У світі про економіку. Ейфорія століття на біржах, гальмо Німеччини та мегабізнес на продажах кольорів

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Ейфорія на біржах вже вища, ніж за буму доткомів: дослідження

Останніми тижнями на біржах фіксується екстремальний оптимізм, можливо, навіть найбільший приплив позитивних очікувань у цьому столітті. Принаймні про це свідчить відомий "індекс ейфорії", або ж Ейфоріяметр (Euphoriameter), який кілька десятків років складає дослідницький центр Topdown Charts, що займається макроекономічними дослідженнями, сфокусованими на глобальному розподілі активів. Індикатор сягнув 1,1 пункта і побив попередній рекорд, установлений в 2000 р., під час бульбашки доткомів. 

Ейфоріяметр враховує три ключових показники настроїв інвесторів: зафіксований опитуваннями оптимізм (Bulls), форвардний мультиплікатор РЕ (Fwd PE), тобто відношення ціни до прогнозованого прибутку у наступні 12 місяців, та очікувану валатильність на ринку (VIX). Саме це ілюструють наведені нижче графіки. На першому – ейфоріметр (червона лінія) співвідноситься з індексом S&P 500 за логарифмічною шкалою (чорна лінія). На другому графіку – індекс ейфорії розкладено на описані вище складові: як бачимо, всі вони перебувають на підйомі, що траплялося не так часто. 

Німеччина хоче послабили "боргове гальмо"

Ми неодноразово писали, що німецька, як і загалом європейська промисловість, програє глобальну конкуренцію Китаю та США (про це також відзначалося у звіті Маріо Драгі), і справа не лише в дорожчих ресурсах (особливо після обмеження доступу до російських енергоносіїв). Негативну роль відіграє й надмірна європейська бюрократія, що гальмує інновації. Але, якщо розглядати найбільшу економіку ЄС докладніше, то можна побачити й специфічні адміністративні установки, які не давали країні розвиватися і зрештою привели до тривалої постпандемічної стагнації.

Протягом тривалого часу Німеччина робила ставку на експорт та підтримувала профіцит торговельного балансу. Але з посиленням глобальної конкуренції, особливо з боку китайського автопрому, ця модель почала давати збої. А держава виявилася неготовою надати достатньою підтримку виробничому сектору, який відіграє важливу роль в німецькій економіці.

Днями проблему визнав голова центробанку Німеччини Бундесбанку Йоахім Нагель. В інтерв'ю Financial Times він висловився за послаблення так званого "боргового гальма" — правила, яке діє з 2009 р. і обмежує державні запозичення до 0,35% ВВП протягом фінансового року. На його думку, додаткові гроші мали б піти на "структурні інвестиції", під якими він, зокрема, розуміє збільшення витрат на оборону і модернізацію інфраструктури.

Ця ідея має шанс зрештою втілитися у життя. Чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц пішов у передвиборчу кампанію з обіцянкою підтримати послаблення боргового гальма, якщо залучені фінансові ресурси стануть інвестиціями в безпеку та модернізацію Німеччини. Лідер опозиції і голова ХДС Фрідріх Мерц також не проти такої реформи.

Financial Times нагадує, що співвідношення боргу до ВВП Німеччині наближається до 60%, що є орієнтиром для Європейського Союзу. А ми можемо зробити висновок: фінансові обмеження, яких європейці так багато років навчали й Україну, не можуть бути самоціллю. Щоб не програти конкуренцію у динамічному світі, головне не скрупульозно балансувати бюджет, а правильно визначити пріоритети і вкладатися у розвиток виробництва, якщо цей сектор є драйвером економіки країни.

