У світі про економіку. Китай "наїжджає" на Європу, Байден сварить мале морозиво, ChatGPT стає гідом

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Захід (не)захищається від наїзду китайських електрокарів

Цього тижня на Заході переймалися зростаючою загрозою від китайського автопрому. У Білому домі зацікавилися, чи не загрожують нацбезпеці США китайські авто, бо вони містять безліч датчиків, що можуть допомогти спецслужбам КНР збирати дані про військові об´єкти, економіку, мобільність населення тощо. А в ЄС занепокоєні новою хвилею імпорту китайських електрокарів — перше з восьми вантажних суден BYD Explorer No.1 в понеділок вивантажило в Німеччині тисячі авто однойменного бренда. Так, найбільший у світі виробник електромобілів BYD кинув виклик європейському центру автомобілебудування (США захистилися митом у 27,5% і поки що не відчувають напливу електрокарів з Китаю).

Ці новини пройшли окремими меседжами у багатьох ЗМІ, а от аналітичний центр Atlantic Council зробив аналітику щодо загрози, яку насправді несе світовий "бегемот з експорту електрокарів".

Отже, загальний експорт повністю електричних автомобілів (BEV) з Китаю у 2023 р. зріс на 70% і сягнув $34,1 млрд. Причому на ЄС припадає майже 40% цих поставок. До того ж інші європейські країни (Албанія, члени Європейської асоціації вільної торгівлі, Північна Македонія, Велика Британія та Україна) разом сформували ще 15% попиту на цей китайський транспорт. І тут вражає динаміка принаймні на західноєвропейському ринку нових легкових електромобілів, де частка китайських виробників на зросла з 0,5% у 2019 р. до 9,3% в IV кварталі минулого року. А китайський експорт гібридних авто (PHEV) становив $4,3 млрд — переважно в ЄС, Бразилію та Росію.

Експорт повністю електричних автомобілів з Китаю за регіонами, $ млрд

В Atlantic Council вважають питанням часу, коли китайські електромобілі займуть вигідну позицію для виходу на ринок США: через прямий експорт (незважаючи на мито) або опосередковано через реекспорт з третіх країн, таких як Мексика, або через інвестиції в Мексику (тоді загороджувального мита не буде).

А все тому, що Китай активно конкурує ціною: його автопром отримує вигоду не лише від економії на масштабі та урядових і провінційних субсидій. А й від синергії з суднобудівним сектором! Що мається на увазі? А саме те, що на цьому тижні побачили в німецькому порту Бремерхафен. Так, BYD у тандемі з CIMC Raffles of Yantai побудувала та відправила за маршрутом перше "судно-автовоз". А таких трансокеанських перевізників запроектовано ще сім — і це тільки замовлення однієї компанії (є й інші). Простими словами, Китай нарощує потужності з доставки своїх авто за кордон.

Тепер Брюссель і Вашингтон стоять перед дилемою. З одного боку, зростання імпорту електрокарів з Китаю пов´язане з очевидними економічними та стратегічними ризиками. А з іншого — електромобілі прискорюють декарбонізацію і вже можуть конкурувати з традиційними видами транспорту на ДВЗ.

В Atlantic Council радять західним урядам не допускати китайські автомобілі до стратегічно важливих об´єктів, а загалом визначитися, де такі електромобілі становлять, а де не становлять ризику, що покращить клімат для торгівлі та інвестицій.

А ми нагадаємо, що півроку тому Єврокомісія вже почала діяти, відкривши розслідування щодо дешевих електрокарів з Китаю. У Брюсселі запідозрили, що ціна на ці транспортні засоби штучно занижена завдяки державним субсидіям, а отже, можна замислитися про встановлення митних тарифів на китайські авто.

Сучасні принципи промислової політики від Дені Родрика

Уряди країн Європи, США, Південної Кореї, Китаю та інших провідних економіках в різних формах застосовують політику управління промисловістю, попри те, що мейнстримні економісти довгий час намагалися довести її неефективність. Однак зараз, у часи деглобалізації, дедалі частіше чути голоси тих учених, які дотримуються протилежної думки. Financial Times поспілкувалася з професором з міжнародної політекономії Гарвардського університету Дені Родриком, який розповів про сучасні підходи до промислової політики, засновані на історичному досвіді та останніх наукових дослідженнях. Найбільш практичне в інтерв´ю — його поради урядам. Отже, на думку, Родрика успішна промислова політика вимагає кількох речей:

Сфокусуватися на пріоритетах, наприклад, створити робочі місця чи розвинути виробничий потенціал експортоорієнтованої галузі. "Але якщо ви намагаєтеся одночасно створювати робочі місця, сприяти "зеленому" переходу та просувати інновації, ви, швидше за все, не досягнете деяких цілей", — пояснює вчений.

