеріс впаде, Баффет зробив, як видається, дуже вигідні інвестиції, поповнивши портфель Berkshire Hathaway короткостроковими трежеріс до $234,6 млрд (а це, до речі, більше, ніж у самого Федрезерву).

Отже, три поради Воррена Баффета, які зібрало американське видання CNBC:

Грати в довгу. В такому випадку розумно взагалі ігнорувати короткострокові злети і падіння на фондовому ринку. "Якщо вас турбують корекції, вам не варто володіти акціями", — ці слова Оракула з Омахи в одному з інтерв´ю 2015 р. вже стали афоризмом. Тоді він додав: "Жахлива помилка думати про акції як про щось, що коливається вгору і вниз, і що ви повинні звертати увагу на ці коливання".

Вкладатися в диверсифікований портфель недорогих індексних фондів (наприклад заснованих на S&P500), особливо в скрутні часи.

Застосовувати стратегію усереднення витрат у доларі: інвестувати певну суму у свій диверсифікований портфель через регулярні проміжки часу. Це гарантує купівлю меншої кількості акцій, коли вони дорогі, та більшої — коли йдуть розпродажі.

Дата-центри як фабрики майбутнього

Попри певне розчарування бірж у швидких перспективах штучного інтелекту, навряд чи хто сумнівається, що за цією технологією майбутнє. Нещодавно ми писали про появу нової "країни" на світовій мапі енергоспоживання. Йдеться про центри обробки даних (ЦОД), сукупний апетит яких вже більший ніж у Британії і майже як у Франції. Очікується, що вже до 2026 р. вони можуть подвоїти споживання електроенергії, і тоді індустрію ЦОД випереджатимуть лише Китай, США, Індонезія та Японія. Аж тепер з´явився ще більш далекосяжний прогноз. Якщо системи штучного інтелекту трансформують світову економіку, то ЦОД які їх навчають, можна вважати фабриками майбутнього. Таку думку в блозі на Financial Times висловив автор бестселера Chip War ("Чипова війна") Кріс Міллєр.

За його спостереженнями, уряди розглядають ЦОД із штучним інтелектом як стратегічний ресурс, який потрібно контролювати. Адже в таких систем є як цивільні, так і військові можливості. Вони можуть оптимізувати додатки для доставки їжі, але й спрямовувати безпілотники за супутниковими фотографіями.

Без сумніву, контроль над такими ЦОД має й економічні наслідки. Так, найсучасніші ШІ-чипи вже підпадають під експортний контроль США і незабаром до цього списку можуть додати передові мікросхеми пам'яті. Китай розробляє власні чипи.

Не дивно, що дедалі більше краї н хочуть мати гарантований доступ до технології ШІ через центри обробки даних, побудовані на своїй території. Саудівська Аравія та ОАЕ не приховують наміру стати центрами ШІ, інвестуючи в інфраструктуру дата-центрів. Те саме в Малайзії. Навіть Казахстан планує побудувати ЦОД зі штучним інтелектом та навчати казахськомовні моделі.

І в центрі гри — американські хмарні технологічні компанії та Білий дім. Перші борються за контракти з іноземними урядами на розбудову відповідної інфраструктури, щоб випередити Китай. А в інтересах Вашингтона кращий спосіб заблокувати китайські технології виглядає так: підключити інші країни до "своєї" хмари.

Отже, чипи, хмари і ЦОД нерозривно пов'язані, а глобальна технологічна конкуренція, що почалася з кремнію, тепер виходить на новий рівень.

Глобальний рейтинг виробників зброї: регіональний розріз

Українська оборонна промисловість (Ukrainian Defense Industry), колишній "Укроборонпром", з виручкою $2,2 млрд увійшла до топ-50 найбільших оборонних виробників світу за версією спеціалізованого видання Defence News. При цьому вона показала найбільший приріст з усіх учасників рейтингу (100 компаній) — 72% та перемістилася на 16 позицій вгору порівняно з 2022 р.

Цей меседж варто помістити в глобальний контекст. Як відомо, за ринок озброєнь конкурують передусім три країни/регіони — США, Китаї та Західна Європа. Найцікавіше ж — у яких пропорціях? Тепер достатньо одного погляду, щоб отримати приблизну відповідь. Для цього ми трохи розфарбували дані Defence News. На діаграмі нижче ми позначили кожну з топ-50 оборонних компаній одним з кількох кольорів за географічно-політичною належністю: темно-синім — США, червоним — Китай, блакитним — Західна Європа, сірим — решта країн. Жовтим кольором виділили українську компанію.