Монетарна політика навпаки? Коли вищі відсоткові ставки розганяють економіку

Суперечки між фінансистами і навіть центральними банкірами — звичне явище, але принаймні в одному вони переважно сходяться: вищі відсоткові ставки гальмують інфляцію, а разом з нею і економічне зростання. Пояснення: кредити стають дорожчими (менше інвестується, що впливає на виробництво), заощадження, навпаки, стають вигіднішими, що послаблює попит на ринку. Але тут на сцену виходить без п´яти хвилин міністр фінансів США Скотт Бессент і заявляє, що ось вам протилежна ситуація, та ще й в не де-інде, а в одній з найбільш розвинених економік світу. Сьогодні ми, як виняток, згадуємо інтерв´ю місячної, а не тижневої давності з очевидної причини: думка спікера набула значного резонансу саме зараз, після його номінації в міністри.

Йдеться про Японію, яка, нагадує Бессент, цього року послабила контроль над кривою дохідності, дозволивши зростати відсотковим ставкам на державні облігації з довшим терміном погашення. "Я вважаю, що Банк Японії насправді збирається стимулювати зростання, підвищуючи ставки. Це справді може здивувати. Тому що домогосподарства є чистими заощадниками. Корпорації є чистими заощадниками. Пам´ятаємо відому а фразу Бена Бернанке про те, що ми можемо просто скинути гроші з гелікоптера. Так от, підвищення ставок — це як переказ від Банку Японії на рахунки домогосподарств і корпорацій…", — пояснив Бессент.

Важлива ремарка. Зрозуміло, що йдеться не про заперечення загальноприйнятої думки, що вищі відсоткові ставки потенційно стають фактором зниження економічного зростання, а про її коректування. За певних умов — усе навпаки. От у Японії економічні агенти — як бізнес, так і громадяни — і так надають перевагу заощадженням, саме тому (намагаємося продовжити логіку Бессента) додаткові гроші (з відсотків) можуть нарешті піти на ринок і розігріти економіку.

А що ж економічна теорія? Насправді є маловідоме у мейнстримі підтвердження підтвердження цій здогадці — "крива Келтон", названа на честь її авторки Стефані Келтон, професорки економіки і провідного пропонента Сучасної теорії грошей (MMT). Вона описала умови, за яких підвищення відсоткових ставок, як не дивно, матиме експансіоністський (стимулюючий) вплив на економіку. Розлоге пояснення цьому ефекту міститься у праці "Фунціональні фінанси і борговий коефіцієнт" Скотта Фулвайлера, але якщо у двох словах, то за певних умов (коли держава не боїться нарощувати борг відносно ВВП – а це саме випадок Японії) підвищення відсоткових ставок призводить до того, що зростаючі доходи приватного сектору від таких інструментів, як державні облігації, можуть зрештою вилитися у збільшення сукупного попиту, зростання витрат і ВВП. 

Святковий шопінг: сила ШІ і китайських платформ

Святковий сезон, у якому ми вже перебуваємо, відзначається великим шопінгом, особливо у західній традиції. Тож саме на цьому тижні американський Forbes опублікував розлогий матеріал з промовистою назвою "Посібник з маркетингу в сезон святкових покупок 2024 року". У ньому міститься дуже багато статистики, більшість якої ми не будемо переповідати через очевидну сфокусованість даних на американському ринку. Натомість звернемо увагу на описаних особливостях цього сезону, які мають потенціал перерости в тренди наступних років.

Штучний інтелект Google змінює ігрове поле святкової електронної комерції. Як відомо, цьогоріч технологічний гігант розширив результати пошуку на основі штучного інтелекту (AI Overviews) — це відповіді на пошукові запити, згенеровані за допомогою ШІ, в яких компілється і об'єднується інформація з різних джерел у єдиний огляд — і він розміщується над результатами органічного пошуку. Для бізнесу і покупців важливо, що таким чином Google може відповідати й на так звані комерційні пошукові запити (наприклад, коли ви шукаєте чи порівнюєте певні товари). І ці огляди на основі ШІ з´являються дедалі частіше (компанія не розкриває алгоритм, коли і на якому саме запиті це відбудеться). "Товарна карусель, де в оглядах зі штучним інтелектом можна побачити різні продукти, зросла на 300%. Це не просто опис продуктів та атрибутів, на які слід звернути увагу, не просто розповідь про останні тенденції і тому подібне. Вам можуть показати товари, які можна купити, перейшовши за посиланням. Це дуже важливі аспекти напередодні святкового сезону", — каже в інтерв´ю виданню Джимом Ю, гендиректор компанії BrightEdge, яка займається SEO та контент-маркетингом.