Дослухатися до приватного сектору — уряд має збирати дані від бізнесу і розуміти, де є можливості для зростання.

Ретельно моніторити, що працює, а що ні. "Успішна промислова політика — це не визначення переможців, а полишення лузерів". Ну, тобто підтримувати треба тільки найкращих, тих, хто розвивається і показує результати.

Оцінювати загальний результат, а не зациклюватися на окремих успіхах і провалах. "Промислову політику потрібно оцінювати як портфель, так само як і венчурний капітал. Типовим правилом є те, що невелика кількість успішних інвестицій покриває всі невдачі", — відповідає Родрик у відповідь на запитання про невдалий стартап сонячних електростанцій на дахах Solyndra, який, на думку деяких оглядачів, показав марнотратство уряду США у 2009 р. Професор нагадує, що в рамках тієї ж промислової політики та приблизно в той самий час федеральний уряд надав кредитів компанії Ілона Маска Tesla чим, імовірно, врятував її.

Поради Дені Родрика особливо важливі для розвиткових країн, де тільки зароджується промислова політика, зокрема й для України. На цьому тижні ми використали їх під час аналізу президентської ініціативи "Зроблено в Україні".

Байден розніс виробників за зменшення упаковок

В Америці жваво обговорюють коротке вірусне відео президента Джо Байдена з чіпсами та морозивом, яке він записав ще після футбольного Суперкубку 11 лютого. Тоді глава Білого дому обурювався, що навіть за покращення економічної ситуації упаковки тих самих чіпсів чи морозива "зменшуються в розмірі, а не в ціні". А морозиво Байден дуже любить! На жаль, ця тенденція до зменшення упаковок стосується багатьох продуктів та відома як "шрінкфляція" (інфляція стиснення). Виробники, щоб не відлякувати споживачів вищими цінами, просто зменшують кількість товару. Мабуть, розрахунок на те, що не всі покупці помінять. Обман? Байден вважає, що так. "Американський народ втомився від того, що його дурять, як лохів", — заявив президент та закликав компанії "покласти цьому край".

Безумовно, цей ролик — частина передвиборчої кампанії в США, про що на цьому тижні пише NYT. Однак опитані виданням захисники прав споживачів у захваті. Вони давно звертають увагу на проблему, аж тут з´явився "такий речник".

Звісно, інфляція у Штатах на хвилі пандемії COVID і російського вторгнення в Україну зростала на піку до 9% в річному вимірі через серйозніші фактори, як-от розриви у ланцюжках постачань, зміну в структурі попиту (коли всі кинулися за товарами) вливання в економіку трильйонів… Але деякі аналітики звернули увагу, що ціни, можливо, зростали вище, ніж того вимагала економічна ситуація. За деякими оцінками з Сенату, принаймні 1/10 нещодавнього здорожчання снеків та туалетного паперу спричинило скорочення кількості печива в пачці або аркушів у рулоні.

Це явище, характерне не тільки для США, отримало назву, greedflation ("жадібна інфляція") — прозорий натяк на те, що деякі компанії намагаються наживатися під шумок інфляції.

Що ж може зробити Байден? Він поки що не сказав. Але NYT припускає, що президент підтримає нове законодавство, яке надасть Федеральній торговій комісії (має захищати права споживачів та запобігати монополям) повноваження більш активно розслідувати та карати корпорації за завищення цін.

А втім, у світі є приклади, коли до справи береться сам бізнес: ми вже писали, як французька мережа продуктових магазинів Carrefour розмістила на продуктах наклейки, які попереджають клієнтів про те, що вміст пачки став меншим без відповідного зниження ціни. А ви колись бачили таке в українських магазинах? Або українських політиків чи економістів, які б загострювали критику на зменшенні упаковок навіть у мирні часи…

Небезпечні алгоритми: як учені пропонують наглядати за "фейсбуками"

Останніми днями увесь світ обговорює судовий позов Ілона Маска на організацію OpenAI та її гендиректора Сема Альтмана. Підприємець звинувачує компанію-розробника ChatGPT в нехтуванні користю для людства заради комерційних цілей та просить завадити OpenAI та її інвестору Microsoft отримувати прибуток від технології генералізованого штучного інтелекту (AGI). Поки що важко прогнозувати, який "вихлоп" матиме претензія засновника Tesla I SpaceX, однак усім ясно, що в Маска може бути зуб на OpenAI, адже колись він став її засновником, але відійшов від справ у 2018 р., а тепер ще й створив нову компанію у сфері — X.AI.