У рубриці "У світі про економіку" ми часто висвітлюємо теми, пов´язані з виробництвом озброєнь, але це лише частина історії, коли йдеться про військовий потенціал держав. Разом з провідними експертами і ЗМІ ми також тримаємо у фокусі уваги оборонні витрати США, Китаю та Європи. Розлогі матеріали на тему містяться, наприклад, в у цих недавніх випусках:

Андроїд вийшов на роботу: китайці випередили Ілона Маска

Як відомо, в липні засновник Tesla та SpaceX Ілон Маск анонсував, що вже наступного року почне використовувати людиноподібних роботів на заводах з виробництва електрокарів, а в 2026 р. буде застосовувати їх масово на ділянках з "нудною, повторюваною та небезпечною роботою". Власне, плани про випуск 1,7-метрового андроїда Маск публічно виношував ще з 2021 р., а минулого грудня Tesla представила нову версію свого робота Optimus Gen 2, який може присідати, не падаючи, і піднімати яйце, не розбиваючи його.

Однак з упровадженням гуманоїдів на заводах Маска без зайвого галасу випередили китайці. Днями в інтернеті з´явилося відео, на якому робот, що нагадує людину, виконувати базові завдання на заводі.

Китайський виробник елітних електромобілів Zeekr, що належить Geely, вперше застосував людиноподібного робота Walker S Lite, відібравши в Маска мрії про потенційну першість у цій галузі. Дроїд компанії UBtech Robotics з Шеньчженя завантажує невеликі палети на конвеєр, що, за словами розробників, він робив протягом 21 дня поспіль, демонструючи, як може допомогти працівникам. Коли ж співробітник Zeekr вітає робота, він відповідає: "Я зроблю все, що зможу", а потім переносить коробки вагою до 15 кг заводською територією.

Цій історії варто додати контексту. Людиноподібних роботів розробляють десятки компаній. Але справжній прорив, ймовірно, відбудеться навіть не тоді, коли їх почнуть масово застосовувати на заводах, а коли вдасться впровадити у виробництві роботизований штучний інтелект у вигляді великих поведінкових моделей (Large Behavior Models, LBM). Такі машини, які не обов´язково матимуть зовнішню схожість з людьми, спостерігатимуть, як звичайні працівники виконують певне фізичне завдання, а потім програмуватимуть себе на виконання його в гнучкій манері. Це означає, що роботи стануть швидко підвищувати кваліфікацію та зможуть, наприклад, заходити на будмайданчик, автономно орієнтуватися у робочих просторах і виконувати найрізноманітніші завдання. Детальніше про це ми писали в одному з торішніх випусків рубрики.

Олімпійські здобутки країн в перерахунку на ВВП

Завершимо добірку результатами цікавого підрахунку агентства Bloomberg, а саме: скільки медалей отримала кожна країна — учасник Олімпіади-2024 з огляду на розмір її економіки. Це дозволяє нівелювати фактор економічної потуги держав (окремо агентство представило список з урахуванням кількості населення). Автори такого рейтингу визначили кількість медалей, яка припадає на 100 млрд ВВП країни (якщо показник менший — то кількість медалей екстраполюється).

Топ-30 країн на Олімпіаді-2024 з урахуванням ВВП

Цей рейтинг, на перший погляд, не надто інформативний, бо через особливості методології список очолюють надто малі країни, яким вдалося отримати хоча б одну-дві медалі. Але якщо застосувати базові знання зі статистики та відсіяти викиди в даних, то отримаємо непоганий "економічний" ракурс успішності країн в олімпійських видах спорту. Отже, з топ-30 варто виключити держави, наприклад, з населенням до 1 млн (Домініку, Гренаду, Сент-Луїс, Кабо-Верде і, можливо, Фіджі), тоді кращою з усіх буде Ямайка, в Азії — Киргизстан, в Європі — Молдова, в Океанії — Нова Зеландія, в Північній Америці — Куба (звісно, після Ямайки), в Африці — Ботсвана, в Південній Америці — Еквадор (регіони ми також ранжували за порядком входження до топу його першої країни). 

Як бачимо, у цьому списку більшість країн значно випереджають свій офіційний рейтинг (перший стовпчик). З цікавого — Україна залишає займаэ 21 місце, на одну позицію вище, ніж в офіційному заліку.