Ще одна особливість цьогорічного сезону свят, на якій наголошує Forbes з посиланням на дослідження компанії Salesforce: тепер уже кожна п'ята онлайн-покупка у світі буде відбуватиметься через додатки для шопінгу зі штаб-квартирою в Китаї, а саме: Temu, Shein і особливо TikTok. За даними на серпень, 63% споживачів робили покупки в одному з цих додатків протягом попередніх шести місяців. До цього варто додати, що американська Amazon також вирішила урвати свій шмат пирога, запустивши в США новий онлайн-магазин "Amazon Haul", що пропонує товари безпосередньо з китайських складів (це означає довшу доставку, але нижчі ціни). 

Колір року і найяскравіша бізнес-модель

На цьому тижні компанія Pantone, яка сама себе називає світовим авторитетом у галузі кольору, оголосила колір 2025 року. Описали його як "виразний м´який коричневий" Mocha Mousse:

У Pantone Color Institute вважають, що цей колір асоціюватиметься зі смаком какао, шоколаду та кави, прагненням до комфорту і загалом гармонійним життям та зближенням з природою (виникають асоціації з відтінками землі).

Колір року Pantone почала визначати буквально з початку століття — і це виявився геніальний маркетинговий хід: глобальний розголос події, без сумніву, замінив численні рекламні кампанії. До того ж, за детальнішого вивчення, експерти Pantone не так прогнозують майбутні тенденції, як диктують моду. Отже, є привід поговорити про унікальну бізнес-модель.

До 1960-х рр. типографи не завжди точно розуміли замовників, бо наявні методи класифікації кольорів не були заточені під виробничі потреби. Тоді звичайна американська типографія почала використовувати і розвивати стандартизовану систему чітко пронумерованих кольорів — Pantone Matching System. Тепер клієнти могли вказувати виконавцям, які саме відтінки вони хоті б побачити на продукції. Адже кожен відтінок постає з суміші базових кольорів CMYK, закодованих у певній пропорції. Нарешті бренди могли не боятися, що їхня кольорова гама буде викривлена у процесі друку.

Заробляє Pantone по-різному. Звісно, вона випускає фірмові довідники зі специфікаціями кольорів свого стандарту. Там уже тисячі кольорів, і кожні один-два роки додаються ще десятки або сотні відтінків. З цієї причини (а також через зношення у випадку паперових книжок) професіоналам доводиться міняти дорогі довідники. Ще одна стаття заробітку — індивідуальні каталоги під спеціалізацію клієнта.

Pantone Color Institute не просто прогнозує/диктує глобальні тренди, а й займається консалтингом — радить компаніям, які кольори використовувати в айдентиці бренду, дизайні продукції, навіть пояснює, як зробити колір стратегічним активом. Клієнтура приходить з усіх галузей, в яких важлива кольорова гама: текстиль, одяг, косметика, інтер'єри, архітектурний та промисловий дизайн (але не тільки — майже будь-якій компанії потрібен кольоровий логотип). Кольорами Pantone в зображенні торговельних марок користуються великі бренди, наприклад, сміливий червоний Target і аквамариновий Tiffany & Co. (цій компанії навыть удалося зареєструвати колір на себе).

Крім того, користування бібліотекою Pantone коштує грошей і в програмному забезпеченні. Наприклад, у 2022 р., коли закінчилася угода з Adobe, палітра Pantone у Photoshop стала платною.