Ще рано робити висновки з конкретного кейсу, але він спонукає розглянути більш глобальну проблему, що пов´язана з поширенням алгоритмів та Штучного інтелекту (ШІ). І в цьому контексті важливо не пропустити свіжу публікацію на Project Syndicate всесвітньовідомої професорка економіки інновацій та суспільної цінності Університетського коледжу Лондона Маріанни Маццукато і доцента Університету Йоганнесбурга, спеціаліста з цифрової економіки Ілана Штрауса. У блозі з промовистою назвою "Алгоритм та його недоліки" вони закликають до жорсткішого регулювання діяльності технологічних компаній. Автори нагадують, що, наприклад, на Meta вже є позов від штатів за шкоду, якої компанія начебто завдає дітям, викликаючи в них залежність від перегляду нескінченних сторінок Facebook та Instagram. Йдеться навіть про "схеми експлуатації молодих користувачів з метою прибутку", зокрема шляхом показу шкідливого контенту.

Якщо у двох словах, то онлайн-платформи використовують алгоритми, натреновані на даних про користувачів, не так для покращення сервісу, як для утримання їхньої уваги. Більше коментарів, лайків та репостів! "Часто хорошим способом цього досягти є показ шкідливого контенту на межі законності, а також перетворення проведеного часу на платформі у нав'язливу активність за допомогою таких функцій, як "нескінченна прокрутка" і безперервні сповіщення та попередження", — пояснюють автори.

А тепер, коли алгоритми посилюються новими досягненням у галузі ШІ, потрібно негайно відрегулювати цю сферу. Ось п'ять порад:

1. Забезпечити переносимість даних з платформи на платформу в легкий спосіб, щоб користувачі могли вільно переходити туди, де їм буде краще.
2. Реформувати корпоративне управління так, щоб короткострокова максимізація акціонерної вартості не затуляла компаніям всі інші завдання. Отже, треба вимагати від платформ розкривати у щорічних звітах цілі оптимізації їхніх алгоритмів. Це допоможе політикам, регуляторам та інвесторам відрізнити зароблені прибутки від незаробленої ренти.
3. Надати користувачам більше впливу на те, яку інформацію їм пропонують алгоритми платформи. Інакше виникає замкнене коло: алгоритми підсовують людям клікбейтну інформацію, а потім помилково вважають, що користувачі віддають перевагу саме їй.
4. Переорієнтувати онлайн-компанії з короткострокових на довгострокові ефекти. Надмірна кількість оголошень може й збільшити прибутки в наступному кварталі, не відлякавши наявних користувачів, але це завадить залучати нових людей на платформу.
5. Розгорнути публічний ШІ, який оцінюватиме потенційну шкоду від результатів, виданих алгоритмами платформи, зокрема рекламних. Отже, самі платформи мають бути відкритими для такого аудиту.

Маццукато і Штраус підсумовують, що вже зараз потрібно встановити нагляд за алгоритмами, адже "на базі ШІ вони впливатимуть не лише на те, що ми сприймаємо, але й на те, як ми виробляємо і створюємо; не лише на те, що ми обираємо, але й на те, що ми думаємо".

Штучний інтелект допоможе туристам у Дубліні

Але давайте завершимо на позитиві від новітніх технологій. Ми щойно говорили про стрімкий розвиток генеративного ШІ. А в маркетингу зростає тренд на персоналізацію. Тепер ці явища вирішили об´єднати у міському туризмі. У Дублині, який місяць тому Єврокомісія визнала центром "розумного туризму", домовилися із OpenAI про розробку планувальника маршрутів містом з індивідуальними рекомендаціями. Простими словами, ChatGPT допоможе туристам створювати для себе унікальні маршрути та добирати місця, які найбільше відповідають їхнім запитам, замість звичайних путівників типу "список справ, які потрібно зробити в цьому місті".

А у вересні в столиці Ірландії планують провести семінар для лідерів "розумних" туристичних напрямків з усього Євросоюзу. Поспілкуються про те, як ШІ можна використовувати в різних сегментах туризму, як-от промоція міст, "брендинг місць" (destination branding), залучення туристів і, звісно ж, планування маршрутів.