Чому у Ахметова все добре

Ще рік тому власнику СКМ Рінату Ахметову доводилося захищати свій енергетичний бізнес від атак з усіх фронтів. З одного боку, підприємства Ахметова в буквальному сенсі перебувають під вогнем в зоні АТО. З іншого — його атакували Міністерство енергетики та вугільної промисловості Національна комісія регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЭКУ), які звинувачують компанію у монополізації теплової енергетики. З третьої — давній суперник Ахметова Ігор Коломойський паралельно з Генпрокуратурою оскаржив в судах приватизацію групою ДТЕК ряду ключових підприємств енергетики ("Західенерго", "Дніпроенерго", "Дніпрообленерго"). І нарешті, четвертий фронт — міжнародний, де кредитори ДТЕК вимагають від групи повернення боргів на суму $3 млрд.

Дійшло до того, що директор з розвитку бізнесу ДТЕК Віталій Бутенко в серцях відкрито заявив, що нова влада не раз пропонувала ДТЕК продати свої активи, зокрема "Західенерго" і "Дніпроенерго". Менеджери Ахметова у відповідь навіть нібито розробили план "Фортеця", що описує кроки щодо захисту бізнесу і дискредитації влади, що, втім, було спростовано.

Тепер же складається відчуття, що Ахметов зумів знайти так потрібні його бізнесу точки дотику з владою. Українські суди відхилили всі позови з приводу перегляду підсумків приватизації енергогенерації. А з весни влада перейнялася фінансовим благополуччям підприємств Ахметова.

Головним подарунком на цьому напрямку можна вважати зміну методики ціни вугілля, якої по суті більше двох років домагався холдинг ДТЕК на правах найбільшого приватного добувача вугілля в країні. Продавати вугілля дорожче стане можливо завдяки позиції НКРЭКУ, яка вирішила запровадити нову формулу ціноутворення на вугілля — "Роттердам плюс доставка". Сьогодні в тариф електроенергії для споживача закладена вартість вугілля за ціною в порту Роттердама ($45) + $15 доставка. У підсумку за новою формулою вугілля з весни 2016 р. коштує 1500 грн./т, чого вимагали ще рік тому звезені ДТЕК у Київ на мітинг шахтарі. Перш ціна 1100 грн. З урахуванням того, що неофіційна собівартість вугілля, що видобувається на підконтрольних територіях того ж Донбасу , оцінюється в 600 грн./т, можна зробити висновок,що Україна офіційно назавжди розпрощалася з диверсифікацією поставок вугілля (наприклад, з ПАР, вугілля з якої коштував Україні ті ж 1500 грн./т) і підняла витрати теплостанцій на виробництво електроенергії на 25%.

"Прийняття методики формування оптової ринкової ціни внесло ясність у питання, з яких компонентів вона складається, і як вона розраховується. У зв'язку з відсутністю в Україні ринку вугілля формула базується на найбільш ліквідному європейському індексі ціни вугілля (API2) і вартості логістики. В Європі 90% угод щодо постачання енергетичного вугілля фіксуються за індексом API2", — прокоментували "ДС" нову вугільну формулу в прес-службі ДТЕК.

Крім того, ще в квітні була піднята закупівельна ціна електроенергії у тій же теплової генерації. Сталося це, за словами екс-члена НКРЭКУ Андрія Геруса, завдяки маніпуляції з дотаційними сертифікатами (різниця, яку промисловість доплачує за населення у вартості електроенергії). Національна комісія регулювання електроенергетики збільшила ціну з 1 березня для ДТЕК, а також державної "Центренерго", відразу на 15-20%. З урахуванням ПДВ новий тариф для них складе близько 130 коп/квт-год (до цього він становив 118 коп. за квт-год). Ну і найголовніше: влада в останні два роки піднімають ціну на електроенергію для населення.

Вона з ключових причин підвищення — прагнення вирівняти тарифи для населення і промисловості (відмовитися від дотаційних сертифікатів), але тепер тарифи для промисловості знову зростають, тобто і ця мета не була досягнута, притому що додаткові доходи теплогенерації зростуть на 9,5 млрд грн в 2016 р. Втім, у компанії Ахметова заперечують, що тепер стануть "купатися в грошах". "Поточна ціна для генерації ДТЕК з урахуванням нинішнього рівня розрахунків ДП "Енергоринок" за придбану електроенергію (близько 94%) не дає можливості погасити заборгованість перед постачальниками палива, підрядними організаціями та виробниками обладнання", — заявили в ДТЕК.

Другим кроком влади назустріч Ахметову стало згоду надати йому знижку при експорті електроенергії з Бурштинського енергоострова в Західній Україні. Так, Міненерговугілля пропонує Кабміну субсидувати експортерів електроенергії (в першу чергу це стосується ДТЕК і "Укрінтеренерго") шляхом виключення все тих же дотаційних сертифікатів з ціни закупівлі електроенергії в оптовому ринку. Таким чином, електроенергія для експорту буде трохи дешевше. У Кабміні вже з'явився проект відповідного документа.

12 травня аналітики інвесткомпанії Concorde Capital вважають вплив нової методології ціни вугілля на вартість єврооблігацій ДТЕК і дали рекомендацію купувати. І облігації дійсно почали зростати. Менш ніж за 2 тижні вони подорожчали на 40%

Так що на зміну позиції влади від "ненависті до любові" щодо бізнесу ДТЕК більше за інших зможе заробити якраз ICU.

Гарний настрій Ахметову додасть також і змінюється ситуація на світовому ринку, де з лютого 2016 р. спостерігається стійке відновлення цін на сировинні товари, про що "ДС" вже детально писала. Це не могло не позначитися як мінімум на сприйнятті бізнесу Ахметова в очах західних інвесторів і кредиторів. Паралельно з нафтою зростають ціни на руду, метали, які випускають підприємства "Метінвесту" Ріната Ахметова та Вадима Новинського. В результаті "Метінвест", який ще рік тому заявляв про технічний дефолт по західних кредитів, в травні оголосив про узгодження з комітетом кредиторів основних умов реструктуризації боргу. За єврооблігаціями вони такі: три випуски єврооблігацій об'єднуються в один сумарно на $1,125 млрд з остаточним погашенням 31 грудня 2021 р. При цьому в перші 2,5 роки для боржника буде діяти пільговий період. Як результат, протягом травня ці облігації вже подорожчали майже на 40%.