У світі про економіку. Індустрія "безсмертя", штучний інтелект для церкви і добра звістка про запізнілі подарунки

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Як працює індустрія довголіття

Новий рік — привід замислитися про майбутнє і навіть про вічне… Financial Times аналізує так звану індустрію довголіття, в якій крутяться мільярди доларів. Йдеться про компанії та венчурні фонди, які спеціалізуються на боротьбі зі смертю — від гальмування процесу старіння до примарних обіцянок воскресіння в майбутньому.

Ця галузь, зокрема, підтримується грошима відомих багатіїв з Кремнієвої долини. Наприклад, техномільярдер Пітер Тіль і головний інженер Google Рей Курцвейл домовилися з Alcor, організацією, яка займається кріонікою, тобто зберігає тіла людей і тварин охолодженими в рідкому азоті у розрахунку, що технології майбутнього зможуть їх оживити. А Хел Фінні, комп'ютерний вчений і ранній користувач біткойна, попереду всіх: його тіло вже зберігається в Alcor.

Більш приземлена мета — гальмувати старіння — також користується попитом у сильних світу. Засновник Amazon Джефф Безос і технологічний підприємець з Ізраїлю Юрій Мільнер підтримують Altos Labs, яка має на меті омолоджувати клітини. Своєю чергою Google створила компанію Calico Labs, також зосереджену на продовженні людського життя.

І хоча люди завжди мріяли про вічне життя, дехто з ентузіастів вважає, що галузь саме зараз стоїть на порозі "критичного десятиліття", як каже Лора Демінг, яка заснувала венчурну компанію The Longevity Fund.

Однак індустрія довголіття, що складається переважно з розрізнених стартапів, постає перед великими викликами. Основний — залучити широке коло інвесторів, яких по більшості не так легко переконати в життєздатності такого бізнесу. Насправді фінансування ініціатив у галузі довголіття скоротилося.

Венчурне фінансування в індустрії довголіття, обсяг угод, $ млрд

Відповідні стартапи часто не можуть підтвердити концепцію, не кажучи вже про методи виходу на прибутковість. Та й регуляторна система застаріла для цього особливого ринку. Наприклад, Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) просто не може схвалювати антивікові препарати, бо старіння не вважається хворобою.

Нові потреби бебі-бумерів: як літні люди змінюють ринки

Поки техномільярдери і венчурні капіталісти роблять ставку на "безсмертя", у світі набирає обертів більш "приземлений" і значно масштабніший ринок — надання житла та послуг з догляду літнім людям (senior living market), який вже оцінюється у сотні мільярдів доларів. У новому глобальному дослідженні консалтингова компанія Technavio прогнозує стрімке зростання цього ринку на $130,9 млрд у наступні п´ять років (з середньорічним приростом у 5,8%):

Аналітики визначили кілька факторів, які сприятимуть розквіту ринку протягом прогнозного періоду, а саме

• старіння бебі-бумерів (з урахуванням того, що понад 40% зростання senior living market припадатиме на Північну Америку);
• зміна способу життя та вподобань людей похилого віку;
• збільшення тривалості життя, зокрема, завдяки досягненням у медицині.

Консалтингова компанія аналізує три сегменти ринку — проживання з підтримкою (assisted living), незалежне проживання та CCRC. При цьому перший сегмент наразі охоплює майже половину ринку: постійний догляд за людьми, які потребують допомоги в побуті (включно з купанням, пранням та прийом ліків), має відбуватися у закладах з кваліфікованим персоналом та доступними медичними рішеннями. Тому головна проблема індустрії — залучення та утримання фахівців, особливо в сфері догляду.

Однак загалом senior living market виходить далеко за межі закладів для літніх людей. Зокрема, він охоплює численні суміжні галузі — від виробництва і будівництва до організації послуг кейтерінгу. Так, збільшується попит на телемедицину та дистанційний моніторинг, а будівельні компанії розробляють проєкти будинків, які підходять людям похилого віку (навіть досліджуючи при цьому можливості 3D-друку). Активні пенсіонери також потребують інклюзивних фітнес-центрів, рекреаційних заходів та культурних подій. 

Churchtech. Як церкви переходять на штучний інтелект

Уявіть собі, що ви сидите в синагозі і чуєте голос вашого рабина, але… проповідь веде не він. Це не наукова фантастика, а реальність, створена рабином Фікслером, який за допомогою дата-спеціаліста розробив чат-бота, навченого на його колишніх проповідях. Тепер штучний інтелект (ШІ) не тільки написав проповідь, але й виголосив її, пише NYT.

Рабин Фікслер не єдиний, хто експериментує з новітньою технологією сфері релігії. Дедалі більше релігійних лідерів використовують ШІ, стимулюючи розвиток індустрії спеціалізованих технологічних компаній (faith-based tech companies). Вони вже пропонують численні продукти — від асистентів, які можуть проводити теологічні дослідження, до таких чат-ботів, які допомагають писати проповіді чи миттєво наводити уривки з Письма на потрібну тему.

Протягом століть нові технології змінювали способи богослужіння: від радіо в 1920-х рр. до телебачення в 1950-х та інтернету в 1990-х рр. Деякі прихильники ШІ в релігійному просторі порівнюють його потенціал з винайденням друкарського верстата в XV ст.

І комерційні рішення не стоять на місці. Компанії, такі як Pastors.ai, створюють чат-ботів, навчених на архівах проповідей та інформації з веб-сайтів церков, які можуть відповідати на запитання парафіян та надавати підтримку. Інші інструменти допомагають релігійним діячам у проведенні богословських досліджень та перекладі проповідей у реальному часі.

Але не все так просто. Використання штучного інтелекту для написання проповідей викликає етичні питання. Деякі релігійні діячі, як, наприклад, пастор Філ ЮБанк, порівнюють його з "біонічною рукою", яка може прискорити роботу, але попереджають, що на ШІ не можна покладатися повністю. Та й чи можна складати зворушливі проповіді, які зачіпають унікальні людські болі і втрати, автоматизовано? Нарешті, запитують інші релігійні діячі, як автори проповідей можуть відточувати ремесло, якщо не пишуть їх повністю самостійно?

Використання ШІ у релігійній сфері має переваги та недоліки. Важливо знайти баланс між технологічними інноваціями та збереженням духовної автентичності. У цьому контексті показове одне прохання створеного рабином Фікслером бота (!) — включити у проповідь таке запитання: "Подібно до того, як Тора вчить нас любити ближнього, як самого себе, чи можемо ми також поширити цю любов і співчуття на штучні інтелекти, які ми створюємо?"

Задля експерименту текст цієї теми приблизно на 80% згенеровано ШІ Copilot з підготовлених нами уривків оригінальної статті на NYT. Ми внесли лише кілька фактологічних і літературних правок, додали кілька речень та частково перекомпонували виклад. Отже, на завданнях такого рівня генеративний ШІ може…. подекуди підміняти журналіста (але не редактора). 

Коли аромати важливіші за бренди: як нішеві парфуми відвойовують ринок

Минулі свята особливо яскраво показали тенденції на споживчих ринках, зокрема у фешен-індустрії. Не дивно, що саме французькі журналісти привернули увагу світу до малопомітного, але дуже цікавого сегменту парфумерному ринку.

Як пише AFP, нішеві парфуми, як правило, не рекламуються, виглядають просто, але можуть коштувати сотні доларів за пляшечку. Виробники використовують високі концентрації нетрадиційних натуральних інгредієнтів, щоб надати своїм продуктам унікальних і складних ароматів, таких як амбра, бергамот, кедр, рожевий перець або ревінь.

Ці парфуми, що випускаються обмеженими партіями, здебільшого приваблюють конкретні групи людей, які прагнуть виділитися — китайські естети і покоління Z (народжені у період з кінця 1990-х до початку 2010-х рр.) надають перевагу саме таким ароматам перед іншими товарами розкоші.

За даними учасників ринку, на які посилається агентство, наразі частка нішевих парфумів становить до 12% загального ринку і, напевно, буде розширюватися, бо цей сегмент зростає на 13% за рік проти 3–5%, які додає парфумерія мас-маркету. Ба більше, сьогодні в індустрії не лишилося жодного топ-бренду без власних нішевих парфумів. Хоча ще в 1990-х все було геть по-іншому.

Історія нішевих парфумів не менш цікава, ніж їхні аромати. Отже, наприкінці минулого століття, коли численні бренди здавалися схожими один на одного, деякі парфумери захотіли зробити щось інше, розробивши аромати на основі високоякісних інгредієнтів, при цьому акцентуючи саме на назвах цих інгредієнтів, а не брендах. Але вони не мали грошей, щоб замовляти індивідуальні флакони, тому розливали у прості прямокутні пляшечки. Коли ж ці бізнеси досягли успіху, розкішні будинки, такі як Dior і Cartier, стали візуально наслідувати їх, використовуючи прості флакони для власних нішевих продуктів.

І вишенька на пирогу: зараз розвивається сегмент парфумів на замовлення. Виробники годинами обговорюють з клієнтами всі нюхові відтінки, а за кілька місяців створюють для них унікальний аромат з цінником, скажімо, $20 тис. за 2 л.

Дослідження для тих, хто спізнився з подарунком

Свята вже минули, а чи встигли ви зробити подарунки усім, кому хотіли? І чи не трапилося, бува, так, що за браком часу довелося вибирати краще з того, що можливо доставити вчасно, а не краще з кращого в межах бюджету? Мабуть, це дуже поширені запитання. І тему можна розвинути: якщо спізнилися до свята — краще подарувати щось пізно, ніж ніколи? А як бути, коли є вибір між гіршим (але вчасним) і кращим (але запізнілим) подарунком?

На ці питання спробували відповісти троє маркетологів Ребекка Вокер Речек, Корі Халтман і Грант Доннеллі з Університету Огайо, які принесли добру новину в блозі на The Conversation. Їхні дослідження доводять, що дарувальники насправді занадто хвилюються через те, що можуть запізнитися.

Так, опитавши сотні людей, дослідники з´ясували, що близько 70% обрали б дешевший подарунковий кошик, який приїде вчасно, ніж дорожчий, який запізниться, коли йшлося про привітання когось із батьків (з Днем матері або Днем батька). Люди занепокоєні, що затримка з подарунком може трактуватися як прояв байдужості. Але ці страхи здебільшого безпідставні. За даними іншого опитування, одержувачів значно менше турбує, коли приїде презент. Отже, якщо оцінювати подарунок з погляду його користі, то обирайте кращий, хоча й запізнілий, ніж навпаки.

Але якщо запізнення не так страшні, то може взагалі нічого не даруват? Речек, Халтман і Доннеллі застерігають від такого висновку, якщо йдеться про близьких людей. В іншому дослідженні вони з´ясували, що, на думку потенційних одержувачів, краще отримати щось навіть за два місяці після свята, ніж взагалі нічого (останній варіант справді може зашкодити стосункам).

А в нас лише 5 січня — хто не встиг, ще є час замовити подарунки.